Постанова

від 01.02.2021 по справі 440/963/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 р.Справа № 440/963/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівська СЕС" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Кукоба О.О., м. Полтава) від 23.06.2020 року (повний текст рішення складено 03.07.2020 року) по справі № 440/963/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівська СЕС"

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрівська СЕС", звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ від 14.01.2020 №1305-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 12.12.2019 №42/19 шляхом надання ТОВ "Олександрівська СЕС" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5310290300:00:001:0149 площею 25,5397 га зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності код КВЦПЗ 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам. та надання її в оренду для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення код КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій під будівництво та обслуговування об`єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населених пунктів;

визнати протиправним та скасувати наказ від 14.01.2020 №1311-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 12.12.2019 №43/19 шляхом надання ТОВ "Олександрівська СЕС" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5310290300:00:001:0158 площею 11,2381 га зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності код КВЦПЗ 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам. та надання її в оренду для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення код КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій під будівництво та обслуговування об`єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населених пунктів;

визнати протиправним та скасувати наказ від 14.01.2020 №1302-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 12.12.2019 №45/19 шляхом надання ТОВ "Олександрівська СЕС" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5310290300:00:001:0165 площею 13,6216 га зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності код КВЦПЗ 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам. та надання її в оренду для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення код КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій під будівництво та обслуговування об`єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населених пунктів;

визнати протиправним та скасувати наказ від 14.01.2020 №1291-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 12.12.2019 №47/19 шляхом надання ТОВ "Олександрівська СЕС" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5310290300:00:001:0150 площею 10,8825 га зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності код КВЦПЗ 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам. та надання її в оренду для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення код КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій під будівництво та обслуговування об`єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населених пунктів.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем неправомірно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Вважає, що належним способом захисту порушених прав є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву шляхом надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14 січня 2020 року №№ 1291-СГ, 1302-СГ, 1305-СГ, 1311-СГ.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ТОВ "Олександрівська СЕС" від 12.12.2019 вих.№№ 42/19 (вх. від 13.12.2019 №Т-21419/0/25-19), 43/19 (вх. від 13.12.2019 №Т-21418/0/25-19), 45/19 (вх. від 13.12.2019 №Т-21416/0/25-19), 47/19 (вх. від 13.12.2019 №Т-21413/0/25-19) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ТОВ "Олександрівська СЕС" судові витрати у розмірі 8408,00 грн.

Позивач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням уточнень, просить його скасувати та прийняти нове, яким:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 14.01.2020 №1305-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 12.12.2019 №42/19 шляхом надання ТОВ "Олександрівська СЕС" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5310290300:00:001:0149 площею 25,5397 га зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності код КВЦПЗ 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам. та надання її в оренду для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення код КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій під будівництво та обслуговування об`єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населених пунктів;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 14.01.2020 №1311-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 12.12.2019 №43/19 шляхом надання ТОВ "Олександрівська СЕС" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5310290300:00:001:0158 площею 11,2381 га зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності код КВЦПЗ 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам. та надання її в оренду для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення код КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій під будівництво та обслуговування об`єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населених пунктів;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 14.01.2020 №1302-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 12.12.2019 №45/19 шляхом надання ТОВ "Олександрівська СЕС" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5310290300:00:001:0165 площею 13,6216 га зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності код КВЦПЗ 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам. та надання її в оренду для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення код КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій під будівництво та обслуговування об`єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населених пунктів;

визнати протиправним та скасувати наказ від 14.01.2020 №1291-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 12.12.2019 №47/19 шляхом надання ТОВ "Олександрівська СЕС" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5310290300:00:001:0150 площею 10,8825 га зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності код КВЦПЗ 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам. та надання її в оренду для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення код КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій під будівництво та обслуговування об`єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населених пунктів.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не врахував всі вимоги позивача, що не дозволяє йому в повній мірі захистити порушене право.

Вказує, що ухвалюючи рішення суд обмежився лише зобов`язанням відповідача повторно розглянути клопотання позивача без зобов`язання надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою визначених у клопотанні ділянок. Зазначив, що оскільки ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то суд в даному випадку неналежним чином захистив його порушені права.

Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав клопотання, в якому просив провести розгляд справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 13.12.2019 позивач звернувся до відповідача із клопотаннями про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення чотирьох земельних ділянок (кадастрові номери 5310290300:00:001:0149 площею 25,5397 га, 5310290300:00:001:0158 площею 11,2381 га, 5310290300:00:001:0165 площею 13,6216 га, 5310290300:00:001:0150 площею 10,8825 га) зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності код КВЦПЗ 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) та надання їх в оренду для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення код КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій під будівництво та обслуговування об`єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населених пунктів /а.с. 11, 14, 17, 20/.

Наказами від 14.01.2020 №№ 1291-СГ, 1302-СГ, 1305-СГ, 1311-СГ відповідач відмовив у наданні дозволів на розробку землевпорядної документації з огляду на невідповідність клопотань вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів /а.с. 13, 16, 19, 22/. При цьому, накази містять посилання на Закон України "Про добровільне об`єднання територіальних громад, розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р, наказ Держгеокадастру від 21.02.2019 №59 без зазначення конкретних підстав для відмови.

Не погодившись із зазначеними наказами, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача про відмову позивачу у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою є протиправними, оскільки не містить чітких мотивів відмови у їх наданні. Також суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права буде саме зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з урахуванням висновків суду.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник фактично не оскаржує рішення суду в частині визнання протиправним та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14.01.2020 року №№ 1291-СГ, 1302-СГ, 1305-СГ, 1311-СГ, незгода стосується виключно висновків суду про зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання без зобов`язання надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою визначених у клопотанні ділянок.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 року по справі № 815/6057/16 звернув увагу, що дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передача (надання) земельної ділянки у користування відповідно до ст. 123 ЗК України є завершальним етапом визначеної законом процедури.

Частиною третьою статті 123 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини третьої статті 123 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

У спірних у цій справі правовідносинах, в разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні.

Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав (постанова Верховного Суду від 21.07.2020 року по справі №823/176/17).

Колегія суддів зазначає, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 року у справі № 509/1350/17 зазначила, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

У даній справі судом першої інстанції не досліджувалось питання належності поданих позивачем документів та не встановлювалась наявність/відсутність інших підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, оскільки обставинами справи не підтверджено, що відповідачем здійснена повна перевірка наявності чи відсутності підстав для надання такого дозволу.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.09.2020 року по справі № 820/4896/16.

З урахуванням наведеного, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з урахуванням висновків суду.

В зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви позивача шляхом надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності код КВЦПЗ 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам. та надання її в оренду для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення код КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій під будівництво та обслуговування об`єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населених пунктів.

Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з приводу визначення судом неналежного та неефективного способу захисту порушених прав позивача.

Посилання скаржника на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 23.05.2018 року по справі № 825/602/17 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки обставини у справах є різними.

Так, підставою для звернення до суду по справі № 825/602/17 слугувало те, що позивач вже зверталася з позовом до суду до того ж Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з вимогами визнати протиправною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, проте, не зважаючи на рішення суду, відповідач повторно відмовив у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки з тих же саме підстав, що вже були предметом розгляду в суді.

Натомість, у даній справі позивач не надав доказів повторного звернення із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведенняземельних ділянок з кадастровими номерами 5310290300:00:001:0149 площею 25,5397 га; 5310290300:00:001:0158 площею 11,2381 га; 5310290300:00:001:0165 площею 13,6216 га; 5310290300:00:001:0150 площею 10,8825 га зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності код КВЦПЗ 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам. та надання її в оренду для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення код КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій під будівництво та обслуговування об`єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населених пунктів, а також повторної відмови відповідача у її наданні з тих саме підстав.

Також, оскільки у постанові від 22.12.2018 року по справі № 804/1469/17 Верховний Суд дійшов висновку, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, слід визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідне клопотання позивача про надання йому дозволу, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на вказану правову позицію, як підставу для задоволення апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відтак, суд першої інстанції правильно визначив належний спосіб захисту та відновлення прав позивача у цій справі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року по справі №440/963/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров І.С. Чалий

Повний текст постанови складено 10.02.2021 року