Рішення

від 11.02.2021 по справі 910/19465/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2021Справа № 910/19465/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнум Принт"

про стягнення 116 499,66 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнум Принт" (далі - відповідач) про стягнення 116 499,66 грн (104 785,02 грн заборгованості, 2 928,66 грн пені, 8 785,98 грн 36% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар, одержаний за договором поставки з відстрочкою платежу від 20.03.2020 № КВ-20/317, укладеним між сторонами.

Господарський суд міста ухвалою суду від 14.12.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/19465/20 та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі 14.12.2020 позивач згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105472582204 отримав 21.12.2020.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105472582212 ухвала від 14.12.2020 була надіслана відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернута 30.12.2012 з зазначенням причини повернення за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

20.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" (постачальник за договором, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігнум Принт" (покупець, відповідачем) був укладений договір поставки № КВ-20/317 з відстрочкою платежу, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця матеріали для реклами, поліграфії, будівництва, упаковки та аксесуари до них (далі-товар), в асортименті та кількості, відповідно до видаткових накладних, що є невід`ємними частинами цього договору, а покупець-прийняти вказаний товар і оплатити його.

Згідно з п. 3.1 договору, кількість товару встановлюється у видаткових накладних на поставку кожної окремої партії товару.

Умовами поставки товару визначаються згідно видаткових накладних (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору, передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана у видатковій накладній, є датою поставки товару постачальником за умови підписання видаткової накладної. З моменту підписання покупцем видаткової накладної постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання по передачі товару покупцю.

Згідно з п. 7.2 договору оплати здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається в залежності від зміни курсу Євро до гривні на Міжбанківському Валютному Ринку на момент закриття торгів у день, попередній день оплати.

Сторонами у п. 7.4 договору узгоджено строк оплати: 30 календарних днів з моменту поставки товару покупцю та підписання видаткової накладної.

Ліміт заборгованості покупця перед постачальником за поставлений товар становить 150 000,00 грн.

Відповідно до п. 14.1 договору, цей договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору позивач за видатковими накладними № 67363 від 14.08.2020 на суму 104 624,64 грн, № 64273 від 06.08.2020 на суму 160,38 грн поставив товар, загальною вартістю 104 785,02грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого за договором товару, у т.ч. на умовах відстрочення платежу, не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 104 785,02 грн. Також за прострочення оплати вартості товару позивач нарахував до стягнення з відповідача 2 928,66 грн пені, 8 785,98 грн 36% річних.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, судом встановлено наступне.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають з договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними № 64273 від 06.08.2020, № 67363 від 14.08.2020 на суму 104 624,64 грн, на суму 160,38 грн, які підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень, підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за договором з поставки товару відповідачу за договором № КВ-20/317 від 20.03.2020, всього на суму 104 785,02 грн.

З огляду на положення п.п. 7.4 договору, строк оплати відповідачем отриманого товару за видатковими накладними № 64273 від 06.08.2020 настав 05.09.2020, № 67363 від 14.08.2020 - 13.09.2020.

Враховуючи вищевикладені обставини, за відсутності доказів оплати вартості отриманого товару, у т.ч. станом на час розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 104 785,02 грн є обґрунтованими та доведеними, доказів зворотного суду не надано.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 928,66 грн, нарахування якої здійснено по кожній видатковій накладній.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач товар, поставлений позивачем, не оплатив, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару, що постачається відповідно до цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення виконання зобов`язань, яка нараховується до повної сплати суми боргу, та сплачує суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку пені на суму 2 938,66 грн, а саме: 4,90 грн пені за період з 04.09.2020 по 07.12.2020 прострочення оплати поставленого товару за накладною № 64273 від 06.08.2020 на суму 160,38 грн та 2923,76 грн пені за період з 12.09.2020 по 07.12.2020 прострочення оплати поставленого товару за накладною № 67368 від 14.08.2020 на суму 104624,64 грн, суд зазначає, що позивачем невірно визначено строк оплати та прострочення.

Відповідно до положень статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи підписання сторонами видаткових накладних 06.08.2020 та 14.08.2020 відповідно та визначений у п.7.4 договору строк оплати: 30 календарних днів з моменту поставки товару та підписання видаткової накладної , строк оплати за вказаними накладними настав 05.09.2020 за накладною № 64273 від 06.08.2020, а прострочення з 06.09.2020, та настав 13.09.2020 за накладною № 67363 від 14.08.2020, та, відповідно, прострочення з 14.09.2020.

За перерахунком суду належними до стягнення є 4,89 грн пені за несплату вартості товару за накладною № 64273 від 06.08.2020, та 2915,77 грн за несплату товару по накладній № 67368 від 14.08.2020, всього 2920,66 грн. пені.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 36% річних в розмірі 8785,98 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п. 8.4 договору сторони передбачили, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за цим договором покупець сплачує постачальнику 36% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 36% річних у сумі 8785,98 грн є правомірними.

Однак, враховуючи невірне визначення у розрахунку початку прострочення виконання зобов`язання, вказані вимоги підлягають перерахунку та задовольняються судом на суму 14,67 грн прострочення оплати товару за накладною № 64273 від 06.08.2020, а також 8 747,31 грн за прострочення оплати товару за накладною № 67368 від 14.08.2020, всього 8 761,98 грн 36% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем письмового відзиву на позов не подано, належними та достатніми доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 104 785,02 грн, пені в розмірі 2 920,66 грн, 36% річних в розмірі 8 761,98 грн. В решті суми позовні вимоги суд відмовляє за необґрунтованістю підстав нарахування.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнум Принт" (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 13, кв. 46, код 42526512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" (04201, м. Київ, вул. Полярна, 20-В, код 24587464) основний борг у розмірі 104 785,02 грн (сто чотири тисячі сімсот вісімдесят п`ять гривень 02 коп), пеню у розмірі 2 920,66 грн (дві тисячі дев`ятсот двадцять гривень 66 коп), 36% річних у розмірі 8 761,98 грн (вісім тисяч сімсот шістдесят одну гривню 98 коп) та судовий збір у розмірі 2 101,42 грн (дві тисячі сто одна гривня 42 коп.).

3. У задоволенні решти суми позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 11.02.2021.

Суддя О.Г. Удалова