Рішення

від 09.02.2021 по справі 766/11025/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/11025/20

н/п 2/766/4422/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

09.02. 2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.

при секретарі Кобець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Нотаріус Третьої Херсонської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , Товарна біржа Алмаз про визнання дійсним договору міни , -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати дійсним договір міни від 23.02.1999 р. укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на Товарній біржі Алмаз яким здійснено міну належної ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 на належний ОСОБА_2 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 . Під час шлюбу 23.02.1999 р. її чоловік уклав на товарній біржі договір міни за яким обміняв належну йому квартиру на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого була ОСОБА_2 .Договір був зареєстрований на товарній біржі Алмаз , на той час такі договори не підлягали нотаріальному посвідченню. Договір був зареєстрований в державному Бюро технічної інвентаризації 24.02.1999р. за реєстраційним номером № 820. В день укладання договору сторони домовились про всі істотні умови договору та відбулося повне його виконання. Технічний паспорт не змінювали, перебудов не проводили. Після смерті чоловіка вона звернулася до нотаріальної контори але в оформленні спадкового майна після смерті чоловіка нотаріусом їй було відмовлено, оскільки зазначений договір міни є не чинним, так як не посвідчений нотаріально. В зв`язку з тим, що вона не може реалізувати своє право на спадкове майно, вона змушена звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.09.2020 року зазначена позовна заява була залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених в ній недоліків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.09.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.11.2020 року залучено Товарну біржу Алмаз в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.01.2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явилася повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалася. Документів, що підтверджують поважність причин її відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Процесуальним правом надати письмові пояснення по суті предмету спору не скористалися. Клопотань на адресу суду не надходило.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст.223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Матеріалами справи встановлено, що Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 06.07.1985р. Комсомольським відділом РАЦС м.Херсона , актовий запис № 514 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 - 06.07.1985 року уклала шлюб з ОСОБА_3 . Після реєстрацію шлюбу прізвище дружини ОСОБА_5 .

Згідно договору міни посвідченого директором товарної біржі Алмаз А.Г.Голубцовим від 23.02.1999 року ОСОБА_3 обміняв належну йому квартиру АДРЕСА_1 ( свідоцтво про право власності на житло вид.Фондом комунального майна м.Херсона 27.10.1998р. за № 1889) на належний ОСОБА_2 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ( свідоцтво про право на спадщину за законом вид. Третьою Херсонською держнотконторою 09.06.1993р. за реєстровим № 1-2554). Міну вчинено без доплати. Договір зареєстровано в журналі реєстрації біржових угод за № 36.

Відповідно до умов договору та діючого на той час законодавства 24.02.1999 року ОСОБА_3 зареєстрував вказаний договір у Херсонському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 820.

З копії паспорту позивача вбачається, що вона зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 з 25.12.1999р.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 06.11.2017р. Херсонським міським відділом ДРАЦС Головного ТУЮ у Херсонській області, актовий запис № 1396.

Після смерті ОСОБА_3 20.03.2018р. Третьою Херсонською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 112/2018р.

Державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у листі № 1016/02-14 від 22.05.2020р. повідомлено позивача ОСОБА_1 про те, що договір міни від 23.02.1999р. укладений на товарній біржі не може бути прийнятий нотаріусом в якості документа, що посвідчує право власності, оскільки сторонами договору не додержано вимог ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час укладення договору в частині його нотаріального посвідчення.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 р. регламентовано, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

При укладанні договору міни сторони керувались ч. 2 ст. 15 Закону України Про товарну біржу від 10.12.1991 року № 1956-ХІІ, відповідно до якої, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Саме тому вважали, що договір міни нерухомого майна укладено згідно вимог чинного на той час законодавства.

Проте, у відповідності зі статтею 227 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), який діяв на момент виникнення зазначених правовідносин, зазначений вид договору повинен був бути оформлений в нотаріальному порядку. Згідно ст. 47 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

В укладеному договорі міни нерухомого майна сторони повністю оговорили усі істотні умови, всі зобов`язання за договором міни нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі. Також факт міни нерухомого майна і виконання умов укладеного договору ніким не оскаржено і ніким не оспорюється.

Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони у письмовій формі погодили усі істотні умови договору та відбулося його повне або часткове виконання сторонами, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ч. 3ст. 334 ЦК України право власності на майно по договору, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Факт здійснення сторонами своїх обов`язків за договором (виконання договору) підтверджується самою письмовою угодою та відповідною реєстрацією.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними`з азначено, що норми ч.2ст.220 ЦК України не застосовуються до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Наразі правочини, щодо купівлі-продажу нерухомості, підлягають державній реєстрації. Не зважаючи на це застереження, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки норми про державну реєстрацію правочинів, щодо відчуження нерухомості, введені в дію ЦК України 2003 року. На час укладення спірної угоди, вимоги щодо реєстрації правочинів не були чинними. На той час діяли норми, які передбачали тільки реєстрацію нерухомого майна. Як вбачається з матеріалів справи вимоги щодо реєстрації нерухомого майна позивачем на момент укладання спірної угоди виконано.

Відповідно до абз. 3 та 4 п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , при розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Здійснивши державну реєстрацію у Херсонському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 820 права власності за чоловіком позивача, держава цим самим визнала право власності ОСОБА_3 на будинок АДРЕСА_2 , як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.

З огляду на вищевикладене ,вбачається, що сторони виконали умови договору міни, договір відповідно до частини 2 статті 227 ЦК УРСР був зареєстрований в БТІ у передбаченому законом порядку, угода міни з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалася недійсною, сторонами досягнуто згоди зі всіх його істотних умов, таким чином ОСОБА_3 набув право власності на будинок і правомірно володів ним до моменту смерті, тому, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення з метою оформлення позивачем спадкових прави після смерті чоловіка.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", є підстави для визнання договору міни , оформленого на товарній біржі Алмаз дійсним.

Отже, оскільки договір міни нерухомого майна від 23.02.1999 року було оформлено за існуючим в той час порядком, а також мала місце конкуренція норм права, можна зробити висновок, що сторони добросовісно помилялися щодо відсутності необхідності нотаріального посвідчення договору, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,12,13, 81, 258,259,263-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст.209, 220,650,656,657 ЦК України, ст.ст.47,227 ЦК УРСР в редакції 1963 року,ст.15 ЗУ Про товарну біржу суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Нотаріус Третьої Херсонської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , Товарна біржа Алмаз про визнання дійсним договору міни - задовольнити в повному обсязі.

Визнати договір міни нерухомого майна саме: квартири АДРЕСА_1 на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 23.02.1999 року на Товарній Біржі Алмаз між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони - дійсним.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Наіменування по справі :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстраці: АДРЕСА_3 ,

Суддя Я.В.Войцеховська

Повний текст рішення виготовлено 09.02.2021р.