Рішення

від 09.11.2020 по справі 376/1885/20

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1885/20

Провадження № 2/376/1144/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2020 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді: Коваленка О.М.,

при секретарі: Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності на майно в рядку спадкування,-

Встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування своєї позовної заяви позивачка вказала, що 13.11.2012 року мати позивачки - ОСОБА_2 , залишила заповіт, посвідчений у Малолисовецькій сільській раді Сквирського району Київської області, відповідно до якого заповіла позивачці у справі ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 2,0788 га, зареєстровано в реєстрі за № 284.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , померла.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на:

- земельну ділянку загальною площею 2,0788 га кадастровий номер 322 408 4300:04:004:0007, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія АЯ № 227 218.

Позивачка є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , та прийняла спадщину після її смерті за заповітом, шляхом звернення до нотаріальної контори протягом шестимісячного строку, однак нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва на право на спадщину, оскільки в неї відсутні оригінали правовстановлюючих документів та порекомендував звернутися до суду.

Тому, на підставі вищевикладеного позивачка звертається з даним позовом та просить суд:

Визнати за нею ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0788 га кадастровий номер 322 408 4300:04:004:0007, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія АЯ № 227 218, що належала на праві власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, звернулася до суду з письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення в її відсутності, позов підтримує в повному обсязі та просить не проводити фіксування судового засідання технічними засобами (а. с. 13,25).

Представник відповідача Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без представника, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі та просить не проводити фіксацію судового засідання технічними засобами (а.с.24).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 13.11.2012 року - ОСОБА_2 , залишила заповіт, посвідчений у Малолисовецькій сільській раді Сквирського району Київської області, відповідно до якогозаповіла позивачці у справі ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2, 0788 га, зареєстровано в реєстрі за №284 (а.с.4).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , померла, що підтверджується копією Спадкової справи № 243/2020 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а. с. 14 - 20).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на:

- Земельну ділянку загальною площею 2,0788 га кадастровий номер 322 408 4300:04:004:0007, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія АЯ № 227 218 (а.с.6).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивачка є спадкоємцем за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , та прийняла спадщину після її смерті за заповітом, шляхом звернення до нотаріальної контори протягом шестимісячного строку, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно не має, що підтверджується копією Спадкової справи № 243/2020 до майна померлої ОСОБА_3 , яка надійшла зі Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області (а.с.14-20), однак нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва на право на спадщину, оскільки в неї відсутні оригінали правовстановлюючих документів та порекомендував звернутися до суду лист Державного нотаріуса від 14.08.2020 року № 701/02- 14 (а. с. 20).

Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб

(спадкоємців).

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не

припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

На підставі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивачка після смерті матері - ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріуса, оформити спадщину належним чином не має можливості, оскільки в неї відсутні оригінали правовстановлюючих документів, отже, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як зверненням до суд з даним позовом позивачка не має можливості та який підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 2,4,12,13,76, 81, 211,247,258,259,263 - 265,352,354 ЦПК України, ст. ст. 1216,1217,1218, 1268, 1269, 1297 ЦК України суд,

Вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності на майно в рядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0788 га кадастровий номер 322 408 4300:04:004:0007, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія АЯ № 227 218, що належала на праві власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О.М. Коваленко