Рішення

від 29.07.2010 по справі 2-684/10

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

Справа № 2-684/10

РІШЕННЯ

іменем України

29 липня 2010 року Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючої - судді Тетервак Н.А.,

при секретарі - Мельниченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов`язання відповідача зробити перерахунок пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання дій відповідача неправомірними та зобов`язання відповідача перерахувати їй основну та додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ,починаючи з 05 травня 2007 року по даний час та стягнути недоплачені суми з урахуванням вже виплачених сум.

Позивачка посилається на те, що вона є інвалідами 2 групи, категорії 1 внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС та отримує пільгову пенсію по інвалідності .

Відповідно до ст.. 54 ч.4 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , їй, як інваліду 2 групи, щодо якої встановлено причинний зв`язок з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, пенсія повинна бути призначена в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того, відповідно до ст. 50 вказаного Закону, йому повинна бути призначена додаткова пенсія за шкоду як особі,що віднесена до категорії 1 - як інваліду 2 групи,- це в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Проте, відповідач виплачував їй пенсію не у відповідності із Законом, а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян .

Позивачка просить визнати дії відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі щодо призначення їй пенсії в розмірах,що не відповідає вимогам ст.. 54 та ст. 50 Закону України від 28.02. 1991 року № 796 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи неправомірними.

Зобов`язати відповідача з 01.05. 2007 року по даний час провести перерахунок її пенсії на рівні,не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до вимог ст.. 54 ч.4 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та додаткової пенсії - в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.. 50 Закону, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та стягнути з Управляння Пенсійного фонду України в Іванківському районі на її користь недоплачену суму державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії та належною їй сумою, з урахуванням уже виплачених сум.

В судове засідання позивачка не з`явилася.

Подала заяву, в якій позов підтримує та просить розглядати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день і час слухання справи повідомлений вчасно, надіслали суду письмове заперечення, в якому позов не визнають, посилаючись на те, що управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі діяло в межах чинного законодавства України, визнавши, що відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

Проте, ч.З ст. 28 Закону України „ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно із цим законом, а тому щодо пенсіонерів, яким призначена пенсія за іншими законами, він не застосовується. Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був. Відповідач діяв у межах бюджетного законодавства, постанов КМ України, якому відповідно до ст.. 62 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи надано право роз`яснення порядку застосування цього закону.

Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивачка ОСОБА_2 , 1948 року народження, проживає в АДРЕСА_1 - є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС № 5, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи -1 категорії(посвідчення Серії НОМЕР_1 ), інвалідом 2 групи, що підтверджено відповідною довідкою ВТЄ-25 № 022823 та одержує пенсію по інвалідності 2 групи в к УПФ, довідкою Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі.

Розмір її пенсії в 2007 році становив: основна - 1247,91грн.; додаткова- 12,47 грн.

В 2008 році: основна - 2353грн. 15 коп.додаткова - 94 грн.

В 2009 році: основний розмір - 2647 , 31 грн.; додаткова - 99,60 грн.

В 2010 році: основний - 2647,31грн.; додаткова - 139 грн.

Отже, пенсія позивачки призначена та виплачувалася їй в розмірі, що не відповідає вимогам ст. .ст. 50,54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Проте, за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.І ст. 28 Закону України „ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ''іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював цей розмір, немає, а тому посилання відповідача на те, що ст. 28 Закону України „ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування » щодо розміру мінімальної пенсії за віком не може застосовуватися до визначення розміру пенсії, призначеної за Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , суд вважає некоректним, оскільки в останньому визначено за базу для обрахування пенсії саме мінімальну пенсію за віком.

Пенсія та додаткова пенсія позивачу нараховувалася та виплачувалася саме відповідачем, а тому посилання на те, що вони не є розпорядниками коштів Фонду, з якого виплачуються такі видатки, є некоректним, як і посилання на те, що коштів на такі виплати Пенсійний фонд немає, оскільки вони не фінансуються з коштів пенсійного фонду. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року по справі „Кечко проти України» в п.23 зазначив „ суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїх робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовити у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. П. 26 Суд не приймає до уваги аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань » .

З ст. 62 Закону слідує, що Кабінет Міністрів України дає роз`яснення порядку застосування Закону, і аж ніяк не встановлює розмір компенсацій, чи змінює той, що вже вказаний в Законі.

А отже постанови КМ України, на які посилається у своєму запереченні відповідач, як на підставу відповідності своїх дій чинному законодавству ( № 523 від 30.05.1997 року, № 530 від 28.05.2008 року, № 654 від 16.07.2008 року) є такими, що не відповідають нормам ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , що визначав за базу обрахунку пенсії таким особам з розрахунку мінімальної пенсії за віком.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.б).

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Виплата коштів у розмірі, який значно менший ніж той, що встановлений ст.ст. 50, 54 Закону, є неправомірною.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов`язком держави ( ст.З), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними ( ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений ( ст.22).

Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України , ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків , пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та не може будь- яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.

Таким чином, враховуючи те, що зазначені вище зміни до ст. ст 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнані неконституційними, а отже втратили чинність саме з цього дня, відповідно чинними з того ж дня і по даний час є попередня редакція цих статей, тому позов слід задовольнити частково', визнати дії відповідача неправомірними та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачці основної та додаткової пенсій у розмірах, визначених ч.4 ст. 54 та ст..50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи , починаючи з 09.07.2007 року по 31.12. 2007 року та з 22травня 2008 року.

В решті позову -відмовити.

На підставі викладеного, ст.. ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , керуючись ст. 5, 10, 57, 60, 64, 208, 215, 218 ЦПК України, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про Державне мито» , суд

ВИРІШИВ:

1. Цивільний позов задовольнити частково.

2. Визнати дії відповідача щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 за період з

09.07.2007року по 31.12. 2007 року та з 22.05. 2008 року відповідно до ст..ст., 50,54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи неправомірними.

З.Зобов`язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії, яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком згідно ч.4 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю згідно ч.І ст. 50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленою частиною першою ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст.52 Закону України Про Державний бюджет України на 2010 рік , 2007 та 2008, 209 роки, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12. 2007 року та з 22 травня 2008 року .

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_2 різницю між перерахованою основною та додатковою пенсією,відповідно до ст..ст. 50,54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 09.07.2007 року по 31.12. 2007 року та з 22 травня 2008 року, за відрахуванням уже виплачених сум пенсії.

В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Київської області через Іванківський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з моменту його проголошення заяви про апеляційне оскарження, і протягом 20 днів з дня подачі такої заяви - апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. А якщо заява була подана, але у встановлений строк не подано апеляційну скаргу, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано - після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: