Постанова

від 02.02.2021 по справі 908/2936/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 908/2936/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Алексенка В. Ю. (адвокат),

відповідача - Цимбалюка М. Г. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудтрейдинг"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.03.2020 (суддя Корсун В. Л.) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2020 (судді: Білецька Л. М. - головуючий, Парусніков Ю. Б., Верхогляд Т. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудтрейдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальність "Авто-Дизель Сервіс"

про усунення перешкод в користуванні рухомим майном.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рембудтрейдинг" (далі - ТОВ "Рембудтрейдинг") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Дизель Сервіс" (далі - ТОВ "Авто-Дизель Сервіс"), в якій просило суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні належним позивачу на праві власності рухомим майном - транспортним засобом Mercedes-Benz Actros 1844, спеціалізованим вантажним сідловим тягачем - Е, 2012 року випуску, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 (далі - ТЗ; автомобіль) шляхом надання доступу ТОВ "Рембудтрейдинг" до території станції технічного обслуговування (далі - СТО) ТОВ "Авто-Дизель Сервіс" за адресою: 72311, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 2/1, для вивезення автомобіля з територій СТО.

2. На обґрунтування вимог позивач зазначив, що 26.06.2018 ТОВ "Рембудтрейдинг" звернулося до відповідача (ТОВ "Авто-Дизель Сервіс") з такими вимогами:

1) встановити причини несправності належного позивачеві на праві власності ТЗ шляхом огляду та проведення спеціалістами відповідача комп`ютерної діагностики;

2) провести у разі необхідності після проведення огляду та комп`ютерної діагностики ремонт автомобіля спеціалістами відповідача для усунення виявлених несправностей.

31.07.2019 позивач сплатив вартість послуг з діагностики та ремонту, наданих відповідачем, на підставі наряду-наказу від 30.07.2019 № АС-02064 згідно з рахунком відповідача від 30.07.2019 № 2909 у сумі 54 032,98 грн.

02.08.2019 автомобіль було повернуто відповідачеві для усунення недоліків проведеного ним неякісного ремонту.

Відповідач не усунув недоліки, вимагав від позивача додаткову оплату за ремонт двох автомобілів - ТЗ та автомобіля КАМАЗ, право власності на який не визначено, а також вимагав оплату за зберігання двох автомобілів на території власного СТО.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.03.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено через їх необґрунтованість та недоведеність. Суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів та належного обґрунтування позову, а саме - якими діями чи бездіяльністю конкретних посадових осіб відповідача здійснено перешкоди позивачу, кому саме, та в чому такі дії чи бездіяльність було виражено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. У касаційній скарзі ТОВ "Рембудтрейдинг" просить скасувати рішення і постанову, позов задовольнити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених:

- у постанові Верховного Суду від 04.04.2019 № 914/2668/17 щодо застосування статті 595 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

- у постанові Верховного суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17 щодо застосування положень статей 15, 16 ЦК України;

- у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 (за змістом якої, при вирішенні господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги, в іншому випадку у позові слід відмовити);

- у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 906/43/19 (за змістом якої, відповідно до частин 2, 5 статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи).

Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження скаржник посилається на приписи пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України та пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України, а також зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував положення пункту 4 частини 3 статті 165 ГПК України про те, що факт знаходження автомобіля у відповідача є обставиною, яка визнається відповідачем у заявах по суті справи та не потребує підтвердження іншими належними та допустимими доказами.

Узагальнені доводи інших учасників справи

6. ТОВ "Авто-Дизель Сервіс" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Розгляд справи

7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Рембудтрейдинг" на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.03.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2020 у справі № 908/2936/19 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 19.01.2021.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ТОВ "Рембудтрейдинг" на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.03.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2020 у справі № 908/2936/19 до 02.02.2021.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. 07.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД АВТО 2014" (продавець) та ТОВ "Рембудтрейдінг" (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8044/2018/851033, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві ТЗ, свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований за продавцем 21.12.2017 підрозділом ТСЦ2343 (пункт 1.1).

Згідно з пунктом 2.2. договору право власності на транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання цього договору.

9. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 07.03.2018 серії НОМЕР_5 , ТЗ, власником якого є ТОВ "Рембудтрейдінг", зареєстровано в м. Київ, вул. Жилянська, 107, офіс 311/2.

