Рішення

від 02.02.2021 по справі 521/20547/19

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

_ МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/20547/19

Пр. №2/521/477/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Сегеди О.М.,

при секретарі - Ткач А.О.,

за участю відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Квітень до ОСОБА_1 про стягнення боргу за комунальні послуги,

встановив:

У грудні 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Квітень (далі - ОСББ Квітень ) звернулось до суду з зазначеним позовом, уточненим у подальшому, до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що остання є власником квартири АДРЕСА_1 , який знаходиться на утриманні та в управлінні ОСББ Квітень , що було створено 05 вересня 2016 року.

Позивач зазначав, що рішенням загальних зборів членів ОСББ Квітень , оформленим протоколом №3 від 18 березня 2017 року, були затверджені розміри внесків на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_2 в сумі 3,50 грн. Рішенням загальних зборів членів ОСББ Квітень , оформленим протоколом №1 від 16 лютого 2019 року, було переглянуто розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території та встановлений новий розмір - 4,00 грн.

Вказував, що відповідно до вимог п. п. 3.17 та 8.4 статуту ОСББ Квітень , рішення прийняте загальними зборами є обов`язковим для всіх співвласників, які повинні своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.

Оскільки відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 та користується житлово-комунальними послугами, які надає ОСББ Квітень , то вона зобов`язана виконувати рішення статутних органів, своєчасно і в повному обсязі відповідно до вимог Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та Закону України Про житлово-комунальні послуги сплачувати належні внески і платежі, у тому числі житлово-комунальні.

Вказував, що ОСОБА_1 не в повній мірі виконує свої обов`язки по сплаті комунальних послуг та інших платежів, тому станом на 21 вересня 2020 року за нею утворилася заборгованість в загальному розмірі 4944,40 грн., яка складається із заборгованості по оплаті обов`язкових внесків та плати за вивіз сміття, що нарахована їй в установленому порядку.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ Квітень станом на 21 вересня 2020 року заборгованість у розмірі 5458,84 грн., яка складається з: 4944,40 грн. - основна заборгованість; 300,28 грн. - інфляційні втрати; 214,16 грн. - 3% річних, та судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 1921,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 травня 2020 року позовні вимоги ОСББ Квітень до ОСОБА_1 про стягнення боргу за комунальні послуги були задоволені (а.с. 107-112).

Ухвалою суду від 06 серпня 2020 року заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 травня 2020 року по даній справі було скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку, призначено підготовче судове засідання (а.с. 138-139).

Ухвалою суду від 28 вересня 2020 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 156-157).

Представник позивача, діючий на підставі ордеру від 14 листопада 2019 року,в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення (а.с. 55, 186-187).

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні. Раніше надала відзив на позов та додаткові пояснення, в обґрунтування яких зазначала, що жодного договору про надання житлово-комунальних послуг між нею та позивачем укладено не було, у зв`язку з чим вона вважає, що не повинна оплачувати комунальні послуги. Крім того, вказувала, що позивач просив суд стягнути з неї заборгованість за період з липня 2017 року по жовтень 2019 року, при цьому звернувся до суду з позовом у грудні 2019 року, тобто строк на подачу зазначеної позовної заяви за період з липня 2017 року - грудень 2017 року сплив. Зазначила, що за її підрахунками загальна сума вимог позивача, яка може бути стягнута за визначений період, не повинна перевищувати 4697,93 грн. (а.с. 153, 210-212, 213-215).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСББ Квітень до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСББ Квітень є юридичною особою, яке діє на підставі Статуту, має свою печатку та рахунок в банківських установах (а.с. 6, 7-27).

05 вересня 2016 року була проведена державна реєстрація ОСББ Квітень , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 6).

Відповідно до п. п. 1.7, 2.1 Статуту ОСББ Квітень метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством України та цим Статутом. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об`єднання.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.4 Статуту зазначено, що органами управління об`єднання є Загальні збори, Правління та Ревізійна комісія (Ревізор) об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є Загальні збори, які вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання та скликаються не рідше одного разу на рік.

Відповідно до п. п. 3.17, 3.21, 3.22 Статуту рішення загальних зборів, прийняте відповідно чинного законодавства до цього Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління, яке є виконавчим органом об`єднання і обирається та підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим Статутом. До компетенції правління належать, у тому числі, підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно із законодавством, укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням (а.с. 7-27).

Встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності на підставі договору дарування від 11 серпня 2006 року квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 30,4 кв.м., в тому числі житловою 17,4 кв.м. (а.с. 59-60).

Судом встановлено, що обслуговування та утримання будинку АДРЕСА_2 здійснює ОСББ Квітень на підставі статуту та відповідних договорів із виконавцями та постачальниками житлово-комунальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що на загальних зборах ОСББ Квітень , оформлених протоколом №3 від 18 березня 2017 року, було прийнято рішення про затвердження розміру обов`язкового внеску співвласників на утримання спільного майна, зокрема, встановлено розмір членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3,50 грн. з 01 липня 2017 року. Плата за вивіз сміття - 11,50 грн. (а.с. 29).

Встановлено, що на загальних зборах ОСББ Квітень , оформлених протоколом №1 від 16 лютого 2019 року, було переглянуто розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території та з 01 березня 2019 року встановлено новий розмір - 4,00 грн. (а.с. 28).

З матеріалів справи вбачається, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався, проте відповідачка наданими ОСББ Квітень послугами фактично користується, але оплату за ці послуги не здійснює, що підтверджується бухгалтерськими довідками про наявність заборгованості та розрахунками по квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 45-46, 49, 177-178).

Встановлено, що станом на 21 вересня 2020 року у відповідачки наявна заборгованість у розмірі 5458,84 грн., з яких 4944,40 грн. - основна сума боргу, 300,28 грн. - інфляційні втрати, 214,16 грн. - 3% річних, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 169-175, 177-178).

Статтею 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Статуту ОСББ Квітень об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , п. 10 ст. 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та згідно з п. 8.4.8 Статуту об`єднання, співвласник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, передбачені законодавством та статутним документом.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги , якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 10 даного Закону, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України Про житлово-комунальні послуги , що діяв на момент виникнення правовідносин між сторонами, передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, проаналізувавши зазначені норми закону, суд приходить до висновку, що відповідачка, як споживач житлово-комунальних послуг, якщо вона фактично ними користувалася, зобов`язана за них сплатити.

Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги. Крім того, обов`язок відповідачки по сплаті платежів та внесків, передбачений статутом ОСББ Квітень .

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, від 18 березня 2019 року №210/5796/16.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує, а ст. 322 ЦК України наголошує на тому, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач, будучи власником майна, зобов`язаний його утримувати.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не в повній мірі виконує свої обов`язки по сплаті внесків та інших платежів, тому за період 01 липня 2017 року по 21 вересня 2020 року за останньою утворилась заборгованість у розмірі 4944,40 грн.

28 вересня 2020 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої, останній просив суд, з урахуванням основної суми боргу в розмірі 4944,40 грн., стягнути з відповідачки за період 01 липня 2017 року по 21 вересня 2020 року 3% річних в розмірі 214,16 грн. та інфляційні втрати в розмірі 300,28 грн. (а.с. 168-176).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №86/21962/15-ц зроблено висновок щодо можливості застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин.

З висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2018 року у справі №908/1394/17 вбачається, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №910/16945/14, від 16 листопада 2018 року у справі №918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах №905/2324/17, №922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі №924/312/18.

Тобто, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд вважає, що оскільки відповідачка неналежно виконувала свої обов`язки по сплаті житлово-комунальних послуг, то позивач правомірно звернувся до суду з зазначеним позовом.

При розгляді справи, відповідачкою була надана заява про застосування строку позовної давності (а.с. 203-204).

При розгляді вимог відповідачки щодо застосування позовної давності, суд виходить з роз`яснень п. 1.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , відповідно до якого - встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові на цих підставах, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Правила про позовну давність мають застосовуватися, коли буде доведення існування самого суб`єктивного права або факту його порушення.

Таким чином, пропущення строку позовної давності є підставою для відмови в позові у разі доведеності позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає, що строк позовної давності позивач не пропустив, оскільки звернувся до суду з позовом 13 грудня 2019 року, а стягнення проводиться за період з 01 липня 2017 року по 21 вересня 2020 року.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСББ Квітень до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки на його користь понесених ним витрат на правничу допомогу, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Встановлено, що 14 листопада 2019 року між ОСББ Квітень та адвокатом Григоржевським М.С. було укладено договір про надання правової допомоги, за умовами п. 4.1.1 якого сторони установили, що вартість послуг з надання правової допомоги за даним договором визначається з урахуванням вартості однієї години роботи, яка дорівнює 500,00 грн. Мінімальний обсяг роботи, який включається до акта виконаних робіт дорівнює - 0,1 години. Загальний обсяг роботи, що підлягає сплаті за розрахунковий місяць визначається в акті виконаних робіт (а.с. 50, 51, 52-53).

Згідно акту виконаних робіт від 25 листопада 2019 року вартість виконаної роботи складає 1000,00 грн. (а.с. 51).

Відповідно до платіжного доручення за №326 від 04 грудня 2019 року, ОСББ Квітень здійснило плату за правову допомогу в розмірі 1000,00 грн. (а.с. 54).

Отже, судові витрати позивача на правничу допомогу адвоката у даній справі складають 1000,00 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судовий збір у справі складає 1921,00 грн., який був сплачений позивачем при зверненні до суду в повному обсязі (а.с. 1).

Оскільки відповідачка є інвалідом 2-ї групи, то судовий збір з неї не стягується (а.с. 123).

На підставі ст. ст. 509, 526, 527, 610, 611, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Квітень до ОСОБА_1 про стягнення боргу за комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 21 грудня 1998 року, яка проживає в квартирі АДРЕСА_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Квітень (код ЄДРПОУ 40808544) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 липня 2017 року по 21 вересня 2020 року у розмірі 4944 (чотири тисячі дев`ятсот сорок чотири) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 21 грудня 1998 року, яка проживає в квартирі АДРЕСА_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Квітень (код ЄДРПОУ 40808544) три відсотки річних за період з 01 липня 2017 року по 21 вересня 2020 року у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 16 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 21 грудня 1998 року, яка проживає в квартирі АДРЕСА_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Квітень (код ЄДРПОУ 40808544) інфляційні витрати за період з 01 липня 2017 року по 21 вересня 2020 року у розмірі 300 (триста) гривень 28 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 21 грудня 1998 року, яка проживає в квартирі АДРЕСА_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Квітень (код ЄДРПОУ 40808544) витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2021 року.

Суддя: О.М. Сегеда