Ухвала

від 10.02.2021 по справі 304/133/21

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/133/21 Провадження № 1-кс/304/33/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2021 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_3 , її захисника адвоката ОСОБА_4 , старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 , розглянувши його клопотання, затверджене начальником Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42020070000000182 від 24 квітня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42020070000000182 від 24 квітня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.204 КК України, про накладення арешту на виявлений та вилучений у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон марки «Самсунг А20», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 , заборонивши ОСОБА_3 або будь яким іншим особам розпоряджатися та користуватися вказаним майном, залишивши пріоритет визначення місця подальшого зберігання вилученого майна за слідчими органу досудового розслідування. Клопотання мотивує тим, що 22 квітня 2020 року прокуратурою Закарпатської області розпочато досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 204 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР за № 42020070000000182. Підставою для початку досудового розслідування та внесення відповідних відомостей до ЄРДР стало отримання співробітниками УСБУ в Закарпатській області інформації про те, що службовими особами приватних структур при ввезенні паливно-мастильних матеріалів (далі ПММ) до Закарпатської області використовуються завідомо підроблені документи щодо якості нафтопродуктів та їх походження. Крім цього зберігання нафтопродуктів здійснюється у місцях, які не відповідають вимогам ДСТУ, що створює реальну загрозу їх витоку та забруднення навколишнього середовища, завдавши при цьому значної екологічної шкоди, що у свою чергу може призвести до настаннях тяжких або особливо тяжких наслідків. Зазначає, що за наявними даними виготовлення нафтопродуктів здійснюється за межами Закарпатської області на не сертифікованому обладнанні шляхом змішування абсорбенту, хімічних домішок та присадок з ПММ з метою підвищення октанового числа та якості пального. Виготовлене таким чином пальне реалізовується за готівку через підконтрольні компанії на адреси суб`єктів господарювання за вказаними підробленими документами, без відповідного обліку, що у свою чергу призводить до ухилення від сплати всіх необхідних акцизних податків та зборів до Державного бюджету України, чим завдаються значні збитки економічним інтересам України. 25 січня 2021 року постановою прокурора групи прокурорів у даному кримінальному провадженні відповідно до ч. 3 ст. 216 КПК України підслідність вказаних кримінальних правопорушень визначено за слідчими слідчого управління ГУ ДФС в Закарпатській області. Згідно листа УСБ України в Закарпатській області від 22 січня 2021 року № 58/8-143 встановлено, що в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій отримано інформацію щодо активної діяльності на території Перечинського району Закарпатської області АЗС «Sun Oil», у господарській діяльності якої використовується спеціальне технічне обладнання та програмне забезпечення для проведення товарних операцій з реалізації світлих фальсифікованих нафтопродуктів в обхід касових апаратів обліку, яка розташована в м. Перечин, вул. Ужанська, 25 (земельна ділянка з кадастровим номером 2123255100:01:003:0059), куди ПММ постачаються з оптової нафтобази ПАТ «Закарпатнафтопродукт Мукачево», що знаходиться в м. Мукачево, вул. Берегівська об`їзна, 11. Ініціатор клопотання зазначає, що у зв`язку з неефективністю здійснення досудового розслідування слідчими СУ ГУДФС подальше проведення такого постановою першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури доручено слідчим відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області. В рамках виконання доручення співробітниками УСБУ в Закарпатській області встановлено, що організатором протиправного механізму є громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким зареєстровано ряд підприємств, діяльність яких пов`язана з оптовою та роздрібною торгівлею світлих нафтопродуктів на території Закарпатської області через мережу АЗС «Маркет». Отримані органом досудового розслідування дані свідчать про створення та можливу діяльність на території регіону фінансово-промислової групи «Коган», яка складається з понад тринадцяти товариств, які містять ознаки фіктивності та реквізити яких використовуються у протиправних фінансових оборудках. До вказаної групи належать ТОВ «ОЙЛГАЗТРЕЙД» (ЄДРПОУ 39698290), ТОВ «БРІДЖТРЕЙД» (ЄДРПОУ 39698180), ТОВ «ЛСК-ОЙЛ» (ЄДРПОУ 43219076), ТОВ «КАРТ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 36908681), ТОВ «ЛІГ» (ЄДРПОУ 37958115), ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ТРЕЙД-ОЙЛ» (ЄДРПОУ 39823852), ТОВ «МАКСІ ЕНЕРДЖІ» (ЄДРПОУ 42048922), ТОВ «Київтрансойл» (ЄДРПОУ 38021226), ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ХОЛДИНГ» (ЄДРПОУ 42041400), ТОВ «АРДЖИЛЛ ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42577986), ТОВ «Енерговест» (ЄДРПОУ 39997161), ТОВ «ПОЛІСТАР» (ЄДРПОУ 30918453), які використовуються для ввезення на територію Закарпатської області ПММ, що у свою чергу реалізовуються у так звані «наливайки» без відповідного податкового обліку та сплати необхідних платежів і зборів до державного і місцевих бюджетів. Крім цього ініціатор клопотання посилається на те, що окремі підприємства фінансово-промислової групи «Коган» активно використовують механізми виведення отриманих незаконним шляхом коштів за кордон (до Польщі, Ірландії, ОАЕ), при цьому відшкодовуючи ПДВ, тим самим виснажуючи державний бюджет та незаконно привласнюючи державні кошти; загальна сума виведених за кордон коштів у 2019 році склала близько 130 млн грн, при цьому останні отримали з державного бюджету відшкодування ПДВ на суму близько 2,5 млн грн. Також співробітниками оперативного підрозділу УСБУ в Закарпатській області отримані дані щодо причетності до організації діяльності протиправного механізму на території регіону громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який організовував поставку ПММ, їх облік, зберігання, транспортування, та реалізацію так званим «наливайкам» на території Закарпатської області, без жодних на це дозвільних документів. За оперативними даними вказаний громадянин залучив до протиправної діяльності місцевих мешканців, з числа осіб, які мають освіту за спеціальністю «бухгалтер», а саме ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка виконує функцію бухгалтера ТОВ «МАКСІ ЕНЕРДЖІ» та ТОВ «Київтрансойл» та безпосередньо здійснює продажу пального. В ході досудового розслідування 25 листопада, 17 та 18 грудня 2020 року на підставі постанов прокурора проведено негласні слідчі (розшукові) дії контроль за вчиненням злочину у формі контрольної закупки бензину А-95 та дизельного пального за адресами: Закарпатська область м. Мукачево, вул. Берегівська об`їзна, 11, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_4 . Так, відповідно до листів ДП «Орган сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА-СЕПРО» за № 0393/ОС, 0394/ОС, 0394/ОС та 0396/ОС від 29 грудня 2020 року вказані зразки, відібрані під час контрольних закупок, бензину А-95 відповідають вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро, Технічні умови» для марки А-95-Євро5-Е5, крім показника «об`ємна частка бензолу», що забезпечує підвищення «детонаційної стійкості: октанове число за дослідним методом», що визначає марку бензину А-95, але є неприпустимим через негативний вплив на стан довкілля. Згідно висновку судового експерта № 2501/1 від 25 січня 2021 року, за результатами проведення товарознавчої експертизи, досліджуваний бензин, що придбаний 25 листопада 2020 року на АЗС за адресою: Тячівський район смт Тересва, вул. Хмельницького, 6А, не відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро, Технічні умови» для марки А-95 Євро5-Е5 як було встановлено сертифікованою лабораторією, оскільки об`ємна частка бензолу у досліджуваному бензині складає 1,26 %, тоді як допустима норма згідно Вимог становить 1,0 %, а відтак об`ємна частка перевищує допустиму норму на 0,26 %, що має дуже шкідливу дію як для транспортного засобу, так і для навколишнього середовища, та свідчить про додавання штучних домішок бензолу; одним із тяжких наслідків хронічної інтоксикації бензолом є розвиток у деяких випадках гострих та хронічних лейкозів. За таких обставин на території ПАТ «Закарпатнафтопродукти-Мукачево» за адресою: Закарпатська область м. Мукачево, вул. Берегівська об`їзна, 11, здійснюється торгівля фальсифікованим пальним (бензином), яке згідно ст. 215 Податкового кодексу України являється підакцизним товаром, за цінами значно нижчими, ніж ринкові в обхід податкового обліку та звітності. Органом досудового розслідування проведенням негласних слідчих (розшукових) дій встановлено місця здійснення зазначеної протиправної діяльності, а також осіб, причетних до збуту фальсифікованого пального. Крім цього слідчий зазначає, що 03 лютого 2021 року органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Самсунг А20», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 . На підставі наведеного слідчий вважає, що у органу досудового розслідування наявні підстави для застосування в межах даного кримінального провадження такого виду його забезпечення як арешт майна, оскільки вказаний мобільний телефон підпадає під ознаки, перераховані у ст. 98 КПК України, а відтак є речовим доказом у кримінальному провадженні та підлягає збереженню відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. На підставі наведеного слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_15 своє клопотання підтримав частково та просив накласти арешт лише на мобільний телефон.

Представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на те, що таке подане особою, яка не уповноважена звертатися з таким клопотанням, тобто слідчим, тоді як з клопотанням про арешт майна третьої особи до слідчого судді має право звертатись прокурор. Крім цього зазначив, що сам мобільний телефон, на який слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та до нього не може бути застосований арешт з метою збереження речового доказу, і взагалі, вилучення такого суперечить вимогам ч. 2 ст.168 КПК України. Також захисник вказує на те, що дане клопотання не тільки не доводить необхідність арешту майна, але і не підтверджується доданими до нього документами, якими слідчий, прокурор повинні обґрунтовувати доводи клопотання. Крім цього зазначає, що обмеження володіння, користування та розпорядження приватною власністю є порушенням вимог статей 13, 41 Конституції України, а також ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не під вповідає принципу розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_3 позицію свого захисника підтримала.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників розгляду клопотання, вивчивши надані слідчим матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Частина 1 статті 64-2 КПК України визначає, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Згідно з частиною 2 вказаної статті третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Аналіз викладених норм дає підстави слідчому судді дійти висновку, що із клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор.

Натомість слідчим суддею встановлено, що слідчий просить накласти арешт на вилучений під час обшуку у ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Самсунг А20», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

В той же час у клопотанні не визначено процесуальний статус особи, на майно якої слідчий просить накласти арешт, а як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42020070000000182 про підозру жодній особі не повідомлено.

Таким чином через те, що в даному кримінальному провадженні на час звернення до слідчого судді відсутні підозрювані та юридичні особи, щодо яких здійснюється провадження, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, вважається майном третьої особи, а тому з клопотанням про його арешт, відповідно до вимог ст. 64-2 КПК України, повинен звертатися виключно прокурор.

Крім того, слідчий суддя також погоджується з позицією захисника про те, що у клопотанні в розумінні ч. 2 ст. 168 КПК України належним чином необґрунтовано, що майно, про накладення арешту на яке порушується питання у клопотанні, відповідає критеріям речових доказів, зокрема може бути використане для доведення конкретних обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні під час розгляду справи у суді.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення вказаних недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

Керуючись статтями 40, 131, 132, 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 , затверджене начальником Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42020070000000182 від 24 квітня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, про арешт майна повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1