Рішення

від 04.02.2021 по справі 910/16557/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

04.02.2021Справа № 910/16557/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16557/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВАМ АГРО (код 38551663; 80337, Львівська обл., Жовківський район, с. Добросин, вул. Залізнична, буд. 11-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю СІЛЬВЕР-БУД (код 40473490; 04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35-А, оф.14)

про стягнення 584 000,00 грн.,

без участі представників учасників справи через їх неявку

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ВАМ АГРО (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю СІЛЬВЕР-БУД (далі - відповідач) про стягнення 584 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються, тим що відповідачем було виставлено рахунок на оплату від 24.10.2016 №102 на загальну суму 584 000,00 за мінеральні добрива Амофос NP12:52 та Калій хлористий 60%. Позивач здійснив повну предоплату за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням від 28.10.2019 №1181. Відповідачем зазначений товар не поставлено, грошові кошти не повернуті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.12.2020р.

13.11.2020 Позивачем через відділ діловодства суду подано Заяву про доручення документів до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У підготовче засідання 01.12.2020р. представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2020р. відкладено підготовче засідання на 20.01.2021р.

16.01.2021 відділом діловодства суду від Позивача одержано Клопотання про розгляд справи без участі учасника справи.

У підготовче засідання 20.01.2021р. представники сторін повторно не з`явились. За результатами судового засідання суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 04.02.2021р.

У судове засідання 04.02.2021р. представники сторін не з`явились. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали суду були надіслані відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та яка збігається з юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

До матеріалів справи долучені поштові повернення ухвал суду про відкриття провадження у справі, відкладення підготовчого засідання, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Поштове відправлення з ухвалою суду про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті на 04.02.2021 повернута до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Положення статті 242 ГПК України встановлюють, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).

В силу приписів частини 6 цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Господарський суд дійшов висновку про повідомлення відповідача належним чином про дату час і місце судового засідання.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Разом з тим, відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

У судовому засіданні 04.02.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальність ВАМ АГРО (надалі - Позивач, покупець) з Товариством з обмеженою відповідальністю СІЛЬВЕР-БУД (надалі - Відповідач, постачальник) була досягнута усна домовленість, за якою Позивач зобов`язався оплатити мінеральні добрива Амофос NP12:52 та Калій хлористий 60%, (далі - товар), а Відповідач, з свою чергу, зобов`язався передати товар.

На виконання зазначеної домовленості постачальником було виставлено покупцю рахунок на сплату № 102 від 24.10.2016 на загальну суму 584 000,00 грн. а покупцем, в свою чергу, було здійснено повну передоплату за вказаний товар, про що свідчить платіжне доручення №1181 від 28.10.2016р.

Спір у справі виник, за твердженням Позивача, з того, що, відповідач в порушення досягнутої домовленості з поставки товару не виконав, оплачений позивачем товар на загальну суму 584 000,00 грн. не поставив.

Про дійсність купівлі-продажу товару свідчить також те. що продавцем було виписано та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 27 від 28.10.2016 р.

З огляду на не повернення суми переплати 30.09.2020 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою (претензією) вих. № 75 від 30.09.2020 повернути попередню оплату вартості товару в сумі 584 000,00 грн. негайно, але не пізніше 7 календарних днів з дати отримання претензії, оскільки товар не був поставлений протягом тривалого строку. Факт направлення вказаної вимоги на адресу Відповідача підтверджується фіскальним чеком № 0000001 0090364 від 30.09.2020. та описом вкладення у лист.

Однак вказана вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення, зобов`язання з поставки оплаченого Позивачем товару не виконано, суму попередньої оплати вартості товару Відповідачем не повернуто, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами ст. 205 Цивільного кодексу України .

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України ).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом виставлення Відповідачем Позивачу рахунку на оплату №102 від 24.10.2016р., оплатою рахунку Позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №1181 від 28.10.2016 на суму 584000,00 грн. та враховуючи, що вказаний рахунок містить найменування товару, його кількість та ціну.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання ст. 712 Цивільного кодексу України та глави 54 Цивільного кодексу України .

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу .

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Як встановлено судом, Відповідачем товар Позивачу не поставлено. Позивачем сплачено Відповідачу грошові кошти в розмірі 584000,00 грн.

Сума переплати становить 584000,00 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з Відповідача сплачену Позивачем суму коштів в якості передплати у розмірі 584000,00 грн. є обґрунтованою, такою, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а тому підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВАМ АГРО до Товариства з обмеженою відповідальністю СІЛЬВЕР-БУД про стягнення коштів у розмірі 584 000,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СІЛЬВЕР-БУД (код 40473490; 04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35-А, оф.14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВАМ АГРО (код 38551663; 80337, Львівська обл., Жовківський район, с. Добросин, вул. Залізнична, буд. 11-А) 584 000,00 (п`ятсот вісімдесят чотири тисячі) грн. заборгованості та 8760,00 (вісім тисяч сімсот шістдесят) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.02.2021.

Суддя І.Д. Курдельчук