Ухвала

від 10.02.2021 по справі 826/2237/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2237/17

УХВАЛА

10 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про роз`яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Продексім на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року у справі № 826/2237/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Продексім до Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи: Департамент агропромислового розвитку Херсонської області державної адміністрації, Державна Казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення кредиторської заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Продексім звернулось до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи: Департамент агропромислового розвитку Херсонської області державної адміністрації, Державна Казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виразилась у непогашенні кредиторської заборгованості перед ТОВ Торговий дім Продексім (ЄДРПОУ 33172676) у сумі 713492,20грн. за бюджетною програмою КПКВК 2801360 Частина компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях ;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Торговий дім Продексім (ЄДРПОУ 33172676) заборгованість у розмірі 713492,20 грн. на часткову компенсацію вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях, відповідно до наказу Мінагрополітики від 23.07.2012 № 458 шляхом списання з наявних бюджетних програм Мінагрополітики.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивачем було подано апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Продексім задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року - скасовано.

Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Продексім до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: Департамент агропромислового розвитку Херсонської області державної адміністрації, Державна Казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення кредиторської заборгованості задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики щодо не спрямування бюджетних коштів на погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ Торговий дім Продексім (код ЄДРПОУ 33172676) у розмірі 713492,20 грн. за бюджетною програмою КПКВК 2801360 Частина компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях .

Зобов`язано Міністерство аграрної політики у встановленому законодавством порядку спрямувати кошти на погашення кредиторської заборгованості у розмірі 713492,20 грн. за бюджетною програмою КПКВК 2801360 Частина компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях для перерахування на рахунки ТОВ Торговий дім Продексім (ЄДРПОУ 33172676).

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.12.2018 касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі № 826/2237/17 залишено без змін.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшла заява про роз`яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018, у якій заявник просить роз`яснити постанову суду апеляційної інстанції, зокрема, у частині зобов`язання Мінагрополітики спрямувати кошти на погашення кредиторської заборгованості за програмою КПВК 2801360 за відсутності відповідних бюджетних асигнувань. (а.с. 38-40 т. 3)

Заявник та інші учасники справи в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду заяв, з огляду на що, колегія суддів вирішила за можливе здійснити розгляд заяв у письмовому провадженні.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення , шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Слід вказати на те, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Так, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Тобто, підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення, є його неясність, невизначеність.

Фактично, роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Водночас, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, шляхом доповнення та розширення його предмету чи надавати певним чином розширений коментар такого рішення.

Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст.

Як вбачається з матеріалів справи, доводи позивача стосуються питання не незрозумілості/нечіткості постанови суду апеляційної інстанції, а необхідності надання додаткового обгрунтування судового рішення та надання відповідей, що стосуються шляхів виконання вказаного судового рішення, тобто, дій, пов`язаних з виконанням такого рішення. Тож, заявник подаючи заяву про роз`яснення, фактично порушує питання не незрозумілості/нечіткості постанови суду, а просить суд роз`яснити питання шляхів виконання такого рішення, що лежить поза компетенцією адміністративного суду.

Важливо розуміти, що роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені питання, або обставини, що дотично пов`язані з предметом спору, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Таким чином, колегія суддів вважає, що заява про роз`яснення судового рішення не підлягає задоволенню.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено. (ч. 5 ст. 254 КАС України)

Керуючись ст. ст. 243, 250, 254, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 09.11.2020 про роз`яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 відмовити .

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко