Рішення

від 01.02.2021 по справі 915/1370/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року Справа № 915/1370/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРНО", вул. Чорновола, 47, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132 (код ЄДРПОУ 32792016)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМІРАЛ ЛТЛ", вул. Гмирьова, 4, корп. Г, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 40102775)

про стягнення грошових коштів в розмірі 27 000, 00 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРНО" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМІРАЛ ЛТЛ" 27 000, 00 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.11.2020 року позовну заяву ТзОВ "КАРНО" (вх. № 14402/20 від 13.11.2020 року) до відповідача ТзОВ "АДМІРАЛ ЛТЛ" про стягнення грошових коштів в розмірі 27 000, 00 грн. залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Встановлено, що у разі наявності у сторін заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.02.2021 року заяву відповідача (вх. № 16666/20 від 28.12.2020) ТзОВ "АДМІРАЛ ЛТЛ" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем ТзОВ "АДМІРАЛ ЛТЛ" взятих зобов`язань на підставі усної домовленості (укладеного договору поставки у спрощений спосіб), а саме: зобов`язань щодо поставки товару, у зв`язку з чим позивач направив на адресу відповідача претензію про припинення між сторонами правовідносин поставки та вимогою про повернення попередньої оплати, яка не повернута відповідачем, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 509, 526, 530, 626, 629, 655, 662, 693, 1212 ЦК України, ст. 181, 193 ГК України.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

28.12.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 16664/20). Докази надіслання відзиву на адресу позивача долучено до відзиву. Відзив долучено судом до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити в позові та зазначає, що всі домовленості, про які позивач та відповідач домовились в серпні 2020 року виконані ТзОВ Адмірал ЛТЛ в повному обсязі. Відповідач в обґрунтування власної правової позиції зазначає наступне.

В серпні 2020 року до відповідача звернувся керівник позивача Влох В. П. із пропозицією виготовити повітропровід для об`єкта, розташованого в м. Очаків, Миколаївської області.

З метою визначення обсягу робіт, 19.08.2020 року із електронної адреси керівника позивача, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ТзОВ Карно направило делатировку, схему та план повітропроводу.

Ознайомившись із наданими керівником позивача документами, ТзОВ Адмірал ЛТЛ повідомило ТзОВ Карно , що загальна вартість робіт по виготовленню повітропроводу буде складати 39 720, 48 грн., з яких 27 000 грн. - вартість матеріалів.

За усною домовленістю сторін оплата робіт із виготовлення повітропроводу повинна здійснюватись в два етапи: вартість матеріалів оплачується на умовах 100 % попередньої оплати, остаточна вартість робіт сплачується після отримання ТзОВ Карно повітропроводу .

На виконання усної домовленості ТзОВ "АДМІРАЛ ЛТЛ" підготувало рахунок-фактуру № 00006 від 21.08.2020 року на оплату матеріалів, який було сплачено позивачем в повному обсязі 21.08.2020 року.

Відповідач зазначає, що сторони домовлялись відносно виготовлення повітропроводу на об`єкті в м. Очакові, а твердження позивача про домовленість щодо поставки матеріалів не відповідають дійсності. На підтвердження домовленості щодо виготовлення повітропроводу відповідач посилається на податкову накладну № 3 від 21.08.2020 року та креслення, які надіслані на електронну адресу відповідача.

Після оплати рахунку відповідачем було сформовано замовлення № 355 щодо виготовлення повітропроводу для позивача, що можуть підтвердити свідки.

Відповідач зазначає, що у встановлений строк за усною домовленістю відповідач здійснив виготовлення повітропроводу, який приймав особисто керівник позивача. Відповідач зазначає, що керівник позивача ОСОБА_1 під час прийому повітропроводу дуже торопився та завірив, що на наступний день здійснить кінцевий розрахунок у розмірі 12 720, 48 грн. та підпише усі первинні документи . Товар було видано керівнику відповідача під його особисте зобов`язання сплатити залишок коштів та підписати необхідні документи на наступний день. Проте, документи про отримання виготовленого повітропроводу не підписані, кінцевий розрахунок не здійснено.

Відповідач просить суд в позові відмовити.

12.01.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 353/21), в якій позивач просить суд позов задовольнити в повному обсязі. Позивач зазначає, що керівником позивача Влохом В. П. приймання товарно-матеріальних цінностей (матеріалів), у т. ч. для виготовлення повітроводів, від відповідача не здійснювалось, первинні документи бухгалтерського обліку щодо вказаних господарських операцій не складались та не підписувались.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Відповідач ТзОВ Адмірал ЛТЛ у відзиві на позовну заяву зазначив, що в серпні 2020 року до відповідача звернувся керівник позивача Влох В.П. із пропозицією виготовити повітропровід для об`єкта, розташованого в м. Очаків, Миколаївської області. З метою визначення обсягу робіт, 19.08.2020 року із електронної адреси керівника позивача, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ТзОВ Карно направлено делатировку, схему та план повітропроводу.

Судом встановлено, що відповідачем подано суду скріншот з мережі Інтернет, а саме лист, який 19.08.2020 року надісланий з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, з якого вбачається надіслання 3 додатків (делатировки, схеми та плану) (арк. 45).

Докази, які б підтверджували належність вищевказаних електронних адрес саме сторонам у справі, суду не подано.

Відповідачем також подано суду делатировку Очаків, схему та план (додатки до вищевказаного листа з електронної пошти) (арк. 46-48), які не містять ані найменування суб`єкта господарювання, ані посади, прізвища, ім`я, по-батькові особи, яка складала вказані документи, ані дати, ані підпису будь-яких осіб.

Відповідачем також подано суду замовлення № 355 (замірний бланк ТзОВ Адмірал ЛТЛ , замовник ТзОВ Карно , об`єкт Очаків нержавійка, Очаків оцинковка), а також дві схеми (арк. 49-51), які також не містять ані посади, прізвища, ім`я, по-батькові особи, яка складала вказані документи, ані дати, ані підпису будь-яких осіб. Замовлення містить найменування елементів матеріалів (відвід, труба, перехідник, адаптер, ніпель, дефлектор) без зазначення найменування робіт (послуг), ціни, строків оплати тощо.

Судом також встановлено, що для проведення оплати за товар (матеріали для виготовлення повітроводів) відповідачем ТзОВ "Адмірал ЛТЛ" підготувлено рахунок-фактуру № 00006 від 21.08.2020 року на суму 27 000 грн. (22 500 грн. + 4 500 грн. ПДВ) на оплату матеріалів, який було виставлено позивачу ТзОВ "Карно" (арк. 12).

В цей же день позивачем ТзОВ "Карно" перераховано на рахунок відповідача ТзОВ "Адмірал ЛТЛ" грошові кошти в сумі 27 000, 00 грн. із зазначенням призначення платежу "Рахунок-фактура № 00006 від 21.08.2020 р. у сумі 22 500, 00 грн., ПДВ - 20 % 4 500, 00", що підтверджується платіжним дорученням № 2026 від 21.08.2020 року та банківською випискою по рахунку за період з 21.08.2020 по 22.08.2020 (арк. 13-14).

Факт виставлення рахунку та оплати грошових коштів позивачем не заперечується сторонами.

21.08.2020 року постачальником (продавцем) ТзОВ "Адмірал ЛТЛ" складено податкову накладну № 3 від 21.08.2020 року, яку зареєстровано в ЄРПН 14.09.2020 року. Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця "виготовлення повітроводів" (арк. 15).

Позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № 18/09-01 від 18.09.2020 року, в якій позивач повідомив відповідача про припинення укладеного у спрощений спосіб договору поставки та вимагав перерахувати суму попередньої оплати за товар (арк. 16).

Судом встановлено, що в матеріалах справи містяться поштова накладна від 15.09.2020 року з поштовим ідентифікатором № 5402907160318, фіскальний чек від 15.09.2020 року, опис вкладення з поштовим штемпелем від 15.09.2020 року та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 5402907160318 (арк. 17).

Суд дійшов висновку, що претензія датована 18.09.2020 не могла бути направлена 15.09.2020 року. Отже, докази надіслання на адресу відповідача претензії № 18/09-01 від 18.09.2020 року відсутні.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем 26.10.2020 року на адресу відповідача направлено претензію (повторно) № 26/10-01 від 26.10.2020 (арк. 18), в якій позивач повідомив відповідача про припинення укладеного у спрощений спосіб договору поставки та вимагав у строк, що не перевищує 3 робочих днів з дати отримання претензії, перерахувати на поточний рахунок сплачену ТзОВ "Карно" суму попередньої оплати у розмірі 27 000, 00 грн. Факт направлення претензії № 26/10-01 від 26.10.2020 року підтверджується копією фіскального чеку, опису вкладення та поштовою накладною (арк. 19).

В свою чергу відповідач у відзиві зазначає, що сторони домовлялись відносно виготовлення повітропроводу, а не про поставку матеріалів. Крім того, відповідач зазначає, що всі домовленості, які були між сторонами в серпні 2020 року, відповідачем ТзОВ Адмірал ЛТЛ виконано в повному обсязі.

Позивач зазначає, що невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до ст. 11 ЦК України, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт виставлення відповідачем позивачу рахунку на оплату за товар та здійснення позивачем попередньої оплати за товар свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару (у зв`язку з відсутністю підписаного між сторонами письмового договору) на підставі усної домовленості шляхом підтвердження прийняття до виконання, відтак, в силу ст. 712 ЦК України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у рахунку-фактурі № 00006 від 21.08.2020 року (товар матеріал для виготовлення повітроводів ; кількість - 1 шт.; ціна за одиницю - 22 500 грн. без ПДВ; ціна з ПДВ 27 000 грн.).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов`язання з поставки товару, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 27 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України) .

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (постанова Верховного Суду від 07.02.2018 року по справі № 910/5444/17, постанова Верховного суду від 20.02.2019 року по справі № 912/2275/17).

Позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги у формі претензії.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17; п. 68 постанови ВП ВС від 22.09.2020 № 918/631/19).

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88:

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення;

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до п. 2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Відповідно до п. 2.15 Положення первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 58-1 ГК України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Аналіз приписів ст. 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дозволяє зробити висновок про те, що бухгалтерський облік ведеться підприємством з метою надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; на даних бухгалтерського обліку ґрунтується податкова звітність підприємства. Бухгалтерському обліку підлягають господарські операції - дії (події), що викликають зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а також їх результати, що полягають у реальній зміні майнового стану суб`єкта господарювання. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складаються під час їх здійснення, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення господарських операцій.

Доказами реального здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності покупця (постанова КАС ВС від 19.06.2018 у справі № 804/15389/15, постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 925/291/18).

За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (постанова КГС ВС від 10.02.2020 у справі № 909/146/19).

Висновок щодо підтвердження факту господарської операції саме первинними документами, а не податковими накладними викладений у постановах КГС ВС від 28.08.2020 у справі № 922/2081/19, від 04.11.2020 у справі № 910/9739/19, від 18.11.2020 у справі № 920/61/19.

Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар (постанова КГС ВС від 27.05.2020 № 914/2236/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Подані відповідачем докази не підтверджують факту досягнення між сторонами домовленості сторін щодо виготовлення товару, оскільки жодний доказ, наданий відповідачем на підтвердження власної правової позиції, не містить ані підпису, ані печатки позивача, що унеможливлює встановлення судом волевиявлення позивача саме на вчинення господарської операції щодо виготовлення товару та тієї вартості, яка зазначена відповідачем у відзиві.

Щодо посилань відповідача на податкову накладну, то суд зазначає, що фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, а не податкові накладні, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, адже сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції. Тобто факт укладення договору (вчинення правочину) не може підтверджуватись зареєстрованою податковою накладною, виписаною однією стороною.

В свою чергу позивачем подано суду рахунок-фактуру № 00006 від 21.08.2020, який виставлено самим відповідачем позивачу для проведення оплати за товар, оскільки в самому рахунку зазначено найменування товару матеріали для виготовлення повітроводів .

Позивачем проведено попередню оплату за товар на суму, вказану в самому рахунку-фактурі № 00006 від 21.08.2020, тобто 27 000 грн.

Факт виставлення відповідачем рахунку та оплати позивачем рахунку не заперечується сторонами.

В свою чергу жодного належного та допустимого доказу в розумінні положень ст. 73, 76-79 ГПК України (видаткової накладної, товарно-транспортної накладної тощо) на підтвердження факту поставки товару (матеріалів для виготовлення повітроводів) відповідачем суду не подано.

В свою чергу, факт господарської операції та її виконання повинно підтверджуватись первинними документами. Посилання відповідача на підтвердження факту виконання зобов`язань на показання свідків є помилковим з огляду на положення ч. 2 ст. 87 ГПК України, відповідно до якої на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Отже, викладені обставини свідчать, що проведення позивачем попередньої оплати за товар на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 00006 від 21.08.2020 зумовлює зустрічне зобов`язання у відповідача - обов`язок з поставки товару. Однак, відповідачем порушено взяте на себе зобов`язання щодо поставки товару. Доказів поставки товару на суму 27 000, 00 грн. станом на день розгляду справи суду не подано.

В силу положень ч. 2 ст. 693 ЦК України у позивача виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Суду не подано жодних доказів на підтвердження факту повернення відповідачем позивачу грошових коштів в розмірі 27 000, 00 грн. (попередньої оплати), як на час звернення позивача до суду з даним позовом, так і на час винесення судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення коштів в сумі 27 000, 00 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМІРАЛ ЛТЛ", вул. Гмирьова, 4, корп. Г, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 40102775) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРНО", вул. Чорновола, 47, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132 (код ЄДРПОУ 32792016):

- 27 000, 00 грн. (двадцять сім тисяч грн. 00 коп.) - грошових коштів;

- 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.02.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш