ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" лютого 2021 р.
м. Київ
Справа № 911/2904/20
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авак" (21011, м. Вінниця, вул. Миколи Битинського, буд. 34 А, код ЄДРПОУ 23058501)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нафтохімічна група" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Травнева, буд. 3А, код ЄДРПОУ 41192655)
про стягнення вартості оплаченого товару та пені
за участю представників:
позивача: Арустамян А. Е. (ордер ВН № 144021 від 16.12.2020);
відповідача: не з`явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 05.10.2020 ТОВ "Авак" до ТОВ "Українська нафтохімічна група" про стягнення вартості оплаченого товару та пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.
Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 30.11.2020. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
У підготовче судове засідання 30.11.2020 представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з тим, що у справі немає відомостей про повідомлення сторін про дату та час судового засідання, оскільки відправка судової кореспонденції суду не відбувалася з причини відсутності достатнього фінансування, суд відклав розгляд справи на 21.12.2020.
16.12.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання б/н від 16.12.2020 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 17.12.2020 судом відмовлено ТОВ «Авак» у задоволенні клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції в частині проведення судового засідання у режимі відеоконференції 21.12.2020 та повідомлено заявника, що наступні судові засідання судом будуть призначатися у режимі відеоконференції за наявності вільного часу у залах для їх проведення, про що сторони будудь додатково повідомлені ухвалою суду.
У підготовчому судовому засіданні 21.12.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 25.01.2021. Засідання призначено проводити у режимі відеоконференції з Вінницьким міським судом Вінницької області та доручено Вінницьому міському суду Вінницької області забезпечити проведення судового засідання режимі відеоконференції.
У підготовчому судовому засіданні 25.01.2021 судом закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2021.
У судове засідання з розгляду справи по суті 01.02.2021 з`явився представник позивача, який підтримав текст позовної заяви, відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, судом ухвалено рішення у справі.
Позов обгрунотовано наступним:
- 03.02.2020 між ТОВ "Авак" (покупець) та ТОВ Укрполімерконструкція (постачальник) укладено Договір поставки №05/2020;
- позивач на виконання умов Договору здійснив позивачу попередню оплату товару у загальну розмірі 1304238,12 грн;
- відповідач поставив позивачу товар на суму 664238,12 грн (не в повному обсязі), чим порушив умови Договору поставки №05/2020 від 03.02.2020.
- у зв`язку з не поставкою товару позивач просить суд стягнути з відповідача 664238,12 грн вартості неоплаченого товару, а також 6642,38 грн пені, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.
Вказаний факт, зокрема, підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями №0103274857130 від 16.10.2020; №0103273664401 від 01.12.2020; №0103276298198 від 30.12.2020 з відмітками про вручення відповідачу ухвал Господарського суду Київської області.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська нафтохімічна група" (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авак" (покупець, позивач) укладено Договір поставки №05/2020 від 03.02.2020 (далі - Договір), за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти у свою власність і оплатити мінеральні добрива. Найменування, кількість, одиниця виміру, упаковка, ціна, загальна вартість, умови оплати і термін поставки кожної партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, які як Додатки цього Договору, є невіж`ємною частиною (п. 1.1. Договору).
Зокрема, відповідно до п. 4.2., 4.3. Договору оплата покупцем здійснюється шляхом 100% передоплати за партію товару на поточний рахунок постачальника, якщо інше не зазначено у Специфікації. Після зарахування передплати на поточний рахунок постачальник не приймає від покупця відмови від прийому поставленого товару.
Поставка товару проводиться окремими партіями на підставі Специфікації до цього Договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною даного Договору. Поставка товару здійснюється у термін, який вказується у Специфікації на поставку Товару після 100% оплати, якщо інше не вказане в Специфікації на поставку товару. Термін поставки може бути збільшено, за попередньою згодою сторін, у разі виникнення негативної економічної ситуації в Україні чи форс-мажору (п. 6.1., 6.8. Договору).
Відповідно до п. 8.5. Договору у разі недотримання термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості не відвантаженого в строк товару, за кожен день прострочення, але не більше 1% від вартості не відвантаженого товару.
Згідно з Специфікацією №3 від 24.02.2020 до Договору поставки №05/2020 від 03.02.2020 постачальник зобов`язаний передати у власність покупцю, а покупець зобов`язаний оплатити і прийняти в свою власність товар, а саме: добриво азотно-фосфорно-калійне марки 16-16-16-6 (S) загальною вартістю товару з ПДВ 1280000,00 грн та сплатити компенсацію вартості з/д тарифу вартістю - 24238,12 грн. Загальна вартість об`єму товару, який постачається складає - 1304238,12 грн.
Відповідно до п. 5, 7 Специфікації №3 термін поставки товару березень-квітень 2020 року.
Датою поставки товару є дата відмітки залізничної накладної (квитанція про приймання вантажу до перевезення) проставленою з/д станції Бахмач-Пасажирський Південна-західна залізниця при прийманні товару до перевезення.
