Рішення

від 11.02.2021 по справі 573/2003/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/2003/20

Номер провадження 2/573/33/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Терещенко О.І.

з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2020 року АТ КБ ПриватБанк звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що відповідно до договору, укладеного 08 червня 2011 року між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_3 , остання отримала кредит у розмірі 2000 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Спадкоємці після смерті останньої мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини протягом шести місяців у строк до 12 березня 2017 року. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 . Позивачем було направлено претензію кредитора до Білопільської районної державної нотаріальної контори, на що нотаріус повідомила, що спадкоємці померлої із заявою про прийняття спадщини не зверталися. 27 вересня 2020 року до ОСОБА_3 було направлено лист-претензію, згідно з яким АТ КБ ПриватБанк пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на день смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором від 08 червня 2011 року становить 15870,21 грн, яку АТ КБ ПриватБанк просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 , а також судові витрати.

Ухвалою від 12 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 01 грудня 2020 року залучено до участі у справі як третю особу ОСОБА_2 .

Ухвалою від 18 січня 2021 року підготовче провадження по справі закрите. Справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача Савіхіна А.М. у судове засідання не з`явилася, одночасно з позовом надіслала заяву про розгляд справи в її відсутність, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, причин неприбуття не повідомив, про день, час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Третя особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причин неприбуття не повідомив, про день, час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та третьої особи за наявними у справі доказами.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Встановлено, що на підставі анкети-заяви ОСОБА_3 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 08 червня 2011 року ПАТ КБ ПриватБанк відкрив останній кредитну лінію із встановленням кредитного ліміту на платіжну кредитну картку.

Зі змісту вказаної вище заяви вбачається, що ОСОБА_3 під розпис ознайомлена із Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі Умови та Правила) і Тарифами банку, погодилася, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами, а також Тарифами становить між нею і банком договір про надання банківських послуг, зобов`язалася виконувати вимоги вказаних Умов та Правил і регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку (а. с. 12).

Отже, між сторонами у справі був укладений кредитний договір приєднання, згідно з яким позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.

Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав повністю, надавши ОСОБА_3 кредит у вигляді відновлювального встановленого ліміту на платіжну картку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а. с. 112).

Станом на день смерті заборгованість позичальника ОСОБА_3 перед АТ КБ Приват Банк за кредитним договором б/н від 08 червня 2011 року становить 15870,21 грн, яка складається з такого: 1970,85 грн - заборгованість за кредитом; 11499,36 грн- заборгованість за відсотками; 2400 грн - заборгованість з комісії та пені (а. с. 9-11).

Отже, суд вважає, що факт порушення ОСОБА_3 взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.

25 травня 2020 року на виконання вимог ч. 2 ст. 1281 ЦК України ПАТ КБ ПриватБанк направив претензію кредитора до Білопільської районної державної нотаріальної контори, в якій просить включити кредиторські вимоги в спадкову масу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а. с. 40-41).

На підставі вказаної вище претензії 23 червня 2020 року заведено спадкову справу №113/2020 номер у Спадковому реєстрі 66009028, яка на даний час є чинною. Спадкоємці померлої за заповітом чи за законом із заявами про прийняття спадщини, відмову від прийняття спадщини до нотаріуса не звертались, свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалось, відомості про них відсутні (а. с. 42-47, 64-74).

За інформацією Річківської сільської ради ОСОБА_3 постійно та на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом з синами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та онуком ОСОБА_4 (а. с. 75).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі державного акту серії ІІІ-СМ №042359

ОСОБА_3 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920681800:04:001:0212, площею 2,7934 га, розташована на території Вирівської сільської ради, яка була предметом договору оренди земельної ділянки, укладеного між померлою ОСОБА_3 та ПСП Слобожанщина Агро . Вартість вказаної земельної ділянки становить 101115 грн (а. с. 89, 99-105).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зі змісту статті 1268 ЦК України вбачається, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як роз`яснено у пункті 27постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця.

Аналіз вищевикладеного дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно (право володіння, користування).

За змістом статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Абзацом 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснено, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, встановлені ст. 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Вимога може бути пред`явлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України, приймає претензії кредиторів від спадкодавця. Даний строк не є строком, у який кредитор має звернутися до суду з позовом про стягнення боргу зі спадкоємця.

Заявлення кредитором своїх вимог до спадкоємців не безпосередньо, а через нотаріуса не суперечить приписам ч. 2 ст. 1281 ЦК України. При цьому, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один зі спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.

Підстав для звільнення спадкоємця за законом після смерті позичальника від виконання зобов`язань за кредитним договором б/н від 08 червня 2011 року судом не встановлено.

З огляду на викладене вище, оскільки на час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані її сини: відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 , останні вважаються такими, що прийняли спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, кожен з яких, відповідно до ст. 1282 ЦК України, зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Отже, позовні вимоги АТ КБ Приват Банк підлягають частковому задоволенню у розмірі 7935,11 грн у дольовому співвідношенні стягнення боргу зі спадкоємців померлої ОСОБА_3 у рівних долях.

З огляду на положення ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку ПРИВАТБАНК (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) , третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк 7935 (сім тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 11 копійок заборгованості за кредитним договором та 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя