Ухвала

від 11.02.2021 по справі 910/1440/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/1440/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Магпай" (далі - ТОВ "Магпай")

на рішення господарського суду міста Києва від 06.05.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020

за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім на Львівській 22"

до ТОВ "Магпай"

про стягнення 165 002,54 грн.,

ВСТАНОВИВ:

19.01.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ТОВ "Магпай" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі №910/1440/20 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження та зупинити дію оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у даній справі є стягнення 165 002,54 грн., а, отже, ціна позову у справі № 910/1440/20 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що як підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені підпунктами "а", "б", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що: дана справа має виняткове значення для скаржника, оскільки обставини, встановлені оскаржуваними рішеннями, мають преюдиціальне значення для подальшого розгляду інших справ, в яких предметом розгляду будуть стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги як із самого скаржника (за інший період), так й з інших юридичних осіб, які є власниками нежитлових приміщень у будинку та з якими договори про надання житлово-комунальних послуг також не укладені і яким фактично житлово-комунальні послуги не надаються; касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; правовідносини між виконавцями житлово-комунальних послуг та їх споживачами, саме юридичними особами, врегульовані законодавством із недостатньою чіткістю, а тому потребують формування гармонізованої судової практики з метою дотримання принципу "передбачуваності закону".

Зазначене, на переконання скаржника, є достатньою підставою для прийняття цієї касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржених судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для скаржника.

Доводи, які викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст судових рішень, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

Посилання скаржника на підпункт "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не приймаються судом, оскільки скаржником не зазначено, при розгляді якої саме іншої справи ТОВ "Магпай" позбавлено можливості спростувати обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 910/1440/20, а відсутність розгляду іншої справи, в якій існує потреба спростувати відповідні обставини, виключає можливість застосування підпункту "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Зазначення у скарзі загальної вказівки на те, що прийняті у справі рішення позбавляють скаржника можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи без належного обґрунтування, недостатнє для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

Отже, з урахуванням викладеного Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не містить обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

З урахуванням наведеного Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Магпай" на рішення господарського суду міста Києва від 06.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі №910/1440/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Магпай" заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та зупинення дії оскаржуваних судових рішень не розглядається.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Магпай" на рішення господарського суду міста Києва від 06.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 910/1440/20 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов