Постанова

від 04.02.2021 по справі 826/25587/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/25587/15 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Фарм Рост Аутстафінг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фарм Рост Аутстафінг до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Фарм Рост Аутстафінг (надалі за текстом - ТОВ Фарм Рост Аутстафінг ) звернулось до суду з позовом у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002442202 від 07.07.2015 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 726 461 грн. 25 коп.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002452202 від 07.07.2015 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 807 178 грн. 75 коп.;

- зобов`язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві вилучити з автоматизованої системи Результати співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України інформаційної системи (бази) Податковий блок та інших інформаційних баз даних ДФС України відомості, внесені на підставі акту перевірки № 265/26-57-22-02/36114580 від 19.06.2015 р.;

- зобов`язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві поновити показники податкової звітності за податку на додану вартість та податку на прибуток ТОВ Фарм Рост Аутстафінг за період, наведений в акті перевірки № 265/26-57-22-02/36114580 від 19.06.2015р.

На обгрунтування своїх вимог позивач зазначав, що реальність господарських операцій підтверджено первинними документами, а висновок контролюючого органу про їх безтоварність грунтується на припущеннях останнього.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову, з підстав зазначених в позовній заяві.

У судовому засіданні судом апеляційної інстанції допущено заміну ДПІ у Святошинському районі її правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11.06.2015 р. по 17.06.2015 р. посадовцями ДПІ у Святошинському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Фарм Рост Аутстафінг з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Камелія Груп за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р.

Результати перевірки оформлено актом № 265/26-57-22-02/36114580 від 19.06.2015 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 138, 139, 185, 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ) внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 581 169 грн. та податок на додану вартість на 6445 743 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

З метою з`ясування правомірності формування ТОВ Фарм Рост Аутстафінг витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Камелія Груп позивачеві запропоновано надати усі необхідні первинні документи.

Згідно пояснення працівників ТОВ Фарм Рост Аутстафінг № 06-16-01 від 16.06.2015 р. оригінали документів надано до слідчого відділу Деснянського РУ ГУ МВС України слідчому Федяй О.С.

Також, позивачем надано копію відповіді № 06-15-02 від 22.05.2015 р. на запит слідчого за змістом якої останньому передано: договори, рахунки, податкові накладні.

Разом з тим, відсутні ознаки того, що ця відповідь фактично передавалась до слідчого відділу Деснянського РУ ГУ МВС України.

Із наведеного відповідач дійшов висновку про завищення ТОВ Фарм Рост Аутстафінг витрат на суму 3 228 718 грн. та податкового кредиту на 645 743 грн.'

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Святошинському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002442202 від 07.07.2015 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 726 461 грн. 25 коп., у тому числі 581 169 грн. за основним платежем та 145 292 грн. 25 коп. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0002452202 від 07.07.2015 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 807 178 грн. 75 коп., у тому числі 645 743 грн. за основним платежем та 161 435 грн. 75 коп. за штрафними санкціями.

Питання, пов`язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 ПК України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України (тут та надалі норми ПК України у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами пункту 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів № 01-08/22 від 01.08.2014 р., № 01-08/62 від 01.08.2014 р., № 01-08/24 від 01.08.2014 р.; рахунків на оплату № 806 від 29.08.2014 р., № 809 від 29.08.2014 р., № 808 від 29.08.2014 р.; актів надання послуг № 53 від 29.08.2014 р., № 55 від 29.08.2014 р., № 54 від 29.08.2014 р.; податкових накладних № 53 від 29.08.2014 р., № 55 від 29.08.2014 р., № 54 від 29.08.2014 р., платіжних доручень № 3838 від 14.10.2014 р., № 3915 від 30.10.2014 р., № 4006 від 14.11.2014 р., № 4007 від 14.11.2014 р., № 4006 від 19.11.2014 р., № 4074 від 24.11.2014 р., № 4089 від 02.12.2014 р., № 4089 від 02.12.2014 р., № 4143 від 05.12.2014 р., № 4144 від 08.12.2014 р., № 4167 від 12.12.2014 р., № 4168 від 12.12.2014 р., № 4166 від 12.12.2014 р., № 4504 від 10.02.2015 р., № 4512 від 12.02.2015 р., № 4511 від 12.02.2015 р.,, які свідчать, що зобов`язання за договорами між позивачем та ТОВ Камелія Груп виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, у ТОВ Фарм Рост Аутстафінг наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ Камелія Груп .

Помилковим є посилання відповідача на те, що під час перевірки позивачем не було надано первинних документів.

За змістом пункту 85.9 статті 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами. терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що 02.07.2015 р. позивачем були подані заперечення на акт перевірки до яких додано договори, рахунки, акти виконаних робіт.

Відповідно ж до підпункту 44.6 статті 44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд попередньої інстанції припустився помилки, відмовивши у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Що стосується вимог ТОВ Фарм Рост Аутстафінг про зобов`язання ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві вилучити з інформаційних баз даних ДФС України відомості, внесені на підставі акту перевірки № 265/26-57-22-02/36114580 від 19.06.2015 р. та поновити показники податкової звітності, то у цій частині судова колегія зазначає наступне.

По-перше, інформація внесена до інформаційних баз даних ДФС України є податковою інформацією в розумінні ПК України і її наявність у контролюючого органу не впливає на права та інтереси позивача.

По-друге, скасування податкових повідомлень-рішень саме по собі має наслідком відновлення показників податкової звітності.

Враховуючи наведене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фарм Рост Аутстафінг задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002442202 від 07.07.2015 р., №0002452202 від 07.07.2015 р.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 09 лютого 2021 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко