Постанова

від 10.02.2021 по справі 700/306/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року

м. Черкаси

Справа № 700/306/20 Провадження № 22-ц/821/297/21 категорія: 302050000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Василенко Л. І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Єльцова В. О.,

секретаря - Анкудінова О. І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , Державний реєстратор виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопа Богдан Анатолійович;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Іванишина Олександра Олеговича на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, у складі головуючої судді: Яценко Г. М.,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вищезазначеним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням від 19 липня 2019 року, в якому просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359. Вказане клопотання зареєстроване в ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 31 липня 2019 року за вх. № Я-5594/0/94-19.

За результатами розгляду клопотання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видав наказ від 16 серпня 2019 року № 23-3033/14-19 СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позивач зазначає, що через свого представника уклав договір із сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Після розробки, проект землеустрою був погоджений експертом державної експертизи Більською С. І. відповідно до висновку від 08 листопада 2019 року № 15050/82-19.

16 грудня 2019 року ним через Управління надання адміністративних послуг подано заяву до ГУ Держгеокадасту у Черкаській області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, а до заяви долучено витяг з Державного земельного кадастру та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За результатами розгляду заяви ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видав наказ від 02 січня 2020 року № 23-48/14-20-СГ, яким було відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку.

Із інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 14 січня 2020 року згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., за земельною ділянкою з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 35021819.

Згідно довідки, підставою для реєстрації права власності, був наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність зі зміню цільового призначення від 28 грудня 2019 року № 23-6702/14-19-СГ.

З цієї ж інформаційної довідки ОСОБА_1 дізнався, що державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопою Б. А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50817691 від 27 січня 2020 року, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс (Орендар) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359, номер запису про інше речове право: 35192301. Підставою для виникнення права оренди зазначено - договір оренди землі від 20 січня 2020 року б/н.

Вважає, що накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року про передачу у власність земельної ділянки та від 02 січня 2020 року про відмову позивачеві у затвердженні проекту землеустрою є незаконними, а право власності ОСОБА_2 та договір оренди землі є недійсними.

Просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-48/14-20-СГ від 02 січня 2020 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0359, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-6702/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,00 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0359) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50635923 від 14 січня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 за ОСОБА_2 та визнати припиненим право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 січня 2020 року, запис за номером 35021819.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0359, розташована на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50817691 від 24 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 за ТОВ Наше Зерно Плюс та визнати припиненим право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 січня 2020 року, запис за номером 35192301.

Зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0359, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї земельної ділянки у власність.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-48/14-20-СГ Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0359, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року № 23-6702/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,00 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0359) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50635923 від 14 січня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 за ОСОБА_2 та припинено усі права та їх обтяження ОСОБА_2 на земельну ділянку під кадастровим номером 7122887600:03:001:0359, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 січня 2020 року, запис за номером 35021819.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0359, розташована на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50817691 від 24 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку під кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 за ТОВ Наше Зерно Плюс та визнано припиненим право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс на земельну ділянку під кадастровим номером 7122887600:03:001:0359, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 січня 2020 року, запис за номером 35192301.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ТОВ Наше Зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопи Б. А. на користь держави по 840 грн 80 коп. судового збору з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки звернувся раніше ніж ОСОБА_2 , а також те, що його дії щодо оформлення земельної ділянки були послідовними, своєчасними, добросовісними, з дотриманням вимог законодавства, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надав необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, що є порушенням конституційного права на рівність перед законом, гарантованого ст. 24 Конституції України.

З огляду на вищевикладене суд дійшов до висновку, що наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-48/14-20-СГ Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року № 23-6702/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , необхідно визнати незаконними та скасувати.

Судом зазначено, що під час передачі у власність земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 не дотримано вимог, передбачених Конституцією України та Земельним кодексом України, з урахуванням приписів ст. ст. 203, 215 ЦК України, тому необхідно визнати недійсним договір оренди землі укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс щодо земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0359.

Таким чином, у зв`язку із незаконністю наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про передачу у власність земельної ділянки та недійсністю договору оренди землі, для відновлення попереднього становища та повернення земельної ділянки до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, необхідно скасувати рішення державного реєстратора та визнати припиненим право власності ОСОБА_2 та право оренди землі ТОВ Наше Зерно Плюс .

Що ж стосується вимоги позивача зобов`язати ГУ Держгеокадасттру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0359, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, суд дійшов висновку, що ця вимога не підлягає до задоволення виходячи із того, що втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань судочинства.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 24 грудня 2020 року, представник ОСОБА_2 - адвокат Іванишин О. О. , вважаючи рішення суду в частині задоволених вимог незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні дійсним обставинам справи, з порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що надання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки одночасно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому дані фізичні особи набули рівні права на розробку відповідних проектів землеустрою та подальше отримання у власність спірної земельної ділянки.

Зазначає, що ОСОБА_2 першим пройшов всі передбачені нормами земельного законодавства України етапи процедури безоплатної приватизації земельної ділянки: отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, замовив розроблення такого проекту у сертифікованого виконавця робіт із землеустрою, отримав погодження розробленого на його замовлення проекту землеустрою у визначеному законом порядку та звернувся із заявою про затвердження погодженого проекту землеустрою, у зв`язку з чим першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття ГУ Держгеокадастру у Черкаській області у встановлений нормами законодавства двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішення про затвердження проекту землеустрою та надання спірної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Вважає, що саме ОСОБА_2 першим вчинив юридично значущі дії.

Звертає увагу, що його дії щодо безоплатної приватизації спірної ділянки були добросовісними, своєчасними, послідовними та з повним дотриманням вимог земельного законодавства України, а надання йому у власність земельної ділянки лише 28 грудня 2019 року було зумовлено виключно незаконними та протиправними попередніми діями ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, адже за умови дотримання ним вимог чинного законодавства України надання йому у власність спірної земельної ділянки мало бути здійснено ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не пізніше 08 жовтня 2019 року за результатом розгляду його першої заяви та відсутності на той час будь-яких інших претендентів та спірну земельну ділянку, які б пройшли всю процедуру порядку її безоплатної приватизації.

Натомість позивач свідомо допустив зволікання з розробкою та поданням на затвердження свого проекту, в зв`язку з чим цілком міг очікувати, що спірну земельну ділянку буде надано у власність іншій особі.

В той же час переконаний, що оскаржувані накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області були прийняті у повній відповідності із наданими йому законом повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності та у передбачені законодавством строки, що свідчить про повне дотримання в даному випадку ним вимог діючого законодавства та відповідно відсутність підстав для визнання їх незаконними та скасування у судовому порядку.

02 лютого 2021 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ГУ Держгеокадастру у Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Управління просило рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2020 року скасувати в частині часткового задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення залишити без змін.

Зазначає, що оскаржувані накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області були прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є правомірними, законними та скасуванню не підлягають.

Вважає, що правова позиція суду щодо врегулювання правовідносин у справі № 688/2908/16-ц не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у даній справі, оскільки вони не є тотожними та врегульовані різними нормами матеріального права.

Судом першої інстанції при ухваленні рішення не наведено жодної матеріальної норми законодавства України, яка б була порушена Головним управлінням при прийнятті спірних наказів.

08 лютого 2021 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Якименка О. В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Вказує, що проект землеустрою позивача було перевірено на відповідність вимог земельного законодавства на стадії погодження та надано висновки про відсутність будь-яких зауважень чи недоліків, тому доводи ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, викладені в наказі про відмову в затвердженні проекту землеустрою, є такими, що не відповідають дійсності, та не є тими підставами, які визначені в ЗК України як підстава для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

У своєму рішенні суд першої інстанції, цитуючи висновки Верховного Суду, наголошує, що одним із проявів недобросовісної поведінки органу державної влади, який є розпорядником земель державної власності, є надання необґрунтованої переваги особі, яка пізніше ніж інші звернулася до нього із заявою щодо цієї ділянки.

Зазначає, що одразу після реєстрації права власності за ОСОБА_2 земельна ділянка була передана в оренду ТОВ Наше Зерно Плюс , що свідчить про відсутність наміру самостійно обробляти цю ділянку.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2021 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2021 року розгляд справи призначено на 10 лютого 2021 року на 11:30 год. з повідомленням учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Відповідно до довідки із державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 16 січня 2018 року № 124/167-18, земельна ділянка з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 площею 2,00 га, що розташована в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту перебуває у державній власності (землі резервного фонду). Дана земельна ділянка є проінвентаризованою, сформованою, не перебуває у користуванні або власності (т. 1. а. с. 93).

Згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 23-3033/14-19-СГ, надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а. с. 12, 50).

На підставі договору від 01 жовтня 2019 року № 589 ФОП ОСОБА_4 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 55,3800, зокрема, позивачу ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 площею 2,00 га, у власність для ведення особистого селянського господарства розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту (т. 1 а. с. 13-16).

Відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 08 листопада 2019 року № 1505018219, експертом державної експертизи Більською С. І. погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 55,3800 га громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населеного пункту в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області (т. 1 а. с. 17).

16 грудня 2019 року, ОСОБА_1 через управління надання адміністративних послуг, подав заяву вхідний № 251/21-01/3859 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження вказаного проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність. Реєстраційний номер Я-9925/0/94-19 від 19 грудня 2019 року (т. 1 а. с. 18, 53).

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-48/14-20-СГ, відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку (т. 1 а. с. 19).

Згідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 23-3023/14-19-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га (т. 1 а. с. 49, 95).

За даними реєстраційних номерів вказаних наказів, в один день ГУ Держегокадастру у Черкаській області спочатку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 , а потім ОСОБА_1 .

Наказами ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 07 жовтня 2019 року № 23-4283/14-19-СГ та від 29 листопада 2019 року № 23-5610/14-СГ ОСОБА_2 відмовляли у затвердженні, проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0350 у власність з підстав наявності недоліків у проекті землеустрою (т. 1 а. с. 106 - 107).

17 грудня 2019 року, ОСОБА_2 , діючи через представника за довіреністю ОСОБА_5 через управління надання адміністративних послуг, подав заяву вхідний № 251/21-01/4222 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження вказаного проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність. Реєстраційний номер К-10051/0/94-19 від 20 грудня 2019 року (т. 1 а. с. 51).

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року№ 23-6702/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2.0000 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0350) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Вище вказаний наказ видано на підставі заяви, яка зареєстрована в ГУ Держгеокадастрі у Черкаській області 20 січня 2019 року за № К-10051/094-19 (т. 1 а. с. 52).

Із інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається що 14 січня 2020 року згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., за земельною ділянкою з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 35021819.

З приведеної довідки також вбачається, що підставою для реєстрації права власності був наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність зі зміню цільового призначення № 23-6702/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року.

З цієї ж інформаційної довідки вбачається що державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопою Б. А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50817691 від 27 січня 2020 року, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ: 43184117) (Орендар) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359, номер запису про інше речове право: 35192301. Підставою для виникнення права оренди зазначено - договір оренди землі б/н від 20 січня 2020 року (т. 1 а. с. 20).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

08 лютого 2021 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Якименка О. В. про розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача. До клопотання долучено докази участі адвоката Якименка О. В. в якості представника ОСОБА_6 в судовому засіданні в Шишацькому районному суді Полтавської області.

10 лютого 2021 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Іванишин О. О. про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що в цей же день 10.02.2021 року о 13 год. 00 хв. він бере участь у справі № 925/428/18 в якості представника ТОВ Аграрні Технології в Північному апеляційному господарському суді, яке було призначено значно раніше за судове засідання в цій справі (завірена копія ухвали суду по справі є в матеріалах даної справи).

Перевіривши зазначені підстави для відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в разі неявки у судове засідання учасника справи щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Алментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність в судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Представник ОСОБА_2 , посилаючись у клопотанні на те, що він перебуватиме у судовому засіданні в іншій справі, в іншому місті, жодних доказів на підтвердження заявленого клопотання до суду апеляційної інстанції не надав.

З метою дотримання строків розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з принципом диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 49 ЦПК України).

Частинами 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції приведеним вимогам закону в цілому відповідає, оскільки його висновки гуртуються на нормах матеріального права та обставинах справи, з ним погоджується також суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

За загальним правилом, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Відтак, дана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 ст. 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом б ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється ст. ст. 118 та 186-1 ЗК України.

Так, ч. 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, при цьому відповідний орган у випадку прийняття рішення про відмову в надані такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Згідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 16 серпня 2019 року, розглянуто заяву ОСОБА_1 від 31 липня 2019 року за вх. № Я-5594/0/94-19, та наказом від 16 серпня 2019 року № 23-3033/14-19-СГ надано ОСОБА_7 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га.

Також, 16 серпня 2019 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області розглянуто заяву ОСОБА_2 вх. № К-6007/0/94-19 від 13 серпня 2019 року та наказом № 23-3023/14-19-СГ наданою ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

За даними реєстраційних номерів вказаних наказів, в один день ГУ Держегокадастру у Черкаській області спочатку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 , а потім ОСОБА_1 , хоча ОСОБА_1 першим подав заяву.

Відповідно до положень ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 186-1 ЗК України розробник проекту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно змісту ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У ч. 1 ст. 50 ЗУ Про землеустрій визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

У дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Конкретизується ж земельна ділянка у проекті землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проекту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України Про землеустрій ).

Отже, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20).

Крім того, у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20)не вбачала підстав для відступу від цього висновку.

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

У постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20) Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (ст. 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі на час звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 перебувала у державній власності (землі резервного фонду) та вже була сформована, їй було присвоєно кадастровий номер, що підтверджується Довідкою із державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 16 січня 2018 № 113/167-18 (т. 1. а. с. 93).

Вказане також підтверджується даними із проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення наданими як ОСОБА_3 так і ОСОБА_2 , оскільки в них міститься висновок, що земельні ділянки вже сформовані в НКС (Національній кадастровій системі) (т.1 а. с. 13-16, 86-91).

Отже, у порядку ст. 50 Закону України Про землеустрій , проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок замовлялися для розроблення вказаними особами у зв`язку із зміною цільового призначення даної земельної ділянки із земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01) на ведення особистого селянського господарства (код 01.03).

Тому доводи апеляційної скарги відносно того, що відповідачем було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 27.08.2019, натомість позивачем лише 01.10.2019 було замовлено виготовлення відповідного проекту, правового значення у даній справі не мають, оскільки земельну ділянку сформовано та присвоєно кадастровий номер, тобто визначено її як об`єкт цивільних прав, не за розробленим за його замовленням проектом землеустрою.

У вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20) вказано, що розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.

Щодо черговість подачі заяв до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, апеляційний суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, 16 грудня 2019 року, подано заяву, яка зареєстрована 19 грудня 2019 року за вхідним № Я 9925/0/94-19 та на підставі якої ним отримано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року про відмову у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 у власність.

ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, 17 грудня 2019 року подано заву, яка зареєстрована 20 грудня 2019 року за вхідним № К-10051/094-19, та на підставі якої йому наказом від 28 грудня 2019 року затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку у власність із зміною цільового призначення.

Отже, незважаючи на те, що заява ОСОБА_1 передувала подачі заяви ОСОБА_2 , позивачу було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні вище приведеної земельної ділянки у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадаструу Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано вказану ділянку іншій особі - ОСОБА_2 .

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про незаконність наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-48/14-20-СГ від 02 січня 2020 року та № 23-66702/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року із зазначених вище підстав.

Відносно доводів скаржника, що він першим звернувся до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області із проханням затвердити проект землеустрою та надати йому земельну ділянку у власність, що підтверджується заявами від 24 вересня 2019 року та 21 листопада 2019 року, то колегія суддів враховує наступне.

У відповідь на приведені заяви, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, у відповідності до ст. 118 ЗК України, видало накази від 07 жовтня 2019 року № 23-4283/14-19-СГ та від 29 листопада 2019 року № 23-5610/14-19 та відмовляло ОСОБА_2 у затвердження проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0359 у власність, з підстав наявності недоліків у проекті землеустрою (т. 1 а. с. 106-107).

Відповідно до ч. 10, ч. 11 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Зазначені накази ГУ Держгеокадастру в Черкаській області про відмову у затвердженні проекту землеустрою, ОСОБА_2 не були оскаржені, що свідчить про фактичну згоду останнього з тим, що проект землеустрою не відповідає нормам чинного законодавства.

Отже, відсутність судових рішень про визнання незаконними рішень ГУ Держгеокадастру в Черкаській області щодо надання відмов на заяви ОСОБА_2 від 24 вересня 2019 року та 21 листопада 2019 року свідчить про те, що останній з ними погодився та вважав законними, а тому твердження апеляційної скарги, що він набув правомірні очікування на отримання земельної ділянки у власність раніше позивача, є необґрунтованими.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції з їх оцінкою.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування згідно вимог ст. 376 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Іванишина Олександра Олеговича, залишити без задоволення.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 10 лютого 2021 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

В. О. Єльцов