Постанова

від 10.02.2021 по справі 280/4944/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 280/4944/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Семененко М.О.) у справі №280/4944/20 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Воднік-98" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) звернулось до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «ВОДНІК-98» (далі - відповідач, ОК «СТ «ВОДНІК-98» ) про стягнення податкового боргу з відповідача, а саме по земельному податку з юридичних осіб в сумі 3 177,18 грн. (код б/к 18010500, на розрахунковий рахунок UA478999980334139811000008373, одержувач УК у Запорізькому районі/ОТІ ДОЛИНСЬКЕ, код отримувача 38025393, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що станом на день складення позовної заяви за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак сума податкового боргу самостійно не сплачена.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга обґрунтована невірним застосуванням судом першої інстанції норм ст.ст. 95, 102 ПК України, що регулюють питання стягнення податкового боргу та строки давності.

Відповідач не скористався правом подання відзиву.

Сторони повідомлені про розгляд справи.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - ОК «СТ «ВОДНІК-98» зареєстровний Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області 29.05.2008, основний вид діяльності за Код КВЕД 70.32.0 Управління нерухомим майном, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області (Запорізьке управління) з 30.05.2008.

Станом на 20.07.2020 ОК «СТ «ВОДНІК-98» має податковий борг з земельного податку, який виник з таких підстав:

1) позивачем самостійно визначено податкові зобов`язання з земельного податку у податковій декларації з плати за землю за 2016 рік (звітна) від 11.02.2016 №1600002329, а саме:

- за листопад 2016 року в сумі 205,90 грн. з терміном сплати до 30.12.2016, однак не сплачено з вказаної суми 119,68 грн.;

- за грудень 2016 року в сумі 205,93 грн. з терміном сплати до 30.01.2017;

2) позивачем самостійно визначено податкові зобов`язання з земельного податку у податковій декларації з плати за землю за 2017 рік (звітна) від 17.02.2017 №1700004784, а саме:

- за січень 2017 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 02.03.2017;

- за лютий 2017 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.03.2017;

- за березень 2017 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.04.2017;

- за квітень 2017 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.05.2017;

- за травень 2017 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.06.2017;

- за червень 2017 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.07.2017;

- за липень 2017 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.08.2017;

- за серпень 2018 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.09.2017;

- за вересень 2019 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.10.2017;

- за жовтень 2019 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.11.2017;

- за листопад 2019 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.12.2017;

- за грудень 2019 року в сумі 215,81 грн. з терміном сплати до 17.02.2017;

3) 15.12.2017 контролюючим органом нарахована пеня на загальну суму 96,29 грн. по зобов`язанням за податковою декларацією з плати за землю за 2016 рік (звітна) від 11.02.2016 №1600002329;

4) контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0058985906 від 04.04.2019, відповідно до якого за порушення строку сплати грошових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб до відповідача застосовано штрафні санкції на підставі статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в розмірі 20% у сумі 166,00 грн.

Загальна сума податкового боргу становить 3 177,18 грн.

З підстав несплати відповідачем суми податкового боргу, позивач звернувся до суду про стягнення такого з рахунків у банках обслуговуючих відповідача, а також за рахунок готівкових коштів платника податків відповідача.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що сума боргу є узгодженою, проте частина суми боргу у розмірі 1404,46грн не підлягає стягненню за строками давності, визначених ст. 102 ПК України, з цих підстав, з урахуванням 101 ПК України, не підлягає стягненню сума пені та штрафних санкцій у розмірі 262,29грн., яка нарахована на такий борг. З тих підстав, що позивачем не надано доказів відкритих банківських рахунків відповідача, не підлягає задоволенню також вимога про стягнення боргу у розмірі 1510,43грн.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Податковий борг, за визначенням наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків

Крім того, підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статі 129 ПК України передбачено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У відповідності до пункту 59.1 статті59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.4 статті59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.1статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Як свідчать встановлені обставини справи, відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання із земельного податку у загальному розмірі 2 914,89 грн., у тому числі: за 2016 рік у розмірі 325,58 грн., за 2017 рік у розмірі 2 589,28 грн., однак станом на день звернення з даним позовом до суду, за ОК «СТ «ВОДНІК-98» рахується заборгованість з даного податку у вказаному розмірі.

15.12.2017 контролюючим органом нарахована пеня на загальну суму 96,29 грн. по зобов`язанням за податковою декларацією з плати за землю за 2016 рік (звітна) від 11.02.2016 №1600002329.

14.03.2019 податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати земельного податку ОК «СТ «ВОДНІК-98» за 2016 рік, за результатами якої складений Акт №127/08-01-59-06/35928623.

За результатами камеральної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0058985906 від 04.04.2019, відповідно до якого на підставі статті 126 ПК України до відповідача застосовано штраф за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з земельного податку в розмірі 20% у сумі 166,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення №0058985906 від 04.04.2019 направлено на адресу відповідача поштою, проте поштові відправлення повернулись на адресу контролюючого органу з причин «не існує» , а отже вважається врученим в силу вимог пункту 42.2 статті 42 ПК України.

Податкове повідомлення-рішення №0058985906 від 04.04.2019 в адміністративному або судовому порядку не оскаржено, а отже визначене грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого.

Також Головним управлінням ДФС у Запорізькій області у встановленому порядку було направлено відповідачу податкову вимогу №67-17/8 від 25.01.2018 про сплату податкового боргу в розмірі 2 822,25 грн.

Враховуючи зазначене та встановлені фактичні обставини справи, є вірними висновки суду першої інстанції про наявність податкового боргу у відповідача у сумі 3 177,18 грн.

Відповідно до положень пункт 101.1 статті 101 ПК України (в редакції на час звернення позивача до суду), писанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно пункту 101.2 ст. 102 ПК України, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Враховуючи зазначені норми законодавства, суд доходить до висновку, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення "безнадійного", що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України

Судом встановлено, що податкове зобов`язання з земельного податку відповідно до податковій декларації з плати за землю за 2016 рік (звітна) від 11.02.2016 №1600002329, а саме: - за листопад 2016 року в сумі 119,68 грн. з терміном сплати до 30.12.2016, - за грудень 2016 року в сумі 205,93 грн. з терміном сплати до 30.01.2017; податкове зобов`язання з земельного податку відповідно до податковій декларації з плати за землю за 2017 рік (звітна) від 17.02.2017 №1700004784, а саме: - за січень 2017 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 02.03.2017; - за лютий 2017 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.03.2017; - за березень 2017 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.04.2017; - за квітень 2017 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.05.2017; - за травень 2017 року в сумі 215,77 грн. з терміном сплати до 30.06.2017.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 20.07.2020, а отже в порушення ст.ст. 101, 102 ПК України ініціював стягнення податкового боргу на загальну суму 1666,75грн., , з них: 325,61 грн. (податкове зобов`язання з земельного податку по податковій декларації з плати за землю за 2016 рік (звітна) від 11.02.2016 №1600002329) та на загальну суму 1 078,85 грн. (податкове зобов`язання з земельного податку по податковій декларації з плати за землю за 2017 рік (звітна) від 17.02.2017 №1700004784), пені у розмірі 96,29 грн. по зобов`язанням за податковою декларацією з плати за землю за 2016 рік (звітна) від 11.02.2016 №1600002329 та штраф у розмірі 166,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0058985906 від 04.04.2019, які нараховані на такий податковий борг.

Таким чином є вірними висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення податкового боргу на суму 1666,75грн., доводи апеляційної скарги таких висновків суду першої інстанції не спростовують.

Проте колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у стягнення податкового боргу на суму 1510,43грн (3177,18 - 325,61- 1078,85- 96,29- 166,00), з підстав недоведеність суб`єктом владних повноважень факту наявності відкритих банківських рахунків, оскільки такі не ґрунтуються на нормах законодавства.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наявність або відсутність інформації про відкриті рахунки платника податків не є підставою для відмови у стягненні податкового боргу х таких.

Крім того, на переконання суду, у разі стягнення податкового боргу за рішенням суду, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним, а тому такі рахунки можуть бути відкриті на час розгляду справи або, що відкриваються у подальшому платником податків.

Судом першої інстанції приведені обставини не враховано.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №280/4944/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнння податкового боргу з Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Воднік-98" по земельному податку з юридичних осіб в сумі 1510,43грн з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та в цій частині прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «ВОДНІК-98» (ЄДРПОУ 35928623, вул. Центральна, буд. 39, с. Долинське, Запорізький район, Запорізька область, 70420) податковий борг по земельному податку у розмірі 1510,43грн. (одна тисяча п`ятсот десять гривень 43 копійки) з рахунків у банках обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівкових коштів платника податків - Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «ВОДНІК-98» .

Кошти перерахувати на рахунок: (код б/к 18010500, на розрахунковий рахунок UA478999980334139811000008373, одержувач УК у Запорізькому районі/ОТІ ДОЛИНСЬКЕ, код отримувача 38025393, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998).

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №280/4944/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак