Рішення

від 10.02.2021 по справі 583/4918/20

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/4918/20

2/583/233/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Ільченко В.М.

за участю секретаря Верби Н.О.

представника Охтирської міської ради Сизоненка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Охтирської міської ради Сумської області (Україна, Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 11) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення безпідставно збережених коштів,

УСТАНОВИВ:

06.01.2021 відкрито провадження в справі. Позивач свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 69,3 м2, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5910200000:11:014:0030, загальною площею 0,0984 га. Внаслідок невжиття з боку відповідачки заходів щодо оформлення права землекористування та оформлення відповідного договору оренди землі міська об`єднана територіальна громада в особі Охтирської міської ради не отримала плату за користування земельною ділянкою комунальної власності за періоди 6 місяців 2017 року, 2018 рік, 2019 рік та 6 місяців 2020 року 14802,64 грн. На адресу відповідачки було надіслано акт про визначення збитків та повідомлення з пропозицією добровільно відшкодувати збитки в досудовому порядку шляхом укладення договору про відшкодування збитків з Охтирською міською радою. Однак відповідачкою це повідомлення було проігноровано, договір про добровільне відшкодування збитків вона не уклала, збитки в добровільному порядку не відшкодувала. Тому просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за період з 01.07.2017 по 30.06.2020 в розмірі 14802,64 грн, а також стягнути судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, заяв про відкладення розгляду справи не надавала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Приймаючи до уваги згоду представника позивача, суд проводить заочний розгляд справи на підставі доказів, наявних у справі, відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, дослідив письмові докази, дійшов такого висновку.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 14.11.2013 реєстраційною службою Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області, у ОСОБА_1 виникло право власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 0,0984 га кадастровий номер 5910200000:11:014:0030, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, яка перебуває у комунальній власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 26.03.2020 №205433930 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.02.2020 №НВ-5915076242020 (а.с. 8-12).

Відповідно до акта з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 06.07.2020 №02-09/45, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 28.08.2020 №111, розмір збитків, завданих ОСОБА_1 використанням земельної ділянки без достатньої правової підстави, розташованої по АДРЕСА_2 , за 6 місяців 2017 року - 6 місяців 2020 року становить 14802,64 грн (а.с. 42-45).

07.09.2020 за вих. №01-14/2481 на адресу відповідачки була надіслана копія акта з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 06.07.2020 №02-09/45 з повідомленням, яке містить пропозицію у 30-денний термін з дня надходження цього повідомлення розглянути його разом з актом та про результати їх розгляду інформувати Охтирську міську раду. Також відповідачку повідомлено, що у разі визнання заявлених вимог добровільне відшкодування збитків здійснюється в досудовому порядку шляхом укладення договору про відшкодування збитків (а.с. 46).

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі ст. 80 ЗК України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Загальне правило щодо підстав та порядку набуття права на землю із земель комунальної власності визначено ст. 116 ЗК України, згідно з частинами 1, 2 якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Особливості набуття права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначені ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Так відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Виходячи зі змісту ст. 120 ЗК України, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Однак, зважаючи на положення ст. 125 ЗК України, новий власник об`єкта нерухомості не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідачки виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловими приміщеннями, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень .

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 14 ПК України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п. 14.1.147).

Відповідачка не є власником та постійними землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для неї, як землекористувача, є орендна плата.

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем та визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (п. 288.4, п. 288.5).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Оскільки відповідачка не зверталася за оформленням права оренди на земельну ділянку, речові права відповідачки на земельну ділянку не реєструвались, остання не набула належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому вона використовували земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, провадження №14-77цс18.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 використовувала земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5910200000:11:014:0030, без достатніх правових підстав, в період з 01.07.2017 по 30.06.2020 включно не сплачувала за користування земельною ділянкою орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, у результаті чого безоплатно користувалася цією земельною ділянкою, тобто безпідставно набула дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, у Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, на користь позивача з відповідачки підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 377, 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 80, 116, 120, 123-125, 206 ЗК України, ст.ст. 14, 288 ПК України, ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , ст.ст. 3, 12, 13, 15, 56, 77-82, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Охтирської міської ради Сумської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Охтирської міської ради Сумської області (код ЄДРПОУ 36467402, Україна, Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 11) 14802,64 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот дві грн 64 коп.) та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. в рахунок відшкодування судових витрат .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 10 лютого 2021 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області В.М. Ільченко