Рішення

від 11.02.2021 по справі 200/359/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 р. Справа№200/359/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Галемський Сергій Миколайович (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861, 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27а) про визнання протиправним та скасування рішення від 13.02.2020 №67 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1; зобов`язання повторно розглянути заяву від 13.02.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зарахувати до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 періоди служби в Збройних Силах СРСР із 14.12.1987 по 08.12.1989, періоди роботи з 27.12.1989 по 03.01.1990, з 01.01.2011 по 31.01.2015 на Державному підприємстві "Сніжнеантрацит" (ідентифікаційний код 31906124), періоди роботи з 13.12.1995 по 22.02.1997, з 01.01.2001 по 27.09.2001 на Державному підприємстві Шахта "Міуська" виробничого об`єднання "Сніжнеантрацит" (ідентифікаційний код 00175774), зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 на підставі заяви від 13.02.2020. В обґрунтування зазначено, що трудовою книжкою підтверджено виконання робіт, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу. Строк військової служби з 14.12.1987 по 08.12.1989 підлягає зарахуванню до пільгового, оскільки у період з 27.12.1989 по 03.01.1990 позивач виконував роботу, що зараховується також до пільгового стажу.

11 січня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Визнано поважною причину пропуску строку звернення та поновлено строк звернення до суду.

Відповідачем надано відзив в якому зазначено, що за результатом розгляду заяви про призначення пенсії управлінням встановлено, що за даними реєстру спеціальний трудовий стаж по списку №1 складає 9 років 4 місяці 9 днів, загальний трудовий - 34 роки 3 місяці 22 дні, у зв`язку з чим вирішено відмовити у призначені пенсії. Зазначив, що час проходження військової служби не підлягає зарахуванню до пільгового оскільки роботи до та після військової служби зараховані до загального страхового стажу. Зазначає про дискреційні повноваження позивача в частині зарахування періодів роботи до пільгового стажу. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

05 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою №1581 про призначення пенсії за віком.

13 лютого 2020 року Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення №67 про відмову у призначені пенсії, яка обумовлена відсутністю необхідного пільгового стажу (10 років). Зазначено, що загальний трудовий складає 34 роки 3 місяці 22 дні, а спеціальний трудовий стаж по списку №1 складає 9 років 4 місяці 9 днів.

23 березня 2020 року на звернення позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області надана відповідь №1561-1976/Ч-02/8-0500/20 в якій повідомлено, що період роботи на шахті Заря з 01.01.2011 по 30.06.2014 враховано до стажу на загальних умовах, оскільки у відомостях персоніфікованого обліку в даних про спеціальній стаж не зазначено дату та номеру наказу атестації робочих місць, як того вимагає абз.7 п.20 Порядку №637.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо не зарахування періодів роботи до пільгового стажу, та, як наслідок, відмови у призначенні пенсії.

Відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

З розрахунку стажу вбачається, що відповідачем не враховано до пільгового стажу наступні період: 14.12.1987 - 08.12.1989 - період військової служби, 27.12.1989 - 03.01.1990 - період роботи на Державному підприємстві "Сніжнеантрацит", 13.12.1995 - 22.02.1997 - період роботи на Державному підприємстві Шахта "Міуська" виробничого об`єднання "Сніжнеантрацит" (ідентифікаційний код 00175774), 01.01.2001 по 27.09.2001 - період роботи на Державному підприємстві Шахта "Міуська" виробничого об`єднання "Сніжнеантрацит", 01.01.2011 - 31.01.2015 - період роботи на Державному підприємстві "Сніжнеантрацит".

Судом встановлено, що в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 09.09.1986 ОСОБА_1 наявні записи, зокрема: №5 - 14.12.1987 - 08.12.1989 - про службу в складі Збройних сил СРСР; №6 - 27.12.1989 - про прийняття електрослюсарем підземним в шахта Заря ТВО по видобуванню антрациту Торезантрацит , №7 - 03.01.1990 - про звільнення, №12 - 13.10.1995 - про прийняття інженером-технологом в технічний відділ Шахта "Міуська", №13 - 12.12.1995 - про звільнення, №14 - 14.12.1995- про прийняття дільничним нормувальником з підземним виходом, №15 - 04.04.1996 - про призначення начальником зміни, №16 - 23.02.1997 - про призначення заступником головного бухгалтера; №19 - 18.03.1999 - про призначення начальником зміни підземним, №20 - 27.09.2001 - про звільнення; 17.02.2003 - про прийняття гірничим майстром на гірничопідготовчу дільницю шахти Заря , 11.11.2003 - про переведення гірничим майстром на гірничопідготовчу дільницю, 08.10.2008 - про зміну статусу підприємства на шахта Заря ДП Сніжнеантрацит .

Щодо періоду роботи з 27.12.1989 по 03.01.1990 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача містить відомості про період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професію, характер виконуваної роботи. Згідно Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, що був чинними на період роботи позивача, професія електрослюсар підземний відноситься до професій, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Підстави вважати наведені в трудовій книжці відомості недостовірними, відповідачем не наведено.

Враховуючи викладене, період роботи 27.12.1989 - 03.01.1990 на Державному підприємстві "Сніжнеантрацит" на посаді електрослюсаря підземного підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Посилання відповідача на відсутність у відомостях персоніфікованого обліку в даних про спеціальний стаж дати та номеру наказу атестації робочих місць суд відхиляє з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Щодо періоду військової служби з 14.12.1987 по 08.12.1989 суд зазначає наступне.

Як вбачається із записів трудової книжки позивача та військового квитка серії НОМЕР_4 , в період 14.12.1987 - 08.12.1989 позивач проходив військову строкову службу, при цьому, після служби виконував роботу на посаді елекрослюсара підземного, яка відноситься до Списку №1 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах.

Відповідно до п.п. в абз. 3 ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Приписами статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 року № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 року № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно п.п. к п. 109 постанова Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 року Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій від 03.08.1972 року № 590 (яка діяла в період служби позивача), крім роботи в якості робітника або службовця до загального стаж роботи зараховується також: служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах; служба у військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МГБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба в органах міліції. перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в встановленому порядку.

Тобто п. 109 Постанови № 590 надає право особи на зарахування періоду військової служби у лавах Збройних сил СРСР до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Таким чином, оскільки позивач після проходження військової служби працював на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до його спеціального стажу, відповідно до вимог чинного законодавства, має бути зарахований період проходженням служби.

Щодо періодів роботи з 13.12.1995 по 22.02.1997, 01.01.2001 по 27.09.2001 суд зазначає наступне.

Трудова книжка позивача містить відомості про період роботи з 14.12.1995 (а не 13.12.1995, як помилково зазначено позивачем) по 22.02.1997, з 18.03.1999 по 27.09.2001, професію, характер виконуваної роботи. Згідно Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, що був чинними на період роботи позивача, професія нормувальники гірничі дільничні , начальники зміни відноситься до професій, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, враховуючи наявні записи у трудовій книжці, що підтверджують зайнятість на посаді, яка відноситься до робіт з особливо шкідливими умовами праці за Списком № 1, у період з 14.12.1995 (а не з 13.12.1995, як помилково зазначено позивачем) по 22.02.1997, з 01.01.2001 по 27.09.2001 (в межах заявлених позовних вимог), суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для врахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу.

Щодо періоду роботи з 01.01.2011 по 31.01.2015 суд зазначає наступне.

Трудова книжка позивача містить відомості про прийняття на посаду за професією - гірничим майстром на гірничопідготовчій дільниці шахти Заря з 17.02.2003. Згідно Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, що були чинні на період роботи, професія позивача відноситься до професій, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП Сніжнеантрацит зареєстровано в місті Сніжне, тобто на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014№ 1085-р) та територія якого є тимчасово окупованою, згідно Переліку, що затверджений Указом Президента України від 07.02.2019 №32/2019 Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях .

Відповідно до п.20 Порядку №637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5); у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) у період з 01.01.2011 по 30.06.2014 страхувальником - ДП Сніжнеантрацит (ідентифікаційний код 31906124) нарахована сума заробітку для нарахування пенсії та сплачені страхові внески, у період з 01.07.2014 по 01.01.2015 наявні відомості про суми нарахованої заробітної плати для призначення пенсії, однак відсутні відомості щодо сплати страхових внесків. Відомості по спеціальному стажу у період з 01.01.2011 по 31.01.2015 містять код підстави для обліку спецстажу - ЗПЗ01А1.

Разом з цим, відсутність факту перерахування страхових внесків роботодавцем, не може бути підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи позивача до пільгового стажу, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а та постанові від 01.11.2018 року у справі № 199/1852/15-а.

Отже, враховуючи наявні записи у трудовій книжці, що підтверджують зайнятість на посаді, яка відноситься до робіт з особливо шкідливими умовами праці за Списком № 1, у період з 01.01.2011 по 31.01.2015, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для врахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу.

Статтею 82 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу наведених норм вбачається, що у зв`язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах пенсійний орган зобов`язаний перевірити, зокрема, чи має заявник відповідний стаж роботи, в т.ч. зі шкідливими умовами і важкими умовами праці за Списками № 1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. У разі прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії, Пенсійний фонд повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови. У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв Пенсійний фонд обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах.

Разом з цим, враховуючи те, що рішення відповідача від 13 лютого 2020 року №67 прийняте за умов протиправного незарахування частини періодів роботи, військової служби позивача до його спеціального стажу, суд дійшов висновку, щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначені пенсії та зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

Що стосується вимог в частині зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

При розподілі судових витрат суд враховує, що фактично, позовні вимоги задоволені, оскільки рішення визнано протиправним, а зобов`язання вчинити певні дії є похідними від першої вимогу.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., враховуючи те, що позовні вимоги, які носять немайновий характер, задоволені, присудженню підлягає судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 лютого 2020 року №67.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861, 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27а) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії від 05.02.2020 №1581 із зарахуванням до пільгового стажу періоду служби з 14.12.1987 по 08.12.1989, періодів роботи з 27.12.1989 по 03.01.1990, з 14.12.1995 по 22.02.1997, з 01.01.2001 по 27.09.2001, з 01.01.2011 по 31.01.2015.

У задоволені вимог в частині зобов`язання призначити пенсію за віком відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861, 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27а) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош