Рішення

від 02.02.2021 по справі 633/502/20

ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 633/502/20

Провадження 2/633/20/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року смт. Печеніги

Печенізький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Цимбалістенко О.В.,

при секретарі: Панченко С.В.

за участі позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мартівської сільської ради, в якому позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, розтащований за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач подала до Печенізького районного суду Харківської області вказаний вище позов, в якому просить визнати право власності на житловий будинок літ А-1 загальною площею 75,7 м 2 , житлова площа 30,7 м 2 , літ а1 - веранда, літ. Б1 - сарай, літ. В1 -підвал, літ. К - водопровід, надвірні споруди: №1 - паркан, №2 - хвіртка, №3 - ворота, який розташовний за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову, позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її рідний батько ОСОБА_2 , який за життя мав у власності земельну ділянку площею 0,1532 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6324683501:00:001:0136, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ХР №23-00-043366 виданого 26.12.1997 року, Мартівською сільською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №75 та житловий будинок літ. А-1 загальною площею 75,7 м 2 , житлова площа 30,7 м 2 , літ а1 - веранда, літ. Б1 - сарай, літ. В1 - підвал, літ. К - водопровід, надвірні споруди: №1 - паркан, №2 - хвіртка, №3 - ворота, який розташовний за адресою: АДРЕСА_1 , дозвіл на будівництво якого було надано архітектором Печенізького району Харківської області Калібердою В.О., що підтверджується дозволом на виробництво робіт по індивідуальному житловому будівництву №2 від 10.02.1998 року.

Після смерті батька позивач у встановлений законом шестимісячний строк звернулась до П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки позивач є єдиним спадкоємцем першої черги, після смерті батька ОСОБА_2 , так як батьки позивача не мали інших дітей. Мати позивача, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заяву позивача про прийняття спадщини було прийнято та зареєстровано в реєстрі за №5-1147 та відкрито спадкову справу №629/2018 нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори.

15.11.2019 року позивачем було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом разом з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №189018950 від 15.11.2019 року.(а.с.20-21). Згідно вказаного свідоцтва ОСОБА_1 отримала право власності на земельну ділянку яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1532 га, кадастровий номер земельної ділянки 6324683501:00:001:0136.

Про те, свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок літ. А-1 загальною площею 75,7 м 2 , житлова площа 30,7 м 2 , літ а1 - веранда, літ. Б1 - сарай, літ. В1 - підвал, літ. К - водопровід, надвірні споруди: №1 - паркан, №2- хвіртка, №3 - ворота, який розташовний за адресою: АДРЕСА_1 , позивач не отримала, оскільки не мала відповідного правовстановлюючого документа. Оскільки, за життя померлий батько позивача, право власності на вищезазначений житловий будинок не зареєстрував. На час звернення до суду, позивач ОСОБА_1 , надала суду договір на будівництво житлового будинку на праві приватної власності серія НА № 0464765 від 02.03.1998 року, технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 25.06.2020 року та висновок про технічний стан житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами №86 від 25.06.2020р. (а.с.12-19).

28.06.2020 року, позивач ОСОБА_1 , звернулась до державного реєстратора на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області з заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок літ. А-1 загальною площею 75,7 м 2 , житлова площа 30,7 м 2 , літ а1 - веранда, літ. Б1 - сарай, літ. В1 -підвал, літ. К - водопровід, надвірні споруди: №1 - паркан, №2- хвіртка, №3 - ворота, який розташовний за адресою: АДРЕСА_1 , з метою досудового врегулювання даного спору, про те, 05.08.2020 року позивач, отримала рішення про відмову у державній реєстраціїї прав та їх обтяжень №53463311 від 05.08.2020 року з роз`ясненнями державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, що подані документи не відповідають вимогам та не надають змоги встановити відповідність заявлених прав документами, що їх засвідчують. (а.с.22).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У зв`язку з чим, позивач була змушена звернутись до Печенізького районного суду Харківської області з вищезазначеною позовною заявою.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Позивач зазначила, що дане рішення суду їй необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та для звернення до державного реєстратора для реєстрації права власності житлового будинку. Пояснивши, що у 2009 році був отриманий технічний паспорт на садибний (індивідуальний) будинок за АДРЕСА_1 , виготовлений 20.06.2009 року., копію якого позивач просила долучити до матеріалів справи, зазначивши, що даний будинок батько позивача збудував самостійно, однак не зареєстрував у встановленому Законом порядку, оскільки вважав, що це не є обов`язковим.

Від сільського голови Мартівської сільської ради Печенізького району, Харківської області до суду надійшла заява 26.10.2020 р. , в якій Мартівська сільська рада, просить розглядати справу без участі їх представника, покладались на розсуд суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню, наявних у справі доказам, дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що батько позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за життя не набув права власності на спірний житловий будинок, оскільки право власності не було зареєстровано.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Позивач в позовній заяві вказує, оскільки померлий батько позивача ОСОБА_2 , за життя не оформив належним чином свою нерухомість у вигляді житлового будинку, за таких підстав, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування на житловий будинок.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст.331, ч. 1 ст.182 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно з моменту завершення будівництва об`єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про права власності та державної реєстрації права власності.

Відповідно до п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Якщо спадкодавець за життя законно розпочав будівництво, але не здав в експлуатацію будинку, то оформлюється спадщина на його права та обов`язки забудовника, зокрема: право власності на будівельні матеріали та обладнання, використані в будівництві; право завершити будівництво будинку на підставі документів, раніше виданих спадкоємцю; право пред`явити для прийняття в експлуатацію завершене будівництво будинку від свого імені; право одержати на своє ім`я свідоцтво про власність та зареєструвати на будинок по спадщині.

Згідно із правовим висновком Верховного суду України від 07.09.2016 р. у справі № 6- 47цс16, який є обов`язковим для судів, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві власності і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Предметами права власності може бути лише майно, яке складається з речей (стаття 179 ЦК України), сукупності речей та майнових прав (стаття 190 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 177 ЦК України встановлено, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 , за час життя право власності на вищезазначений житловий будинок не зареєстрував. Мав лише договір на будівництво житлового будинку на праві приватної власності серії НА №0464765 від 02.03.1998 року; дозвіл №2 від 10.02.1998р. на виробництво робіт по індивідуальному житловому будівництву, який був дійсний до 10.02.2003 року; технічний паспорт на садибний (індивідуальний) будинок за АДРЕСА_1 , виготовлений 20.06.2009 року.

Відповідно до вимог ст. 331 ч.3 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно п. 8 постанови Пленуму від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування Верховний Суд України роз`яснив, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Тому до завершення будівництва житлового будинку, та (або) до прийняття його в експлуатацію та (або) до реєстрації права власності на цього житлового будинку як нерухомого майна юридично не існує, натомість в якості об`єктів цивільних прав, щодо яких можливо вирішити спір, існують лише будівельні матеріали.

За таких обставин, суд не вправі визнавати за позивачем право власності в порядку спадкування на зазначений вище житловий будинок, оскільки за померлим це право не було зареєстровано.

Наведене свідчить, що позивач не позбавлена можливості вимагати у судовому порядку визнання за нею права на завершення будівництва та реєстрацію права власності на будинок в порядку спадкування за законом після смерті померлого батька.

Таких вимог позивач не заявляла, а тому в силу наведеної вище ст. 13 ЦПК України суд вважає необхідним відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_1 до Мартівської сільської ради, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Печенізький районний суд Харківської області.

Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2021 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_1 .

Відповідач: Мартівська сільська рада, ЄДРПОУ 04397804, юридична адреса: вул.Гагаріна, 2, с. Мартове, Печенізький район, Харківська область, 62820.

Суддя О.В.Цимбалістенко