Справа № 364/770/20
Провадження № 2/364/19/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2021 р. Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Макаренко Л. А.,
при секретарі судового засідання Кулинич Г. І.
за участю:
учасники справи - не з`явились,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до Зрайківської сільської ради Володарського району Київської області,
про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
До Володарського районного суду Київської області 18.08.2020 р. надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до Зрайківської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, в якій Позивач просить суд: визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 6,5018 га, посвідчену державним актом серії ЯЖ № 877619, та на земельну ділянку площею 1,792 га, посвідчену державним актом серії ІІІ-КВ № 049217, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування заявлених позовних вимог представник Позивача ОСОБА_3 (ордер адвоката серії ЧК № 167376, а.с. 13) у позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати Позивача - ОСОБА_2 , яка залишила заповіт, згідно з яким все її майно заповіла Позивачеві. Проте державним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на зазначене вище спадкове майно (а.с. 1-2).
Ухвалою суду від 25.08.2020 р. відкрито провадження у справі, визначено здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву, витребувано спадкову справу померлої ОСОБА_2 (спадкодавця), призначено підготовче судове засідання на 06.10.2020 р. (а.с. 22-23), зняте з розгляду через виключення електропостачання суду (а.с. 70); підготовче судове засідання 01.12.2020 р. відкладено на 11.01.2021 р. через неявку учасників справи, надалі - на 02.02.2021 р. за клопотанням представника Позивача (а.с. 78, 82).
У підготовче судове засідання 02.02.2021 р. Позивач та її представник не з`явилися, про дачу, час та місце засідання суду повідомлені, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с. 83); представником Позивача подано клопотання про проведення розгляду справи за їх відсутності, до якого долучено додаткові докази на підтвердження права власності спадкодавця на спірне майно (а.с. 84).
Представник Відповідача у підготовче судове засідання 02.02.2021 р. не з`явився, до суду 02.10.2020 р. було подано заяву про розгляд справи без участі їх представника із зазначенням про визнання позовних вимог у повному обсязі (а.с. 25).
За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення підготовчого судового засідання, визначені статтею 198 ЦПК України, також відсутні.
При цьому учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 49, частини першої статті 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (провадження у справі), зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку статті 206 ЦПК України.
Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову та задоволення позовних вимог Позивача, суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), виходить з такого.
За наявними письмовими матеріалами справи судом встановлено, що спірні земельні ділянки, а саме: (1) земельна ділянка площею 6,5018 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221688700:05:003:0015, що розташована на території Зрайківської сільської ради Володарського (на тепер Білоцерківського) району Київської області; та (2) земельна ділянка загальною площею 1,792 га, що складається із земельної ділянки площею 0,250 га для будівництва, обслуговування житлового будинку та земельної ділянки площею 1,542 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належали ОСОБА_2 на праві власності.
Наведене підтверджується інформацією, викладеною в листі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 08.12.2020 р. № 187/139-20 (а.с. 85), до якого додано завірені копії виданих на ім`я ОСОБА_2 державних актів, а саме: копію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 877619, виданого 19.08.2010 р. Володарською районною державною адміністрацією Київської області на підставі розпорядження цієї державної адміністрації від 19.01.2009 р. № 12 (а.с. 87); та копією державного акта серії ІІІ-КВ № 049217, виданого 29.01.2003 р. Зрайківською сільською радою Володарського району Київської області на підставі рішення названої сільської ради від 24.07.2002 р. № 18 (а.с. 86).
Власник названих земельних ділянок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19.07.2018 р. Виконавчим комітетом Зрайківської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис № 11 (а.с. 3).
За життя спадкодавець ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 01.08.2002 р. секретарем виконавчого комітету Зрайківської сільської радим Володарського району Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 03 , яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 (Позивачеві), що підтверджено доданою до позовної заяви копією цього заповіту (а.с. 16).
Також судом встановлено, що Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою померлої ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 19.08.1968 р. у с. Зрайки Володарського району Київської області, актовий запис № 29 від 09.10.1954 р., та копією свідоцтва про укладення шлюбу (з ОСОБА_4 ) серії НОМЕР_3 , виданого 07.09.1975 р. Зрайківською сільською радою Володарського району Київської області, актовий запис № 12 (а.с. 10).
Разом з тим, державним нотаріусом Володарської районної державної нотаріальної контори Київської області відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначене вище спадкове майно через відсутність у Позивача як спадкоємця за згаданим заповітом необхідних оригіналів правовстановлюючих документів на це майно (а.с. 4).
На виконання зазначеної вище ухвали суду від 25.08.2020 р. про відкриття провадження у справі (а.с. 22-23) державним нотаріусом надано суду Інформаційну довідку із Спадкового реєстру та надіслано копію спадкової справи № 108/2018 померлої ОСОБА_2 (а.с. 26-69).
З витребуваної копії названої спадкової справи № 108/2018 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 судом встановлено, що окрім Позивача, якою до нотаріуса 02.11.2018 р. подано заяву про прийняття спадщини, будь-які інші особи не подавали заяв про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , свідоцтва про право на спадщину на спірні земельні ділянки площею 6,5018 га та площею 1,792 га не видавалися.
Також до позовної заяви додано копію оголошення в газеті Голос Володарщини про недійсність втрачених державних актів на спірні земельні ділянки серії ЯЖ № 877619 та серії ІІІ-КВ № 049217, виданих на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 17).
Таким чином, судом на підставі наявних у справі письмових доказів встановлено, що Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка звернулася до нотаріуса з метою оформлення свідоцтва про право спадщину, проте їй було відмовлено у видачі такого свідоцтва через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на зазначене спадкове майно.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 16, частини першої статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
За нормами статті 328, частини другої статті 373 ЦК України, частини другої статті 78, пункту г частини першої статті 81 Земельного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону; громадяни набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України); заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (стаття 1235 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (пункти 23, 27 названої Постанови Пленуму).
Отже, зверненню до суду з позовом передує вирішення питання про видачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину (зокрема, постанова Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 2-390/2006).
За таких наведених вище і встановлених обставин суд вважає, що Позивач як єдиний спадкоємець за заповітом, яка звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини, правомірно подала до суду позов щодо захисту її прав, оскільки має право на спадкове майно, а саме: на зазначені вище земельну ділянку площею 6,5018 га та земельну ділянку площею 1,792 га, що належали спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджено Позивачем належними і допустимим доказами.
Таким чином, визнання Відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи або законні інтереси інших осіб, вимоги Позивача є обґрунтованими і відповідають закону, а тому суд вважає наявними підстави для прийняття визнання Відповідачем позову й ухвалення рішення про задоволення позову.
Питання щодо стягнення з Відповідача (органу місцевого самоврядування) на користь Позивача судових витрат судом не вирішується, оскільки таке питання Позивачем перед судом не порушувалося, розрахунків цих витрат суду не надано. Проте, зважаючи на визнання Відповідачем позову, суд застосовує положення частини першої статті 142 ЦПК України, частини третьої статті 7 Закону України Про судовий збір , за якими у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.
Зважаючи на складність цієї справи та обсяг наявних у ній доказів складання повного рішення суду відкладено в межах десятиденного строку з дня закінчення розгляду справи (частина шоста статті 259 ЦПК України).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
Відповідно до статей 78, 81 Земельного кодексу України, статей 16, 328, 373, 1216-1218, 1220, 1223, 1225, 1233, 1296 ЦК України, керуючись статтями 2-4, 12, 13, 200, 206, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351-355, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Зрайківської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 6,5018 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зрайківської сільської ради Володарського (на тепер Білоцерківського) району Київської області та яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 877619, виданого 19.08.2010 р. Володарською районною державною адміністрацією Київської області на підставі розпорядження цієї державної адміністрації від 19.01.2009 р. № 12.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,792 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з яких 0,250 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку та 1,542 га - для ведення особистого селянського господарства, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 згідно з державним актом про право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 049217, виданого 29.01.2003 р. Зрайківською сільською радою Володарського району Київської області на підставі рішення цієї сільської ради від 24.07.2002 р. № 18.
Управлінню Державної казначейської служби України у Володарському районі Київської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп., сплачений на підставі квитанції від 17.08.2020 р. № 2055-6058-6278-0855.
Копії цього рішення суду направити учасникам справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи цей строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги - рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 11.02.2021 р.
Суддя Л. А. Макаренко
Суд | Володарський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2021 |
Оприлюднено | 11.02.2021 |
Номер документу | 94794627 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Володарський районний суд Київської області
Макаренко Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні