Рішення

від 10.02.2021 по справі 910/19316/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2021Справа № 910/19316/20 Господарського суду міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тадалс-Буд (49005, м.Дніпро, провулок Біологічний, 2А, каб 17, код ЄДРПОУ 40416118)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Гермес (02095, м.Київ, Княжий Затон, 9 літера А, офіс 369, код ЄДРПОУ 41772540)

про стягнення 42039,61 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тадалс-Буд звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Гермес про стягнення 42039,61 грн боргу - попередньої оплати, сплаченої в рахунок поставки продукції по виставлених рахунках № 817, 819, 820.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, отримавши за виставленими ним рахунками оплату за товар, не здійснив його поставку, на вимогу кошти у добровільному порядку не повернув.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.12.2020 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації процесуальних прав.

16.12.2020 позивач в системі Електронний суд подав додаткові пояснення по справі та копію листа за вих. № 228 від 30.09.2020 для долучення до справи.

30.12.2020 відповідач засобами поштового зв`язку подав до суду відзив на позовну заяву, в якому стверджує, що поставка товару за виставленими рахунками № 817, 819, 820 була здійснена на підставі укладеного між сторонами договору-заявки № 810.21.09.2020 за видатковими накладними № 211, 210, 208, від підписання яких позивач безпідставно відмовився; факт здійснення поставки підтверджується також реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних № 16, 20, 21. Також зауважує, що лист вих. № 228 від 30.09.2020 з вимогою про повернення коштів не є належним доказом у справі, оскільки в ньому вказано, що кошти сплачено помилково і станом на оформлення цієї вимоги товар був переданий позивачу.

19.01.2021 позивач в системі Електронний суд подав до суду відповідь на відзив, в якому вказує про недоведеність відповідачем обставин, якими він обґрунтовує подані заперечення, ненадання доказів руху товару, перевезення, у т.ч. видаткових накладних та ТТН.

Відповідач правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За платіжними дорученнями № 1307 від 18.09.2020 на суму 4351,00 грн, № 1309 від 18.09.2020 на суму 21141,01 грн, № 1313 від 18.09.2020 на суму 16547,60 грн позивач - ТОВ Тадалс-Буд здійснив оплату за товар по виставлених відповідачем - ТОВ Група компаній Гермес рахунках на оплату № 817 від 17.09.2020 на суму 4351,00 грн, № 819 від 17.09.2020 на суму 21141,01 грн, № 820 від 17.09.2020 на суму 16547,60 грн за металопродукцію (надалі - товар), всього на суму 42039,61 грн.

12.10.2020 позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих. № 228 від 30.09.2020 з вимогою повернення помилково перерахованих коштів за платіжними дорученнями № 1307, 1313, 1309 від 18.09.2020 у сумі 41835,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем оплачений товар поставлений не був, у добровільному порядку на вимогу кошти не повернені, у зв`язку із чим просить стягнути з відповідача у судовому порядку 42039,61 грн боргу.

Відповідач позов не визнає, в підтвердження факту поставки надає видаткові накладні на поставку товару по виставлених рахунках на оплату № 817, № 819, № 820, які позивачем не підписані та податкові накладні про реєстрацію проведення господарських операцій на спірну суму

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд враховував наступне.

За своєю правовою природою відносини між позивачем та відповідачем, враховуючи положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 181 Господарського кодексу України є укладенням договору поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Згідно положень ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Як вбачається з матеріалів справи з метою повернення коштів позивач 12.10.2020 надіслав відповідачу лист за вих. № 228 від 30.09.2020 з вимогою повернення коштів, яка відповідачем залишена без відповіді.

Доказів вчинення відповідачем дій щодо поставки товару згідно переліку по виставлених та оплачених рахунках на оплату № 817 від 17.09.2020 на суму 4351,00 грн, № 819 від 17.09.2020 на суму 21141,01 грн, № 820 від 17.09.2020 на суму 16547,60 грн за металопродукцію (надалі - товар), всього на суму 42039,61 грн, підписання сторонами первинних документів на передачу товару (видаткових накладних, ТТН, актів), у т.ч. у визначений строк на вимогу позивача, та станом на час розгляду справи по суті спору, суду не надано.

При цьому, судом надано оцінку запереченням відповідача та стверджувань, що товар на спірну суму поставлено за видатковими накладними у повному обсязі.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В якості доказів належного виконання зобов`язання та поставки товару на заявлену суму 42 039,61 грн відповідачем надано видаткові накладні №211 від 22.09.2020 на суму 16547,60 грн (рахунок на оплату № 820 від 17.09.2020), №210 від 22.09.2020 на суму 21141,01 грн (рахунок на оплату № 819 від 17.09.2020), № 208 від 22.09.2020 на суму 4351,00 грн (рахунок на оплату № 817 від 17.09.2020) та податкові накладні про реєстрації господарських операцій на суми, вказані у накладних, чеки про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі накладних.

Проте, надані відповідачем видаткові накладні позивачем не підписані, вказана у графі отримувача довіреність №0103/21-ТДВ від 18.09.2020, суду не надана.

Додана до відзиву копія договору-заявки № 810.21.09.2020 також не є належним доказом підтвердження поставки товару за вказаними и видатковими накладними, оскільки отримувач (вантажоотримувач) товару, як і адреса розвантаження, за якими можна було б ідентифікувати наміри поставки товару не вказано, ТТН по вказаному договору щодо здійснення факту перевезення на користь позивача товару відсутні.

Щодо підтвердження відповідачем факту поставки товару за видатковими накладними, формуванням та реєстрацією податкових накладних, суд зауважує, що відповідно до визначень термінів, що містяться у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Самі лише податкові накладні та декларації сторін (за відсутності інших доказів реального руху товарів) не є самостійними доказами підтвердження вчинених господарських операцій, оскільки ці докази не пов`язані з фізичним переміщенням товару, не можуть свідчити про рух товару та виконання обов`язку постачальника з передачі товару покупцю, визначеного у статті 664 Цивільного кодексу України, підтверджують лише факт здійснення оподаткування певної господарської операції, який сам по собі не свідчить про вчинення такої господарської операції, про її реальність. Такі докази можуть оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі.

Враховуючи викладене, за вірогідністю доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних доказів та не доведено факту поставки товару за наданими ним видатковими накладними на спірну суму, прийняття його позивачем, проте ухилення від підписання первинних документів , та відповідно відсутності підстав для виконання обов`язку з повернення коштів за непоставлений товар.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Тадалс-Буд у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236 - 240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Гермес (02095, м.Київ, Княжий Затон, 9 літера А, офіс 369, код ЄДРПОУ 41772540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тадалс-Буд (49005, м.Дніпро, провулок Біологічний, 2А, каб 17, код ЄДРПОУ 40416118) 42039 (сорок дві тисячі тридцять девять) грн. 61 коп основного боргу, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак