Ухвала

від 10.02.2021 по справі 910/3846/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

м. Київ

10.02.2021справа № 910/3846/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3846/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Трансгруп (03115, м. Київ, вул. Верховинна, буд. 36 А; ідентифікаційний код 32854890)

до товариства з обмеженою відповідальністю Металургтранс (49000, м. Дніпро, площа Героїв Майдану, буд. 1, кім. 524; ідентифікаційний код 33074226) та

акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 300465)

про стягнення 94 826 160 грн.,

за участю представників:

позивача - Андрощука С.В. (ордер від 11.09.2019 серія КС №124923);

відповідача-1 - Гальченка В.Я. (ордер від 10.08.2020 серія КС №782022);

відповідача-2 - Прохорова Ю.Г. (довіреність від 13.01.2021 №Ц/6-55/08-21),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Трансгруп (далі - ТОВ Трансгруп ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Металургтранс (далі - ТОВ Металургтранс ) та акціонерного товариства Українська залізниця (далі - Залізниця) 94 826 160 грн. збитків за втрачені вагони.

Позов мотивовано тим, що:

- 24.06.2011 ТОВ Трансгруп та ТОВ Металургтранс укладено договір оренди №63А (далі - Договір), відповідно до якого відповідач-1 прийняв від позивача у тимчасове платне користування залізничні приватні напіввагони у кількості, зазначеній у додатках, які є невід`ємною частиною Договору;

- додатковою угодою від 07.11.2011 №2 до Договору у додатку № 3 були перелічені 20 вагонів, які передавалися в оренду; додатковою угодою від 06.04.2012 № 3 до Договору у додатку №4 перелічені 32 вагони, які передавалися в оренду; у додатковій угоді від 20.08.2012 №7/1 до Договору вказано, що в пункт 1.1 Договору вносились зміни, які передбачали, що в оренду передавалося 694 вагона; строк дії Договору за даною угодою продовжено до 31.12.2017; строк Договору продовжено додатковою угодою від 01.10.2017 №63 до Договору до 31.12.2022;

- за актами приймання-передачі вагонів в оренду від 4.07.2011 №б/н, від 07.04.2012 №б/н, від 9.09.2012 № 2, від 11.09.2012 № 4, від 12.09.2012 № 5, від 13.09.2012 №6, від 19.09.2012 № 7, від 08.09.2012 № 10, від 12.09.2012 № 11, від 20.09.2012 № 13, від 21.09.2012 № 14, від 22.09.2012 № 15, від 23.09.2012 № 16, від 24.09.2012 № 17, від 25.09.2012 № 18, від 06.09.2012 № 19, від 9.09.2012 № 21, від 12.09.2012 № 22, від 08.09.2012 № 28, від 18.09.2012 № 29, від 14.09.2012 № 30, від 15.09.2012 № 31, від 16.09.2012 № 32, від 17.09.2012 № 33, від 19.09.2012 № 34, від 23.09.2012 № 36, від 24.09.2012 № 39, від 25.09.2012 № 40, від 5.09.2012 № 41, від 07.09.2012 № 42, від 09.09.2012 № 43, від 11.09.2012 № 45, від 26.09.2012 № 47, від 30.09.2012 № 56, від 01.10.2012 № 60, від 01.10.2012 № 61, від 02.10.2012 № 65, від 03.10.2012 № 68, від 05.10.2012 № 74, від 09.10.2012 № 87, від 11.10.2012 № 90, від 14.10.2012 № 97, від 17.10.2012 № 103, від 18.10.2012 № 107, від 29.10.2012 № 121, від 05.11.2012 № 127, від 16.11.2012 № 130, від 19.11.2012 № 132, від 08.12.2012 № 137 позивачем передано відповідачу-1 166 вагонів;

- позивач виконав свій обов`язок та передав у передбаченій Договором кількості та належному для експлуатації стані напіввагони в оренду, а відповідач-1 отримав вказані напіввагони на підставі відповідних актів приймання-передачі; проте ТОВ Металургтранс втратило 166 напіввагонів, відправивши їх в період дії антитерористичної операції на окуповану територію (в окремі райони Донецької та Луганської областей); разом з тим, у відповідача-1 не існувало права, а існував обов`язок не відправляти вагони на зазначену територію; ТОВ Металургтранс нічого не вчинило, щоб повернути вагони на підконтрольну Україні територію;

- відповідно до положення частини першої статті 323 та частини першої статті 772 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування, втрати) вагонів від моменту їх отримання несе відповідач-1;

- у період з 14.07.2014 по 09.06.2017 за даними ГІОЦ Залізниці вагони в кількості 166 штук (належних позивачу) перетнули лінію розмежування і опинилися на непідконтрольній території України (на частково окупованій території Донецької та Луганської області) на станціях: Дебальцево-Сортувальна, Ровеньки, Лобівські Копальні Дар`ївка, Довжанська, Фащівка, Штерівка, Щотове, Сороче, Карахаш, Кумшацький, Байрак Новий Світ;

- з листа відповідача-2 від 17.10.2019 № 72/3560 вбачається, що 166 вагонів, належні позивачу, перебувають на непідконтрольній території України; з 28.10.2016 166 напіввагонів (належних позивачу) перебувають на непідконтрольній території України, а тому вважаються втраченими;

- відповідач-1 визнавав, що 166 напіввагонів (належних позивачу) є втраченими і брав окремі додаткові зобов`язання щодо їх повернення на підконтрольну Україні територію;

- станом на 10.03.2020 (дата підписання позовної заяви) ТОВ Металургтранс не реалізувало право, передбачене пунктом 6.7. Договору;

- з боку Залізниці також вбачається вина щодо втрати позивачем 166 напіввагонів, оскільки відповідач-2 дозволив перетин 166 напіввагонам лінії розмежування, коли на деяких окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях проходили бойові дії; лінії загального користування, як і тягові підстанції - власність відповідача-2;

- балансова вартість вагонів складає 34 983 486,91 грн., а ринкова вартість 166 втрачених напіввагонів складає 94 826 160 грн., що підтверджується висновком товариства з обмеженою відповідальністю Верітас Проперті Менеджмент про вартість об`єкта оцінки від 05.12.2019.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.04.2020.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/3846/20; відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/3846/20 на 25.05.2020.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2020 відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/3846/20 на 30.06.2020; продовжено ТОВ Металургтранс та Залізниці строк до 08.06.2020 для подання суду відзивів на позов в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів надіслання відзивів і доданих до них документів позивачу, та пояснень щодо клопотання позивача про витребування документів.

05.06.2020 Залізниця подала суду відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що:

- у лютому 2017 року стало неможливим використання залізничних шляхів між територією, де органи державної влади не здійснюють повноважень та, іншою частиною території України у зв`язку з тим, що невідомими особами було пошкоджено залізничні колії, а у Залізниці відсутній доступ до залізничної мережі на території, де органи державної влади не здійснюють повноважень;

- залізничні вагони перебувають на станціях, в межах населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, відповідно до Переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р, що ще раз підтверджує, що означені вагони не перебувають у фактичному володінні відповідача - 2; позивач не надав доказів, що доводили б користування чи володіння Залізницею спірними вагонами станом на 10.03.2020 (дата підписання позову);

- з метою уникнення звинувачень у фінансуванні тероризму та неможливості забезпечення безпеки працівників регіональною філією Донецька залізниця було припинено залізничне сполучення через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей та відновлення залізничної інфраструктури;

- Указом Президента України від 15.03.2017 № 62/2017 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 Про невідкладні додаткові заходи щодо протидії гібридним загрозам національній безпеці України , за змістом припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей; після введення такої конвенційної заборони залізничні вагони у завантаженому та порожньому стані лінію зіткнення не перетинали;

- відповідач-2 не міг всупереч зазначеним заборонам та причинам, незалежним від нього здійснювати перевезення, а тому були прийняті розпорядження від 15.03.2017 №Ц-1/2-2/156 та №Ц- 1/2-2/157 на підставі звернення регіональної філії Донецька залізниця Залізниці;

- позивач вимагає стягнути 94 826 160 грн. (без урахування заяви про збільшення) у відшкодування збитків за втрату залізничного вагону, проте не подає суду на підтвердження завданих збитків належних доказів вини;

- спірний вагон було передано у володіння третій особі відповідно до Договору;

- для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника;

- відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності;

- на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювана збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою та заподіяними збитками; крім того, між ТОВ Трансгруп та Залізницею відсутні договірні відносини;

- відповідальність за незбереження спірного вагону покладається на ТОВ Металургтранс , так як воно не забезпечило перенаправлення вагону до початку конвенційної заборони, а тому повинно було забезпечити збереження вантажу;

- обставини встановлені судовим рішенням у справі № 910/9295/19, яке набрало законної сили, повторного доведення не потребують, зокрема, вказаним рішенням встановлено, що відповідальність має нести орендар (ТОВ Металургтранс ).

