Рішення

від 10.02.2021 по справі 340/5348/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5348/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Садова 30" (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Садова, 30, код ЄДРПОУ 41955767)

відповідач: Олександрівська селищна рада (27300, Кіровоградська область., смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 42-А, код ЄДРПОУ 04364035)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Садова 30" (надалі - ОСББ "Садова 30") звернулось до суду з адміністративним позовом до Олександрівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ОСББ "Садова 30" на підставі рішення Олександрівської селищної ради №905 від 14.06.2019 року замовило, а уповноважений суб`єкт виготовив проект землеустрою щодо відведення у постійне користування ОСББ "Садова 30" земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Вказаний проект землеустрою був погоджений у встановленому порядку, а сформованій на підставі нього земельній ділянці площею 0,1909 га було присвоєно кадастровий номер 3520555100:50:067:0026. Голова правління ОСББ "Садова 30" у березні 2020 року звернувся до відповідача із заявою про затвердження вказаного проекту землеустрою, однак відповіді у встановлений строк не отримав. Згодом листом №421/01-16 від 22.06.2020 року відповідач повідомив, що заява ОСББ "Садова 30" від 06.03.2020 року розглядалася на засіданні сорок дев`ятої сесії Олександрівської селищної ради сьомого скликання, яке відбулося 26.06.2020 року, однак за результатами голосування рішення прийнято не було. Тож у липні 2020 року голова правління ОСББ "Садова 30" знову звернувся до Олександрівської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою. Відповіді на цю заяву відповідачем не надано, а також не вчинено дій щодо розгляду на пленарному засіданні питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у постійне користування. На запит позивача про отримання публічної інформації Олександрівська селищна рада надала відповідь №552/01-16 від 26.08.2020 року, в якій зазначила, що проект рішення про затвердження проекту землеустрою та про передачу ОСББ "Садова 30" земельної ділянки у постійне користування буде винесено на сесію селищної ради після врегулювання судового спору (конфліктної ситуації) між мешканцями АДРЕСА_1 та власником сусідньої земельної ділянки ОСОБА_1 та після закриття кримінального провадження. Позивач стверджує, що Олександрівська селищна рада порушила установлений законом порядок розгляду заяв позивача про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у постійне користування, оскільки на жодному із пленарних засідань Олександрівської селищної ради не прийняла відповідного рішення. З цих підстав представник позивача просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Олександрівської селищної ради, яка полягає у неприйнятті рішення на сесії Олександрівської селищної ради з питання затвердження проекту землеустрою та непередачі у постійне користування ОСББ "Садова 30" земельної ділянки, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вулиця Садова, 30, площею 0,1909 га, за кадастровим номером 3520555100:50:067:0026, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку;

- зобов`язати Олександрівську селищну раду на її черговій сесії затвердити ОСББ "Садова 30" погоджений проект землеустрою земельної ділянки, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вулиця Садова, 30, площею 0,1909 га, за кадастровим номером 3520555100:50:067:0026, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Ухвалою судді від 25.11.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у постійне користування земельної ділянки ОСББ "Садова 30" по вулиці Садова, 30 в смт. Олександрівка" було винесено Олександрівським селищним головою на розгляд 49 та 53 сесії Олександрівської селищної ради сьомого скликання. Однак проект рішення не набрав більше половини голосів депутатів від загального складу депутатів ради, необхідних для його прийняття, та відповідно до пп.3.10.5 Регламенту вважається відхиленим. Тож Олександрівська селищна рада не вчиняла жодних дій щодо відмови позивачу у розгляді питання про затвердження поданого ним на затвердження проекту землеустрою. Зазначив, що позивач не звертався до Олександрівської селищної ради із заявою щодо повторного розгляду питання про затвердження проекту землеустрою, тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії задоволенню не підлягають. Заперечуючи порушення прав позивача у межах спірних правовідносин, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог. Зазначив, що ОСББ "Садова 30" виконало усі передбачені земельним законодавством вимоги щодо отримання у постійне користування земельної ділянки. Однак Олександрівська селищна рада, всупереч наданих їй законом повноважень, у встановлений законом строк не прийняла рішення за заявами позивача від 06.03.2020 року та 01.07.2020 року та не включила їх на розгляд 50, 51, 52 сесії Олександрівської селищної ради, чим допустила протиправну бездіяльність.

Відповідач правом подачі заперечення не скористався.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Садова 30" створено співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , з 22.02.2018 року зареєстровано як юридична особа. Керівником ОСББ "Садова 30" є Щелконогов Борис Володимирович. (а.с. 17)

У травні 2019 року голова ОСББ "Садова 30" Щелконогов Б.В. звернувся до Олександрівської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у постійне користування для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код КВЦПЗ 02.03) орієнтовною площею 0,2 га, розташованої по АДРЕСА_1 . (а.с. 38)

На тридцять восьмій сесії Олександрівської селищної ради сьомого скликання 14.06.2019 року прийнято рішення №905 "Про надання дозволу ОСББ "Садова 30" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 ". (а.с. 39)

На підставі цього рішення, за замовленням ОСББ "Садова 30" приватне підприємство "Громадський земельний центр" виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Садова 30" для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (згідно КВЦПЗ-В.02.03) за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. Садова, 30. (а.с. 32 - 94)

Сформована за цим проектом землеустрою земельна ділянка площею 0,1909 га 27.01.2020 року зареєстрована у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 3520555100:50:067:0026. (а.с. 95 - 97)

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки разом із заявою голови ОСББ "Садова 30" Щелконогова Б.В. №39 від 06.03.2020 року був поданий ним на затвердження до Олександрівської селищної ради. Вказана заява з додатками зареєстрована Олександрівською селищною радою 06.03.2020 року за №348/02-32. (а.с. 98, 136)

Не отримавши відповідь на цю заяву, ОСББ "Садова 30" звернулося до Олександрівської селищної ради із клопотанням від 22.06.2020 року, в якому просило надати йому відповідь на заяву від 06.03.2020 року. (а.с. 99)

Листом №421/01-16 від 30.06.2020 року Олександрівська селищна рада повідомила позивача про те, що його заява від 06.03.2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки була розглянута 26.06.2020 року на засіданні сорок дев`ятої сесії Олександрівської селищної ради сьомого скликання. За результатами голосування рішення по даній заяві не прийнято, у зв`язку з тим, що за проект рішення проголосувала менша кількість депутатів від загального складу депутатів. (а.с. 100 - 101)

Позивач разом із заявою голови ОСББ "Садова 30" Щелконогова Б.В. №41 від 01.07.2020 року повторно подав проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження до Олександрівської селищної ради. Вказана заява з додатками зареєстрована 01.07.2020 року Олександрівською селищною радою за №289/02-31. (а.с. 102)

Не отримавши відповідь на цю заяву, ОСББ "Садова 30" звернулося до Олександрівської селищної ради із запитом на отримання публічної інформації №44 від 20.08.2020 року щодо розгляду його заяви від 01.07.2020 року.

Листом №552/01-16 від 26.08.2020 року відповідач повідомив позивача про те, що проект рішення за заявою від 01.07.2020 рок буде винесено на сесію Олександрівської селищної ради після врегулювання судового спору (конфліктної ситуації) між ОСББ "Садова 30" та власником сусідньої земельної ділянки ОСОБА_1 , після закриття кримінального провадження (слідство ведеться). (а.с. 103 - 104)

Вважаючи, що Олександрівська селищна рада допустила протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за результатами розгляду його заяв про затвердження проекту землеустрою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі статтею 4 цього Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку":

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

- прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

Відповідно до частини 1 статті 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Частиною 2 статті 42 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 42 ЗК України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.

Частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною 2 статті 92 ЗК України передбачено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають зокрема: д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Статтею 123 ЗК України регламентований порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Згідно з частиною 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 3 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до частини 11 статті 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно з частиною 14 статті 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина 15 статті 123 ЗК України).

Частиною 6 статті 186 ЗК України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 50 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. (частина 1 статті 83 ЗК України)

Згідно зі статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1 та 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 4 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 6 статті 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.

На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов`язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов`язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету.

Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Аналіз наведених норм, які регламентують порядок вирішення органами місцевого самоврядування питань регулювання земельних відносин, свідчить, що Олександрівська селищна рада, отримавши від ОСББ "Садова" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування співвласникам розташованого на ній багатоквартирного житлового будинку, із земель житлової та громадської забудови Олександрівської селищної ради, повинна була перевірити цей проект землеустрою на відповідність його вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у постійне користування позивачу або, у разі виявлення обставин, передбачених ч.14 ст.123 ЗК України, - прийняти рішення про відмову у затвердженні поданого проекту землеустрою.

Суд зазначає, що вирішення питання про затвердження проекту землеустрою або про відмову у його затвердженні повинно було відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Олександрівської селищної ради із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття органом місцевого самоврядування рішення з питань відведення земельних ділянок та регулювання земельних відносин передбачений законодавством.

Судом установлено, що ОСББ "Садова 30" двічі подавало до Олександрівської селищної ради на затвердження проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в постійне користування разом із заявами від 06.03.2020 року та 01.07.2020 року. (а.с. 136, 137).

З наданого відповідачем суду протоколу засідання сорок дев`ятої сесії Олександрівської селищної ради сьомого скликання №49 від 26.06.2020 року вбачається, що проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у постійне користування земельної ділянки ОСББ "Садова 30" по вулиці Садова, 30 в смт. Олександрівка", підготовлений постійною комісією селищної ради з питань сільського господарства, землевпорядкування, екології та раціонального використання природних ресурсів, був включений до порядку денного. Проте вказане рішення прийнято не було, оскільки при голосуванні пропозиції щодо прийняття проекту рішення із 17 присутніх депутатів селищної ради та селищного голови проголосували "за" - 11 депутатів, "проти" - 0, "не голосували" - 5, а 2 депутати утрималися від голосування. Відтак цей проект рішення відхилено, оскільки він не набрав більшості голосів від загального складу ради, який становить 27 осіб. (а.с. 101, 138 - 139)

Також відповідачем надано до суду протокол засідання п`ятдесят третьої сесії Олександрівської селищної ради самого скликання №53 від 09.10.2020 року, відповідно до якого рішення "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у постійне користування земельної ділянки ОСББ "Садова 30" по вулиці Садова, 30 в смт. Олександрівка" прийнято не було, оскільки при голосуванні пропозиції щодо прийняття проекту рішення із 16 присутніх депутатів селищної ради та селищного голови проголосували "за" - 10 депутатів, "проти" - 0, "не голосували" - 3, а 8 депутатів утрималося від голосування. Тож цей проект рішення відхилено, оскільки він знову не набрав більшості голосів від загального складу ради. (а.с. 114, 140 - 141)

Наведене свідчить, що заяви позивача від 06.03.2020 року та 01.07.2020 року про затвердження проекту землеустрою про передачу йому в постійне користування земельної ділянки не розглянуті відповідачем у строк та у спосіб, що встановлені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки правовий акт органу місцевого самоврядування у формі рішення за результатами їх розгляду у двотижневий строк прийнято не було.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача, що у спірних правовідносинах Олександрівська селищна рада, як представницький орган місцевого самоврядування та розпорядник землями комунальної власності, допустив протиправну бездіяльність, оскільки за заявами позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування за рахунок земель комунальної власності, не вчинив владні управлінські дії та не прийняв рішення, передбачене нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його затвердженні.

Суд наголошує, що Олександрівська селищна рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення з питань регулювання земельних відносин, які належать до її відання. Ухилення окремих депутатів ради від голосування за рішення ради з питань регулювання земельних відносин та відсутність інших депутатів під час голосування не є обставинами, які виправдовують бездіяльність відповідача як суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, пов`язаних з набуттям права постійного користування земельною ділянкою співвласниками багатоквартирного будинку.

Тож у цій частині вимог позов слід задовольнити.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вирішуючи похідну позовну вимогу про зобов`язання відповідача на черговій сесії затвердити погоджений проект землеустрою, суд виходив з того, що за змістом частин 6, 11 статті 123 ЗК України затвердження проекту землеустрою здійснюється шляхом прийняття органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності, відповідного рішення, яким також земельна надається у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання.

Матеріали справи не містять доказів перевірки відповідачем поданого проекту землеустрою на відповідність його вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, як умови затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у користування. Ці обставини не дають суду підстав для задоволення позову про зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення про затвердження проекту землеустрою, про що позивач просить у позові. Тому у задоволенні позову в цій частині вимог слід відмовити.

З`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправною бездіяльності Олександрівської селищної ради щодо нерозгляду проекту землеустрою у встановлений законом строк та спосіб, належним способом захисту та відновлення прав позивача у даній справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути це питання на пленарному засіданні Олександрівської селищної ради та прийняти відповідне рішення.

Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду в зобов`язальній частині - не пізніше 14 днів з дня набрання ним законної сили.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2102 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4000 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу адвоката та їх розміру позивач надав суду копії таких документів: договір про надання послуг №1 від 23.10.2020 року, укладений між ОСББ "Садова 30" та адвокатом Гуцул Мариною Сергіївною, акт приймання-передачі наданих послуг від 28.10.2020 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КР №52 від 25.09.2014 року, розрахункову квитанцію серії ВААВ №478596 від 28.10.2020 року на суму 4000 грн. (а.с. 115 - 120)

Статтею 131-2 Конституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Таким чином, повноваження адвоката як представника юридичної особи в адміністративному судочинстві мають бути підтверджені довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Таких документів, які підтверджують повноваження Гуцул М.С. як представника ОСББ "Садова 30", до матеріалів справи не надано, а у матеріалах справи відсутні процесуальні документи, складені цим адвокатом в інтересах ОСББ "Садова 30". Тож оскільки участь у цій справі Гуцул М.С. як адвоката не підтверджена, тому витрати позивача, пов`язані з правничою допомогою цього адвоката, не можуть бути йому компенсовані за рахунок відповідача.

Водночас, зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору, пропорційно до задоволеної частини вимог (2/3), у сумі 1401, 33 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Садова 30" (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Садова, 30, код ЄДРПОУ 41955767) до Олександрівської селищної ради (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 42-А, код ЄДРПОУ 04364035) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Олександрівської селищної ради щодо неприйняття рішення за заявами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Садова 30" про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, у встановлений законодавством строк та спосіб.

Зобов`язати Олександрівську селищну раду не пізніше 14 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути на її пленарному засіданні питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1909 га (кадастровий номер 3520555100:50:067:0026) в постійне користування об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Садова 30" для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та прийняти відповідне рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Садова 30" судові витрати на сплату судового збору в сумі 1401, 33 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Олександрівської селищної ради.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш