Рішення

від 09.02.2021 по справі 609/1452/20

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1452/20

2/609/89/2021

10 лютого 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі:

секретаря судового засіданняВознюк В.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ цивільну справуза позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: Шумськоїміської ради-об`єднаноїтериторіальної громади

вимоги позивача:про визнання права власності на земельну частку (пай)

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 30 грудня 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Шумськоїміської ради-об`єднаної територіальної громади (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на земельну частку (пай).

2.Позов обгрунтованийтим,що позивачз 01.07.1992 року по 30.06.2000 року працював на різних роботах в пайовому товаристві (КСП) ім. Б.Хмельницького село Людвище Шумського району. 30.06.2000 року його звільнено з членів даного товариства у зв`язку з реорганізацією господарства, про свідчить належний запис у його трудовій книжці.

Позивач був членом даного (КСП) пайового товариства, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

Відповідно до довідки Архівного відділу Шумської РДА позивач, в період з 1992 року по 2001 рік, працював у пайовому товаристві ім. Б.Хмельницького с. Людвище Шумського району і ним вироблено відповідну кількість трудоднів за кожен рік. За винятком 1996-1997 років де позивач перебував на службі в Збройних силах.

Відповідно до рішення сесії Людвищенської сільської ради від 06 вересня 1995 року колективному сільськогосподарському підприємству ім. Б.Хмельницького с. Людвище Шумського району передано землю у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва. На підставі даного рішення 12 жовтня 1995 року ПТ ім. Б. Хмельницького отримало Державний акт на право колективної власності на землю серії ТР № 021.

Таким чином на момент паювання земель та передачі їх у колективну власність ПТ ім. Б. Хмельницького Шумського району позивач був членом даного товариства.

Згідно додатку 1 до Державного акту позивач як член КСП (ПТ) ім. Б.Хмельницького невключений в списки громадян-членів даного колективного сільськогосподарського підприємства.

В подальшому під час паювання позивачу не видано сертифікат на право на земельну частку (пай) по ПТ ім. Б.Хмельницького, а відтак до цього часу не реалізував своє законне право на отримання земельної ділянки у власність.

Надалі позивач звернувся до уповноважених членів пайового товариства ім. Б.Хмельницького зборами цих членів, протокол № 1 від 18 лютого 2000 року прийнято рішення про виділення ОСОБА_1 земельного паю.

З метою повної реалізації свого права на земельну частку (пай) позивач звернувся до Людвищенської сільської ради із письмовою заявою про виділення земельної ділянки. Рішенням сесії цієї сільської ради № 283 від 11 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви через не компетенцію сільської ради.

Таким чином отримавши вказане рішення сесії позивач 11 серпня 2020 року вперше дізнався про порушення його права на земельну частку (пай), через що звертаючись з даним позовом вважаю, що строк позовної давності не пропустив.

Враховуючи наведене, позивач просить визнати за ним право на земельну частку (пай) по пайовому товариству (КСП) ім. Б.Хмельницького Людвищенської сільської ради Шумського району Тернопільської області розміром 2, 46 в умовних кадастрових гектарах та надати за рахунок земель комунальної власності Шумської об`єднаної територіальної громади.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 31 грудня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 10 лютого 2021 року.

4. У судове засідання сторони не з`явилися, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

5.Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.07.1992р.по 30.06.2000р. працював нарізних роботахв пайовомутоваристві (КСП)ім.Б.Хмельницькогосело ЛюдвищеШумського районуТернопільської області, про що свідчить копія трудової книжки серії НОМЕР_1 .

7. Відповідно до довідки Архівного відділу Шумської РДА ОСОБА_1 , в період з 1992 року по 2001 рік, працював у пайовому товаристві ім. Б.Хмельницького с. Людвище Шумського району і ним вироблено відповідну кількість трудоднів за кожен рік. Довідка видана на підставі наявних у архівній установі книг обліку трудового стажу та заробітної плати. За винятком 1996-1997 років де позивач перебував на службі в Збройних силах, що підтверджується довідкою № 173 від 27.10.2020 р. виданою Шумським районним військовим комісаріатом.

8. Як вбачається із інформаційного листа № 0-19-0.36-248/116-20 від 23.09.2020 р. виданого відділом у Шумському району Головного цправління Держгеокадастру у Тернопільської області, на території Людвищенської сільськоїради наявназемельна ділянкаплощею 2,8019га, кадастровий номер6125885100:01:002:0011(землізапасу замежами населенного пункту,форма власностідержавна). Коллективному сільськогосподарському підприємству ім.Б.Хмельницькоговидано державнийакт направо колективноївласності на землю натериторії Людвищенськоїсільської ради. Землю переданоу колективнувласність длявиробництва товарної сільськогосподарської продукціївідповідно дорішення Людвищенської сільської радинародних депутатіввід 06вересня 1995року. Акт зареєстрованов Книзізаписів державнихактів направо колективної власності наземлю заТР №021від 12.10.1995року. В додатку1до державногоакта ТР№ 021в спискугромадян-членів сільськогосподарського підприємства коллективного ОСОБА_1 неперебуває.

9. Згідно виписки із протоколу зборів уповноважених колгоспу ім. Б.Хмельницького № 4 від 23.11.1992 р. вирішили затвердити положення про створення і використання пайового ронду майна членів колгоспу; створити на базі колгоспу ім. Б.Хмельницького пайового товариства ім. Б.Хмельницького, затвердити статут пайового товариства.

10. Розпорядженням представника президента України Шумської РДА Тернопільської області «Про реєстрацію пайового товариства ім. Б.Хмельницького» на основі представлених установчих документів зареєструвати пайове товариство ім. Б.Хмельницького з місцем знаходження с. Людвище Шумського району.

11. Відповідно до архівного витягу із протоколу № 6 засідання правління пайового товариства ім. Б.Хмельницького село Людвище Шумського району Тернопільської області від 18.05.1996 р. рішили прийняти ОСОБА_1 в будівельну бригаду.

12. Згідно архівного витягу із протоколу № 2 засідання правління пайового товариства ім. Б.Хмельницького село Людвище Шумського району Тернопільської області від 06.03.1999 р. рішили зарахувати мінімум вихододнів членам пайового товариства за 1998 рік згідно поданого списка і запису в книзі трудового стажу: 38. ОСОБА_2 .

13. Відповідно до архівного витягу із протоколу № 1 зборів уповноважених членів пайового товариства ім. Б.Хмельницького село Людвище Шумського району Тернопільської області від 18.02.2000 р. рішили виділити ОСОБА_1 , земельний пай.

14. Рішенням сорок п`ятої сесії сьомого скликання Людвищенської сільської ради Шумського району Тернопільської області від 11.08.2020 р. № 283 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 » вирішили у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити в зв`язку з тим, що виділення земельної ділянки (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не є компетенцією сільської ради.

15. Згідно повідомлення Людвищенської сільської ради Шумського району Тернопільської області від 28.07.2020 р. слідує, що згідно даних,які єв наявностів сільськійраді таданих Публічної кадастровоїкарти ізземель запасуна територіїЛюдвищенської сільської радирозташовані слідуючіземельні ділянки: кадастровий номер6125885100:01:002:0011площею 2,8020га, 6125885100:01:001:1236площею 1,1155га, 6125885100:01:003:0004 площею 1.6815 га.

V. Оцінка Суду.

16.За змістомчастини четвертоїстатті200ЦПКухвалення впідготовчому засіданнісудового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями206, 207цьогоКодексу.

Так, частиною четвертоюстатті 206 ЦПКпередбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином,ЦПКдопускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

17. Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

18. Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

19. Відповідно дост. 14 Конституції Українита ч. 2ст. 1 Земельного Кодексу Україниправо власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

20. Статтею 41 Конституції Українита статтею1Першогопротоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

21. Відповідно до п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року"Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України № 2 від 19.03.2010 року), сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (п.17розділу Х "Перехідних положень"Земельного кодексу). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку(пай) з дня видачі цього акту. Невнесення до зазначеного вище списку особи, що була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

22. У відповідності дост. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.

Право підприємства на земельну ділянку зберігається при входженні його до складу агропромислових об`єднань, комбінатів, агрофірм та інших формувань.

Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановленихЗемельним кодексом України,Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Члену підприємства, який побажав вийти з його складу, земельна ділянка надається із земель сільськогосподарських угідь підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена підприємства.

Розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно доЗакону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Законом України«Про порядоквиділення внатурі (намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)» визначено, організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності.

23. Відповідно до ч. 1ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) зокрема мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

24. Згідно із ст. 2 Закону України«Про порядоквиділення внатурі (намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першоїстатті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

25. Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), згідно статті 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

26. Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»встановлено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) в тому числі: розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

27. Стаття 13 Закону України«Про порядоквиділення внатурі (намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)» регламентує питання використання нерозподілених та не витребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). Так нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

28. Відповідно до п. 2Указу Президента України від 08.08.1995 року за № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", право на земельну частку (пай) мають особи, які являються членами сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

29. Згідно ізЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 року № 2498-VIII, який набрав чинності 01.01.2019 року, землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеногоЗаконупереходять до комунальної власності.

30. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( частина перша статті 76 ЦПК України).

31. Згідно з ч. 1ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

32. Аналізуючи досліджені докази, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем права на земельну частку (пай).

Таким чином, враховуючи, що позивач не може реалізувати своє право на вищевказану земельну частку (пай), тому у відповідності дост.. 16 ЦК Українисуд може захистити цивільне право позивача шляхом винесення рішення про визнання за позивачем права на земельну частку (пай).

На підставі зібраних у справі доказів судом встановлено, що позивач працював у колгоспі, був членом сільськогосподарського підприємства, однак при паюванні земель сільськогосподарського підприємства помилково не був включений у список осіб на отримання земельної частки (паю). Саме це є правовою підставою для визначення права позивача на земельну частку (пай), тобто необхідною умовою для отримання земельної частки (паю) є членство в колективному підприємстві, а невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку (пай).

34. Статтями256,257 ЦК Українипередбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Судом встановлено, що позивач пропустив строк звернення до суду через те, що дізналася про свої порушені права лише усерпні 2020 року, а тому порушене право підлягає захисту .

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач мав право на земельну частку (пай), як колишній член колективного сільськогосподарського підприємства, при розпаюванні землі його не було включено до списків членів колгоспу які мають право на земельну частку (пай) з невідомих причин, іншим чином вирішити дане питання не представляється позивачеві можливим, тому суд вважає захистити право позивача в судовому порядку.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

35. Позивачем при подачі позову було сплачено 840 грн. 80 коп. судового збору.

З цих підстав,

Керуючисьст. 267 ЦК України,ст.ст.4, 12, 13, 80, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», - суд

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Тетильківці, Шумського району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Шумської міськоїради-об`єднаної територіальної громади (місце знаходження: м. Шумськ вул. Українська, 59, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396259) про визнання права власності на земельну частку (пай) - задоволити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Тетильківці, Шумського району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право на земельну частку (пай) по пайовому товариству (КСП) ім. Б.Хмельницького Людвищенської сільської ради Шумського району Тернопільської області розміром 2, 46 в умовних кадастрових гектарах та надати за рахунок земель комунальної власності Шумської об`єднаної територіальної громади.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 10 лютого 2021 року.

Суддя: О. В. Ковтунович