Постанова

від 02.12.2010 по справі 2-а-4694/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 р. Справа № 2-а-4694/10/0270 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни ,

розглянувши у письмовому проваджені матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "МС 47"

до : Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про : визнання протиправними дій

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МС 47" (далі - ТОВ "МС 47"), з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання дій протиправними, що полягають у невизнанні податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року як податкової звітності.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю дій податкового органу, які полягають у невизнанні як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року. На думку позивача, вказані дії ДПІ у м. Вінниці суперечать вимогам податкового законодавства та галузевим наказам Державної податкової адміністрації України, а відтак є протиправними. В зв`язку з цим, також просять визнати декларацію поданою.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте надав клопотання від 02.12.2010 року вх. № 26611 в якому просить розглянути справу без його участі та позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте 01.12.2010 надав клопотання вх №26415, в якому просить розглянути справу без його участі.

За правилами КАС України розгляд і вирішення справи в судах першої та апеляційної інстанцій здійснюється у двох формах: у судовому засіданні та в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 10 ст. 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, цією процесуальною нормою встановлено те, що судовий розгляд справи в порядку письмового провадження здійснюється: без виклику осіб, які беруть участь у справі; на основі наявних у суду матеріалів; без проведення судового засідання, передбаченого главою третьою розділу третього КАС України.

За правилами ч. 3 ст. 122 КАС України та ч. 1 ст. 197 КАС України підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження, зокрема, в суді першої інстанції клопотання особи, яка бере участь у розгляді справи, про розгляд справи за її відсутності. Тобто розгляд і вирішення справи в суді першої інстанції у порядку письмового провадження можливі лише за наявності такого клопотання.

Оскільки сторонами подано заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому дана справа розглянута та вирішена в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясував фактичні обставини та надав їм юридичну оцінку.

Зокрема, суд встановив, що як юридична особа ТОВ "МС 47" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 10 березня 2006 року, про що зроблено записи за №11741020000003409 відповідно (а.с. 10).

Згідно з довідкою головного управління статистики у Вінницькій області від 16 березня 2006 року № 450, Товариство включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 26).

Як вбачається із Статуту ТОВ "МС 47", затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "МС 47", 21 лютого 2006 року та зареєстрованого 10 березня 2006 року №11741020000003409, позивач є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні, валютні та інші рахунки в банківських установах, від свого імені укладає договори, набуває майнові та немайнові права, несе зобов`язання, виступає позивачем та відповідачем в суді (а.с. 11-24).

Крім того, Товариство зареєстроване ДПІ у м. Вінниці і є платником податків та зборів (обов`язкових платежів), що підтверджується довідкою № 172 від 15 березня 2006 року (а.с. 27).

20 липня 2010 року позивачем до ДПІ у м. Вінниці було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року.

21 липня 2010 року ДПІ у м. Вінниці направила позивачу лист про невизнання поданої декларації з податку на додану вартість як податкової звітності. Як зазначено у листі, подана декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року не визнається як податкова звітність, в зв`язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Також даним листом повідомлено про необхідність подачі декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року оформленої належним чином.

На думку позивача такі дії ДПІ у м. Вінниці призвели до порушення його прав, свобод та інтересів, що потребує судового захисту шляхом визнання їх протиправними.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 статті 10 Закону України "Про держану податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року №509-XII (далі - Закон №509) однією з функцій державних податкових інспекцій є контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об`єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно із пунктами 3, 4 статті 11 цього ж Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу; запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Відповідно до підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III (далі - Закон №2181), прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов`язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Відповідно до пункту 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30 травня 1997 року, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов`язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до пункту 4.8. Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп`ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України №827 від 31 грудня 2008 року (Методичні рекомендації), за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер, що проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього.

А згідно з пунктом 4.5. Методичних рекомендацій, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов`язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов`язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу органу ДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону №2181.

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання".

Структурним підрозділом органу ДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання органом ДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181).

Відповідачем не використано можливість зобов`язання позивача подати нову декларацію з виправленими недоліками.

Висновок відповідача про те, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою суперечить дійсності, оскільки згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб ТОВ "МС 47" серії А00 №146052, виданим Державним реєстратором Надольним Іваном Дмитровичем 10.03.2006 року, номер запису 11741020000003409, місцезнаходження юридичної особи: 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17 (а.с. 10). Також дана адреса товариства зазначена в Статуті ТОВ "МС 47", зареєстрована Державним реєстратором Надольним Іваном Дмитровичем 21 лютого 2006 року, номер запису 11741020000003409 (а.с.11-24), в довідці № 450 з Єдиного державного реєстру підприємств України, виданої Головним управлінням статистики у Вінницькій області 16.03.2006 року (а.с. 26) та в довідці про взяття на облік ТОВ "МС 47" № 172, виданої ДПІ у м. Вінниці 15.03.2006 року ( а.с. 27).

З наведеного вище вбачається , що місцезнаходження ТОВ "МС 47" є м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17. ТОВ "МС 47" фактично знаходяться за даною адресою.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", посадові особи органів державної податкової служби зобов`язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. А в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що оскаржувані дії відповідача пов`язані з не визнанням поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року податковою звітністю не відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України, оскільки вчинені не на підставі вимог та не у спосіб передбачений законодавством, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії та упереджено.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають матеріалам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання позову згідно статті 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 3, 70, 71, 79, 86, 94, 122, 158, 162, 163, 167, 197, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо невизнання як податкової звітності податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю "МС 47".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МС 47" витрати по сплаті судового збору в розмірі 03 грн. 40 коп. відповідно до квитанцій № 95.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна