Постанова

від 09.02.2021 по справі 192/1465/20 (2-а/192/86/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 192/1465/20 (2-а/192/86/20)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Сафронової С.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09.11.2020р. в адміністративній справі № 192/1465/20(2-а/192/86/20) за позовом:ОСОБА_1 до: про:інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції Сухорукова Андрія Андрійовича Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Солонянського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення /а.с. 1-2/.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 31.08.2020р. позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви /а.с. 10-11/.

У встановлений судом строк позивачем було надано уточнений позов / а.с. 15-19/, у якому серед іншого у якості відповідачів зазначено - інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції ОСОБА_2 , а також доповнено і уточнено позовні вимоги /а.с. 15-19/.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08.09.2020р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі № 192/1465/20(2-а/192/86/20) та справу призначено до розгляду /а.с. 11-12/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві, з урахуванням уточнення позовних вимог, на те, що 19.08.2020р. відносно нього капралом поліції Сухоруковим А.А. було складено постанову серії ЕАМ №3003158, відповідно до якої, він керуючи транспортним засобом Opel Omega 2.2 держномер НОМЕР_1 в с. Братське, Шосе Запорізьке, 5км, порушив встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті більше ніж на 38 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР, а саме порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволено швидкість не більше 50 км/год), вимір зроблено приладом TruCam LTI20/20ТС 000749, якою його за вчинене правопорушення було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., але позивач вважає, цю постанову необґрунтованою, оскільки постанова винесена відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, а саме відповідачем справу про адміністративне правопорушення було розглянуто за місцем її вчинення, тоді як норми закону вимагають розглядати справу за місцем знаходження органу, який уповноважений розглянути справу, що призвело до порушення прав позивача, а саме він був позбавлений можливості скористатись своїми правами у повному обсязі - він був позбавлений можливості підготуватись до розгляду справи, йому не було оголошено посадову особу, яка розглядає справу, не були вирішені клопотання, досліджені докази, не було заслухано осіб, які беруть участь у розгляду справи, відсутні докази вчинення порушення, тому позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову відповідача ЕАМ №3003158 від 19.08.2020р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09.11.2020р. у справі №192/1465/20(2-а/192/86/20) у задоволенні адміністративного позову - відмовлено (суддя Кітов О.В.) /а.с. 88-97/.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав апеляційну скаргу /а.с. 103-111/, у якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, що призвело до постановлення рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального права, тому просив скасувати рішення суду першої інстанції від 09.11.2020р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Матеріали адміністративної справи №192/1465/20(2-а/192/86/20), разом з вищезазначеною апеляційною скаргою надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 21.12.2020р. /а.с. 114/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020р. у справі №192/1465/20(2-а/192/86/20) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 /а.с. 117/ та справу №192/1465/20(2-а/192/86/20) призначено до апеляційного розгляду у письмовому провадженні на 12.01.2021р. /а.с. 118/, про що судом апеляційної інстанції було повідомлено учасників справи у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021р. у справі №192/1465/20(2-а/192/86/20) у зв`язку з відсутністю у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи, про день та місце розгляду цієї справи - апеляційний розгляд справи №192/1465/20(2-а/192/86/20) перенесено в порядку письмового провадження на 09.02.2021р. /а.с. 120/ та судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством порядок та спосіб повідомлено учасників справи про день та місце розгляду справи судом.

У зв`язку з тим, що суддя Панченко О.М., яка входить до складу колегії суддів, що розглядає справу №192/1465/20(2-а/192/86/20), перебуває у відпустці здійснено заміну складу колегії суддів у судовій справі №192/1465/20(2-а/192/86/20) відповідно до положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу у справі №192/1465/20(2-а/192/86/20) від 09.02.2021р. визначено склад колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя Коршун А.О., судді - Сафронова С.В., Чередниченко В.Є. /а.с. 128/.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що 19.08.2020р. інспектором 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капралом поліції Сухоруковим А.А., відповідачем у справі, було складено постанову серії ЕАМ №3003158 про адміністративне правопорушення /а.с. 3/, відповідно до якої 19.08.2020р. 14:17:09 годин в с. Братське, Шосе Запорізьке, 5км, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Opel Omega 2.2 держномер RJA76445, порушив встановлені обмеження швидкості руху у населеному пункті на 38км/год., а саме рухався зі швидкістю 88км/год. Вимір зроблено приладом TruCam LTI20/20ТС 000749, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50км/год), та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, та за вчинення цього правопорушення цією постановою відповідача застосовано штраф у розмірі 225 грн., і відповідно до матеріалів справи саме ця постанова відповідача є предметом оскарження у даній.

Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннями Законів України Про національну поліцію , Про дорожній рух , Правилами дорожнього руху України, а також нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Статтями 8, 18, 23 Закону України Про національну поліцію встановлено, що на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, при цьому поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Частиною 1 ст. 35 вищевказаного Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Аналіз наведених норм чинного законодавства, яке регулює відносини, що виникли між сторонами у даній справі, зокрема положень ст. 14 Закону України Про дорожній рух , якою встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України, та виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про державний рух, яким серед інших відповідно до ст. 52, 53 цього ж закону є Національна поліція України, ст. 23 Закону України Про національну поліцію , якою на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, з урахуванням фактичних обставин справи, які були встановлені під час розгляду справи, дозволяє колегії суддів зробити висновок про те, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, 19.08.2020р. прийняв законну постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України в межах санкції ст. 122 КУпАП України.

Стосовно правомірності прийнятої відповідачем постанови у справі про адміністративне правопорушення по суті, колегія суддів вважає необхідно зазначити.

Згідно з ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення. у справах про протиправність таких рішень, покладено саме на суб`єкт владних повноважень.

Відповідачем, на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення, під час розгляду справи судом першої інстанції надано фото із засобу TruCам LTI 20/20 № ТС000722 обставин зупинення позивача 19.08.2020р., відповідно до якого швидкість автомобіля з держномер RJA76445 становила 88 км/год при обмеженні у 50 км/год. /а.с. 71/

Отже, з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом, та норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у даній справі, колегія суддів вважає, що відповідач у справі під час прийняття постанови серії ЕАМ №3003158 від 19.08.2020р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, і яка є предметом оскарження у даній справі, діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, і суд першої інстанції постановив у даній справі правильне рішення про відсутність підстав для задоволення позову через його необґрунтованість та безпідставність.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про залишення без задоволення заявлених ним позовних вимог, і оскільки під час апеляційного розгляду даної справи будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, рішення суду першої інстанції від 09.11.2020р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09.11.2020р. у справі №192/1465/20(2-а/192/86/20) - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено - 09.02.2021р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.В. Сафронова