Ухвала

від 09.02.2021 по справі 160/1206/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 лютого 2021 року

Київ

справа №160/1206/20

адміністративне провадження №К/9901/2867/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №160/1206/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудремонттехнологія" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 22.01.2021.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі міститься посилання на пункти 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Колегія суддів вважає достатнім наведене скаржником обґрунтування підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Разом з тим, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не врахував, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на цій підставі є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

ГУ ДПС посилається на те, що наразі відсутній остаточний висновок Верховного Суду з питання віднесення до складу доходу кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Скаржник зазначає, що перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ Укрбудремонттехнологія показників у рядку 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 встановлено їх заниження у 2016 році у сумі 45 000 грн. Кредиторська заборгованість по рахунку 621 Короткострокові векселі, видані в національній валюті у сумі 45 000 грн. Даний вексель датується 2010 роком, але станом на 01.01.2016, 01.01.2017 та 01.01.2018 погашення кредиторської заборгованості не відбулось.

Проаналізувавши зазначені доводи у взаємозв`язку із висновками судів попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що наведене скаржником обґрунтування не є достатнім для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, зі змісту постанови суду апеляційної інстанції не вбачається, що зазначене питання скаржник ставив в апеляційній скарзі як підставу для оскарження рішення суду першої інстанції. Відповідно, постанова апеляційного суду не містить правової оцінки таким доводам.

Водночас, суд першої інстанції зазначив, що в ході перевірки контролюючий орган не перевірив правильність відображення вказаної суми за відповідним рахунком бухгалтерського обліку, не встановив особу векселедержателя та строк платежу за вказаним векселем. Відповідно, за таких обставин визначення моменту спливу позовної давності за вимогами векселедержателя про сплату коштів за виданим векселем є неможливим. Суд першої інстанції дійшов висновку, що сама лише наявність в даних бухгалтерського обліку позивача кредиторської заборгованості з 2010 року за виданим векселем не є достатньою підставою для висновку про її безнадійний характер та включення такої суми до складу доходу. Відповідачем не виконано обов`язку з доведення правомірності нарахування податку на прибуток в цій частині з огляду на приписи статті 77 КАС України.

У постанові від 16.06.2020 у справі №809/4373/15 Верховний Суд звертав увагу, що позовні вимоги до акцептанта (платник по векселю), які випливають з переказного векселя (до простих векселів застосовуються такі самі положення) погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Вказане стосується всіх осіб, що мають право вимагати за векселем.

Початок перебігу позовної давності у три роки щодо погашення грошових зобов`язань за простим векселем пов`язується з настанням строку платежу за таким векселем.

Після закінчення такого строку позовної давності непогашена заборгованість відноситься саме до безповоротної фінансової допомоги, а у платника податку виникає обов`язок збільшити валовий доход на суму такої допомоги згідно із вимогами Податкового кодексу України.

Також у цій постанові викладено позицію, що визначальним у цих правовідносинах є встановлення строку платежу за виданими позивачем векселями, оскільки початок перебігу позовної давності у три роки щодо погашення грошових зобов`язань за простим векселем, визначений настанням строку платежу за таким векселем.

У зв`язку з наведеним, посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України наведено безвідносно до висновків судів і у цій справі, і всупереч підходу, викладеному у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №809/4373/15, так і не містить доводів з посиланням на відповідні докази, що строк позовної давності для погашення грошових зобов`язань за простим векселем сплинув.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу щодо визначеної підстави для касаційного оскарження судових рішень (пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України), зазначивши обов`язкові умови у їх взаємозв`язку, які передбачені КАС України при оскарженні судових рішень на такій підставі і наведені у цій ухвалі.

Крім того, відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав. Заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю фінансування.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас відсутність фінансування суб`єкта владних повноважень не є підставою, з якою закон пов`язує можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплату судових витрат, у зв`язку з чим клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2020 році, і з огляду на розмір заявлених позовних вимог, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір, обмежений максимальним розміром.

Відповідно, сплаті за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 42040 грн (21020 грн * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *;101; 22030102 (код класифікації доходів)

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №160/1206/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо визначеної підстави для касаційного оскарження судових рішень (пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України) має бути викладено з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко