Рішення

від 12.02.2021 по справі 917/1828/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2021 року Справа № 917/1828/20

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт Енерджі", вул. Павлова, 16, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 38688585

до Комунального некомерційного медичного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька", вул. Павлова, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 41318879

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

17.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Софт Енерджі" звернулося до суду Полтавської області з позовною заявою від 12.11020 року (вх. № 2003/20) до Комунального некомерційного медичного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" про стягнення заборгованості в сумі 64 802,84 грн. за комплекс послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплозабезпечення у жовтні 2019 року за договором про надання послуг з технічного обслуговування від 08.10.2019 року № 519 (зі змінами).

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони перебували в договірних відносинах, проте, Комунальне некомерційне медичне підприємство "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг з технічного обслуговування від 08.10.2019 року № 519 не виконало, грошові кошти за виконані роботи не сплатило.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.11.2020 року позовну заяву залишено без руху з огляду на відсутність у ній відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Після усунення обставин, які стали підставою для залишення позову без руху, ухвалою суду від 11.12.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1828/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Пунктом 3 ухвали про відкриття провадження у даній справі було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позовну заяву суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне .

08.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софт Енерджі" (виконавець) та Комунальним некомерційним медичним підприємство "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" (замовник) був укладений договір № 519 про надання послуг з технічного обслуговування за яким виконавець зобов`язався за завданням замовника до 30.10.2019 року надати за плату комплекс послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплозабезпечення, а замовник зобов`язався оплатити надані послуги в порядку та строк, встановлені договором.

Відповідно до п. 2.1 договору комплекс послуг в рамках цього договору надається 1 раз до початку опалювального сезону, тобто не пізніше ніж до 30.10.219 року.

Пунктом 8.1 сторони погодили, що договір набирає чинності з 08.10.2019 року і діє до 30.12.2019 року.

Додатковою угодою № 1 до договору № 519 від 08.10.2019 року сторони змінили п. 8.1 договору та виклали його в наступній редакції: "договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 року".

Позивач взяті на себе зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав позивачу послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання, проте, останній взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим 11.08.2020 року за вих. № 1108-1 ТОВ "Софт Енерджі" направило КНМП "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" вимогу про порушення зобов`язання у якій з метою недопущення судового спору і понесення відповідних витрат, в тому числі з міського бюджету, просила виконати грошове зобов`язання у добровільному порядку до 14.08.2020 року включно шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 64 802,84 грн., у т.ч. ПДВ.

Дана вимога залишена відповідачем без реагування, що і стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх прав з позовом про стягнення 64 802,84 грн. за комплекс послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплозабезпечення у жовтні 2019 року за договором про надання послуг з технічного обслуговування від 08.10.2019 року № 519 (зі змінами).

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом п. 2.3 договору № 519 від 08.10.2019 року про надання послуг з технічного обслуговування сторони погодили, що підтвердженням факту належного надання послуг є підписаний обома сторонами акту надання послуг, який слугує підставою для проведення розрахунків із виконавцем.

У жовтні 2019 року позивачем було надано послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплозабезпечення відповідача про що сторони підписали двосторонній акт надання послуг № ТО 2-1-1. При цьому, замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до розділу 3 п. 3.1 договору загальна ціна усього комплексу послуг становить 64 802,84 грн. з ПДВ, строк оплати послуг протягом 10 робочих днів з дня підписання сторонами акта надання послуг. У разі затримки бюджетного фінансування оплата здійснюється протягом 3 банківських днів з дати зарахування на рахунок замовника бюджетних коштів у сумі, достатній для оплати послуг за цим договором.

08.10.2019 року сторони без зауважень підписали двосторонній акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року, яким деталізовано вартість наданих відповідачу послуг.

Крім того, позивачу було надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 року, підсумкову відомість ресурсів. Об`єкт: Мережа опалення (витрати - по факту) та рахунок на оплату послуг від 08.10.2019 року № ТО 2-1-1 на загальну суму 64 802,84 грн., у тому числі ПДВ.

Враховуючи затримки фінансових витрат замовника, рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 97 від 17.01.2020 року "Про погашення зобов`язань минулих періодів та боргів за товари, послуги та роботи, виконані у 2018-2019 роках" та наказу управління охорони здоров`я виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської № 38 від 20.01.2020 року "Про погашення зобов`язань минулих періодів та боргів за товари, послуги та роботи, виконані у 2018-2019 роках" сторони 29.01.2020 року уклали додаткову угоду № 2 до договору № 519 від 08.10.2019 року у якій виклали п. п. 3.1 розділу 3 Ціна договору та порядок розрахунків у наступній редакції:

- "загальна ціна усього комплексу послуг становить 64 802,84 грн. з ПДВ в межах виділених бюджетних асигнувань на 2019 рік - 0,00 грн., на 2020 рік - 64 802,84 грн.".

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплозабезпечення, у зв`язку з чим існує заборгованість в розмірі 64 02,84 грн.

Відповідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач на час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів сплати вказаної заборгованості.

Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. слід покласти на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального некомерційного медичного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" (вул. Павлова, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 41318879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт Енерджі" (вул. Павлова, 16, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 38688585) заборгованості в сумі 64 802,84 грн. за комплекс послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплозабезпечення у жовтні 2019 року за договором про надання послуг з технічного обслуговування від 08.10.2019 року № 519 (зі змінами) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 12.02.2021 року.

Суддя Білоусов С. М.