Вирок

від 11.02.2021 по справі 612/770/19

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кримінальне провадження № 612/770/19

Номер провадження 1-кп/629/94/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Рясне Золочівського району Харківської області, громадянки України, з середньою технічною освітою, працюючої бухгалтером Близнюківського КП Комунальник, заміжньої, яка мешкає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого приватним підприємцем, не одруженого, який мешкає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно формулюванняобвинувачення,зазначеного вобвинувальному актівід 24жовтня 2019року укримінальному провадженнівнесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42019221380000112від 04червня 2019року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме в тому, що ОСОБА_4 , 11 жовтня 2018 року в приміщенні Близнюківського КП Комунальник, що розташоване за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Дружби, 2, діючи з прямим умислом направленим на підроблення офіційних документів з метою використання його для заволодіння майном Близнюківського КП Комунальник, усвідомлюючи, що роботи за договором № 236 від 05 жовтня 2018 року ОСОБА_6 не виконані, внесла неправдиві відомості до документу - акту виконаних робіт № 23 від 11.10.2018 року про приймання нею за вказаним договором робіт з надання послуг руйнування та знесення будівель за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 2а та в подальшому, усвідомлюючи, що акт виконаних робіт є документом, 12 березня 2019 року в приміщенні Близнюківського КП Комунальник, що розташоване за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Дружби, 2, діючи з прямим умислом направленим на підроблення офіційних документів з метою використання його для заволодіння майном Близнюківського КП Комунальник, усвідомлюючи, що роботи за договором № 58 від 12 березня 2019 року ОСОБА_6 не виконані, внесла неправдиві відомості до документу - акту виконаних робіт № 1 від 13 березня 2019 року про приймання нею за вказаним договором робіт зі знімання верхнього шару ґрунту за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 2а.

Крім того, згідно формулювання обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті від 24 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221380000112 від 04 червня 2019 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а саме, 11 жовтня 2018 року ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні Близнюківське КП Комунальник, що розташоване за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Дружби, 2, діючи за попередньої змови з ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що роботи за договором № 236 від 05 жовтня 2018 року не виконані, внесли неправдиві відомості до акту виконаних робіт № 23 від 11 жовтня 2018 року про прийняття та виконання робіт з надання послуг з руйнування та знесення будівель за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 2а. Таким чином, у Близнюківського КП Комунальник виникла кредиторська заборгованість перед ОСОБА_6 . В подальшому направила до Управління Державної казначейської служби України у Близнюківському районі за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Свободи, буд. 26, договір № 236 від 05 жовтня 2018 року, акт виконаних робіт № 23 від 11 жовтня 2018 року та платіжне доручення № 572 від 11.10.2018 року з метою перерахування коштів в сумі 61260 грн., які належали Близнюківському КП Комунальник та отримані з бюджету Близнюківської селищної ради Близнюківського району Харківської області, на рахунок ОСОБА_6 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами Близнюківського КП Комунальник, 13 березня 2019 року ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні Близнюківського КП Комунальник, що розташоване за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Дружби, 2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що роботи за договором № 58 від 12 березня 2019 року не виконані, внесли неправдиві відомості до акту виконаних робіт № 1 від 13 березня 2019 року про прийняття та виконання робіт зі знімання верхнього шару ґрунту за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 2а. Таким чином, у Близнюківського КП Комунальник виникла кредиторська заборгованість перед ОСОБА_6 , який є фізичною особою-підприємцем. В подальшому направила до Управління Державної казначейської служби України у Близнюківському районі за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Свободи, буд. 26, договір № 58 від 12 березня 2019 року, акт виконаних робіт № 1 від 13 березня 2019 року, платіжне доручення № 130 від 14.03.2019 року з метою перерахування коштів в сумі 71000 грн., які належали Близнюківському КП Комунальник та отримані з бюджету Близнюківської селищної ради Близнюківського району Харківської області, на рахунок ОСОБА_6 .

Згідно формулювання обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті від 24 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221380000112 від 04 червня 2019 року ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, тобто у підробленні іншого офіційного документа, з метою використання його підроблювачем, а саме в тому, що ОСОБА_6 , 11 жовтня 2018 року в приміщенні Близнюківського КП Комунальник, що розташоване за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Дружби, 2, діючи з прямим умислом направленим на підроблення офіційних документів, усвідомлюючи, що роботи за договором № 236 від 05 жовтня 2018 року ним не виконані, вніс неправдиві відомості до документу - акту виконаних робіт № 23 від 11.10.2018 року про виконання ним робіт за вказаним договором з надання послуг руйнування та знесення будівель за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 2а. В подальшому, ОСОБА_6 усвідомлюючи, що акт виконаних робіт є документом, 12 березня 2019 року в приміщенні Близнюківського КП Комунальник, що розташоване за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Дружби, 2, діючи з прямим умислом направленим на підроблення офіційних документів з метою використання його для заволодіння майном Близнюківського КП Комунальник, усвідомлюючи, що роботи за договором № 58 від 12 березня 2019 року ним не виконані, вніс неправдиві відомості до документу - акту виконаних робіт № 1 від 13 березня 2019 року про виконання ним робіт за вказаним договором робіт зі знімання верхнього шару ґрунту за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 2а.

Крім того, згідно формулювання обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті від 24 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221380000112 від 04 червня 2019 року ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а саме, 11 жовтня 2018 року ОСОБА_6 перебуваючи в приміщенні Близнюківське КП Комунальник, що розташоване за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Дружби, 2, діючи за попередньої змови з ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що роботи за договором № 236 від 05 жовтня 2018 року не виконані, внесли неправдиві відомості до акту виконаних робіт № 23 від 11 жовтня 2018 року про прийняття та виконання робіт з надання послуг з руйнування та знесення будівель за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 2а. Таким чином, у Близнюківського КП Комунальник виникла кредиторська заборгованість перед ОСОБА_6 . В подальшому ОСОБА_4 направила до Управління Державної казначейської служби України у Близнюківському районі за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Свободи, буд. 26, договір № 236 від 05 жовтня 2018 року, акт виконаних робіт № 23 від 11 жовтня 2018 року та платіжне доручення № 572 від 11.10.2018 року з метою перерахування коштів в сумі 61260 грн., які належали Близнюківському КП Комунальник та отримані з бюджету Близнюківської селищної ради Близнюківського району Харківської області, на рахунок ОСОБА_6 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами Близнюківського КП Комунальник, 13 березня 2019 року ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні Близнюківського КП Комунальник, що розташоване за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Дружби, 2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що роботи за договором № 58 від 12 березня 2019 року не виконані, внесли неправдиві відомості до акту виконаних робіт № 1 від 13 березня 2019 року про прийняття та виконання робіт зі знімання верхнього шару грунту за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 2а. Таким чином, у Близнюківського КП Комунальник виникла кредиторська заборгованість перед ОСОБА_6 , який є фізичною особою-підприємцем. В подальшому ОСОБА_4 , усвідомлюючи злочинність своїх дій спрямованих на заволодіння майном Близнюківського КП Комунальник направила до Управління Державної казначейської служби України у Близнюківському районі за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Свободи, буд. 26, договір № 58 від 12 березня 2019 року, акт виконаних робіт № 1 від 13 березня 2019 року, платіжне доручення № 130 від 14.03.2019 року з метою перерахування коштів в сумі 71000 грн., які належали Близнюківському КП Комунальник та отримані з бюджету Близнюківської селищної ради Близнюківського району Харківської області, на рахунок ОСОБА_6 . На підставі бухгалтерських документів 15 березня 2019 року Управлінням Державної казначейської служби України у Близнюковському районі Харківської області здійснено перерахунок бюджетних коштів в сумі 71000 грн, наданих Близнюківською селищною радою, з рахунку Близнюківське КП Комунальник на рахунок ОСОБА_6 . Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , здійснив заволодіння майном Близнюківське КП Комунальник шляхом обернення на свою користь грошових коштів на загальну суму 132260 грн. з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

Представник потерпілого - начальник КП Комунальник ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнала, цивільний позов не визнала та пояснила, що вона працювала у Близнюківському КП Комунальник бухгалтером, а потім була призначена виконуючим обов`язки начальника підприємства та на цій посаді працювала до літа 2019 року. Вказала, що влітку та восени 2018 року, а також навесні 2019 року між КП Комуналник та ФОП ОСОБА_6 укладено три договори про надання послуг зі знімання верхнього шару ґрунту, руйнування та знесення будівель і земляні роботи за адресою: Харківська область, Близнюківський район, смт. Близнюки, вул. Незалежності, буд.2-а. Договори були двосторонні: з однієї сторони представляючи інтереси КП Комунальник підписувала ОСОБА_4 , з іншої сторони як виконавець робіт підписував ФО-П ОСОБА_6 . Вказані договори ОСОБА_4 підписувала вже після того, як у них стояв підпис ФО-П ОСОБА_6 . Ці договори щоразу привозили ОСОБА_4 працівники Близнюківської селищної ради Харківської області, хто саме не запам`ятала, та прохали, на правах розпорядників виділених під вказані договори з бюджету селищної ради грошей, підписати договори. Контроль за виконанням робіт, з виїздом на місце, за договорами здійснювали представники Близнюківської селищної ради, зокрема ОСОБА_9 . Якщо під час виконання таких договорів ОСОБА_9 надавав їй акт про виконані роботи в ОСОБА_4 не було сумнівів у тому, що роботи за договорами виконані, оскільки контроль за виконанням робіт здійснював представник розпорядника грошових коштів. Стосовно трьох актів про виконані роботи за вищевказаними договорами пояснила, що підпис у них схожий на її власний, напевно не відповіла. Вказані документи: договори, акти про виконані роботи вона особисто не виготовляла, текст нею не складався, оскільки це не входило в її обов`язки, та хто саме їх складав їй не відомо. Наприкінці 2018 року між КП Комунальник та ФОП ОСОБА_6 складено акт звірки розрахунків, відповідно до якого станом на кінець 2018 року заборгованість КП Комунальник перед ФОП ОСОБА_6 існувала, суму заборгованості не пам`ятає. Суми грошових коштів перераховувались ФО-П ОСОБА_6 у безготівковій формі шляхом банківських переказів між розрахунковими рахунками Близнюківського КП Комунальник та ФО-П ОСОБА_6 . Роботи, вказані у трьох договорах КП Комунальник та ФО-П Літвінов влітку та восени 2018 року та навесні 2019 року, проводились згідно цільового фінансування з бюджету Близнюківської селищної громади. На час підписання договорів від імені КП Комунальник та ФО-П ОСОБА_6 заборгованості по попередніх договорах з ним не було. Перед укладанням вказаних догорів кошти для оплати робіт по них на розрахункових рахунках перебували. З ОСОБА_6 , раніше не бачилась, жодних контактів не підтримувала у неї будь-яких домовленостей з ним не було та вона його бачила приблизно три рази. Роботи вважає, що фактично були виконані на всю суму виплачених коштів, жодних збитків КП Комунальник або місцевому бюджету нанесено не було.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав, цивільний позов не визнав та пояснив, що на початку 2018 року йому зателефонував голова Близнюківської селищної ради і сказав, що йому потрібно зачистити територію для підготовки під будівництво. Приблизно в квітні - травні 2018 року, до безпосереднього підписання відповідних договорів, навесні 2018 року він приступив, за допомогою власної техніки і декількох чоловік, до виконання вищевказаних робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 . В селищній раді запевнили, що після завершення робіт буде здійснено повний розрахунок. Також зазначив, що роботи контролювалися з боку селищної ради, з боку КП Комунальник роботи не контролювалися. Виконання робіт контролював ОСОБА_10 . Коли після виконання певного обсягу робіт, ОСОБА_9 повідомив про закінчення робіт, оскільки їх вартість вже велика. Після цього між ними було прораховано вартість виконаних робіт та йому було повідомлено головою селищної ради про те, що в подальшому буде договір, акт та він отримає кошти. В подальшому підписувалися документи та грошові кошти виплачувалися частинами та остаточно вони розрахувалися в березні 2019 року. Роботи, вказані у всіх трьох договорах виконувались ще навесні 2018 року. Станом на дати підписання договорів в жовтні 2018 року та у березні 2019 року роботи ним за вказаними договорами не проводились, оскільки вже були виконані заздалегідь. Опис робіт у всіх трьох вищезазначених договорах описує вже проведену на момент укладання першого договору роботу. Зазначені договори укладались з метою документального оформлення та виплати грошових коштів, внаслідок наявного у КП Комунальник перед ним боргу. Обвинувачений зазначив про те, що був проти цих договорів, вважав це порушенням з їхньої сторони, але його метою було забрати гроші, які він витратив на виконання робіт. Договори та акти виконаних робіт на підписання надавалися за відсутності ОСОБА_11 . З ОСОБА_4 він познайомився вже під час досудового розслідування у вказаному провадженні, раніше з нею не бачився, жодних контактів не підтримував. Внаслідок укладання вказаних договорів жодних збитків ані КП Комунальник, ані місцевому бюджету нанесено не було.

