Постанова

від 03.02.2021 по справі 520/8445/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 р.Справа № 520/8445/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АФІНА-ПРЕМІУМ" на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.11.21 року по справі № 520/8445/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АФІНА-ПРЕМІУМ"

до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АФІНА-ПРЕМІУМ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області №1570173/34859093 від 19.05.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 16.03.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1567038/34859093 від 15.05.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 07.04.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1574514/34859093 від 21.05.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 10.03.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1570174/34859093 від 19.05.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 23.03.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 6 від 16.03.2020 року датою її направлення, а саме 13.04.2020 року; № 1 від 07.04.2020 року датою її направлення, а саме 28.04.2020 року; № 3 від 10.03.2020 року датою її направлення, а саме 24.03.2020 року; № 7 від 23.03.2020 року датою її направлення, а саме 13.04.2020 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АФІНА-ПРЕМІУМ" (вул. Мироносицька, буд. 63, м. Харків, 61002, код ЄДРПО - 34859093) сплачену суму судового збору у розмірі 8408 (вісім тисяч чотириста вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 43143704).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Представником позивача через канцелярію суду 03.11.2020 року подано заяву, в якій останній просив ухвалити додаткове рішення, в якому вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23100,00 грн (двадцять три тисячі сто гривень грн. 00 коп.), які підлягають відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "АФІНА-ПРЕМІУМ" у зв`язку з розглядом справи, та стягнути їх за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код СДРПОУ 43143704) та з Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АФІНА-ПРЕМІУМ" (код ЄДРПОУ 2449406373; вул. Мироносицька, буд. 63, м. Харків, 61002).

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АФІНА-ПРЕМІУМ" (вул. Мироносицька, буд. 63, м. Харків, 61002, код ЄДРПО - 34859093) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11550 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 43143704).

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 132 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, де передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до пунктів 1, 5, 6 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Аналогічна позиція викладена в Верховним Судом в додатковій постанові по справі №820/4280/17 від 24.10.19р.

Понесені позивачем витрати у відповідності до вимог чинного законодавства є складовою судових витрат і не відносяться до позовних вимог, які є способами захисту прав позивача.

Відповідно до ст. 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі « East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, за результатами аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону 5076-VI, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2020 між позивачем, в якості клієнта за договором, і адвокатом Шамраєвим М.Є. було укладено договір про надання правової допомоги № 16/06, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов`язання за завданням клієнта надавати необхідну правову допомогу клієнту при провадженні, зокрема адміністративних справ в будь-яких судах всіх рівнів, маючи право виступати в якості захисника та/або представника клієнта.

З метою виконання умов зазначеного договору сторонами було складено та підписано додаток № 1 до договору, у п.2 якого визначено, що вартість послуг адвоката з надання правової допомоги за договором складає 1050,00 гривень за одну годину із застосуванням коефіцієнту складності. Відповідно до п. І додатку № 1 до договору 1. Оплата за надання правової допомоги адвоката проводиться клієнтом наступним чином: шляхом передплати 1/2 частини гонорару, визначеної пунктом 2 цього додатку до договору, виходячи із орієнтованого розрахунку вартості правової допомоги, визначеного пунктом 2 цього додатку до договору, із остаточним розрахунком за цією частиною гонорару за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання протягом 5 днів після виконання/підготовки, а також шляхом оплати іншої 1/2 частини гонорару протягом 1 календарного місяця з моменту ухвалення позитивного для клієнта судового рішення у спорі між клієнтом та Головним управлінням ДПС у Харківській області щодо відмови в реєстрації податкових накладних. При цьому, під позитивним для клієнта рішенням сторони домовились розуміти рішення про задоволення відповідного позову клієнта. У п. 12 додатку № 1 до договору сторонами визначено, що за наслідками його виконання сторони підписують акт виконаних робіт (наданих послуг).

Матеріали справи свідчать, що 02.11.2020 між клієнтом і адвокатом було складено та підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) за договором, відповідно до якого вартість наданих послуг при розгляді справи № 520/8445/2020 та підготовці до її розгляду склала 23100,00 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) від 02.11.2020 адвокатом було надано підприємству позивача наступні послуги: правовий аналіз та аналіз актуальної судової практики - 8 годин - 8400,00 грн.; складання позовної заяви - 8 годин - 8400,00 грн.; складення заяви про уточнення прохальної частини - 1 година - 1050,00 грн.; складення клопотання - 1 година - 1050,00 грн.; участь у 4-х судових засіданнях (з урахуванням часу очікування) - 4 години - 4200,00 грн., що загалом складає 23100,00 грн.

Як встановлено судом, відповідно умов договору про надання правової допомоги позивачем сплачено 11550,00 грн. - половину гонорару адвокатові Шамраєву М.Є., що підтверджується квитанцією від 03.11.2020, та 11550,00 грн. підлягають сплаті.

На підтвердження обставин понесення витрат на професійну правничу допомогу до суду надано копії договору про надання правової допомоги №16/06 від 16.06.2020 року, укладеного між підприємством позивача та адвокатом Шамраєвим М.Є., додаток №1 від 16.06.2020 року до договору про надання правової допомоги №16/06 від 16.06.2020 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1024639 від 16.09.2020 року, акту виконаних робіт (наданих послуг) від 02.11.2020 року до договору №16/06 про надання правової допомоги від 16.06.2020 року, платіжного доручення №478 від 03.11.2020 року про сплату 11550,00 грн

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , а також враховуючи предмет позову та обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, колегія суддів зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 23100,00 грн. є очевидно завищеним та погоджується з судом першої інстанції з висновком про те, що адекватний та справедливий розмір понесених ТОВ "АФІНА-ПРЕМІУМ" витрат на оплату послуг адвоката складає 11550,00 грн.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АФІНА-ПРЕМІУМ" - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року по справі № 520/8445/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк

Повний текст постанови складено 11.02.2021 року