10. 02.04.2018 між ТОВ "Рембудтрейдінг" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євровектор 2016" (далі - ТОВ "Євровектор 2016"; орендар) укладено договір оренди № 02/04-2, за умовами якого:

- орендодавець в порядку та на умовах, передбачених цим договором, передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) транспортний засіб. Орендар зобов`язується оплатити орендну плату на умовах цього договору та повернути транспортний засіб після закінчення терміну оренди (пункт 1.1);

- транспортний засіб вважається переданим в оренду та відповідно прийнятим в оренду орендатором, з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі. В акті приймання-передачі вказується технічний стан транспортного засобу (пункт 2.2);

Відповідно до додаткової угоди від 30.08.2018 строк орендного користування транспортними засобами - до 02.10.2018 (пункт 3.1).

11. Актом приймання-передачі від 02.05.2018, орендодавець (ТОВ "Рембудтрейдінг") передав, а орендар (ТОВ "Євровектор 2016") прийняв в строкове платне користування транспортні засоби, зокрема ТЗ.

12. Відповідно до замовлення на ремонт від 26.06.2018 № 0354, оригінал якого було досліджено судом в засіданні 26.03.2020, ТОВ "Рембудтрейдінг" замовило у ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" ремонт ТЗ (контактна особа - Міняйло А. , номер телефону НОМЕР_6 ).

13. Згідно із копією витягу із "Журналу реєстрації заявок на ремонт автомобілів ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" 26.06.2018 представник замовника (ТОВ "Рембудтрейдінг") Міняйло А. надав ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" ТЗ для ремонтних робіт, орієнтовна вартість яких становить 41 000,00 грн, ціна матеріалів та запчастин - орієнтовно 13 000,00 грн. Строк виконання робіт 26- 30.07.2018, що засвідчено підписом відповідального представника позивача - Міняйла А.

14. Актом приймання-передачі від 02.07.2018 орендодавець (ТОВ "Рембудтрейдінг") прийняв, а орендар (ТОВ "Євровектор 2016") передав із орендного користування ТЗ. Цей акт підписано та посвідчено відтисками печаток ТОВ "Рембудтрейдінг" та ТОВ "Євровектор 2016".

15. Відповідно до наряду-замовлення від 31.07.2018 № АС-02064, який підписано представниками сторін у цій справі, ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" здійснило ремонт ТЗ, який належить ТОВ "Рембудтрейдінг", на загальну суму 54 032,98 грн (у т. ч. ПДВ 9 005,50 грн), з яких 41 040,00 грн вартість ремонтних робіт і 12 992,98 грн вартість запчастин (матеріалів).

16. ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" виставило ТОВ "Рембудтрейдінг" рахунок від 30.07.2018 № 2909 за ремонт автомобіля на загальну суму 54 032,98 грн.

17. ТОВ "Рембудтрейдінг" сплатило ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" 54 032,98 грн за ремонт автомобіля згідно з рахунком від 30.07.2018 № 2909, що підтверджується платіжним дорученням від 31.07.2018 № 142.

18. Підписуючи наряд-замовлення від 31.07.2018 № АС-02064, уповноважений представник ТОВ "Рембудтрейдінг" Міняйло А. зазначив, що з обсягом виконаних робіт він як уповноважена особа замовника згоден, рахунок та акт ним отримано.

19. Відповідно до замовлення на ремонт від 26.09.2018 № 1056, оригінал якого було досліджено судом в засіданні 26.03.2020, ТОВ "Євровектор 2016" замовило у ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" ремонт ТЗ (контактна особа - Федоренко С. В. , номер телефону НОМЕР_7 ).

20. Згідно із копією витягу із "Журналу реєстрації заявок на ремонт автомобілів ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" 26.09.2018 представник замовника (ТОВ "Євровектор 2016") Федоренко С. В. надав ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" ТЗ для ремонтних робіт, орієнтовна вартість яких становить 2 000,00 грн, ціна матеріалів та запчастин - орієнтовно 250,00 грн; строк виконання робіт - 27.09.2018, що засвідчено підписом відповідального представника ТОВ "Євровектор 2016" Федоренком С. В.

21. Відповідно до наряду-замовлення від 27.09.2018 № АС-02373, який підписано сторонами, ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" здійснило ремонт ТЗ, який було надано ТОВ "Євровектор 2016", на загальну суму 2 203,88 грн (у т. ч. ПДВ 367,31 грн), з яких 1 962,00 грн вартість ремонтних робіт і 241,88 грн вартість запчастин (матеріалів).

22. ТОВ "Євровектор 2016" сплатило ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" 2 203,88 грн за ремонт автомобіля згідно з рахунком від 26.09.2018 № 3194, що підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ "Авто-Дізель Сервіс".

23. Відповідно до замовлення на ремонт від 02.10.2018 № 1076 ТОВ "Рембудтрейдінг" замовило у ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" ремонт ТЗ (контактна особа - Міняйло А. , номер телефону НОМЕР_6 ).

24. Згідно з копією витягу із "Журналу реєстрації заявок на ремонт автомобілів ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" 02.10.2018 представник замовника (ТОВ "Рембудтрейдінг") Міняйло А. надав ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" ТЗ для ремонтних робіт, орієнтовна вартість яких становить 16 000,00 грн, ціна матеріалів та запчастин - орієнтовно 60 000,00 грн; строк виконання робіт - 30.11.2018, що підтверджується підписом відповідального представника позивача - Міняйла А.

25. Відповідно до наряду-замовлення від 06.02.2019 № АС-00004 ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" здійснило ремонт ТЗ, який надано ТОВ "Рембудтрейдінг", на загальну суму 47 003,23 грн (у т. ч. ПДВ 6 433,87 грн), з яких 7 920,00 грн вартість ремонтних робіт і 39 083,23 грн вартість запчастин (матеріалів), однак зазначений наряд-замовлення сторонами не підписано.

26. Листом від 28.02.2019 № 3/1 (який було направлено 28.02.2019) ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" повідомило ТОВ "Рембудтрейдінг" (копію цього листа було надіслано також ТОВ "Євровектор 2016"), що на території СТО знаходяться два автомобілі, які останнім (ТОВ "Рембудтрейдінг") було передано підприємству для ремонту. Крім того, у зазначеному листі було повідомлено ТОВ "Рембудтрейдінг", що ремонт ТЗ виконаний на 70 % та призупинений у зв`язку із заборгованістю та відсутністю запчастин, забезпечення яких було покладено на ТОВ "Рембудтрейдінг". У зв`язку з цим ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" просить ТОВ "Рембудтрейдінг" здійснити оплату виконаних робіт та повідомити про рішення щодо подальшого продовження ремонтних робіт ТЗ.

27. Листом від 12.03.2019 № 4/2 (який було направлено 12.03.2019) ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" повідомило ТОВ "Рембудтрейдінг" (копію цього листа було надіслано також ТОВ "Євровектор 2016"), що останній не повідомляє відповідача у цій справі щодо подальшого продовження ремонтних робіт ТЗ і не здійснює оплату заборгованості. Відповідач зазначеним листом також повідомив позивача, що за перебування автомобілів на території СТО, щодо яких закінчено або призупинено ремонтні роботи, здійснюється оплата за їх зберігання. Так, за зберігання ТЗ нараховано 2 220,00 грн (74 діб по 30,00 грн за добу).

28. Листом від 19.03.2019 № 4/5 (який було направлено 20.03.2019) ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" повідомило ТОВ "Рембудтрейдінг", що ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" двічі направлялись листи з нагадуванням та вимогою сплатити заборгованість за ремонтні роботи щодо автомобілів, у т. ч. ТЗ, та повідомлення щодо здійснення подальших ремонтних робіт та поставки запчастин для ТЗ.

29. Зі змісту листа від 21.03.2019 № 21/03-01 ТОВ "Рембудтрейдінг" убачається, що позивач звернувся до відповідача для ремонту ТЗ, після діагностики автомобіля було виставлено рахунок від 30.07.2018, який було оплачено належним чином на суму 54 032, 00 грн, у т. ч. ПДВ. Крім того, ТЗ ремонтувався відповідачем двічі, перший період ремонту з 26.06.2018 по 01.08.2018, після чого ТЗ було повернуто, однак автомобіль не проїхав і 500 км та знову зламався, тому позивач був змушений ще раз звернутися до відповідача, і з 02.08.2018 по теперішній час ТЗ не отримав. Станом на 20.03.2019 ремонтні роботи не було виконано. Автомобіль досі знаходиться у відповідача, але бухгалтерські документи не надійшли, автомобіль досі не повернуто його законному власнику ТОВ "Рембудтрейдінг". Позивач звернув також увагу відповідача на те, що цей автомобіль здається в оренду за договором оренди транспортного засобу іншому товариству, сума оренди зазначеного автомобіля складає 1 000, 00 грн на добу. Неповернення ТЗ власнику завдає йому збитки та позбовляє можливості отримувати прибуток і, як наслідок, сплачувати податки. З 30.07.2018 минуло 234 добі, тому, на думку позивача, він не отримав 234 000, 00 грн і не сплатив податки. Позивач також вважає, що відповідач навмисно ремонтував автомобіль в перший зазначений період неякісно, щоб надалі експлуатувати його в своїх підприємницьких цілях. Позивач не знає що з автомобілем на дату написання цього листа, він вважає, що відповідач ігнорує усі спроби повернути ТЗ. На неодноразові звернення до відповідача з адвокатськими запитами і листами щодо повернення ТЗ позивач відповідей не отримав. Договір про відповідальне зберігання позивач і відповідач не уклали, перераховувати кошти за утримання автомобіля ТОВ "Рембудтрейдінг" не вважає за потрібне. На думку позивача, такі дії свідчать про відмову від виконання умов договору щодо ремонту ТЗ, увесь цей період відповідач незаконно користувався коштами, які, як вважав позивач, перерахував за ремонт, у зв`язку з чим вважає такі дії неправомірними і вбачає в них нехтування його інтересами. Позивач також вважав за потрібне повідомити відповідача, що після повернення ТЗ законному власнику буде проведено відповідну технічну експертизу для встановлення факту заміни запчастин, за які він належним чином сплатив. Позивач звернувся до відповідача із запитанням: коли ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" буде виконане зобов`язання щодо ремонту ТЗ, і коли переданий автомобіль буде повернуто законному власнику? Також повідомлено, що ТОВ "Рембудтрейдінг" прийняло рішення захищати свої права в правоохоронних і фіскальних органах України за підвідомчістю та в Комітеті захисту прав споживачів. Враховуючи викладене, позивач надав відповідачеві строк для відповіді на цей лист до 30.03.2019.

30. Листом від 09.04.19 № 5/1 (який було направлено 09.04.2019) ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" надало ТОВ "Рембудтрейдінг" відповідь на лист від 21.03.2019, що з грудня 2018 року відповідач вживав заходи для передачі виконаних робіт. Протягом березня місяця ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" тричі письмово повідомляло ТОВ "Рембудтрейдінг" про стан справ щодо ремонту ТЗ, просило вислати представників для прийому та оплати робот. Оскільки такі вимоги позивачем було проігноровано, відповідач повідомив, що змушений скористатися умовами пункту 5 статті 853 ЦК України. Відповідач також зазначив, що суму від продажу автомобілів, залишених для ремонту, за вирахуванням належних ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" платежів, буде внесено на депозит нотаріуса, про що позивачеві буде повідомлено додатково.

31. ТОВ "Рембудтрейдінг" звернулося до ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" з листом-вимогою від 03.10.19 № 1-0310, в якому вимагало усунути перешкоди у користуванні належним ТОВ "Рембудтрейдінг" майном шляхом повернення його товариству у семиденний строк з дня отримання цієї вимоги.

32. У відповідь на зазначений лист ТОВ "Авто-Дізель Сервіс" надіслало ТОВ "Рембудтрейдінг" листа від 17.10.19 № 10/1 з копіями листів від 28.02.2019 № 3/1, від 12.03.2019 № 4/2, від 19.03.2019 № 4/5, від 09.04.2019 № 5/1 і проханням уважно переглянути листування і вжити необхідні заходи.

Позиція Верховного Суду

33. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Підставами касаційного оскарження ТОВ "Рембудтрейдінг" визначено, зокрема, пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України (судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 04.04.2019 № 914/2668/17 щодо застосування статті 595 ЦК України, від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17 щодо застосування положень статей 15, 16 ЦК України, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 (щодо наявності порушеного права), від 10.12.2019 у справі № 906/43/19 (щодо застосування положень частин 2, 5 статті 236 ГПК України)).

35. Зі змісту пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

36. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, у цьому випадку не підтвердилися, тому касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Рембудтрейдінг" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у справі № 922/1050/20 необхідно закрити з огляду на таке.

37. У справі № 914/2668/17 (постанова Верховного Суду від 04.04.2019), на яку міститься посилання у касаційній скарзі, предметом позову є вимога покупця до постачальника про стягнення штрафних санкцій в сумі 148 544, 19 грн за договором постачання та зобов`язання вчинити дії, а також зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору поставки. У цій справі Верховний Суд дійшов, зокрема, таких висновків: "Доводи скаржника в касаційній скарзі про те, що ним на підставі статті 594 ЦК України здійснено притримання товару внаслідок того, що покупець товару допустив несвоєчасну його оплату - Верховним Судом відхиляється, з огляду на порушену процедуру реалізації відповідачем такого права, вставлену статтею 595 ЦК України щодо необхідності негайного повідомлення про це боржника. Судами попередніх інстанцій факту повідомлення ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" щодо притримання ТОВ Компанія "Західпроектінжбудсервіс" товару, у зв`язку з порушенням позивачем умов договору в частині оплати товару, не встановлено ".

38. У справі № 920/1771/14 (постанова Верховного Суду України від 01.06.2016), на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, предметом позову є вимога позивача про визнання договору іпотеки недійсним. У цій справі Верховний Суд України дійшов таких висновків: "при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце ".

39. У справі № 910/23369/17 (постанова Верховного Суду від 14.08.2018), на яку здійснено посилання у касаційній скарзі, предметом позову є вимога поручителя до банку про розірвання договору поруки. У цій справі Верховний Суд дійшов, зокрема, таких висновків: "за змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на пред`явлення позову у особи виникає після порушення її права. Тобто, захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому, і щодо якого невідомо, буде воно порушено, чи ні. При цьому за результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав розірвання правочину, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Однак, у даному випадку позивачем не доведено обставин порушення або оспорювання відповідачем прав і охоронюваних законом інтересів Товариства як поручителя ".

40. У справі № 910/6642/18 (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019), на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, предметом позову є вимога позивача про визнання за ним права на споживання природного газу. Зі змісту цієї постанови убачається, що Верховний Суд дійшов таких висновків: "Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити ".

41. У справі № 906/43/19 (постанова Верховного Суду від 10.12.2019), на яку міститься посилання у касаційній скарзі, предметом позову є вимога позивача про заборону ведення лісового господарства, використання лісового фонду на землях Міністерства оборони України.

42. Отже, правовідносини у справах, на які посилається скаржник, не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається, оскільки предмети та підстави позовів у цих справах відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.

43. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Отже, оскільки наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 908/2936/19 за касаційною скаргою ТОВ "Рембудтрейдінг" у частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

44. Водночас стосовно іншої зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, який, зокрема, відсилає до пункту 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу, колегія суддів зазначає таке.

45. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

46. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

47. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не само по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

48. За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції положень пункту 4 частини 3 статті 165 ГПК України (відзив повинен містити, зокрема, обставини, які визнаються відповідачем) за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

49. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

50. Колегія суддів зауважує, що статтею 296 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав закриття касаційного провадження, серед яких відсутня така підстава, як непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу, якою (підставою) у розумінні пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України є відсутність дослідження судом зібраних у справі доказів за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

51. Тому у разі, коли після відкриття касаційного провадження виявилося, що передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України підстава не знайшла підтвердження, Верховний Суд має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а не закривати касаційне провадження.

52. Наведене випливає з положень другого речення пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України, за змістом якого, якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

53. Отже, викладені скаржниками підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 і 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із зазначених підстав.

54. Таким чином, суди попередніх інстанцій, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

56. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 908/2936/19 за касаційною скаргою ТОВ "Рембудтрейдинг".

58. З огляду на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

59. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

Розподіл судових витрат

60. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудтрейдинг" у частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудтрейдинг" у частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 26.03.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2020 у справі № 908/2936/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

І. С. Міщенко