Допитаний представник потерпілого - начальник КП Комунальник ОСОБА_8 у судовому засіданні повідомив, що в посадові обов`язки директора входить укладення договорів, проведення проплат. Представнику потерпілого з приводу договорів між КП Комунальник та ФОП ОСОБА_6 нічого не відомо. Кошти на фінансування надходять з селищної ради. Кошти на виконання тих чи інших робіт витрачаються за згодою селищної ради. Звернення до правоохоронних органів та органів прокуратури з проханням визнати представником потерпілого не було. На протязі того часу, як займає посаду директора КП Комунальник, йому не відомо нічого, щодо проведення фінансових перевірок з боку селищної ради. Зазначив, що за обставин, вказаних у обвинувальному акті по даному провадженню, діями ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6 підприємству матеріальні збитки не спричинені.

Допитана свідок ОСОБА_12 пояснила, що працює головним бухгалтером Близнюківського КП Комунальник. Протягом 2018-2019 років з рахунку КП Комунальник на рахунок ФО-П ОСОБА_6 переводились грошові кошти за виконаними останній договорами про розчищення земельної ділянки.

Допитана свідок представник управління Держказначейства у Близнюківському районі ОСОБА_13 пояснила, що протягом 2018-2019 років до неї надходили договори між Близнюківським КП Комунальник та ФО-П ОСОБА_6 на розчищення території та знімання ґрунту з земельної ділянки. У зв`язку з тим, що Близнюківське КП Комунальник є одержувачем грошових коштів з бюджету Близнюківської селищної ради, для їх переводу на рахунок ФО-П ОСОБА_6 необхідний був певний пакет документів, який включав в себе: договір, кошторис та акт виконаних робіт. Саме такі пакети документів надавались Близнюківському КП Комунальник, після чого грошові кошти з рахунку КП Комунальник скеровувались на рахунок ФО-П ОСОБА_6 . Часткова оплата Близнюківським КП Комунальник за виконані роботи могла бути під час договірних взаємовідносин КП з ФО-П ОСОБА_6 .

Допитаний свідок ОСОБА_9 пояснив, що у період 2018-2019 років займав посаду заступника Близнюківського селищного голови. Був відповідальною особою за виконання робіт з благоустрою на території смт.Близнюків протягом 2018-2019 років між Близнюківським КП Комунальник та ФО-П ОСОБА_6 укладено договори на руйнування та знесення будівель, розчистки, земельних робіт на території земельної ділянки в смт.Близнюки по вул. Незалежності, буд.2-а. Роботи проводились приблизно у квітні-травні 2018 року з допомогою спеціальної техніки. Хто саме працював на техніці не бачив. Він безпосередньо час від часу контролював хід проведення робіт, періодично виїжджаючи за адресою розташування земельної ділянки.

Допитаний в якості свідка Близнюківський селищний голова ОСОБА_14 пояснив, що наприкінці 2018 року сукупна заборгованість КП Комунальник перед контрагентами за різного роду договорами була близько 400 000 гривень, внаслідок розбалансованості бюджету селищної ради у зв`язку з виконанням ряду судових рішень цивільного чи господарського характеру. Документом щодо наявності заборгованості Близнюківського КП Комунальник перед ФО-П ОСОБА_6 на кінець 2018 року був акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за укладеними договорами. Відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування розпорядником бюджетних коштів селищної ради є селищний голова. Щодо договірних взаємовідносин між Близнюківським КП Комунальник та ФО-П ОСОБА_6 з розчистки останнім території земельної ділянки у 2018-2019 роках на території смт. Близнюки, грошові кошти на виконання умов договорів переведені на рахунки Близнюківського КП Комунальник з бюджету Близнюківської селищної ради. Рішення про проведення вказаних робіт з розчистки території зазначеної земельної ділянки схвалено сесією селищної ради у зв`язку з переданням території земельної ділянки у подальшому в оренду.

Допитана свідок ОСОБА_15 пояснила, що є представником АФ Зарніца. З 2016 року між підприємством АФ Зарніца та Близнюківської селщною радою велись перемовини щодо оренди земельної ділянки за адресою: Харківська область, Близнюківський район, смт.Близнюки, вул. Незалежності, буд.2-а. Перед укладанням з керівництвом Близнюківської селищної ради відповідного договору оренди даної земельної ділянки, недоліки земельної ділянки у вигляді захаращення зеленими насадженнями, знесення старих будівель були усунуті орендодавцем в особі селищної ради та у серпні 2018 між селищною радою та АФ Зарніца укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки.

Допитані свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 повідомили про обставини проведення робіт на земельній ділянці за адресою: Харківська область, Близнюківський район, смт.Близнюки, вул. Незалежності, буд.2-а, які полягали у вивезенні сміття, розчистці верхнього шару ґрунту від зелених насаджень, знесення старих будівель. Вказані роботи проводились із залученням техніки у вигляді вантажного автомобіля марки КАМАЗ, бульдозера та інших механізмів і проводились протягом квітня-травня 2018 року. Після проведення вказаних робіт територія земельної ділянки була повністю розчищена від побутового сміття, зелених насаджень та частин старих будівель і мала вигляд території, підготовленої під забудову.

Суд зазначає, що згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04 червня 2019 року вбачається, що було зареєстровано кримінальне провадження за ч. 3 ст. 191 КК України, внаслідок самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення. 23 вересня 2019 року було зареєстровано додаткові епізоди за ч.1 ст. 366 та ч. 1 ст. 358 КК України. Реєстрація кримінального провадження та додаткових епізодів здійснена на підставі відповідних рапортів.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_19 заявив клопотання про визнання всіх доказів по кримінальному провадженню недопустимими доказами у зв`язку з здобуттям їх завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, з порушенням порядку та процедури внесення даних і відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, встановленого КПК України, посилаючись при цьому на те, що рапорт начальника Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 не містить ознак офіційного документу, не є службовим документом, не містить ряду обов`язкових реквізитів для документу, встановлених нормами ДСТУ і не може виступати першоджерелом отримання відомостей про кримінальне правопорушення.

Суд зазначає, що наведене захисником порушення не впливає в цілому на законність слідчих дій, крім того, як убачається з матеріалів провадження, будь яких заяв чи зауважень від учасників слідчих дій під час їх проведення не надходило.

Досліджуючи наявні докази, суд визнає їх належними та допустимими, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, а тому твердження сторони захисту про отримання частини доказів з порушенням положень вказаного кодексу, є безпідставними.

20 червня 2018 року між КП Комунальник та ФОП ОСОБА_6 укладено договір № 185, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання по виконанню робіт зі знімання ґрунту по АДРЕСА_3 за ДК 021:2015 45110000-1 Руйнування та знесення будівель і земляні роботи. Даний договір взято на облік Управлінням Державної казначейської служби України в Близнюківському районі 20 червня 2018 року.

Згідно кошторису на виконання робіт, вартість знімання 835 кубічних метрів ґрунту складає 50100,00 грн.

Актом виконаних робіт № 2 від 20 червня 2018 року до договору № 185 від 20 червня 2018 року, здано та прийнято роботи зі знімання ґрунту по АДРЕСА_3 на суму 50100,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 372 від 20 червня 2018 року, 21 червня 2018 року Близнюківське КП Комунальник сплатило на користь ФОП ОСОБА_6 50100,0 грн.

Вищевказані докази, на підставі ст. 85 КПК України, суд визнає неналежними доказами, оскільки вони не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оскільки формулювання обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не стосується вищевказаних договірних відносин.

Судом встановлено, що згідно розпорядження № 04-10/24 від 26 березня 2018 року, ОСОБА_4 була призначена на посаду начальника Близнюківського КП Комунальник з 02 квітня 2018 року на строк до вирішення питання про укладання контракту на управління Близнюківським КП Комунальник.

Рішенням № 78 від 19 червня 2019 року припинено тимчасове виконання обов`язків начальника Близнюківського КП Комунальник ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 , як в.о. начальника Близнюківського КП «Комунальник», була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому згідно положень ч. 3ст. 18 КК Українибула службовою особою.

Згідно приписів статуту КП Комунальник, начальник підприємства діє без довіреності від імені підприємства, представляє його в усіх підприємствах та організаціях, установах. Самостійно вирішує питання діяльності підприємства, організовує роботу підприємства і несе персональну відповідальність за його виробничу та фінансову діяльність, відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту (пункт 4.3. Статуту).

05 жовтня 2018 року між КП Комунальник та ФОП ОСОБА_6 укладено договір № 236, відповідно до умов якого замовник доручає а виконавець бере на себе зобов`язання по виконанню робіт з руйнування та знесення будівель по вул. Незалежності, 2а смт. Близнюки за ДК 021:2015 45110000-1 Руйнування та знесення будівель і земляні роботи. Даний договір взято на облік Управлінням Державної казначейської служби України в Близнюковському районі 11 жовтня 2018 року.

Згідно кошторису на виконання робіт, вартість руйнування та знесення 1021 кубічних метрів складає 61260,00 грн.

Згідно акту виконаних робіт № 23 від 11 жовтня 2018 року до договору № 236 від 05 жовтня 2018 року, здано та прийнято послуги з руйнування та знесення будівель по АДРЕСА_3 на суму 61260,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 572 від 11 жовтня 2018 року, 12 жовтня 2018 року Близнюківське КП Комунальник сплатило на користь ФОП ОСОБА_6 61260,00 грн.

12 березня 2019 року між КП Комунальник та ФОП ОСОБА_6 укладено договір № 58, згідно умов якого замовник доручає а виконавець бере на себе зобов`язання по виконанню робіт зі знімання верхнього шару ґрунту по АДРЕСА_3 за ДК 021:2015 45110000-1 Руйнування та знесення будівель і земляні роботи. Даний договір взято на облік Управлінням Державної казначейської служби України в Близнюковському районі 13 березня 2019 року.

Згідно кошторису на виконання робіт, вартість знімання верхнього шару ґрунту в кількості 887,5 кубічних метрів складає 71000,00 грн.

Згідно акту виконаних робіт № 1 від 13 березня 2019 року до договору № 58 від 12 березня 2019 року, здано та прийнято роботи зі знімання верхнього шару ґрунту по АДРЕСА_3 на суму 71000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 130 від 14 березня 2019 року, 15 березня 2019 року Близнюківське КП Комунальник сплатило на користь ФОП ОСОБА_6 71000,00 грн.

Надаючи оцінку обставинам підписання договорів № 236 від 05 жовтня 2018 року та № 58 від 12 березня 2019 року між КП Комунальник та ФОП ОСОБА_6 , а також актів виконаних робіт до них, суд враховує наступне.

Обвинувачений ОСОБА_6 у своїх показаннях повідомив про те, що роботи із знесення будівель і земляні роботи виконувалися без укладеного договору в квітні травні 2018 року. Крім цього, обвинувачений фактично підтвердив обставини пред`явленого обвинувачення про те, що роботи після укладення договору № 236 від 05 жовтня 2018 року та № 58 від 12 березня 2019 року, фактично не виконувалися, а отримані грошові кошти є оплатою за роботи виконані у минулому. Дані показання обвинуваченого ОСОБА_6 узгоджуються з показаннями допитаних під час судового розгляду свідків, які також пояснювали, що роботи виконувалися у квітні-травні 2018 року.

Під час судового розгляду також досліджено судом протокол огляду місця події від 14 червня 2019 року, яким зафіксовано проведення огляду відкритої ділянки місцевості - земельної ділянки з кадастровим номером 6320655100:01:003:0237, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . В протоколі зазначено, що на даній земельній ділянці проводилася чистка території, а на момент огляду знаходиться бур`ян.

Також у судовому засіданні досліджено судом протокол огляду місця події від 20 вересня 2019 року, яким зафіксовано факт проведення слідчим огляду відкритої ділянки місцевості - земельної ділянки з кадастровим номером 6320655100:01:003:0237, що розташована за адресою: Харківська обл., смт. Близнюки, вул. Незалежності, 2а. В протоколі зазначено, що на даній земельній ділянці проводилася чистка території, а на момент огляду знаходяться дикорослі насадження, а також відсутні будь-які сліди спеціальної техніки та спеціальна техніка на вказаній території.

Суд, допитавши під час судового розгляду обвинувачених, представника потерпілого, свідків, дослідивши докази та оцінивши їх на предмет належності та допустимості, дійшов наступних висновків.

Щодо пред`явленого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обвинувачення за частиною 3 статті 191 КК України.

Частина 3 статті 191 КК України передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, як об`єктивна сторона злочину має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні.

Суд також зазначає, що заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем має місце лише за наявності прямого умислу та матеріальної шкоди, що узгоджується з висновками Верховного суду у справі №433/383/19: Обов`язковими суб`єктивними ознаками заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винуватий.

За змістомст.91КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Згідно з вимогами цієї статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Обов`язок сторони обвинувачення по доведенню виду і розміру шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням передбачений ст. 91 КПК та є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 191 КК України. Цей елемент предмету доведення в першу чергу важливий для кримінально-правової кваліфікації, визначення ступеня суспільної небезпеки злочину і результативності досудового розслідування у вигляді винесення судом обвинувального вироку.

Доведення виду і розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, має також важливе значення для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням: визнання осіб потерпілими/цивільними позивачами, рішення цивільного позову в кримінальному провадженні, визначення обсягу майна, на яке можливе накладення арешту.

Згідно з пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яке виражається в грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, які існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування заподіяної злочином шкоди - за відповідними цінами на момент вирішення справи в суді. При відсутності зазначених цін його вартість може бути визначена шляхом проведення відповідної експертизи.

Органом досудового розслідування не виконані вимоги, що містяться у імперативних положеннях пункту 6 частини 2 статті 242 КПК України, які зобов`язують слідчого або прокурора звернутися на стадії досудового розслідування до експерта для проведення експертизи з визначення розміру матеріального збитку, шкоди немайнового характеру, заподіяної кримінальним правопорушенням, що призвело до відсутності факту доведення наявності шкоди в якості ознаки об`єктивної сторони злочину, передбаченої ст. 191 КК України.

Зазначена у обвинувальному акті матеріальна шкода базується на відомостях, які містяться в наданих доказах обвинувачення: акті виконаних робіт № 23 від 11.10.2018 року та кошторисі від 05.10.2018 року, договорі № 58 від 12.03.2019 року з додатками до нього: акті виконаних робіт № 1 від 13.03.2019 року та кошторисі без дати складання. Проте, доказів визначення розміру матеріальних збитків саме потерпілим, як того вимагають положення п. 6 ч.2 ст. 242 КПК України, суду не надано.

Таким чином, на етапі досудового розслідування слідство мало забезпечити призначення і проведення експертизи для визначення розміру матеріальної шкоди, в якості обов`язкової ознаки об`єктивної сторони злочину.

Усупереч наведеним законодавчим приписам, у справі не проведена судово-економічна експертиза для встановлення розміру матеріальної шкоди, заподіяної потерпілому в результаті протиправних дій обвинувачених, хоча розмір такої шкоди є обов`язковою кваліфікуючою ознакою інкримінованого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 злочину, передбаченого частиною 3 статті 191 КК України.

Таким чином, в ході судового слідства прокурором не доведено наявність шкоди, як обов`язкової складової об`єктивної сторони складу злочину за статтею 191 КК України.

Наведене є істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке призвело до відсутності можливості доведення стороною обвинувачення наявності в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

В якості кваліфікуючої ознаки сторона обвинувачення вказує наявність попередньої змови обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , проте жодних доказів на підтвердження наявності ознаки, передбаченої ч. 3 ст. 191 КК України, прокуратурою не наведено.

Частиною 2 статті 28 КК України визначено, що кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Дослідженими під час судового розгляду доказами, які надані стороною обвинувачення в обґрунтування обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за частиною 3 статті 191 КК України, не підтверджено поза розумним сумнівом наявність у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 прямого умислу на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.

Під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини щодо наявності домовленості між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про спільне виконання дій, направлених на заволодіння майном.

Допитані у судовому засіданні свідки, представник потерпілого не повідомили суду будь-яких відомостей, які б свідчили про наявність у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спільного умислу на заволодіння чужим майном. Письмові докази дані обставини також не підтверджують.

Також суд зазначає, що суб`єктивна сторона вказаного злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Частиною 2 статті 24 КК України визначено, що прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

З наданих стороною обвинувачення доказів, судом не вбачається, яким саме чином ОСОБА_20 та фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділи чужим майном у виді грошових коштів.

Більш того, з перелічених доказів не вбачається, що грошові кошти в сумі 132260 грн. надходили на рахунки ФОП ОСОБА_6 . Державним обвинувачем не додані докази про рух вказаних коштів по рахунках, з яких можна було б зробити висновок про їх надходження на рахунок Близнюківського КП «Комунальник» та ФОП ОСОБА_21 , та у подальшому про їх заволодіння.

Під час судового розгляду встановлено, що формулювання обвинувачення за частиною 3 статті 191 КК України не містить будь-яких конкретних обставин вчинення саме цього протиправного діяння і побудовано виключно на факті внесення до актів виконаних робіт завідомо неправдивих відомостей.

Слідством не встановлено експертним шляхом факт виконання або невиконання ФОП ОСОБА_6 робіт з руйнування та знесення будівель за адресою: АДРЕСА_3 та земляних робіт на цій ділянці протягом 2018-2019 років, а також факту виконання або невиконання робіт ФОП ОСОБА_6 зі знімання верхнього шару ґрунту за вищезазначеною адресою протягом раніше вказаного періоду.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, зокрема обвинувального акту, показань допитаних в судовому засіданні потерпілого в.о. начальника Близнюківського КП Комунальник ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 судом встановлено, що грошові кошти, які за даними органу досудового розслідування переведені на виконання договорів № 236 від 05.10.2018 та № 58 від 12.03.2019 на рахунок ФОП ОСОБА_6 виділені безпосередньо з бюджету Близнюківської селищної ради та мали відповідне цільове призначення для проведення робіт з благоустрою земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 з метою виконання попередніх домовленостей щодо її стану з її у подальшому орендарем ТОВ агрофірмою Зарніца.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно з п. 7 ст. 55 КПК України, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Так, у матеріалах справи відсутня згода КП Комунальник на визнання особи потерпілою у кримінальному провадженні, що виключає факт залучення КП Комунальник в якості потерпілого, в цілому.

За змістом ст. 62 Конституції України суд під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, та яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

За змістом ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Згідно з вимогами цієї статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, коли в ході судового розгляду винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведено.

Як зазначено вище, встановлена частиною 3 статті 191 КК України відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, встановлюється при наявності в діянні особи тільки прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети.

Обов`язковими суб`єктивними ознаками заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винуватий.

Надані стороною обвинувачення докази не доводять поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_6 прямого умислу, корисливого мотиву та корисливої мети на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також попередньої змови вказаних осіб.

Крім того суд зазначає, що диспозиція ч. 3ст. 191 КК Українивідсилає до ч. 2 цієї статті, яка говорить про зловживання службовою особою, тобто в даній статті йде мова про спеціального суб`єкта, яким може бути тільки службова особа.

Відповідно до ч. 2ст. 18 КК України, спеціальним суб`єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб`єктом якого може бути лише певна особа.

Згідно з ч.3ст. 18 КК Українислужбовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Для вирішення питання щодо можливості співучасті у скоєні злочину загальним суб`єктом з спеціальним суб`єктом, суб`єкт вчинення яких є тільки спеціальним, необхідно проаналізувати положення законодавства, які регулюють питання співучасті.

За загальним правилом, не будучи наділеним статусом спеціального суб`єкту, загальний суб`єкт може бути організатором, підбурювачем або пособником, що повністю узгоджується з положеннями ч. 2ст. 29 КК України.

В даному кримінальному провадженні сторона обвинувачення визнає дії ОСОБА_6 як співвиконавця злочину, який передбачений ч. 3ст. 191 КК України, тобто, за думкою органів досудового слідства, він є співучасником злочину, суб`єктом якого є службова особа.

Можливо допустити співвиконання у тих злочинах із спеціальним суб`єктом, об`єктивна сторона яких складається із кількох діянь, частину з яких може виконати і загальний суб`єкт. При цьому, загальний суб`єкт виконує іншу частину об`єктивної сторони, ту, для виконання якої не вимагається наявності ознак спеціального суб`єкту. Для правильної кваліфікації таких дій загального суб`єкта потрібно додаткове посилання (кваліфікація) на ч. 2ст. 27 КК України.

З аналізу ч. 3ст. 191 КК Українивбачається, що заволодіння майном може відбуватися виключно щодо майна, яке вже перебуває у віданні чи ввірене винному, шляхом виключно зловживання службовими особами, всупереч інтересам служби, своїми службовими повноваженнями, які пов`язані з виконанням останніми адміністративно-господарських функцій.

Матеріали кримінального провадження не містять жодних посилань на факт того, що ОСОБА_6 є службовою особою та підпадає під визначення ч. 3ст. 18 КК України, навпаки підтвердженням відсутності ознак спеціального суб`єкту в обвинуваченні є той факт, що його дії також кваліфікуються стороною обвинувачення за ч. 1 ст.358 КК України, тобто як загального суб`єкту відповідного складу протиправного діяння.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що жодний із наданих стороною обвинувачення доказів як сам по собі, так і в сукупності з іншими, з точки зору достатності та взаємозв`язку, не дає достатніх підстав стверджувати поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченому ч. 3 ст. 191 КК України.

А тому, суд, враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст.17КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, вважає, що, усі докази сторони обвинувачення є такими, що залишають місце сумнівам, тобто не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (також рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України»).

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про недоведеність вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Відтак, обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПКнеобхідно визнати невинуватими у інкримінованому їм правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 191 КК України та виправдати.

Щодо пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення за частиною 1 статті 366 КК України.

ОСОБА_11 обвинувачується у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК України, передбачає: 1) внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; 2) інше підроблення документів; 3) складання завідомо неправдивих документів; 4) видача завідомо неправдивих документів.

Внесення у офіційні документи неправдивих відомостей передбачає внесення у дійсний офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково.

Таким чином, формулювання обвинувачення повинно містити конкретні дані, текст або числа, які внесені ОСОБА_4 до акту виконаних робіт № 23 від 11.10.2018 року та до акту виконаних робіт № 1 від 13 березня 2019 року.

Як зазначалося вище, дослідженням у судовому засіданні актів виконаних робіт встановлено, що їх зміст виготовлено за допомогою комп`ютерної техніки та надруковано за допомогою пристрою, який здійснює друк відповідного текстового файлу.

Поряд із цим, дослідженими під час судового розгляду доказами не підтверджується ким саме, а також за яких обставин виготовлено та надруковано акт виконаних робіт № 23 від 11 жовтня 2018 року до договору № 236 від 05 жовтня 2018 року та акт виконаних робіт № 1 від 13 березня 2019 року до договору № 58 від 12 березня 2019 року.

Вищевказані обставини, у сукупності з наданими суду доказами дають підстави дійти висновку, що частина пред`явленого обвинувачення щодо внесення неправдивих відомостей до актів виконаних робіт, шляхом виготовлення ОСОБА_4 певних текстових файлів за допомогою комп`ютерної техніки та його друку, а тим самим вчинення підроблення документів, не доведено стороною обвинувачення належними та допустимими доказами.

Поряд із цим, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 , підписуючи документи, усвідомлювала, що їх зміст не відповідає дійсності та роботи фактично не виконані. Здійснивши підписання офіційних документів та передав їх для подальшої оплати, остання вчинила випуск в обіг документів, зміст яких не відповідає дійсності, тобто дії з видачи завідомо неправдивих документів.

З урахуванням вищевказаних обставин, суд вважає недоведеним формулювання обвинувачення в частині того, що саме ОСОБА_4 , будучи службовою особою, внесла неправдиві відомості до офіційного документу з метою використання його для заволодіння майном Близнюківського КП Комунальник, та вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 дій з видачи завідомо неправдивих документів з метою виплати коштів на користь ФОП ОСОБА_6 за раніше виконані роботи, які охоплюються диспозицією частини 1 статті 366 КК України.

Суд вважає доведеним формулювання обвинувачення у відношенні ОСОБА_4 за частиною 1 статті 366 КК України в тому, що ОСОБА_4 11 жовтня 2018 року в приміщенні Близнюківського КП Комунальник, що розташоване за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Дружби, 2, діючи з прямим умислом, направленим на видачу завідомо неправдивих офіційних документів, з метою виплати коштів на користь ФОП ОСОБА_6 за раніше виконані роботи без укладеного договору, усвідомлюючи, що роботи за договором № 236 від 05 жовтня 2018 року ОСОБА_6 не виконані, підписала документ, який містить завідомо неправдиві відомості - акт виконаних робіт № 23 від 11.10.2018 року про приймання за вказаним договором робіт з надання послуг руйнування та знесення будівель за адресою: АДРЕСА_3 . В подальшому, усвідомлюючи, що акт виконаних робіт є документом, 12 березня 2019 року в приміщенні Близнюківського КП Комунальник, що розташоване за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Дружби, 2, діючи з прямим умислом, направленим на видачу завідомо неправдивих документів, з метою виплати коштів на користь ФОП ОСОБА_6 за раніше виконані роботи без укладеного договору, усвідомлюючи, що роботи за договором № 58 від 12 березня 2019 року ОСОБА_6 не виконані, підписала документ, який містить завідомо неправдиві відомості - акт виконаних робіт № 1 від 13 березня 2019 року про приймання нею за вказаним договором робіт зі знімання верхнього шару ґрунту за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення передбачене частиною 1 статті 366 КК України, а саме видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Щодо пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення за частиною 1 статті 358 КК України.

ОСОБА_6 обвинувачується у підробленні іншого офіційного документа, з метою використання його підроблювачем.

Під підробленням документа потрібно розуміти як повне виготовлення сфальсифікованого документа, так і часткову фальсифікацію змісту справжнього документа. В останньому випадку перекручення істини відбувається шляхом внесення у документ неправдивих відомостей.

Таким чином, підроблення документа, як об`єктивна сторона злочину передбачає дію особи, яка виражається у безпосередньому повному виготовленні документа із зазначенням в ньому неправдивих відомостей, або внесення в готовий документ неправдивих відомостей.

Як зазначено вище, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 , виконавши певні роботи, обсяг яких не було зафіксовано у встановлений законом спосіб, та вартість яких не була погоджена перед початком їх виконання, розуміючи неможливість отримання грошових коштів у встановленому законом порядку, засвідчив своїм підписом в акті виконаних робіт № 23 від 11 жовтня 2018 року до договору № 236 від 05 жовтня 2018 року та акті виконаних робіт № 1 від 13 березня 2019 року до договору № 58 від 12 березня 2019 року завідомо неправдиві відомості щодо обсягів та вартості виконаних ним робіт.

Дослідженням у судовому засіданні актів виконаних робіт встановлено, що їх зміст виготовлено за допомогою комп`ютерної техніки та надруковано за допомогою пристрою, який здійснює друк відповідного текстового файлу.

Поряд із цим, дослідженими під час судового розгляду доказами не підтверджується ким саме, а також за яких обставин виготовлено та надруковано акт виконаних робіт № 23 від 11 жовтня 2018 року до договору № 236 від 05 жовтня 2018 року та акт виконаних робіт № 1 від 13 березня 2019 року до договору № 58 від 12 березня 2019 року.

У формулюванні обвинувачення за частиною 1 статті 366 КК України щодо ОСОБА_4 зазначено про те, що вона внесла неправдиві відомості до вищевказаних актів виконаних робіт про приймання нею робіт за вказаними договорами.

Поряд із цим, у формулюванні обвинувачення за частиною 1 статті 358 КК України щодо ОСОБА_6 зазначено про те, що саме ним внесені неправдиві відомості до вищевказаних документів про виконання робіт за вказаними договорами.

При цьому, формулювання обвинувачення не містить конкретного посилання щодо внесення певної частини неправдивих відомостей, у вигляді конкретного тексту або чисел, саме ОСОБА_4 , а певної частини неправдивих відомостей саме ОСОБА_6 , а також не містить відомостей про повне виготовлення документа одним із них.

Вищевказані обставини, у сукупності з наданими суду доказами дають підстави дійти висновку, що частина пред`явленого обвинувачення щодо внесення неправдивих відомостей до актів виконаних робіт, шляхом виготовлення ОСОБА_6 певних текстових файлів за допомогою комп`ютерної техніки та його друку, а тим самим вчинення підроблення документів, не доведено стороною обвинувачення належними та допустимими доказами.

Поряд із цим, суд вважає доведеним, що ОСОБА_6 , підписуючи документи, усвідомлював, що їх зміст не відповідає дійсності та роботи фактично не виконані. Бажаючи отримати грошові кошти, останній здійснив підписання офіційних документів та передав їх для подальшого підписання та оплати посадовим особам КП Комунальник, тим самим запустив в обіг підроблений документ, тобто вчинивши дії щодо збуту підробленого документа.

З урахуванням вищевказаних обставин, суд вважає недоведеним формулювання обвинувачення в частині того, що саме ОСОБА_6 вчинене підроблення документів та вважає доведеним вчинення ОСОБА_6 дій зі збуту підроблених документів, які охоплюються диспозицією частини 1 статті 358 КК України.

Суд вважає доведеним формулювання обвинувачення у відношенні ОСОБА_6 за частиною 1 статті 358 КК України в тому, що ОСОБА_6 , 11 жовтня 2018 року в приміщенні Близнюківського КП Комунальник, що розташоване за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Дружби, 2, діючи з прямим умислом направленим на збут підробленого офіційного документа, з метою використання його для заволодіння майном Близнюківського КП Комунальник, усвідомлюючи, що роботи за договором № 236 від 05 жовтня 2018 року ним не виконані, підписав та передав службовим особам Близнюківського КП «Комунальник» акт виконаних робіт № 23 від 11.10.2018 року, який містив недостовірні відомості про виконання ним робіт за вказаним договором з надання послуг руйнування та знесення будівель за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 2а. В подальшому, ОСОБА_6 усвідомлюючи, що акт виконаних робіт є документом, 12 березня 2019 року, в приміщенні Близнюківського КП Комунальник, що розташоване за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Дружби, 2, діючи з прямим умислом направленим на збут підробленого офіційного документа, з метою використання його для заволодіння майном Близнюківського КП Комунальник, усвідомлюючи, що роботи за договором № 58 від 12 березня 2019 року ним не виконані, підписав та передав службовим особам Близнюківського КП Комунальник акт виконаних робіт № 1 від 13 березня 2019 року про виконання ним за вказаним договором робіт за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 2а.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 358 КК України, а саме збут підроблених документів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинувачених, обставини, які пом`якшують та обтяжують їх покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, обвинувачена ОСОБА_4 скоїла нетяжкий злочин.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, обвинувачений ОСОБА_6 скоїв кримінальний проступок.

Дослідженням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що вона раніше не судима, має середньо-технічну освіту, на час вчинення злочину працювала в.о. начальника Близнюківського КП «Комунальник», на даний час працює бухгалтером Близнюківського КП Комунальник, заміжня, має неповнолітню доньку ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується формально позитивно.

Дослідженням даних про особу ОСОБА_6 встановлено, що він раніше не судимий, має вищу освіту, є приватним підприємцем, неодружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується формально позитивно.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особи обвинувачених, відсутністю обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень, буде призначення покарання у виді штрафу в межах санкції відповідної статті.

Прокурором у кримінальному провадженні - начальником Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Близнюківського комунального підприємства «Комунальник» подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 шкоди, завданої злочином, в сумі 132260 грн.

Розглядаючи цивільний позов, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.5,7ст.128КПК України,цивільний позову кримінальномупровадженні розглядаєтьсясудом заправилами,встановленими цимКодексом.Якщо процесуальнівідносини,що виниклиу зв`язкуз цивільнимпозовом,цим Кодексомне врегульовані,до нихзастосовуються нормиЦивільного процесуальногокодексу Україниза умови,що вонине суперечатьзасадам кримінальногосудочинства.

Частиною 1статті1166ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, підставою для відшкодування шкоди є наявність винних дій особи, наслідки у виді завданої шкоди та наявність причинного зв`язку між діями особи та шкодою, яка заподіяна.

Згідно ч.3ст.129КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбаченихчастиною першою статті 326цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

В зв`язку з недоведеністю вини ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, в зв`язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення,цивільний позов прокурора суд залишає без розгляду.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 129, 368-371, 373-374, 392-395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України та виправдати її на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в її діях є склад кримінального правопорушення.

ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в його діях є склад кримінального правопорушення.

Визнати винуватою ОСОБА_4 упред`явленому обвинуваченніза ч.1ст.366КК Українита призначитипокарання увиді штрафув розмірідвох тисячп`ятсот неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що складає42500(сорокдві тисячіп`ятсот)гривень з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування на строк 1 (один) рік.

Визнати винуватим ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 13600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень.

Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.

Цивільний позов, поданий начальником Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Близнюківського комунального підприємства «Комунальник» до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про стягнення шкоди, завданої злочином, в сумі 132260 грн. залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокуророві.

Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1