Рішення

від 02.02.2021 по справі 525/1493/20

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1493/20

Провадження №2/525/155/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2021 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Прасол Я.В.,

секретар судових засідань - Пархоменко Я.І.,

розглянувши на підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Лисенко Наталія Василівна до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

09.12.2020 ОСОБА_1 звернулася до Великобагачанського районного суду Полтавської області з вищевказаною позовною заявою.

На підтвердження своїх вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_3 , останнім постійним місцем проживання якого було АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склав заповіти, згідно яких належний йому житловий будинок, що знаходиться АДРЕСА_1 , він заповів своїй невістці ОСОБА_4 , а земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва він заповів онуці ОСОБА_1 .

Земельна ділянка площею 0,73 га ( 0,25 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а 0,48 га - для ведення особистого селянського господарства) залишилася неохоплена заповітом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 . За життя вона склала заповіт, яким належне їй майно заповіла своїй дочці - ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.09.2020, виданого приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Сахаровою Л.І., після смерті ОСОБА_4 спадкоємицею за заповітом і власником житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , є сестра позивача - ОСОБА_2 .

Земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту серія 1V-ПЛ №052538, виданого Радивонівською сільською радою 29.12.1997. Державний акт видано на земельну ділянку площею 0,73 га, з яких 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а 0,48 га для ведення особистого підсобного господарства.

Земельній ділянці площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , присвоєно кадастровий номер 5320284305:05:001:0075 і на неї поширюються вимоги ст. 120 ЗК та ст. 377 ЦК України (перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду).

Земельній ділянці площею 0,48 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , присвоєно кадастровий номер 5320284305:05:001:0130 і вона увійшла до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 .

Єдиною спадкоємицею за законом, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 є позивач, по праву представлення на долю батька ОСОБА_5 , який помер до відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її сестра ОСОБА_2 , як онука померлого, також є спадкоємицею за законом на долю батька, але вона спадщину не приймала і претензій на земельну ділянку площею 0, 48 га для ведення особистого селянського господарства не має. Інших спадкоємців за законом та заповітом у померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 немає.

З метою вирішення спору без подання позову до суду ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса з заявою щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки площею 0,73 га, що належали померлому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку заміщення державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори Уманець М.В., їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку розміром 0,73 га, що розташована в АДРЕСА_1 , через те, що право на земельну ділянку розміром 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд переходить власнику будинку відповідно до ст. 377 ЦК України, а тому вчинення цієї нотаріальної дії суперечить законодавству України.

Посилаючись на вищевикладені обставини позивач ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності наземельну ділянку площею 0,48 га для ведення особистого селянського господарства, що розташований по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5320284305:05:001:0130, як спадкоємицею по закону по праву представлення на долю батька ОСОБА_5 , який помер до відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті діда ОСОБА_3 (а.с.2-7).

Ухвалою суду від 14.12.2020 відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і підготовче засідання призначено на 15.01.2021 (а.с.32).

15.01.2021 підготовче засідання відкладено на 02.02.2021 з поважних підстав (а.с.62).

У підготовче засідання усі учасники справи не з`явилися.

Від позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Лисенко Н.В. до суду надійшла заява про підтримання заявлених позовних вимог та про розгляд справи у їх відсутність (а.с.44, 69).

Представник відповідача Великобагачанської селищної ради у підготовче засідання не з`явився, до проведення підготовчого засідання у справі від установи надійшов лист у якому селищна рада позовні вимоги визнала в повному обсязі, повідомила, що заперечень щодо позовних вимог ОСОБА_1 не має та просила справу розглядати без участі їх представника (а.с.46).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилася, до його проведення від неї надійшла заява про те, що вона позовні вимоги визнає, заперечень не має, просить справу розглядати без її участі (а.с.43).

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідач у справі має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу (п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України). За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи неявку сторін в підготовче засідання 02.02.2021, суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по даній справі, що надані сторонами на засадах змагальності і диспозитивності, давши всім доказам у справі належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05.08.1988 (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачки по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього серії серії НОМЕР_2 від 15.04.2006 (а.с.14).

Позивач ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_3 від12.07.1961, свідоцтвом про укладення шлюбу від 18.07.1981 (а.с. 17), повторним свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , батька позивача, серії НОМЕР_4 від 23.06.1952 (а.с. 18).

Згідно заповіту, посвідченого секретарем Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області 06.08.1996, реєстровий № 119, ОСОБА_3 належний йому житловий будинок, що знаходиться АДРЕСА_1 , заповів своїй невістці ОСОБА_4 , що підтверджується копією заповіту (а.с.7).

Згідно заповіту, посвідченого секретарем Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області 15.09.2004 року, реєстровий № 191, ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповів ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача по справі ОСОБА_1 (а.с.17) - ОСОБА_4 , останнім постійним місцем проживання якої було АДРЕСА_1 (а.с.16). За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла своїй дочці - ОСОБА_2 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.01.2007, виданого державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області Бутенко Л.І., після смерті ОСОБА_3 спадкоємицею за заповітом на земельну ділянку площею 4,64 га для ведення товарного с/г виробництва, що знаходиться на території Радивонівської сільської ради Великобагачанського району, є позивачка - ОСОБА_1 (а.с.4).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.09.2020, виданого приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округа Полтавської області Сахаровою Л.І., після смерті ОСОБА_4 спадкоємицею за заповітом і власником житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , є сестра позивачки - ОСОБА_2 (а.с.5).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ №052538 ОСОБА_3 був власником земельної ділянки площею 0,73 га, що розташована в с. Чапаєвка, Радивонівської сільської ради, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, будівель і споруд, та ведення особистого підсобного господарства (а.с. 22-23).

Згідно довідки Виконавчого комітету Великобагачанської сільської ради №180 від 18.08.2020 АДРЕСА_2 , згідно рішення 4 сесії 7 кликання Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 09.02.2016 Про перейменування вулиць Радивонівської сільської ради та зміни нумерації будинків (а.с. 21).

Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_3 значиться власником земельної ділянки площею 0,48га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5320284305:05:001:0130, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства (а.с. 70).

Згідно листа Відділу у Великобагачанському районі ГУ ДЗК у Полтавській області від 31.07.2020 №720/02-20 вбачається, що земельній ділянці площею 0,48 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ОСОБА_3 було присвоєно кадастровий номер 5320284305:05:001:0130, цільове призначення землі вірно визначено у державному земельному кадастрі (а.с. 25).

24.07.2020 року в.о. в порядку заміщення державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори Уманець М.В. винесено постанову про відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку розміром 0,73 що розташована в АДРЕСА_1 , через те, що відповідно до ст. 377 ЦК України земельна ділянка площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , переходить власнику житлового будинку і вчинення цієї нотаріальної дії суперечить законодавству України (а.с.13).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5, 6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З повідомлення в.о. в порядку заміщення державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори Уманець М.В. від 12.01.2021 №4/01-16, а також з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та копій документів зі спадкової справи №238/2006 встановлено, що у нотаріальній конторі заведена спадкова справа після померлого ОСОБА_3 . Заяву про прийняття спадщини після нього подала ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Інших заяв від інших спадкоємців чи про відмову від прийняття спадщини не надходили, свідоцтва про право на спадщину по заповіту видані: 17.01.2007 на ім`я ОСОБА_1 на приватизовану земельну ділянку площею 4,64 га; 26.01.2007 на ім`я ОСОБА_4 на житловий будинок (а.с.47-55).

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

У відповідності до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене законом коло осіб з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві та розрахунку, що він залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як одержання права на спадкування наступною чергою (частина друга статті 1258 ЦК України) та зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом . Одержання права на спадкування наступною чергою (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом в межах певної черги впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги.

Спадкування за правом представлення врегульовано положеннями статті 1266 ЦК України, якою передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу в певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем. Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини.

Таких висновків дійшов Верховний суд в постанові від 15.04.2020 за наслідками касаційного перегляду судових рішень у цивільній справі № 522/ 8421/17-ц.

Перелік осіб (спадкоємців), які мають право на спадкування за правом представлення, встановлений нормами статті 1266 ЦК України, є вичерпним.

Таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 14.03.2019 за наслідками касаційного перегляду судових рішень у цивільній справі № 755/15364/17.

До числа спадкоємців за правом представлення належать:1) внуки спадкодавця - спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, тобто синові, дочці спадкодавця 2) прабаба, прадід спадкодавця - спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім дітям, тобто бабі, дідові спадкодавця; 3) племінники спадкодавця - спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, тобто сестрі, братові спадкодавця; 4) двоюрідні брати та сестри спадкодавця - спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, тобто тітці, дядькові спадкодавця.

Зі встановлених судом обставин вбачається, що ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину після смерті діда ОСОБА_3 , шляхом подання заяви до нотаріуса, є спадкоємицею по прямій низхідній лінії, оскільки є дочкою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто раніше ніж відкрилася спадщина, після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дана сукупність юридичних фактів дозволяє дійти висновку про можливість спадкування ОСОБА_1 спадкового майна за правом представлення по закону після смерті діда ОСОБА_3 , позивачка належить до першої черги спадкування за законом.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Пленум ВСУ в постанові № 20 від 22.12.1995 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності вказав, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

У зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1225, 1258, 1261, 1266, 1268-1270 ЦК України, ст.ст.4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 128, 141, 200, 206, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку розміром 0,48 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320284305:05:001:0130, що знаходиться по АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом, за правом представлення, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

представник позивача: адвокат Лисенко Наталія Василівна, місце знаходження селище Велика Багачка, вулиця Українська, 19, Полтавської області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №248 від 26.12.1995;

відповідач: Великобагачанська селищна рада Великобагачанського району Полтавської області, юридична адреса: Полтавська область, Великобагачанський район, сел. Велика Багачка, вул. Каштанова, 20, код ЄДРПОУ 21044600;

третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повне рішення суду складене 12.02.2021.

Суддя Я.В. Прасол