Рішення

від 11.02.2021 по справі 484/4423/20

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. І. Виговського, 18, тел./факс (05161) 4-26-20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Первомайськ

Справа :484/4423/20

Номер провадження : 2/484/277/21

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі судді Фортуни Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О., розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Первомайськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

До Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла позовна ОСОБА_1 до Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 після смерті якої відкрилась спадщина на все майно що належало їй на день смерті, яке складається з земельних ділянок призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0300 га кадастровий номер 4825482200:06:000:0497, площею 0,0310 га кадастровий номер 4825482200:04:000:0459 та площею 4,5735 га кадастровий номер 4825482200:06:000:0107, що розташовані на території Кам`яномостівськї сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Спадкодавець за життя склала заповіт яким заповіла зазначені земельні ділянки позивачеві. Позивач звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу та відсутність підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем на день її смерті. Єдиним правовим способом захисту законних прав та інтересів позивача є звернення до суду, оскільки інша можливість отримати свідоцтво про право на спадщину відсутня, тому просить встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнати за ним право власності на зазначені земельні.

Позивач та його представниця в підготовче засіданні не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином; представниця позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач про час, дату та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги визнають повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до таких висновків.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 19 лютого 2014 року виконавчим комітетом Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 86 років, в с. Катеринка Первомайського району Миколаївської області, актовий запис №16.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, яке складається земельних ділянок призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,63 га: площею 0,0300 га кадастровий номер 4825482200:06:000:0497, площею 0,0310 га кадастровий номер 4825482200:04:000:0459 та площею 4,5735 га кадастровий номер 4825482200:06:000:0107, розташованих в межах території Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, які належать спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №057871, що підтверджується копією державного акту та інформацією Управління Дергеокадастру у Первомайському районі Миколаївської області Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 03.06.2016 за №29-14.05-0.4-1977/0/25-16, витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.07.2020 р. НВ-4809950772020, НВ-4809950822020, НВ-4809950792020.

За життя спадкодавець заповіла зазначені земельні позивачу, що підтверджується копією заповіту від 01 жовтня 2013 року, посвідченого секретарем Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, зареєстрованого в реєстрі за №103.

Згідно з довідкою Виконкому Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 10.02.2021 року №164 останнім місцем проживання спадкодавця було АДРЕСА_1 . На день смерті з померлою за даною адресою проживав з січня 2013 року без реєстрації її онук ОСОБА_1 .

Із заяви позивача від 26.11.2020 року, яка міститься у спадковій справі № 353/2020 заведеній після смерті ОСОБА_3 . вбачається, що спадщину за заповітом він прийняв.

Інформації щодо інших спадкоємців спадкова справа не містить.

Постановою про відмову у вчинення нотаріальної дії Другої первомайської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.12.2020 р. за №1164/02-31 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки з підстав відсутності оригіналу правовстановлюючого документу та підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем на день її смерті.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спадкодавець за життя володіла вищезазначеним нерухомим майном, позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину, оскільки проживав на день смерті з спадкодавцем; оформити право власності на спадкове майно у нотаріальному порядку позивач не має можливості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про прийняття визнання позову відповідачем, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Норми права, які застосовував суд та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Положеннями ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до положень ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верхового суду України за № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

З роз`яснень, наданих у вказаній Постанові вбачається, що особа яка не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку набуває право на звернення до суду у порядку позовного провадження із вимогами щодо визнання права на спадщину.

Відповідно з приписами ч.2 ст. ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 зазначено, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно із частинами 1, 4 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимоги щодо встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім того, суд дійшов висновку, що оформити право власності на спадкове майно у нотаріальному порядку позивач не має можливості, у зв`язку з чим його право підлягає захисту у судовому порядку шляхом визнання права власності на спадкове майно.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

- позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити в повному обсязі;

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , разом з ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку, розташовану в межах території Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0300 га, кадастровий номер 4825482200:06:000:0497, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Катеринка Первомайського району Миколаївської області;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку, розташовану в межах території Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0310 га, кадастровий номер 4825482200:04:000:0459, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Катеринка Первомайського району Миколаївської області;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку, розташовану в межах території Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,5735 га, кадастровий номер 4825482200:06:000:0107, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Катеринка Первомайського району Миколаївської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Інформація про сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

відповідач: Кам`яномостівська сільська рада Первомайського району Миколаївської області: (вул. Заводська, 1, с-ще Кам`яний Міст, Первомайський район, Миколаївська область, ЄДРПОУ 04377233).

Повний текст судового рішення складено 11.02.2021.

Суддя Т.Ю. Фортуна