Справа № 242/3437/19
Провадження № 2/242/177/21
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
11 лютого 2021 року м. Селидове
Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Хацько Н.О., за участю: секретаря судового засідання Фоміної Н.М., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні Селидівського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету позову Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, Службу у справах дітей Вугледарської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, мотивуючи вимоги тим, що він з відповідачкою з 14 липня 2007 року перебував у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу з відповідачкою народились двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 17 жовтня 2018 року шлюб між ним та відповідачкою було розірвано рішенням Селидівського міського суду Донецької області. Після розірвання шлюбу відповідачка не мешкає разом з ними, покладених законом батьківських обов`язків не виконує, матеріальної та іншої допомоги не надає. Позивач самостійно вирішує всі питання щодо виховання дітей. Відповідачка жодним чином не піклується про дітей, не цікавиться їх успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей. Крім того, відповідачка не забезпечує дітей необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на фізичний розвиток дітей. Також відповідачка не надає матеріальної допомоги на утримання дітей. На підставі викладеного позивач просить позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідачки на його користь на утримання малолітніх дітей аліменти у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подання заяви та до досягнення повноліття.
Ухвалою Селидівського міського суду від 26 серпня 2020 року позовну заяву відкрито провадження по даній справі та у порядку позовного (загального) провадження призначено підготовче засідання.
Ухвалою Селидівського міського суду від 10 грудня 2020 року закрито підготовче провадження по зазначеній справі та справу призначено до судового розгляду, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету позову Службу у справах дітей Вугледарської міської ради та зобов`язано надати висновок, щодо роз`яснення спору.
Позивач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву, в якій підтримав позов, просить суд слухати справу у його відсутність та не заперечував проти винесення по справі заочного рішення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце слухання справи. Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.
Представник третьої особи, який не заявляє самостійних вимог, щодо предмету позову Орган опіки та піклування Селидівської міської ради у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, Надав суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, при прийняті рішення врахувати висновок Орган опіки та піклування Селидівської міської ради № 02-23/4-771 від 03 серпня 2020 року.
Представник третьої особи, який не заявляє самостійних вимог, щодо предмету позову Службу у справах дітей Вугледарської міської ради у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, вирішити питання на розгляд суду та зазначив про неможливість надання висновку про доцільність або недоцільність позбавлення батьківських прав відповідачку, у зв`язку з неявкою відповідача до Служби у справах дітей Вугледарської міської ради, крім того зазначив, що під час неодноразового відвідування відповідача за адресою проживання, ніхто не відчинив двері.
Дослідивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Даний висновок суду ґрунтується на наступному.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17 грудня 2007 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21 вересня 2011 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно копії рішення Селидівського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2018 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до характеристик від 24 вересня 2019 року та 25 вересня 2019 року наданих ЗОШ І-ІІІ № 2 м. Селидове, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчаються у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 м. Селидове, характеризуються позитивно. Батько дітей бере активну участь у вихованні дітей, мати відвідувала у школі ОСОБА_6 , коли останній навчався у 1 класі.
Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , складеного 05 лютого 2021 року Службою у справах дітей Селидівської міської ради, за вищезазначеною адресою проживають ОСОБА_7 дружина, чоловік ОСОБА_1 , діти ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , умови проживання добрі, є окремі обладнані дитячі кімнати, наявні дитячій одяг, побутова техніка, іграшки та книжки.
Згідно висновку № 02-23/4-771 від 03 серпня 2020 року, Орган опіки та піклування Селидівської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно до ст. 20 Конвенції дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою.
Статтею 27 Конвенції передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплені обов`язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, установленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
З метою захисту найвищих інтересів дітей, для забезпечення стабільних та гармонійних умов їх життя, а також рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, суд вважає, що позов про позбавлення відповідача батьківських прав підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено та підтверджено доказами, що відповідачка протягом тривалого часу не займається вихованням дітей, не цікавиться їх життям та станом здоров`я, не спілкується з ними, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.
Щодо вирішенні позовних вимог про стягнення аліментів з відповідача, необхідно зазначити наступне.
Суд враховує роз`яснення викладені в п. 16 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав з приводу того, що одночасно з позбавленням батьківських прав, суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і після пологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування .
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, …батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини… .
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Згідно статті 8 Закону України Про охорону дитинства , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання дитини.
При вирішенні питання про розмір аліментів, який повинно бути стягнуто з відповідачів, суд враховує вимоги ч. 2 ст.182 СК України, якою визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно до вимог ч.2, 3 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Тому суд вважає, що з відповідачки підлягають стягненню аліменти на утримання дітей у частковому співвідношенні до її доходу у розмірі 1/3 частини, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Оскільки позивач 14 серпня 2020 року звернувся до суду з даним позовом, суд вважає необхідним стягнути аліменти з відповідачки з 14 серпня 2020 року.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік (на день звернення до суду з позовною заявою) прожитковий мінімум для працездатних осіб, станом на 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2027 грн.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до вимог п.п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір в розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог п.п 2 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір в розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем одночасно заявлено дві вимоги, одна з яких майнового (стягнення аліментів), а друга немайнового (позбавлення батьківських прав) характеру.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволенні повністю, судові витрати покладаються на відповідача.
Оскільки, відповідно до вимог п. 3, п. 7, ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивач у справах про стягнення аліментів та громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, тому виходячи з вимог ч 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 20, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991 року, ст. 51 Конституції України, ст. ст. 11, 81, 141, 212-215, 263-265, 288 ЦПК України, ст.ст. 19, 150, 164, 166, 180, 181 СК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету позову Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, Службу у справах дітей Вугледарської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 14 серпня 2020 року до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (адреса реєстрації АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (адреса реєстрації АДРЕСА_3 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету позову: Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, місце реєстрації АДРЕСА_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету позову: Службу у справах дітей Вугледарської міської ради, місце реєстрації АДРЕСА_5 .
Суддя Н.О. Хацько
Суд | Селидівський міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2021 |
Оприлюднено | 15.02.2021 |
Номер документу | 94848368 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Селидівський міський суд Донецької області
Хацько Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні