Рішення

від 09.02.2021 по справі 160/16322/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року Справа № 160/16322/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Консоль до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

07.12.2020 року Приватне підприємство Консоль (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.11.2020 року №2095478/32433715;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №30 від 27.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 року було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 05.01.2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних розрахунок коригування №30 від 27.08.2020 року до податкової накладної №15 від 13.02.2020 року. Проте, у подальшому отримано квитанцію про зупинення реєстрації вказаного розрахунку коригування, оскільки у розрахунку коригування передбачається зміна номенклатури товару/послуги 0010, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п. 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Сума компенсації вартості товару/послуги 0010, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, позивачем були надані первинні документи разом з письмовими поясненнями стосовно проведеної господарської операції, що підтверджується повідомленням про подання пояснень №1 від 29.10.2020 року та копій документів. Однак, рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2095478/32433715 від 03.11.2020 року відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №30 від 27.08.2020 року до податкової накладної №15 від 13.02.2020 року, оскільки позивачем не подані первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Разом з тим, ним були надані всі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність господарської операції між ПП Консоль та ТОВ Балівський завод залізобетонних конструкцій , а також правомірність подання на реєстрацію розрахунку коригування №30 від 27.08.2020 року. Таким чином, позивач вважає, що рішення №2095478/32433715 від 03.11.2020 року, яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування є протиправним та підлягає скасуванню.

11.01.2021 року відповідачем-1 надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення, оскільки в поданому на реєстрацію розрахунку коригування передбачається зміна номенклатури товару/послуги 0010, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п. 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Сума компенсації вартості товару/послуги 0010, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами розгляду комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з повідомленням, винесено рішення №2095478/32433715 від 03.11.2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування №30 від 27.08.2020 року в ЄРПН, з причини ненадання платником податку документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. З огляду на викладене позовні вимоги є безпідставними і не обгрунтованими, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

14.01.2021 року від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких зазначає, що категорично не погоджується із викладеною у відзиві правовою позицією, оскільки вона суперечить чинному податковому законодавству України та спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Вказує на те, що майнові права на житло ПП Консоль набуло на підставі укладеного із TOB Дніпровська будівельна компанія МІСТОБУДІВНИК договору №0102/19-1 від 01.02.2019 року, відповідно до якого ПП Консоль виступає замовником будівництва, предмет договору - будівництво житлового багатоквартирного будинку за адресою: місто Дніпро, вул. Замполіта Бєляєва, буд.8. У процесі будівництва об`єкта позивачем укладались договори з підрядними організаціями на проведення окремих будівельних робіт, підрядних робіт та послуг на купівлю та постачання будівельних матеріалів. Сам факт того, що ПП Консоль виступає замовником будівництва, є беззаперечною правовою підставою набуття майнових прав на квартири в новозведеному об`єкті будівництва.

Відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство Консоль зареєстровано 11.03.2003 року як суб`єкт господарської діяльності, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами господарської діяльності ПП Консоль за КВЕД є: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 68.10 - купівля та продаж власного нерухомого майна.

У власній діяльності ПП Консоль на праві оренди використовує офісні приміщення, які винаймає у ПрАТ Будіндустрія та ТОВ ЮА РЕАЛ ЕСТЕЙТ . Для складування залишків товарів використовує послуги зберігання у ФОП ОСОБА_1

01.02.2019 року між ПП Консоль та ТОВ Дніпровська будівельна компанія МІСТОБУДІВНИК укладено договір № 0102/19-1, предмет якого є будівництво житлового багатоквартирного будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Замполіта Бєляєва, буд. 8. У якості підрядника залучено ТОВ Балівська будівельна компанія .

У зв`язку із набуттям ПП Консоль майнових прав на квартири у новозбудованому житловому будинку, та оскільки він є суб`єктом, що здійснює продаж таких прав фізичним та юридичним особам згідно з КВЕД, між ПП Консоль та ТОВ Балівський завод залізобетонних конструкцій підписано договір купівлі-продажу майнових прав №1302/20-5 від 13.02.2020 року, відповідно до умов якого ПП Консоль (продавець) передає ТОВ Балівський завод залізобетонних конструкцій (покупець) у власність майнові права на квартиру, а покупець у свою чергу зобов`язується сплатити передбачену договором ціну. Майнові права передаються шляхом підписання акту прийому-передачі майнових прав на квартиру, який підписується сторонами після здійснення покупцем оплати вартості майнових прав та є невід`ємною частиною цього договору. Ціна майнових прав на квартиру за договором складає 916 110 грн., у тому числі ПДВ - 152 685 грн. Оплату 100% майнових прав покупець зобов`язаний здійснити у термін до 14.02.2020 року.

На виконання умов договору №1302/20-5 від 13.02.2020 року сторонами підписано додаток 2, а саме акт прийому-передачі майнових прав від 13.02.2020 року.

Крім того, ТОВ Балівський завод залізобетонних конструкцій перераховано на розрахунковий рахунок ПП Консоль 916 110 грн., що підтверджується платіжним дорученням №167 від 13.02.2020 року.

Відповідно до ст. 187 Податкового кодексу України за правилом першої події на суму отриманої оплати ПП Консоль виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №15 від 13.02.2020 року, згідно з квитанцією № 1 - зареєстровано в ЄРПН.

У подальшому, за ініціативи покупця та за взаємною згодою сторін, договір купівлі-продажу майнових прав №1302/20-5 від 13.02.2020 року розірвано на підставі додаткової угоди від 24.08.2020 року, внаслідок чого майнові права на квартиру повернуті відповідно до акту приймання-передачі майнових прав від 24.08.2020 року.

Повернення попередньо сплачених коштів ПП Консоль здійснювалось у два етапи:

- 27.08.2020 року ПП Консоль перераховано ТОВ Балівський завод залізобетонних конструкцій 450 000,00 грн., відповідно до платіжного доручення №2908 від 27.08.2020 року;

- 27.08.2020 року ПП "Консоль" перераховано ТОВ Балівський завод залізобетонних конструкцій 466 110,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 2909 від 27.08.2020 року.

За результатом повернення частини перерахованих 27.08.2020 року коштів, ПП Консоль на суму повернутої оплати 14.09.2020 року складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних розрахунок коригування №30 від 27.08.2020 року до податкової накладної №15 від 13.02.2020 року.

Проте, 14.09.2020 року ПП Консоль отримано квитанцію №1 про реєстрацію накладної /розрахунку, в якій зазначено: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 27.08.2020 року №30 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. У розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 0010, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п. 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Сума компенсації вартості товару/послуги 0010, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

На вищезазначену пропозицію позивачем було направлено на адресу податкового органу повідомлення №1 від 29.10.2020 року про надання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування №30 від 27.08.2020 року, реєстрацію якого зупинено.

Проте, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2095478/32433715 від 03.11.2020 року, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №30 від 27.08.2020 року, з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погодившись з прийнятим рішенням 05.11.2020 року ПП Консоль направило скаргу на рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, рішенням комісії ДПС з питань розгляду скарг від 11.11.2020 року №61654/32433715/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії без змін.

Позивач вважає вищевказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку №1165) передбачає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрацію розрахунку коригування позивача зупинено з тієї підстави, що передбачається зміна номенклатури товару/послуги 0010, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п. 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Сума компенсації вартості товару/послуги 0010, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Однак, суд зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування на підставі пунктів 4, 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Позивачем було надано повідомлення №1 від 29.10.2020 року про подання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено, які складені із дотриманням вимог чинного законодавства. Дані обставини не заперечувались відповідачем-1 та підтверджені письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Проте, незважаючи на надане позивачем пояснення, Комісією було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2095478/32433715 від 03.11.2020 року, яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №30 від 27.08.2020 року.

Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що підставами відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури (інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Отже, форма рішення передбачає чітке зазначення документів, які не були надані платником податків (відповідні документи необхідно підкреслити), проте, в рішенні не було підкреслено жодного документу.

В оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації розрахунку коригування на підставі копій первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції, які були надані позивачем при проведенні реєстрації податкової накладної.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, згідно з квитанцією №1 податкова накладна №15 від 13.02.2020 року, складена за фактом реалізації позивачем майнових прав на користь ТОВ Балівський завод залізобетонних конструкцій , зареєстрована в ЄРПН.

Вказана обставина означає відсутність у податкового органу станом на день складення та реєстрації податкової накладної №15 від 13.02.2020 року сумнівів щодо документального підтвердження набуття ПП Консоль майнових прав на житло.

Таким чином, неможливо встановити, яких саме документів не вистачало відповідачу-1 для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Крім того, суд не бере до уваги твердження відповідача-1 зазначені у відзиві щодо того, що на частині наданих позивачем платіжних доручень відсутня банківська печатка, оскільки така підстава зупинення розрахунку коригування відсутня як у квитанції про зупинення, так і у самому рішенні про відмову у реєстрації розрахунку коригування.

Отже, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Таким чином, суд вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2095478/32433715 від 03.11.2020 року, яким було відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №30 від 27.08.2020 року, є необґрунтованим та таким, що прийняте без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд звертає увагу на позицію викладену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункти 4, 5 Критеріїв ризиковості, а й визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення Головного управління ДІІС в Дніпропетровській області не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2095478/32433715 від 03.11.2020 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування №30 від 27.08.2020 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №30 від 27.08.2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження ДПС України, як дискреційними, оскільки даний суб`єкта владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №30 від 27.08.2020 року, що складений позивачем, датою його фактичного отримання.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4 204,02 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №3358 від 30.11.2020 року.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач-1 діяв всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства Консоль (52012, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Заводська, буд. 25, код ЄДРПОУ 32433715) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області №2095478/32433715 від 03.11.2020 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №30 від 27.08.2020 року, складеного Приватним підприємством Консоль .

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №30 від 27.08.2020 року, складений Приватним підприємством Консоль , датою його фактичного отримання.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Консоль (52012, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Заводська, буд. 25, код ЄДРПОУ 32433715) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102,01 (дві тисячі сто дві гривні одна копійка) грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Консоль (52012, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Заводська, буд. 25, код ЄДРПОУ 32433715) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102,01 (дві тисячі сто дві гривні одна копійка) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець