Рішення

від 29.12.2020 по справі 320/3083/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року 320/3083/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Погребського навчально-виховного об`єднання Броварського району Київської області, треті особи: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Броварської районної державної адміністрації, Погребська сільська рада Броварського району Київської області про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Погребського навчально-виховного об`єднання Броварського району Київської області, в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Погребського навчально-виховного об`єднання Броварського району Київської області за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Соборна, буд. 7, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 07.02.2020 №69.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Погребського навчально-виховного об`єднання Броварського району Київської області, що розташований за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Соборна, буд. 7, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем необґрунтовано заявлено факт існування реальної, явної і очевидної небезпеки, що є підставою для застосування виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі.

Крім того відповідач зазначив, що з моменту введення приміщення школи в експлуатацію з боку позивача ніколи не виникало претензій щодо наявності існування загрози життю та здоров`ю людей внаслідок функціонування будівлі школи.

Третя особа подала до суду письмові пояснення, в яких підтримала позицію відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 .0 4.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Броварської районної державної адміністрації та Погребську сільську раду Броварського району Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 продовжено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та доказів по справі до закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 .0 6.2020 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають відмові з таких підстав.

Погребське навчально-виховне об`єднання Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 23570705, місцезнаходження: 07416, Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Соборна, буд. 7) зареєстроване в якості юридичної особи 27.02.1996, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006509864.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2020 Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №104 про проведення позапланової перевірки, яким вирішено провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, зокрема, Погребського навчально-виховного об`єднання Броварського району Київської області за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Соборна, буд. 7.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 27.01.2020 №842 на проведення позапланової перевірки Погребського навчально-виховного об`єднання Броварського району Київської області на ім`я начальника групам ЗНС 5-ДПРЗ м. Бровари ГУ ДСНС України у Київській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 .

У період з 05.02.2020 по 07.02.2020 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо дотримання Погребським навчально-виховним об`єднанням Броварського району Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 07.02.2020 №69.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Погребським навчально-виховним об`єднанням Броварського району Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - сигнали від приймально-контрольних приладів систем протипожежного захисту не виведено на пульт цілодобового пожежного спостереження відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

2) пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - не заключено договір на обслуговування систем протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

3) пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівель не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності;

4) пункту 9 глави 2.2 розділу V ППБУ - не проведено ремонт, технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кранів, шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування та складанням акта;

5) пункт 22 розділу II ППБУ - об`єкт не забезпечено запасом води для протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5- 74:2013 та ДБН Б.2.2-12:2018;

6) підпункт 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - на будівлі не встановлено вказівники місць знаходження найближчого зовнішнього протипожежного водопостачальника згідно ДСТУ;

7) пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції електромережі і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

8) пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не проведено перевірку установок захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

9) підпункт 2.3 пункту 2 розділу II ППБУ - люки виходів на покрівлю не встановлено протипожежними;

10) пункт 22 розділу II ППБУ, пункт 8.13 ДБН В.1.1.7-2016 - в підвальному поверсі (приміщеннях фітнес залу) не влаштовано не менше 2-х вікон на відсік розмірами не менше 0,75м х 1,2м з приямками;

11) пункти 15, 16 розділ II ППБУ - не організовано проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки посадовими особами відповідальними за пожежну безпеку з отриманням відповідних посвідчень;

12) пункт 7 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, затвердженого наказом МНС України 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 №140) - не проведено ідентифікацію об`єкту, як потенційно небезпечного, з врахуванням всіх чинників небезпеки, відповідно до "Переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об`єктам".

Судом встановлено, що акт перевірки від 07.02.2020 №69 відправлено відповідачу рекомендованим листом 07.02.2020.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Під час розгляду справи Броварським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області за заявою відповідача у період з 01.07.2020 по 02.08.2020 було проведено позапланову перевірку дотримання Погребським навчально-виховним об`єднанням Броварського району Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 02.07.2020 №207.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було усунуто у повному обсязі порушення вимог пункту 22 розділу II ППБУ та пункту 8.13 ДБН В.1.1.7-2016, а саме: об`єкт не забезпечено запасом води для протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013 та ДБН Б.2.2-12:2018 та в підвальному поверсі (приміщеннях фітнес залу) не влаштовано не менше 2-х вікон на відсік розмірами не менше 0,75м х 1,2м з приямками.

Отже, не усунутими залишилося два порушення, про які зазначено в акті перевірки від 07.02.2020 №69, яке і підлягає дослідженню в рамках цієї справи, з приводу чого суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Матеріали справи свідчать, що під час розгляду справи переважна більшість порушень (10 з 12), зазначених в акті перевірки від 07.02.2020 №69, відповідачем була усунута та на теперішній час відповідачем не усунуто лише два порушення, а саме:

- об`єкт не забезпечено запасом води для протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013 та ДБН Б.2.2-12:2018;

- в підвальному поверсі (приміщеннях фітнес залу) не влаштовано не менше 2-х вікон на відсік розмірами не менше 0,75м х 1,2м з приямками.

У постановах від 19.09.2019 у справі №420/6512/18, від 28.11.2019 у справі №820/4971/16 та від 31.10.2019 у справі №820/3704/16 Верховний Суд наголошує, що: "поняття "загрози життю та здоров`ю" є оціночним. Однак, вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства".

Також, Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Суд наголошує, що зупинення роботи об`єкта є крайнім заходом, який несе значні негативні фінансові наслідки для відповідача, а тому має застосовуватись виключно, у тому випадку, якщо іншими заходами неможливо забезпечити безпеку для життя та здоров`я людей.

Разом з тим, позивачем не доведено наявності реальної, а не потенційної небезпеки для життя та здоров`я людей, внаслідок існування не усунутого на момент розгляду справи порушення пожежної безпеки, з урахуванням того, що незначні порушення не можуть тягнути за собою повне зупинення роботи об`єкта.

Поряд з цим, з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд враховує, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі Погребського навчально-виховного об`єднання Броварського району Київської області за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Соборна, буд. 7, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що є крайнім заходом, який спрямований на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Враховуючи, що більшість встановлених в ході перевірки порушень усунуті відповідачем на момент розгляду справи, а два не усунених відповідачем порушення не створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд вважає, що підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення відповідного об`єкту відсутні.

Відсутність доведеної загрози життю та здоров`ю людей є підставою для відмови в позові контролюючого органу про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є верховенство права.

Згідно з положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи, зокрема, на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес ; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує неправомірність втручання, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Суд вважає, що неусунуті порушення не несуть загрози життю та здоров`ю людям, а отже застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи є недоцільним.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.