09.06.2020 Залізниця подала суду заперечення щодо задоволення клопотання позивача про витребування доказів, в якому зазначила, що матеріали позовної заяви містять адвокатський запити та відповіді на них з наданням витребуваних доказів; будь-яких відмов не було, а тому не зрозуміло які перешкоди були у ТОВ Трансгруп аби витребувати зазначені докази та інформацію до подання позову.

ТОВ Металургтранс 12.06.2020 подало відзив на позовну заяву, в якому зазначило таке:

- відповідач-1 вважає позовні вимоги ТОВ Трансгруп про стягнення з відповідача-1 збитків за втрачені вагони безпідставними, а позовну заяву необґрунтованою, оскільки її доводи зводяться до помилкового тлумачення позивачем як умов Договору, додаткових угод до Договору, так і фактичних обставин співпраці сторін, вимог чинного законодавства України, якими регулюються відповідні правовідносини;

- спірні напіввагони використовувалися відповідачем-1 у його господарській діяльності з метою надання клієнтам відповідача-1 транспортно-експедиторських послуг (послуг з організації перевезення вантажів у залізничному рухомому складі); ТОВ Металургтранс відповідно до наданої йому ліцензії від 15.05.2014 №190881 є оператором рухомого складу України;

- вказані позивачем напіввагони безпосередньо перевозилися відповідачем-2, оскільки частиною шостою статті 4 Закону України Про залізничний транспорт встановлено, що управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях здійснюється централізовано і належить до виключної компетенції Залізниці;

- у зв`язку з прийняттям відповідачем-2 розпоряджень від 15.03.2017 №Ц-1/2- 2/156 і № Ц-1/2-2/157 та введенням конвенційної заборони на переміщення вантажів та залізничного рухомого складу з/на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, відповідач-1 станом на 05.06.2020 (дата підписання відзиву) позбавлений можливості оформити електронні перевізні документи на повернення порожніх напіввагонів позивача на підконтрольну органам державної влади України територію; тому 166 напіввагонів позивача так і залишаються на непідконтрольній Україні території;

- вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, потрібно з`ясовувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності; у разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає;

- відповідач-1 не вчиняв жодних винних дій, які можна тлумачити як протиправну поведінку, адже використовуючи спірні напіввагони у своїй господарській діяльності, ТОВ Металургтранс робило це відповідно до вимог чинного законодавства України, а також не порушуючи умови Договору, а тому в діях відповідача-1 відсутня вина, і відповідно причинний зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала для позивача;

- в діях ТОВ Металургтранс відсутній повний склад цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для стягнення з відповідача-1 збитків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2020 відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/3846/20 на 10.08.2020.

29.07.2020 позивач подав суду відповідь на відзив відповідача-2, в якій фактично виклав доводи позовної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2020 відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/3846/20 на 14.09.2020; зобов`язано Залізницю подати суду належним чином завірені копії накладних та відомостей вагонів, згідно з якими Залізниця здійснювала перевезення на станції відправлення, які перебувають на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, щодо напіввагонів власності позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2020 зобов`язано Залізницю подати суду належним чином завірені копії накладних та відомостей вагонів, згідно з якими Залізниця здійснювала перевезення напіввагонів власності позивача, які перебувають на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей за певні періоди.

У підготовчому засіданні 14.09.2020 оголошено перерву до 05.10.2020.

05.10.2020 Залізниця подала суду документи на вимогу ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2020.

У підготовчому засіданні 05.10.2020 оголошено перерву до 02.11.2020.

02.11.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 03.12.2020.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2020 відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/3846/20 на 20.01.2021.

Залізниця 11.12.2020 подала суду документи на вимогу ухвали господарського суду міста Києва від 03.12.2020.

19.01.2021 позивач подав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що:

- з поданих відповідачем-2 накладних вбачається, що вони оформлювалися уповноваженими особами з боку відповідача-1 і інформація з вказаних накладних була інструкцією для відповідача-2, коли він здійснював за допомогою своїх локомотивів перевезення; оформлення накладної є обов`язковою умовою перед відправленням вагону, про що вказано в пункті 1.1 Правил оформлення провізних документів, затверджених Міністерством транспорту України від 21.11.2000 №644; без накладної вагон не міг бути перевезений відповідачем-2;

- в графі 55 накладної проставляється інформація про електронний підпис уповноваженої особи з боку відповідача-1, де такий підпис вказує про готовність накладної до використання; платником тарифу за відправлення вагону (пустого чи завантаженого) є також відповідач-1 і про це вказується в пункті 13 накладної; про те, що вагон перебуває в управлінні саме відповідача-1 вказує інформація в графі 20 накладної ( Оператор ООО Металлургтранс ; у вказаній графі також проставлялася інформація про власника вагонів ( ТОВ Трансгруп );

- всі накладні містять інформацію про те, що оператором за вказаними позивачем вагонами є відповідач-1, а їх власником - позивач; після того, як вагони були відповідачу-1 передані за договором оренди від 24.06.2011 №63А, фактично тільки відповідач-1 мав право використовувати їх, в тому числі в автоматизованій системі Месплан , яка створена для формування накладних і роботи з ними, і надавати вказівки щодо курсування вагонів на коліях загального користування ;

- в графі 16 вказується інформація за місцем, з якого вагон відправляється, а в графі 10 - станція призначення; зведена інформація щодо відправлення вагонів окремо була викладена відповідачем-2 в документі з найменуванням Довідка щодо перевезення вантажів вказаними підприємствами за вказаними датами ;

- як зазначено в листі Залізниці від 17.10.2019 №72/3560, всі 166 напіввагонів перебувають на непідконтрольній Україні території, а надані відповідачем-2 накладні додатково і окремо доводять, що саме за вказівкою відповідача-1 такі вагони опинилися на непідконтрольній території; якщо б відповідач-1 не склав би накладні і не підписав їх, то вагони залишалися на підконтрольній Україні території; вагони потрапили саме на непідконтрольну Україні територію, вони не перевозились транзитом, а цілеспрямовано були туди доправлені; в позовній заяві від 10.03.2020 і відзиві від 24.07.2020 вказувалося, що у відповідача-1 не було права на те, щоб відправляти вагони на непідконтрольну Україні територію і це йому забороняли як листи позивача, так і додаткова угода №43; дана інформація вкотре підтверджує, що відповідач-1 є винним в тому, що вагони є втраченими.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2021 відкладено підготовче засідання на 10.02.2021.

У підготовче засідання 10.02.2021 з`явилися представники сторін.

Представник позивача у підготовчому засіданні 08.02.2021 просив суд прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути солідарно з ТОВ Металургтранс та Залізниці 792 600 грн. збитків за втрачений один вагон.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 46 ГПК України передбачено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Представники сторін не заперечили проти прийняття судом заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Перевіривши дотримання позивачем вимог статті 46 ГПК України, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Представник Залізниці у підготовчому засіданні 08.02.2021 подав суду клопотання про закриття провадження у справі №910/3846/20 в частині вимог до Залізниці на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

Клопотання мотивоване тим, що відповідачем-2 отримано від позивача письмові пояснення зі змісту яких вбачається, що у позивача немає будь-яких претензій до перевізника та у діях Залізниці відсутні будь-які протиправні дії.

Представник позивача не заперечив проти задоволення клопотання Залізниці.

Представник ТОВ Металургтранс заперечив проти задоволення клопотання відповідача-2 та просив суд у його задоволенні відмовити.

Судом відкладено розгляд клопотання Залізниці та повідомлено сторін, що клопотання Залізниці про закриття провадження у справі №910/3846/20 в частині вимог до відповідача-2 вирішуватиметься судом за результатами розгляду справи по суті.

Суд у підготовчому засіданні 10.02.2021 ставить на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/3846/20 до судового розгляду по суті.

Представники сторін у підготовчому засіданні 10.02.2021 повідомили суд про те, що заяв і клопотань не мають, ними вчинені всі дії, передбачені у підготовчому провадженні, в зв`язку з чим просили суд розглянути справу по суті.

Відповідно до частини другої статті 177 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті (пункт 18 частини другої статті 182 ГПК України).

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (пункт 3 частини другої статті 182 ГПК України).

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність закриття підготовчого провадження і призначення розгляду справи по суті на 17.03.2021.

Керуючись статтями 177 - 185, 194, 196, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/3846/20 до судового розгляду по суті на 17.03.21 о 14:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №12.

Ухвала набрала законної сили 10.02.2021 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Марченко