Рішення
від 11.02.2021 по справі 442/5543/20
ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/5543/20

Провадження №2/442/144/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Кмітя Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в загальному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу № 442/5543/20 за позовом Органу опіки та піклування Дрогобицької міської ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи - Дитячого будинку „Оранта" про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , за участю третьої особи - Дитячого будинку „Оранта" про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 стосовно її малолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Разом з тим, просить суд стягувати з ОСОБА_3 на користь Дитячого будинку „Оранта" аліменти на малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

У обґрунтування позову посилається на те, що 22.01.2020 року до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради надійшло клопотання адміністрації дитячого будинку „Оранта" м. Дрогобич про надання висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо її малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 26.08.2015 року № 170 малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було переведено з ДНЗ № 15 „Пролісок" м. Стрий та влаштовано у Дитячий будинок „Оранта" на повне державне забезпечення, у зв`язку з перебуванням відповідачки під вартою, а батько ОСОБА_2 не має можливості утримувати дочку. Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 18.07.2019 року № 166 термін перебування малолітніх дітей відповідачки на державному забезпеченні продовжено на 6 місяців, у зв`язку з важким матеріальним становищем ОСОБА_3 .

Звільнившись з місць позбавлення волі в листопаді 2017 року відповідачка рідко відвідувала дітей у дитячому будинку, посилаючись на постійну зайнятість на роботі. З часу розгляду питання (18.07.2019 року) комісією у справах дітей про надання вищевказаного висновку ОСОБА_3 не зробила жодних дій для повернення дітей в сім`ю та зовсім не відвідувала дітей у дитячому будинку, не цікавиться здоров`ям та життям дітей навіть у телефонному режимі. На телефонні дзвінки остання не відповідає. Адміністрацією Дитячого будинку „Оранта " було з`ясовано, що батько вихованки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер, перебуваючи у Центрі легеневого здоров`я у м. Львові. Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 16.07.2020 року № 157 було затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З метою повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів малолітніх дітей, які перебувають в ДБ „Оранта" м. Дрогобича на повному державному утриманні, представник позивача вважає за необхідне вирішити питання про позбавлення відповідачки батьківських прав та стягнення з неї на користь ДБ „Оранта" м. Дрогобича аліментів.

03.09.2020 року направлено запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача, що містяться в картотеці реєстраційного обліку, відповідь на який отримано судом 18.09.2020 року.

Ухвалою від 18.09.2020 року в зазначеній справі відкрито провадження та ухвалено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дана ухвала надсилалась сторонам по справі, однак, відповідач ухвали про відкриття провадження не отримала, поштовий конверт був повернений до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання".

07.10.2020 року розгляд справи відкладено на 11.11.2020 року, у зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав підтримав. Просить позов задовольнити.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином повідомлявся про місце, день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом надсилання рекомендованої кореспонденції. Відзиву на позовну заяву не подала.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а/с 21).

Згідно листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Дрогобичу реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області від 30.07.2015 року № 904/02.1-06-24 реєстрація народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич Львівської області проведена згідно ч. 1 ст. 135 СК України. Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводився за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записано за вказівкою матері, (а/с 20).

16 липня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 941, (а/с 16).

За час шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , (а/с 22).

Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 26.08.2015 року № 170 малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переведено з ДНЗ № 15 „Пролісок" м. Стрий та влаштовано у Дитячий будинок „Оранта" на повне державне забезпечення, у зв`язку з тим, що мати дітей - ОСОБА_3 перебуває під вартою на підставі ухвали Стрийського міськрайонного суду від 16.07.2015 року, а батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 не має матеріальної можливості утримувати дочку, (а/с 13).

Крім того, встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 18.07.2019 року № 166 термін перебування малолітніх дітей ОСОБА_3 на державному забезпеченні продовжено на 6 місяців, у зв`язку з важким матеріальним становищем ОСОБА_3 .

Згідно Листа від 20.01.2020 року № 01-19/23, наданого дирекцією Дрогобицької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 ОСОБА_1 є учнем 2-Б класу. За період навчання в школі мати жодного разу дитину не відвідувала, навчанням та вихованням дитини не цікавилася. З класним керівником дитини щодо навчання не спілкувалась, (а/с 10).

Згідно Листа від 20.01.2020 року № 01-19/24, наданого дирекцією Дрогобицької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 ОСОБА_2 є учнем 1-А класу. За період навчання в школі мати жодного разу дитину не відвідувала, навчанням та вихованням дитини не цікавилася. З класним керівником дитини щодо навчання не спілкувалась, (а/с 11).

З інформаційного листа від 15.06.2020 року № 752, наданого начальником Центру надання адміністративних послуг виконкому Дрогобицької міської ради та паспортних даних ОСОБА_3 вбачається, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , (а/с 5, 17,18).

Згідно з інформаційного листа Відділу „Служби у справах дітей" Сихівського району від 24.03.2020 року № 260001- вих.-24634 та інформаційного листа начальника Сихівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 13.02.2020 року № 429/40/01/08-2020 ОСОБА_3 на телефонні дзвінки не відповідала, телефон протягом тривалого часу був вимкнений. Також, працівниками СЮП Сихівського ВП ГУНП у Львівській області спільно з працівниками відділу „Служби у справах дітей" здійснено візит за останньою відомою адресою місця проживання ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 з метою з`ясування обставин за зверненням директора ДБ „Оранта" про з`ясування думки стосовно можливості повернення дітей ОСОБА_3 у їх біологічну сім`ю, проте, дверей ніхто не відчиняв. Крім того, повідомлено, що надалі будуть проводитись заходи з метою отримання інформації за зверненням від ОСОБА_3 . Зазначили, що матеріали перевірки закриті та здані в архів Сихівського ВП ГУНП у Львівській області (а/с 8, 9).

Крім того, Відділом „Служби у справах дітей" Сихівського району надано Акт обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , з якого вбачається, що на момент присутності комісії в помешканні перебувала громадянина ОСОБА_6 , яка повідомила, що ОСОБА_3 в даній квартирі не проживає (а/с 6,7).

З висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав вбачається, що Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , 1984 року народження щодо її малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як таку, що ухиляється від виконання покладених на неї батьківських обов`язків. Даний висновок затверджено рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 157 від 16.07.2020 року, (а/с 14,15).

Статтею 12 Закону України „Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: „Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками".

За змістом роз`яснень, п.п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні.

Суд вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене згідно з законом , відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, необхідним у демократичному суспільстві , слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі Кірнс проти Франції (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі М.С. проти України , у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Судом встановлено, що відповідачка свідомо нехтує та взагалі відмовилася від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей, не цікавиться їх долею протягом тривалого періоду часу, участі у їх вихованні та розвитку не приймає, матеріально не допомагає, тобто жодного контакту з дітьми не підтримує, що стверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

ВС в постанові від 24.10.2018 року по справі № 761/2855/17 також вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Під час розгляду даної справи встановлено, що відповідачка жодних спроб на відновлення відносин з дітьми не робила, тобто, вона не тільки ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а свідомо не бажає їх виконувати, тому суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дітей, направлений на позитивний результат у їх долі.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а лише вважає за доцільне, роз`яснити останньому положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Щодо заявленої представником позивача позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на користь Дитячого будинку „Оранта" аліменти на малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття, суд, перевіривши матеріали справи, приходить до переконання, що така вимога підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків. У разі їх ухилення від його виконання аліменти можуть стягуватись за рішенням суду. Обов`язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття (ст. 180 СК України).

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 року Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким, вона проживає, вправі звернутися до суду із відповідним позовом.

Вимогами ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з тим, згідно вимог ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів на неповнолітніх дітей, в даному випадку суд враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, вимоги розумності та справедливості і визначає їх в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.09.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4,7,10,81,141, 263-266, 280, 282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліменти на них: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.09.2020 року і до досягнення дітьми повноліття, на кожну дитину.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського Апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.11.2020.

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання Дитячий будинок „Оранта", місцезнаходження: АДРЕСА_3 , КОД ЄДРПОУ - НОМЕР_3

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_3 , КОД ЄДРПОУ - 23955776

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Третя особа - Дитячий будинок „Оранта", місцезнаходження: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тарнавського, 37, КОД ЄДРПОУ - 23955776.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.02.2021

Суддя О.Б. Нагірна

Дата ухвалення рішення11.02.2021
Оприлюднено12.02.2021

Судовий реєстр по справі —442/5543/20

Рішення від 11.02.2021

Цивільне

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Нагірна О. Б.

Ухвала від 28.12.2020

Цивільне

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Нагірна О. Б.

Ухвала від 14.12.2020

Цивільне

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Нагірна О. Б.

Ухвала від 18.09.2020

Цивільне

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Нагірна О. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні