Постанова

від 10.02.2021 по справі 280/4608/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 280/4608/20 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Фермерського господарства Время

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року (головуючий суддя: Новікова І.В..) по адміністративній справі 280/4608/20, розглянутої у порядку загального позовного провадження

за позовом Фермерського господарства Время до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Фермерське господарство Время (далі - ФГ Время ) 10 липня 2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0004780515 від 17.04.2020 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 47241,25 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 37793,00 грн. та 9448,25 грн. за штрафними санкціями;

податкове повідомлення - рішення №0004790515 від 17.04.2020 року, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 64207,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позапланова перевірка підприємства контролюючим органом проведена без повідомлення про призначення перевірки та вручення наказу про її призначення, наявними первинним документами у повному обсязі підтверджуються господарські взаємовідносини між ФГ Время та ТОВ Торгспецснаб-2016 , що спростовує висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з цим контрагентом.

У відзиві на позов ГУ ДПС у Запорізькій області посилається на неправомірність доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено з підстав порушення позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Торгспецснаб-2016 , при відсутності між ними реального здійснення господарських операцій.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та прийняти постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах позовної заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року відповідає, в зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Запорізькій області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ФГ Время з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ Торгспецснаб-2016 , за результатами якої складено акт перевірки №85/08-01-05-15/20480858. від 02.03.2020 року.

Відповідно до викладених в акті висновків позивачем порушено приписи пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, а саме завищено від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 64 207,00 грн., в т.ч. за березень 2017 року на 64 207,00 грн.; занижено податок на додатку вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 37 793,00 грн., в т.ч. за березень 2017 року у сумі 37 793,00 грн.

На підставі акту відповідачем прийняті 17.04.2020 року податкові повідомлення - рішення, а саме: податкове повідомлення - рішення №0004780515, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 47 241,25 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 37 793,00 грн. та 9 448,25 грн. за штрафними санкціями;

податкове повідомлення - рішення №0004790515, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 64 207,00 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, на підставі чого позивач звернувся до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень - рішень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки; документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених ст. 77 , 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. При цьому, відповідно до п.79.3 ст.79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Отже, виходячи з системного аналізу положень ст. 79 ПК України, присутність платника податків при проведенні невиїзних перевірок є необов`язковою, проте, такий платник податків повинен бути повідомлений про призначення відносно нього позапланової перевірки шляхом вручення наказу про проведення документальної перевірки та письмового повідомлення.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п.42.4 ст.42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом на виконання вимог ПК України на податкову адресу позивача направлялись наказ на перевірку та повідомлення, які не вручені платнику податків та повернулись з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання .

Згідно правової позиції Верховного Суду по справі №804/1318/18 від 20.03.2020 року добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в ЄДРПОУ, у разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду, та встановлених обставин по справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач вважається таким, що належним чином повідомлений про призначення перевірки, а відповідач мав право на початок перевірки, що спростовує доводи позивача про порушення відповідачем приписів податкового законодавства при здійсненні перевірки ФГ Время .

Приписами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1 - 198.3,1 98.6 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Положеннями п. 200.1 , п.200.4 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєст рована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 цього пункту;

для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Приписами ст.1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Викладене свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформлений ми первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.03.2017 року між ТОВ Торгспецснаб-2016 - Продавець та ФГ Время - Покупець укладено Договір купівлі - продажу нафтопродуктів (на умовах передплати), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник обов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти іменовані в подальшому Товар (а.с.53).

На підтвердження виконання умов Договору до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні, податкові накладні, які суд першої інстанції не вважає належними та допустимими доказами реальності здійснення господарської операції з ТОВ Торгспецснаб-2016 , оскільки судом встановлено порушення приписів Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні при заповнені реквізитів первинних бухгалтерських документів , які від імені ТОВ Торгспецснаб-2016 підписані ОСОБА_1 як директором товариства.

Частиною 6 ст. 78 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до частини 1 ст.205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2019 року по справі №335/15288/18 (провадження №1-кп/335/405/2019) , що набрало законної сили, ОСОБА_1 у період з січня по березень 2017 року від імені фіктивного суб`єкта господарювання - створеної юридичної особи ТОВ Торгспецснаб-2016 , здійснював незаконну підприємницьку діяльність шляхом проведення оформлення операції щодо реалізації товарів на адресу інших суб`єктів господарювання, в тому числі ФГ Время , отриманням від них безготівкових коштів на банківський рахунок товариства з подальшою конвертацією цих коштів у готівку.

ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.205 КК України , звільнений від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих обставин у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності (а.с.78-81).

Статус фіктивного, нелегального підприємства ТОВ Торгспецснаб-2016 несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а тому господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом по справі №2а-7075/12/2670 від 16.01.2018 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що первинні документи виписані від імені ТОВ Торгспецснаб-2016 та підписані директором ОСОБА_1 , не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності у таких документах всіх формальних реквізитів, що передбаченні чинним законодавством України, та про відсутність у позивача правових підстав на формування показників бухгалтерської та податкової звітності по первинних документах, виписаних від імені ТОВ Торгспецснаб-2016 .

В силу викладеного ГУ ДПС у Запорізькій області при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним податковим законодавством, що свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Время - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року по адміністративній справі №280/4608/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 10 лютого 2021 року, та підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі 30 діб.

Повний текст постанови складений 11 лютого 2021 року.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай