Рішення

від 01.02.2021 по справі 946/6383/20

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/6383/20

Провадження № 2/946/392/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2020 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,734 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 672677, виданий 18.02.2008 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.08.521.00055, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:003:0598); земельну ділянку площею 0,543 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 672677, виданий 18.02.2008 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.08.521.00055; земельну ділянку площею 0,613 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 672677, виданий 18.02.2008 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.08.521.00055, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:1209); земельну ділянку площею 0,361 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 672677, виданий 18.02.2008 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.08.521.00055, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:1214). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Черненко С.М. №36/02-14 від 15.01.2021 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з тим, що відсутній документ, який посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належить:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до запису в погосподарській книзі № 1, особовий рахунок № НОМЕР_1 виконавчого комітету Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, що підтверджено довідкою № 665 від 03.07.2020 року, виданою Комишівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області);

- земельна ділянка загальною площею 2,251 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 ; масив № НОМЕР_4 , ділянка НОМЕР_5 ; масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_7 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 672677, виданого 18.02.2008 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01.08.521.00055. В Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 672677, виданому на ім`я ОСОБА_3 , кадастровий номер земельної ділянки площею 0,543 га вказаний як 5122082000:01:002:0757, однак згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5114667572020 від 02.07.2020 року, вищевказаний кадастровий номер закріплений за земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_4 .

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 17.12.2019 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить: житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка загальною площею 2,251 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 ; масив № НОМЕР_4 , ділянка НОМЕР_5 ; масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_7 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до заповіту від 17.10.2018 року, посвідченого заступником сільського голови Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Рогожа В.С., зареєстрованого в реєстрі за № 99, ОСОБА_3 заповів усе його майно нерухоме та рухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право - ОСОБА_1 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 62614405 від 25.11.2020 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області, заповіт ОСОБА_3 від 17.10.2018 року, зареєстрований за № 99, не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тобто вважається таким, що прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Черненко С.М. №36/02-14 від 15.01.2021 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з тим, що відсутній документ, який посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1233, 1235, 1236, 1268, 1270 ЦК України, суд, --

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,734 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 672677, виданий 18.02.2008 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.08.521.00055, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:003:0598);

- земельну ділянку площею 0,543 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 672677, виданий 18.02.2008 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.08.521.00055;

- земельну ділянку площею 0,613 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 672677, виданий 18.02.2008 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.08.521.00055, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:1209);

- земельну ділянку площею 0,361 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 672677, виданий 18.02.2008 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.08.521.00055, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:1214).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2021 року.

Суддя: О.Я.Присакар