Так, позивач, звертаючись з даним позовом до суду зазначає, що на виконання умов Договору оплатив відповідачу 1304238,12 грн, натомість відповідач прийнятих на себе зобов`язань в повному обсязі не виконав та поставив товару на суму 640000,00 грн, решту оплаченого товару відповідач не поставив.
Разом з тим, позивач зазначає, що він на момент подачі позову втратив інтерес до виконання відповідачем зобов`язання в натурі, а тому бажає повернення залишку здійсненої ним попередньої оплати у розмірі 664238,12 грн. Крім того, у зв`язку з простроченням термінів поставки товарів позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 6642,38 грн.
Відповідач жодним чином не відреагував на наявність даного судового провадження, своїм правом на подання відзиву не скористався, хоча і був належним чином повідомлений про розгляд даної прави.
Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що господарські операції між позивачем та відповідачем оформлені належним чином первинним бухгалтерським документами у вигляді видаткової накладної та акту надання послуг.
Так, судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення №142 від 25.02.2020 на суму 652119,06 грн та №137 від 25.02.2020 на суму 652119,06 грн позивачем перераховано відповідачу 1304238,12 грн в якості 100% попередньої оплати товару (128 тон добрив).
Відповідно до видаткової накладної №38 від 19.03.2020 відповідачем поставлено позивачу товару на суму 640000,00 грн, у розмірі 64 тони добрив.
Разом з тим в матеріалах справи наявний Акт надання послуг №39 від 19.03.2020 з якого вбачається надання відповідачем позивачу послуг з перевезення вантажу (компенсація вартості з/д послуг ст. Бахмач-Пасажирський - ст. Килинівка 1) на суму 12119,06 грн.
Отже, судом встановлено, що відповідачем поставлено товару та надано послуг (вартість послуг згідно специфікації входить у ціну товару) позивачу на загальну суму 652119,06 грн (640000,00 + 12119,06), тобто відповідачем виконано рівно половину обсягу зобов`язання визначеного Специфікацією №3 від 24.02.2020.
Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували виконання відповідачем другої половини зобов`язання, тоді як виконання вказаного зобов`язання погоджено сторонами на березень-квітень 2020 року. При цьому, відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, у зв`язку з чим, останній позбавив себе можливості надати суду докази виконання зобов`язання та, відповідно, докази відсутності боргу.
Відтак, судом встановлено, що відповідачем не поставлено товару та не виконано робіт на користь позивача на загальну суму 652119,06 грн (1304238,12 - 652119,06).
За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Так, суд розцінює вимогу позивача про повернення попередньої оплати у зв`язку з втратою інтересу до виконання відповідачем зобов`язання підставною, позаяк кінцевий строк поставлення відповідачем товару визначений як 30.04.2020 давно минув, при цьому відповідачем не надано суду доказів вчинення юридично-значимих дій щодо продовження строків поставки товару. До того ж суд наголошує на тому, що позивач звернувся з вказаними позовними вимогами у жовтні 2020 року, що свідчить про майже піврічне прострочення виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання.
Водночас, суд не погоджується з твердженням позивача щодо того, що поверненню підлягає сума у розмірі 664238,12 грн, позаяк як встановлено судом вище, відповідачем виконано зобов`язання на суму 652119,06 грн, а отже поверненню підлягає сума 652119,06 (1304238,12 - 652119,06).
Відтак, суд вважає доведеними та обґрунтованими доводи позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в частині 652119,06 грн.
Щодо нарахування пені.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами п. 8.5. Договору у разі недотримання термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості не відвантаженого в строк товару, за кожен день прострочення, але не більше 1% від вартості не відвантаженого товару.
Відтак, судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування пені та встановлено, що розрахунок є неправильним, позаяк позивач безпідставно нараховує пеню на суму 664238,12 грн, необґрунтованість якої судом встановлено вище, водночас правильно слід нараховувати пеню на суму залишку непоставленого товару та ненаданих послуг - 652119,06 грн.
При цьому судом пораховано розмір пені згідно періодів, які заявляє позивач у своєму розрахунку та встановлено, що розмір пені є більшим за 1% від суми боргу, а отже розмір пені у відповідності до п. 8.5. Договору підлягає до стягнення з відповідача у розмірі 1% від суми боргу, а саме - 6521,19 грн (652119,06 * 1%).
Отже, суд доходить висновків про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 652119,06 грн боргу та 6521,19 грн пені.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.
Відповідно до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нафтохімічна група" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Травнева, буд. 3А, код ЄДРПОУ 41192655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авак" (21011, м. Вінниця, вул. Миколи Битинського, буд. 34 А, код ЄДРПОУ 23058501) 652119,06 грн боргу, 6521,19 грн пені та 9879,60 грн витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2021.
Суддя А.Ф. Черногуз
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2021 |
Оприлюднено | 12.02.2021 |
Номер документу | 94797032 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Черногуз А.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні