Рішення

від 12.02.2021 по справі 916/3342/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3342/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

розглянувши матеріали (вх. № 3456/20)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт» (26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Салькове, вул. Павлова, буд.1, код ЄДРПОУ 32954158)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Кобатранс» (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд.32, код ЄДРПОУ 39247249)

про стягнення 97 191,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

23.11.2020р. товариство з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Кобатранс» , в якій просить суд стягнути з відповідача 97 191,34 грн.- заборгованості, у тому числі: 92 125,70 грн. - основної заборгованості, 2 748,66 грн. - 3% річних, 2 316,98 грн. - інфляційних витрат, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №47/18 від 27.12.2018р. в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2020р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт» залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

07.12.2020р. до Господарського суду Одеської області від ТОВ «Чарнокіт» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. №32567/20).

Враховуючи перебування судді Мостепаненко Ю.І. з 30.11.2020р. на лікарняному, ТОВ «Чарнокіт» , шляхом направлення листа суду № 916/3342/20/10158/2020 від 08.12.2020р., було повідомлено про відкладення розгляду заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3342/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 18.12.2020р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 29.12.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачу по справі ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 18.12.2020р. була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: 65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд.32, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №546378694498, сформованого судом від 24.11.2020р., та отримана останнім 24.12.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступних висновків та встановив таке.

27.12.2018р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кобатранс» (покупець) було укладено договір №47/18, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупця щебінь гранітний (далі - продукція або товар ) згідно додатків, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язався прийняти продукцію та оплатити її на умовах, визначених дійсним договором.

Відповідно до п.2.1 договору, при визначені кількості товару сторони будуть застосовувати міжнародну систему одиниць SI , кількість товару буде визначатися в метричних тоннах.

Якість продукції відповідає ДСТУ 8267-93 (п.3.1 договору).

Базисні умови поставки зазначаються в Додатках. Умови поставки: самовивіз зі складу Продавця (п.4.1,4.2 договору).

Згідно розділу 5 договору, ціна на продукцію визначається в національній валюті України та зазначається в Додатках. Ціна на продукцію є фіксованою та може змінюватись за згодою сторін, про що сторони підписують додаткову угоду.

Відповідно до п.6.1 договору, розрахунок здійснюється за кожну погоджену партію продукції грошовими коштами в безготівковому порядку в національній валюті України шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно п.6.2 договору, за письмовою згодою продавця можливі інші форми розрахунків, не заборонені діючим законодавством України.

Відповідно до п.7.1 договору, для здійснення прийому товару продавець надає покупцю наступні документи: рахунок в одному екземплярі на партію товару; видаткову накладну; паспорт на продукцію; податкова накладна.

Згідно п.7.2 договору, прийом товару по кількості здійснюється представником Покупця за вагою вказаною в видатковій накладній та відповідним чином зваженому на вагах.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.3 договору).

Також, до договору №47/18 від 27.12.2018р. між сторонами було укладено специфікації, відповідно до яких сторони погодили найменування, кількість, ціну та умови поставки товару, а саме: №1 від 27.12.2018р.; № 2 від 28.02.2019р.; №3 від 03.04.2019р.

На виконання умов договору №47/18 від 27.12.2018р., в період з 01.11.2019р. по 21.11.2019р. ТОВ «Чарнокіт» було поставлено ТОВ «Кобатранс» товару на загальну суму 155 469,30 грн., при цьому, відповідачем було частково сплачено за отриманий товар в загальній сумі 50 000 грн.

Актом звірки взаєморозрахунків за договором №47/18 від 27.12.2018р., за період - листопад 2019р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатками останніх, сторони узгодили, що заборгованість відповідача станом на 30.11.2019р. становить 142 125,70 грн., при цьому, початкове сальдо на користь позивача станом на 30.11.2019р. становило 36 656,40 грн.

Також, відповідачем після підписання акту звірки взаєморозрахунків було сплачено за отриманий товар в сумі 50 000 грн.

З огляду на несплату заборгованості за договором №47/18 від 27.12.2018р., позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кобатранс» про стягнення 92 125,70 грн. - основної заборгованості, 2 748,66 грн. - 3% річних та 2 316,98 грн. - інфляційних витрат.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 27.12.2018р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кобатранс» (покупець) було укладено договір №47/18, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупця щебінь гранітний згідно додатків, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язався прийняти продукцію та оплатити її на умовах визначених дійсним договором.

Згідно до п. 4.1 договору, базисні умови поставки зазначаються в Додатках. Умови поставки: самовивіз зі складу Продавця (4.2 договору).

До договору №47/18 від 27.12.2018р. між сторонами було укладено специфікації, відповідно до яких сторони погодили найменування, кількість, ціну та умови поставки товару - самовивіз, а саме: №1 від 27.12.2018р. - щебінь фр.0х70, у кількості 1000 тон, на загальну суму 145 000 грн.; № 2 від 28.02.2019р. - щебінь фр.5х20, у кількості 1000 тон, на загальну суму 195 000 грн.; №3 від 03.04.2019р. - щебінь фр.5х20, у кількості 1000 тон, на загальну суму 205 000 грн.; щебінь фр.20х40, у кількості 1000 тон, на загальну суму 185 000 грн.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.7.1 договору, для здійснення прийому товару продавець надає покупцю наступні документи, зокрема, видаткову накладну.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору №47/18 від 27.12.2018р., в період з 01.11.2019р. по 21.11.2019р. ТОВ «Чарнокіт» було поставлено ТОВ «Кобатранс» товару на загальну суму 155 469,30 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін та скріпленими печатками видатковими накладними, а саме: №4921 від 01.11.2019р. на суму 6 027 грн.; №4922 від 01.11.2019р. на суму 6 323 грн.; №4932 від 02.11.2019р. на суму 18 597,30 грн.; №4944 від 04.11.2019р. на суму 5 624 грн.; №4945 від 04.11.2019р. на суму 6 326,30 грн.; №4948 від 04.11.2019р. на суму 2 908 грн.; №4949 від 04.11.2019р. на суму 6 281,20 грн.; №4952 від 04.11.2019р. на суму 6 211,50 грн.; №4956 від 04.11.2019р. на суму 3 078 грн.; №5073 від 07.11.2019р. на суму 3 000 грн.; №5088 від 07.11.2019р. на суму 6 039,30 грн.; №5089 від 07.11.2019р. на суму 6 264,80 грн.; №5090 від 07.11.2019р. на суму 3 058 грн.; №5091 від 07.11.2019р. на суму 6 059,80 грн.; №5135 від 09.11.2019р. на суму 21 486,20 грн.; №5140 від 11.11.2019р. на суму 6 215,60 грн.; №5175 від 12.11.2019р. на суму 6 236,10 грн.; №5254 від 14.11.2019р. на суму 29 804,20 грн.; №5354 від 21.11.2019р. на суму 2 972 грн.; №5355 від 21.11.2019р. на суму 3 048 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п.6.1 договору, розрахунок здійснюється за кожну погоджену партію продукції грошовими коштами в безготівковому порядку в національній валюті України шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця..

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

При цьому, на виконання умов договору №47/18 від 27.12.2018р., відповідачем за отриманий товар було сплачено частково, а саме: 15.11.2019р. у сумі 50 000 грн., із призначенням платежу оплата за ТМЦ зг. дог №47/18 від 27.12.2018р. , що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1749 .

Як встановлено судом, з наявного в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків за договором №47/18 від 27.12.2018р., за період - листопад 2019р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатками останніх, позивачем за договором №47/18 від 27.12.2018р., в період з 01.11.2019р. по 21.11.2019р., було поставлено відповідачу товару на загальну суму 155 469,30 грн., при цьому початкове сальдо на користь позивача станом на 30.11.2019р. становило 36 656,40 грн.

З вищевказаного акту звірки вбачається, що в період з 01.11.2019р. по 21.11.2019р. ТОВ «Кобатранс» було частково оплачено за отриманий товар у сумі 50 000 грн., згідно платіжного доручення №1749 від 15.11.2019р., у зв`язку із чим у відповідача станом на день підписання акту була наявна заборгованість перед ТОВ «Чарнокіт» в сумі 142 125,70 грн.

Разом з тим, відповідачем після підписання акту звірки взаєморозрахунків було сплачено за отриманий товар 03.12.2019р. у сумі 50 000 грн., із призначенням платежу оплата за ТМЦ зг. дог №47/18 від 27.12.2018р. , що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1785.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з огляду на сплату відповідачем 100 000 грн. з 192 125,70 грн. (155 469,30 грн. - сума поставки товару + 36 656,40 грн. - початкове сальдо в акті звірки на користь позивача), станом на день подання позову, залишаються неоплаченими ТОВ «Кобатранс» партії товару поставлені за видатковими накладними: №5073 від 07.11.2019р. на суму 3 000 грн.; №5088 від 07.11.2019р. на суму 6 039,30 грн.; №5089 від 07.11.2019р. на суму 6 264,80 грн.; №5090 від 07.11.2019р. на суму 3 058 грн.; №5091 від 07.11.2019р. на суму 6 059,80 грн.; №5135 від 09.11.2019р. на суму 21 486,20 грн.; №5140 від 11.11.2019р. на суму 6 215,60 грн.; №5175 від 12.11.2019р. на суму 6 236,10 грн.; №5254 від 14.11.2019р. на суму 29 804,20 грн.; №5354 від 21.11.2019р. на суму 2 972 грн.; №5355 від 21.11.2019р. на суму 3 048 грн.

При цьому, позивач вказує, що поставлений товар за видатковою накладною №5073 від 07.11.2019р. на суму 3 000 грн. оплачений у розмірі 2 058,30 грн., та борг за зазначеною накладною складає 941,70 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 1749 від 15.11.2019р. на суму 50 000 грн. та № 1785 від 03.12.2019р. на суму 50 000 грн., у відомостях про призначення платежу лише вказано, що оплата відбувалася згідно договору, що у свою чергу унеможливлює достеменно встановити та стверджувати за якими саме видатковими накладними здійснювалась оплата ураховуючи те, що правовідносини між сторонами є сталими та триваючими, з огляду на наявні в матеріалах справи за договором № 47/18 від 27.12.2018р. видаткові накладні (за період з 01.10.2019р. - 09.10.2019р.) та платіжні доручені (за період з 24.10.2019р. по 31.10.2019р.), які надані позивачем в обґрунтування виникнення в акті звірки початкового сальдо на користь ТОВ «Чарнокіт» .

Враховуючи зазначене, суд зазначає, що у випадку, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.12.2019р. у справі №911/2630/18 та роз`ясненнях Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України у листі № 06-10/10-1215 від 29.10.2004 р.

Приймаючи до уваги відсутність застережень щодо зарахування платежів в укладеному між сторонами договорі, враховуючи встановлені судом обставини, а також з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 92 125,70 грн . відповідач, суду не надав, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Чарнокіт» в цій частині цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% та інфляційних нарахувань, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок.

При перевірці розрахунків 3% річних в розмірі 2 748,66 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 2 316,98 грн., здійснених позивачем за загальний період з 21.11.2019р. по 18.11.2020р., судом встановлено їх помилковість, з огляду на неправильне визначення, початкової дати виникнення у відповідача заборгованості за отриманий товар, з огляду на що, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", з урахуванням кінцевої дати визначеної позивачем, здійснено власний розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, відповідно до якого сума 3% річних складає 2 816,92 грн. та інфляційних нарахувань складає 1 003,65 грн.

Видаткова накладна №Сума боргу (грн.)Період простроченняСума 3% річнихСума інфляційних нарахувань 5073 від 07.11.19 3 000 08.11.19-14.11.19 1,73 - 941,70 15.11.19-18.11.20 28,57 10,32 5088 від 07.11.19 6039,30 08.11.19-18.11.20 186,70 66,19 5089 від 07.11.19 6264,80 08.11.19-18.11.20 193,67 68,66 5090 від 07.11.19 3058 08.11.19-18.11.20 94,53 33,52 5091 від 07.11.19 6059,58 08.11.19-18.11.20 187,32 66,41 5135 від 09.11.19 21 486,20 10.11.19-18.11.20 660,69 235,50 5140 від 11.11.19 6 215,60 12.11.19-18.11.20 190,10 68,13 5254 від 14.11.19 29 804,20 15.11.19-18.11.20 904,21 326,67 5175 від 12.11.19 6 236,10 13.11.19-18.11.20 190,22 68,35 5354 від 21.11.19 2972 22.11.19-18.11.20 88,46 29,57 5355 від 21.11.19 3048 22.11.19-18.11.20 90,72 30,33 Всього: 2816,92Всього: 1003,65

Приймаючи до уваги викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 003,65 грн.

Разом з тим, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право належить виключно позивачу, суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 748,66 грн., які безпосередньо заявлені у позові.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги зі стягненням з відповідача на користь позивача 92 125,70 грн. - основної заборгованості, 2 748,66 грн. - 3% річних, 1 003,65 грн. - інфляційних витрат.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кобатранс» (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд.32, код ЄДРПОУ 39247249) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт» (26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Салькове, вул. Павлова, буд.1, код ЄДРПОУ 32954158) 92 125 (дев`яносто дві тисячі сто двадцять п`ять ) грн. 70 коп. - основної заборгованості, 2 748 (дві тисячі сімсот сорок вісім) грн. 66 коп. - 3% річних, 1 003 (одну тисячу три) грн. 65 коп. - інфляційних витрат та 2 073 (дві тисячі сімдесят три) грн. 59 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.І. Мостепаненко

Повний текст складено 12 лютого 2021 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко