Постанова

від 08.02.2021 по справі 360/1252/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 360/1252/19

адміністративне провадження №К/9901/244/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Луганській області) на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року (суддя Пляшкова К. О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (судді Ястребова Л. В., Геращенко І. В., Компанієць І. Д.) у справі №360/1252/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВК ОТМ до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкову накладну,

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю НВК ОТМ (далі - ТОВ НВК ОТМ ) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати: рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 червня 2018 року № 803027/38413778 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30 травня 2018 року № 14; рішення Державної фіскальної служби України від 6 липня 2018 року № 17038/38413778/2 про відмову у задоволенні скарги на рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 червня 2018 № 803027/38413778, а також зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30 травня 2018 року № 14.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що у цих рішеннях не вказано, які з наданих позивачем документів складені з порушенням законодавства, у чому полягає таке порушення, яких документів, на думку відповідачів, недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та задоволення скарги ТОВ НВК ОТМ на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної; відповідачами не прийнято до уваги та не надано належної оцінки поданим позивачем документам і поясненням з повним розкриттям змісту фінансово-господарських операцій, економічної доцільності таких правочинів та можливістю здійснення таких фінансово-господарських операцій.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, у задоволенні позову відмовити.

Позивач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Касаційна скарга розглядаються у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , що набрав чинності у зазначену вище дату.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності сторін в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши встановлені фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами встановлено, що позивачем укладено договір з Товариством з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ від 1 лютого 2017 року № 0302/6. ТОВ НВК ОТМ за фактом отримання попередньої оплати складено та подано до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30 травня 2018 року № 14 на 18863,33 грн податку на додану вартість.

Відповідно до квитанції від 14 червня 2018 року № 9118922073 реєстрацію цієї податкової накладної зупинено, а рішенням від 19 червня 2018 року № 803027/38413778 відмовлено в її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками оскарження прийнятого Головним управлінням ДФС у Луганській області рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, Комісією з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України прийнято рішення від 6 липня 2018 року № 17038/38413778/2, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДФС у Луганській області про відмову у реєстрації податкової накладної без змін. Підставою прийнятого рішення вказано відсутність документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі.

За правилами пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем не заперечується отримання рішення Державної фіскальної служби України від 6 липня 2018 року в межах встановленого законодавством строку.

Не погодившись із рішеннями відповідачів, 26 березня 2019 року позивач оскаржив їх до суду.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки пропуску позивачем строку звернення до суду та не застосовано наслідки такого.

При цьому податковий орган не посилався на ці обставини при розгляді справи. Водночас у касаційній скарзі податковий орган посилається на пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України.

Колегія суддів доходить висновку про неправильне застосування судами норми матеріального права, що є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень і залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України (частина перша статті 354 КАС).

Як було встановлено рішення Державної фіскальної служби України про відмову в задоволенні скарги надійшло позивачу в межах встановленого законодавством строку. Водночас позивач оскаржив рішення відповідачів до суду лише 26 березня 2019 року, тобто з пропуском тримісячного строку.

За змістом частини третьої статті 123 КАС України, яка поширює свою дію на спірні правовідносини, згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною першою статті 354 КАС України встановлено, зокрема, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтею 240 цього Кодексу.

На думку колегії суддів, встановлені статтею 354 КАС України наслідки є імперативними, дана норма не передбачає повноваження касаційного суду для скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд.

Водночас залишення позову без розгляду не є перешкодою для повторного звернення з позовом та заявою про поновлення строку звернення до суду першої інстанції, який в межах своєї дискреції може вирішити питання про поновлення строку звернення до суду.

Ураховуючи наведене, керуючись статтями 341, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області задовольнити частково.

2. Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року та рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року скасувати, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НВК ОТМ до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкову накладну залишити без розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: М. М. Гімон

Є. А. Усенко