Постанова

від 11.02.2021 по справі 556/1483/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року

м. Рівне

Справа № 556/1483/20

Провадження № 22-ц/4815/59/21

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В.,Хилевича С.В .,

секретар судового засідання: Шептицька С.С.

учасники справи:

заявник : ОСОБА_1

заінтересована особа : Володимирецький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів)

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2020 року, ухвалене в складі судді Закревського Л.В., повний текст рішення складено 05 жовтня 2020 року у справі №556/1483/20,

в с т а н о в и в :

У вересні 2020 року ОСОБА_1 , зацікавлена особа Володимирецький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) звернулась до суду із заявою про встановлення факту розірвання шлюбу.

Заява мотивована тим, що 29.07.2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, який на підставі рішення Артемівстького суду м. Луганськ був розірваний 08.08.2003 року, актовий запис №414 зроблений Артемівським відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції.

У зв`язку із зміною місця проживання, ОСОБА_1 , втратила свідоцтво про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 і не може отримати його копію, оскільки територія Луганської області, де було зроблено актовий запис про розірвання шлюбу, є тимчасово окупованою та видані там документи на території України не використовуються та не приймаються державними органами.

Встановлення факту розірвання шлюбу із ОСОБА_3 необхідно заявниці для підтвердження шлюбу з ОСОБА_4 .

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа Володимирецький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про встановлення факту розірвання шлюбу відмовлено.

Вподаній на рішення суду апеляційній скарзі заявник вказує на його незаконність, оскільки судом порушено норнми матеріального та процесуального права. Просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення відповідає.

Убачається, що 29.07.2000 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. Дітей від шлюбу немає.

26.07.2020 року заявниця звернулася до Володимирецького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про видачу повторного свідоцтва про розірвання шлюбу.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00027547137 вказано, що інформація щодо актового запису про розірвання шлюбу - відсутня.

За даними паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, визначенні у ст. 258 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення (далі - Постанова Пленуму), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В п.10 Постанови Пленуму також надано роз`яснення про те, що суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

Згідно з пунктом 4 ч.1 ст.315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення за таких умов:

- якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній);

- якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку;

- запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.

Відмова зазначеного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2018 року в справі №2-о-48/10 (провадження № 61-1217св18).

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підтвердження своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ст. 77 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Убачається, що заявниця на підтвердження факту розірвання шлюбу надала свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , видане Артемівським відділом актових записів громадянського стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, яке є недійсним, оскільки даний документ є таким, що не створює правових наслідків та є недопустимим доказом.

Будь-які інші належні та допустимі докази щодо факту розірвання шлюбу в матеріалах справи відсутні.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що заявнику необхідно вирішувати питання щодо поновлення актового запису цивільного стану відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793; заява про поновлення актового запису цивільного стану подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника .(п.3.13 розділу III цих Правил.)

Згідно з пунктом 3.12. Правил, відмова в поновленні актового запису цивільного стану може бути оскаржена в судовому порядку (шляхом подання адміністративного позову).

Убачається, що заявниця із заявою про поновлення актового запису про розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання не зверталась.

Крім того, з метою відновлення втраченого судового провадження заявниця до суду за територіальною підсудністю судових справ, визначеною згідно зі статтею 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України або статей 1, 3 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції також не зверталась.

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви про встановлення факту розірвання шлюбу.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2020 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 11 лютого 2021 року.

Головуючий : .

Судді :