Постанова

від 11.02.2021 по справі 175/2760/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/101/21 Справа № 175/2760/17 Суддя у 1-й інстанції - Новік Л. М. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Петешенкової М.Ю., Городничої В.С.

розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика Квітень до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім , Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ Інвест про відшкодування матеріальної шкоди , -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2017 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика Квітень до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім , Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ Інвест про відшкодування матеріальної шкоди.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика Квітень до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім , Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ Інвест про відшкодування матеріальної шкоди - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 на користь ТОВ Кондитерська фабрика Квітень (код ЄДРПОУ 30664064) матеріальну шкоду у розмірі 23 373,14 (двадцять три тисячі триста сімдесят три гривні) 14 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 (одну тисячу шістсот) гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року по справі №175/2760/17.

У відзиві ТОВ Кондитерська фабрика Квітень на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року залишити без змін.

Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 січня 2016 року о 09-00 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Мерседес д.н. НОМЕР_2 в с.Ювілейне по вул. Совхозній, перед зміною напрямку руху не переконався в безпеці та допустив зіткнення з автобусом ЛАЗ № НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п.10.1 ПДР України. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження, завдано матеріальні збитки.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КпАП України (а.с. 34-35).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно звіту №ZA190717 від 19.07.2017 року експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, у зв`язку з аварійними пошкодженнями, спричиненими автобусу ЛАЗ-695 СПГ д.н. НОМЕР_3 , вартість матеріального збитку становить 23373,14 грн. (а.с. 10-26).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що власником автобусу ЛАЗ-695 СПГ д.н. НОМЕР_3 є ТОВ АТБ Інвест (а.с.9).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору оренди автотранспортного засобу від 17 травня 2006 року №6/66-2006, укладеного між ТОВ АТБ-інвест та ТОВ Кондитерська фабрика Квітень , позивачу передано у користування ЛАЗ-695 СПГ д.н. НОМЕР_3 строком на п`ять років (а.с. 6-7).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Мерседес д.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 була застрахована за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу №АЕ/6054985, страховик - ПрАТ Київський страховий дім .

Згідно листа ПрАТ Київський страховий дім від 19.04.2017 року страхова компанія повідомляла представника ТОВ ФК Квітень про відмову у здійсненні страхового відшкодування на підставі п.37.1.3 та п.37.1.4 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , оскільки з моменту дорожньо-транспортної пригоди пройшло більше 1-го року, але до цього часу не надано для огляду страховиком пошкоджений транспортний засіб, ані запрошено їх на огляд пошкодженого ТЗ. Тим самим страховик не в змозі встановити розмір заподіяної шкоди. Впродовж одного року з дати дорожньо-транспортної пригоди не було подано до Страховика заяву про страхове відшкодування зі змістом передбаченим п.35.1 Закону.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України Про страхування ).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України ).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону ).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону , цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до п. 22.1. Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже, страховиком ПрАТ Київський страховий дім було відмовлено потерпілому (позивачу) у виплаті страхового відшкодування, на підставі п.37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у зв`язку з чим у потерпілого виникає право на відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто відповідачем.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ Кондитерська фабрика Квітень , суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 23373,14 грн., тому кошти в сумі 23373,14 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ КФ Квітень .

Доводи апелянта, що суд першої інстанції проігнорував факт наявності у відповідача діючого полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був вчасно заявлений страховику, а саме 27.01.2016 року, тобто на наступний день після сталої дорожньо-транспортної пригоди, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 належних чи допустимих доказів на підтвердження вказаному, а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції не надано.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що лише 27.02.2017 року до Страховика з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою звернувся представник ТОВ «КФ «Квітень» Приходько М.М. (а.с. 92).

За результатами розгляду матеріалів справи Страховик листом від 19.04.2017 року №902 повідомив представника ТОВ «КФ «Квітень» Приходько М.М. про відмову відшкодування в подальшому розгляді справи (а.с. 94).

15 травня 2017 року за вх. №1225 до Страховика з заявою про виплату страхового відшкодування від 11.05.2017 року звернувся представник ТОВ «КФ «Квітень» Приходько М.М. (а.с. 93).

Отже, позивач, як особа, яка має право на отримання відшкодування до Страховика з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою звернувся лише 27.02.2017 року, тобто більше як через рік.

При цьому, водій транспортного засобу «Мерседес» , д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 взагалі не виконав зобов`язань передбачених положеннями ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , а саме дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) .

Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення Проніна проти України № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року - залишити без змін .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді М.Ю.Петешенкова

В.С.Городнича