Ухвала

від 11.02.2021 по справі 950/158/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/158/21

Номер провадження 1-кс/950/31/21

У Х В А Л А

11 лютого 2021 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: слідчого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши скаргу №62 ОСОБА_3 на бездіяльність щодо внесення відомостей до Єдиного Державного реєстру досудових розслідувань заяви №596 про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 364, 366, 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся зі скаргою на бездіяльність щодо внесення відомостей до Єдиного Державного реєстру досудових розслідувань, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 листопада 2020 року він подав до Лебединського ВП заяву № 596, в якій повідомив короткий виклад обставин, що беззаперечно свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, вчинених групою визначених осіб, зазначені прізвища цих правопорушників. названа правова кваліфікація злочинів з указаниям статей 364 та 366 КК України, тобто вказані всі необхідні відомості, яких достатньо для внесення їх до ЄРДР, бо заява відповідає вимогам ст. 214 ч. 5 КПК України. У відповідь на його заяву Лебединський ВП написав листа № 208 від 08.01.2021 р., який надійшов простою поштовою кореспонденцією 16 січня 2021 року. Як вбачається з тексту листа № 208 від 08.01.2021 р., всупереч ч. 3 ст. 214 КПК, без внесення до ЄРДР відомостей про злочин, була проведена незаконна перевірка за результатами якої, керівник поліції голослівно запевняє в тому, що в даному випадку відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення. При цьому в листі відсутня інформація про те, хто і на підставі яких доказів, дійшов висновку про відсутність правопорушень, та чому ці висновки зроблені поза межами кримінального провадження без внесення до ЄРДР відомостей про злочин. Отже, при наявності очевидних ознак злочинів, при наявності протиправних діянь, в порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, впродовж 24 годин, без жодних розумних пояснень, без посилання па докази, поліціянти вирішили приховати злочин і не внесли до ЄРДР відомості про його скоєння. Таким чином, керівництво ВП та слідчі умисно ігнорують КПК. або настільки безтолкові, що неспроможні втямити встановлену частиною 3 ст. 2 14 КПК заборону здійснювати досудове розслідування проводити будь які перевірки до внесення відомостей до ЄРДР, в тому числі оцінювати та аналізувати написані в заяві відомості, а також використовувати розумові здібності слідчого чи інших працівників поліції і їхні голослівні умовиводи. Заява з повідомленням про злочин не передбачає та не потребує від слідчого використання його мозку і умовиводів для прийняття рішення про внесення чи відмову у внесенні відомостей до ЄРДР, бо така заява підлягає розгляду виключно в межах ст. 214 КПК, а посилання слідчого на будь які інші статті та інших законів є безглуздям та самоправством, що саме і вчинив слідчий при розгляді заяви. Точно также і слідчий суддя, до внесення відомостей до ЄРДР не уповноважений на власних припущеннях оцінювати його заяву на наявність чи відсутність в ній ознак злочину, бо його заява відповідає, вимогам ч. 5 ст. 214 КПК, оскільки в заяві зазначено короткий виклад обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення названою особою, описана попередня правова кваліфікація кримінальних правопорушень з укаранням статей КК, тому вказаних відомостей достатньо для внесення їх в ЄРДР.

Тому він просить зобов`язати СВ Лебединського ВП внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення вчинені інспекторами ГУ Держгеокадастру в Сумській області ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які у змові з Гарбузівським сільським головою ОСОБА_6 (ст. 364 КК) вчинили службове підроблення (ст. 366 КК) внесли до акту перевірки № 437-ДК/З68/А11/09/01 /-20 від 17.08.2020 р. завідомо недостовірну інформацію, що призвело до неправильного висновку, який впливає на права і обов`язки юридичних осіб, або ж інспектори склали фіктивний акт за службової недбалості (ст. 367 КК).

Заявник до судового засідання не з`явився, надіслав суду заяву, у якій попросив розглянути скаргу без його участі, вимоги скарги підтримав.

До судового засідання прокурор та представник СВ відділу поліції №3 (м. Лебедин) Сумського РВП ГУНП у Сумській області не з`явились, хоча про дату і місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Ч. 3 ст. 306 КПК України передбачено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності слідчого та прокурора.

Дослідивши матеріали скарги та перевірки по зверненню, суд вважає скаргу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Так було встановлено, що заявник ОСОБА_3 12 листопада 2020 року звернувся з заявою №596 до начальника ГУНП в Сумській області, яка була передана до Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області, яку надіслав електронною поштою та яка була зареєстрована в в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Журнал єдиного обліку. (а.с. 3,4). Заява стосується того, що 17 серпня 2020 року два інспектори ГУ Держгеокадастру в Сумській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 склали акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 437-ДК/368/АП/09/01/-20 від 17.08.2020 р., до якого внесли неповну та завідомо недостовірну інформацію, з метою приховати протиправні злочинні дії посадових осіб, сільського голови та депутатів Гарбузівської сільської ради, які рішенням 27 сесії 7 скликання ввід 08.11.2019 року віджали (у незаконний спосіб вилучили з володіння) в ТОВ «Русь», земельну ділянку площею 20 га та роздали її 10 своїм родичам і «потрібним (заінтересованим)» людям, чим вчинили злочин передбачений ст. 364 КК України зловживання владою і службовим становищем, вчинене з метою незаконної передачі земель у власність своїм родичам, що спричинило значної матеріальної шкоди ТОВ «РУСЬ». При паюванні земель сільськогосподарського призначення колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Радянське село» Гарбузівської сільської ради, Лебединського району, Сумської області, земельні ділянки під умовним позначенням контур № НОМЕР_1 , площа 23.0 га та контуру № 297, площа 23,1 га увійшли до земель колективної власності, «Державний акт на право колективної власності на землю». CM № 0010 від 29 червня 1995 р. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів під № 10. Гарбузівської сільської ради. Дані земельні ділянки не були розпайовані, а були віднесені до земель резервного фонду. Після ліквідації КСП «Радянське село», його правонаступником стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Русь», ідентифікаційний номер 30135076. юридична адреса село Гарбузівка, вул. Мгдодіжна. 1. За таких обставин депутати сільської ради не мали права надавати цю землю у власність третім особам без відома і згоди ТОВ «Русь». Отже, вищезазначені інспектори внесли до офіційного документу - до акту перевірки завідомо недостовірну інформацію про припинення права власності на земельну ділянку, що свідчить про вчинення сільрадівцями злочину передбаченого ст. 357 КК України, та про службову недбалість двох інспекторів (ст. 367 КК). які не спромоглася чи умисно не захотіли отримати необхідні докази і скласти акт на підставі повної інформації.

Дослідивши зміст заяви ОСОБА_3 слідчий суддя доходить висновку, що заява ОСОБА_3 не містить повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, і в заяві висловлені припущення, щодо порушення прав юридичної особи, ТОВ «Русь», яке відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває в стані припинення 12.02.2013 і може звернутись з заявою про вчинення злочину самостійно, крім того відсутні посилання на підстави використання ТОВ «Русь» земель резервного фонду і нанесення шкоди юридичній особі.

Частиною 1 ст. 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 год. після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Положення ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді є бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відо96мостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-карного діяння, викладені обставини кримінального правопорушення повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України. Слідчий суддя не є статистом у кримінальному провадженні, а прийняті ним рішення є результатом інтелектуальної діяльності на підставі оцінки представлених йому відомостей з точки зору права і кримінального процесуального закону. Отже, розгляд скарг на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, обумовлює необхідність дослідження самої заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет того, чи може воно бути підставою для початку кримінального провадження. В іншому випадку слідчий суддя виконував би абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до реєстру всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.

Аналізуючи наведені норми, суд приходить висновку про обов`язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей, що можуть свідчити про вчинення злочину або кримінального проступку.

Тому, в контексті ч.4 ст.214 КПК України, суд вважає, що у даному випадку не було допущено бездіяльності та його дії не суперечать вимогам закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214,215, 304-307 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги №62 ОСОБА_3 на бездіяльність щодо внесення відомостей до Єдиного Державного реєстру досудових розслідувань заяви №596 про вчинення злочинів передбачених ст.ст. 364, 366, 367 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1