Рішення

від 11.02.2021 по справі 160/16330/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року Справа № 160/16330/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства Людмила до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

08.12.2020 року Селянське (фермерське) господарство Людмила (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якій позивач просить:

- скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1856393/30852218 від 20.08.2020р. про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 09.07.2020р. до податкової накладної №1 від 09.07.2020р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 09.07.2020р. до податкової накладної №1 від 09.07.2020р. з дати подання його на реєстрацію Селянським (фермерським) господарством Людмила ;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в порядку ст.382 КАС України, а саме зобов`язати Державну податкову службу України у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування позову зазначено, що на виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України 16.07.2020 року Селянське (фермерське) господарство Людмила направило Державній податковій службі України на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 09.07.2020 року. Квитанцією, яка надійшла у відповідь на реєстрацію розрахунку коригування, реєстрацію було зупинено, виявлено відповідність критеріям ризиковості здійснення операцій, запропоновано подати додаткові пояснення. Позивачем були подані пояснення, проте оскаржуваним рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1856393/30852218 від 20.08.2020 року позивачу відмовлено у реєстрації зупиненого розрахунку коригування №2 від 09.07.2020 року, у зв`язку з ненаданням платником документів. Позивач вважає рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачу були надані всі наявні у позивача документи на підтвердження господарської операції, на виконання якої складено розрахунок коригування до податкової накладної. Оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Розрахунок коригування, на думку позивача, був безпідставно зупинений, оскільки первинні документи позивача засвідчують факт реального виконання останнім та його контрагентами господарських зобов`язань.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 р. позовну заяву Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

22.12.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Селянського (фермерського) господарства Людмила на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2020р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

12.01.2021 року на офіційну електронну адресу суду, надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку для надання відзиву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 року продовжено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк для надання відзиву на 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

У зв`язку з перебуванням судді Віхрової В.С. у щорічній відпустці, клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області розглянуто в перший робочий день судді

27.01.2021 року від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520. Оскаржуване рішення прийнято з підстави ненадання позивачем копій документів, а саме встановлено, що СФГ "Людмила" до розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 не надано акт звірки з покупцем, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361. На момент складання відзиву СФГ "Людмила" не перебуває в переліку ризикових платників податків. Згідно наданих документів на частині платіжних доручень відсутня банківська печатка. Відповідач вважає визначені підстави в Рішенні комісії для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ДПС України не надано відзиву на позовну заяву, про можливість подання відзиву повідомлено належним чином.

28.01.2021 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якій викладено незгоду з позицією відповідача, зазначеній у відзиві, та вказано, що на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримало акт звірки з покупцем і зворотно сальдову відомість по рахунку 361, про ненадання яких останній безпідставно наголошує.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

СФГ Людмила (код ЄДРПОУ 37806442) зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа - суб`єкт господарської діяльності 11.08.2000 року.

Видами діяльності за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.46 Розведення свиней; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 03.12 Прісноводне рибальство; 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура); 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, 16.07.2020 року СФГ Людмила через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв`язку складено і направлено на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 09.07.2020 року.

З квитанції, яка надійшла у відповідь на реєстрацію вищезазначеної податкової накладної, встановлено, що податкову накладну прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК №2 від 09.07.2020 року в ЄРПН зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 1003 зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника, отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та їх копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеного в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

На виконання зазначеного 13.08.2020 року позивач направив повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування №2 від 09.07.2020 року, реєстрацію якого зупинено та у порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, в електронному вигляді подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області копії документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

Рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1856393/30852218 від 20.08.2020 року позивачу відмовлено у реєстрації зупиненого розрахунку коригування №2 від 09.07.2020 року, у зв`язку з ненаданням платником копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Форма рішення передбачає підкреслення документів, яких не вистачає, проте в спірному рішенні жодного документу не підкреслено.

В графі додаткова інформація спірного рішення зазначено відсутній акт звірки з покупцем, зворотно сальдова відомість по рахунку 361.

Досліджуючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст.201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

За змістом п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1). показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, у Додатку №1 до Порядку №1165 встановлені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1.Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18статті49 Податкового кодексу України.

7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті46 Податкового кодексу України.

8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно до п. 8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

За змістом п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягам операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1)номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування:

2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/роз рахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 25 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Судом встановлено, що в квитанції про зупинення податкової накладної, складеної на покупця СФГ Людмила міститься лише загальне посилання контролюючого органу щодо відповідності господарської операції п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та пропозицію надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без визначення конкретного переліку документів.

При цьому, законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платникам податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органам рішення про реєстрацію податкової накладної.

Дотримання вимоги ясності і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.

З огляду па викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Зазначена правова позиція викладена у Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2019 р. по справі №815/2985/18, від 10 квітня 2020 р. по справі №819/330/18.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення містить в собі лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів, за відсутності зазначення чітких порушень з боку платника податків та переліку конкретних документів, які необхідно надати.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що позивачем не надано акт звірки з покупцем, зворотно сальдову відомість по рахунку 361.

Натомість, судом встановлено, що позивачем до повідомлення від 13.08.2020 року було надано 99 документів, які повністю показують відображення виконання сторонами договору Специфікації №6 від 06.07.2020р., описують і документально підтверджують господарську діяльність СФГ Людмила за 2019-2020 рік.

Тобто, на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування відповідач-2 отримав акт звірки з покупцем і зворотньо сальдову відомість по рахунку 361, про ненадання яких зазначено в оскаржуваному рішенні.

З акту звірки станом на 31.07.2020 року слідує, що покупець ПП Фенікс Агро підтверджує проведення оплат і поставок ячменю по Специфікації №6 від 06.07.2020р. в тій самій черговості, як зазначено вище у цьому позові (в доданому до позовної заяви акті звірки ці операції вибірково позначені, і за даними покупця поставки ячменю від 09.07.2020р. і 13.07.2020р. були оприбутковані відповідно до кількості ТТН, тобто 4 позиції від 09.07.2020р. по 4 ТТН і 3 позиції від 13.07.2020р. по З ТНН, тому в акті ці поставки відображені в такому вигляді).

З рахунку 361 обсяги поставок за 09.07.2020 року і 13.07.2020 року збігаються з вищевказаним актом звірки.

У банківській виписці за період з 08.07.2020 року по 21.07.2020 року вказано також оплати, які співпадають по черговості з вказаним у цьому позові платіжними операціями по Специфікації №6 від 06.07.2020 року.

Тобто, з вищевказаних документів слідує, що спочатку відбулось надходження оплати 08.07.2020 року, помилково була зареєстрована податкова накладна №1 від 09.07.2020 року, а наступного дня 09.07.2020 року відбулось відвантаження товару за видатковою накладною №14 від 09.07.2020 року, що зумовило зареєструвати розрахунок коригування. Також, з наданих документів слідує, що розрахунки між сторонами договору збігаються і є однаковими без розбіжностей.

Крім того, в день надходження вищевказаної оплати 08.07.2020 року також надійшло ще дві оплати платіжними дорученнями №345452 від 08.07.2020 року і №345451 від 08.07.2020 року на суму 250000грн., за фактом надходження яких, була зареєстрована податкова накладна №3 від 08.07.2020 року, реєстрація якої в ЄРПН відбулася без зауважень відповідача-1.

Тобто, відповідач-1 погодився з реєстрацією податкової накладної про оплату товару, проте не погодився з реєстрацією розрахунку коригування по помилковій поставці, хоча обидві операції взаємопов`язані, вчинені в один день. Жодних претензій щодо діяльності позивача і всіх інших операцій відповідач-1 не має, не ставить під сумнів реальність їх здійснення, та більш того зареєстрував без зупинення інші податкові накладні, складені за результатами операцій як по Специфікаціям №6 від 06.07.2020 року, так і по договору поставки №09/01/20-1 від 09.01.2020 року в цілому.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави для відмови у реєстрації розрахунку коригування, що свідчить про його необґрунтованість.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до нього протиправності.

Під час судового розгляду справи відповідачами не надані жодні пояснення з приводу зазначених вище обставин.

Щодо господарських відносин, які передували винесенню оскаржуваного рішення, судом встановлено, що селянське (фермерське) господарство Людмила має господарські відносини з ПП Фенікс Агро за договором поставки №09/01/20-1 від 09.01.2020р. на продаж вирощених зернових культур. Специфікацією №6 від 06.07.2020р. до вищевказаного договору було узгоджено поставити партію ячменю в кількості 180 тон на загальну суму 851400грн. з ПДВ. Строк поставки було визначено з 07.07.2020р. по 14.07.2020р., а оплата була визначена як 80% товару попередня оплата по факту поставки і 20% товару як після оплата після реєстрації податкової накладної в ЄРПН, Слід зазначити, що у відповідності до п.3.7 договору поставки №09/01/20-1 від 09.01.2020р. покупець ПП Фенікс Агро має право оплачувати товар на всю суму, визначену у відповідній Специфікації або частинами, відповідно до замовленої кількості товару. Цим пояснюються часткові оплати товару по Специфікації №6 від 06.07.2020р. по мірі постачання товару.

Оскільки СФГ Людмила у визначений строк з 07.07.2020р. по 14,07.2020р. було готовим здійснити в 2 етапи відвантаження замовленого товару по специфікації №6 від 06.07.2020 року в загальній кількості 174,38 тон, то поставка першої частини товару була здійснена за видатковою накладною №14 від 09.07.2020р. на суму 436579,37грн.(в т.ч.ПДВ72763,23грн.) у кількості 92,30 тон, а друга частина за видатковою накладною №15 від 13.07.2020р. на суму 388238,72грн. (в т.ч.ПДВ 64706,45грн.) у кількості 82,08 тон.

До відвантаження товару за вищевказаними накладними СФГ Людмила 07.07.2020р. на загальну суму поставки 824818,09грн. (на кількість товару 174,38грн.) виставило покупцю ПП Фенікс Агро рахунок-фактуру №9 від 07.07.2020р.

Операція по оплаті і поставці ячменю по Специфікації №6 від 06.07.2020р. була повністю виконаною СФГ Людмила і оплаченою покупцем ПП Фенікс Агро по рахунку-фактурі №9 від 07.07.2020р. на суму 851400грн, внаслідок наступних перерахувань:

1. ПП Фенікс Агро платіжними дорученнями №345452 від 08.07.2020р. і №345451 від 08.07.2020р. на суму 250000грн.;

2. СФГ Людмила протягом визначеного в Специфікації №6 від 06.07.2020р. строку поставило першу частину ячменю за видатковою накладною №14 від 09.07.2020р.на суму 436579,37грн.; доставка і оприбуткування ячменю у покупця було здійснене за ТТН №855451 від 09.07.2020р, №855452 від 09.07.2020р, №855453 від 09.07.2020р, №855454 від 09.07.2020р;

3. ПП Фенікс Агро платіжним дорученням №2324 від 10.07.2020р. на суму 115000грн. внесло часткову оплату (листом ПП Фенікс Агро №8728/1 від 10.07.2020р. уточнено призначення платежу в якості часткової оплати рахунку-фактуру №9 від 07.07.2020р.);

4. ПП Фенікс Агро платіжними дорученнями №345664 від 13.07.2020р. і №345649 від 13.07.2020р. на суму 321000грн. внесло часткову оплату;

5. оскільки після отримання платежів від ПП Фенікс Агро за 13.07.2020р. СФГ Людмила отримало більше 80% (686000грн. замість 681120грн.) вартості ячменю за рахунком-фактурою №9 від 07.07.2020р., то цим самим 13.07.2020р. виникли підстави допоставити другу частину ячменю за видатковою накладною №15 від 13.07.2020р. на суму 388238,72грн., тобто поставка була виконана, доставка і оприбуткування ячменю у покупця було здійснене за З ТТН №855456 від 13.07.2020р., №855457 від 13.07.2020р., №855458 від 13.07.2020р.;

6. ПП Фенікс Агро платіжним дорученням №9907 від 21.07.2020р. частиною платежу 165400грн. (із загальної суми в платіжному доручені 240000грн.) повністю оплатило рахунок-фактуру №9 від 07.07.2020р. і цим самим оплатило всю вартість отриманого ячменю. Листом ПП Фенікс Агро №9218/1 від 21.07.2020р. повідомило, що вищевказаний платіж на суму 165400грн. із загальної суми в платіжному доручені 240000грн. просить зарахувати в якості 100% закриття вартості рахунку-фактури №9 від 07.07.2020р., проти чого СФГ Людмила не заперечувало. Таким чином, поставка ячменю за Специфікацією №6 від 06.07.2020р. і рахунком-фактурою №9 від 07.07.2020р. повністю була виконана і відображена в бухгалтерському обліку СФГ Людмила .

Однак, оплату товару на підставі на суму 250000грн. платіжними дорученнями №345452 від 08.07.2020р. і №345451 від 08.07.2020р. СФГ Людмила не змогло побачити в електронному сервісі клієнт-банку своєчасно, оплата була виявлена лише наступного дня.

Як зазначалося вище, 09.07.2020р. відбулось відвантаження товару за видатковою накладною №14 від 09.07.2020р.на суму 436579,37грн. У зв`язку з тим, що оплату товару від 08.07.2020р. СФГ Людмила не могло виявити, то вважаючи за правилом першої події поставку від 09.07.2020р. СФГ Людмила склало і відправило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №1 від 09.07.2020р. Однак, того ж дня виявилося, що першою подією у виконанні сторонами Специфікації №6 від 06.07.2020р. насправді була часткова, попередня оплата рахунку-фактуру №9 від 07.07.2020р. на суму 250000грн., а не поставка за видатковою накладною №14 від 09.07.2020р.на суму 436579,37грн. Отже, першою подією була часткова попередня оплата, а не поставка, що і зумовило зареєструвати розрахунок коригування №2 від 09.07.2020р. до податкової накладної №1 від 10.09.2020р.

За таких обставин, складена і відправлена на реєстрацію в ЄРПН податкова накладна №1 від 10.09.2020р. була помилкова, що стало підставою для складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 09.07.2020р. до цієї податкової накладної.

В момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідні первинні документи, що зазначені вище долучені до матеріалів справи.

Дослідження вказаних документів, копії яких наявні в матеріалах справи вказує, що вони складені відповідно дост.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та свідчать про придбання товарно-матеріальних цінностей для здійснення послуг з поточного ремонту причалу №4, що відображено в бухгалтерському та податковому обліку. Також в цих документах відображений рух активів.

Як було встановлено судом і зазначено вище, СФГ Людмила були подані через електронний кабінет повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено №2 від 09.07.2020 року, що підтверджується квитанцією №2 від 13.08.2020 року.

Наявність та подання зазначених документів до реєстрації податкової накладної відповідачами під час розгляду справи не спростовувалась.

Згідно правової позиції колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованій та викладеній у постанові від 25.10.2019 р. по справі №0340/1834/18 (провадження № К/9901/8458/19), з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалась Верховним Судом при розгляді подібних спорів (зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18), що вказує про формування сталої судової практики з даного питання.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності, формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що має наслідком неможливість реєстрації платником податку ПН/РК в ЄРПН.

З огляду на зазначене, недотримання контролюючим органом принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних та не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної призвело до правової невизначеності позивача, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Відтак, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1856393/30852218 від 20.08.2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 09.07.2020 року до податкової накладної №1 від 09.07.2020року.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати розрахунок коригування, суд зазначає таке.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення суду).

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Отже, чинним законодавством повноваження щодо реєстрації ПН після зупинення наразі покладені на Державну податкову службу.

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

Враховуючи висновки суду про протиправність рішення податкового органу, для відновлення порушених прав платника податків, суд вважає обґрунтованими вимоги позову в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідатиме основним принципам здійснення судочинства.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, правомірність спірних рішень, перед судом не доведена.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову по суті викладених позовних вимог.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову у загальному розмірі 2102,00 грн. (платіжне доручення №780 від 03.12.2020 року) підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до ст. 139 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження . Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України Про виконавче провадження ).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України Про виконавче провадження врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач буде створювати перешкоди для його (рішення) виконання і позивачем не надано жодних доказів на спростування зазначеної обставини.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву селянського (фермерського) господарства Людмила (вул. Привокзальна, 10-є, селище Девладове, Софіївський район, Дніпропетровська область, 53132, код ЄДРПОУ 30852218) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1856393/30852218 від 20.08.2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 09.07.2020 року до податкової накладної №1 від 09.07.2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 09.07.2020 року до податкової накладної №1 від 09.07.2020 року з дати подання його на реєстрацію Селянським (фермерським) господарством Людмила .

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь селянського (фермерського) господарства Людмила документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 2102,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме:

- 1051,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- 1051,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

В задоволенні вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова