Рішення від 10.02.2021 по справі 910/15838/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2021Справа № 910/15838/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія

до Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Транс-Логістік

про стягнення 465982,33 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ізвекова Я.Б.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Транс-Логістік про стягнення 465982,33 грн, з яких 451285,63 грн основного боргу, 10710,38 грн пені, 2677,59 грн 3% річних та 1308,73 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач не у повному обсязі сплати орендну плату за Договором №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 у липні та серпні 2020 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 451285,63 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 10710,38 грн, 3% річних у розмірі 2677,59 грн та інфляційні втрати у розмірі 1308,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 відкрито провадження у справі №910/15838/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.11.2020, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 18.11.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 08.12.2020.

У підготовчому засіданні 08.12.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.12.2020.

Судове засідання, призначене на 23.12.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Спичака О.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 судове засідання у справі №910/15838/20 призначено на 10.02.2021.

Представник позивача у судовому засіданні 10.02.2021 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.02.2021 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03039, м. Київ, вул. Руслана Лужевського, буд. 14), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 29.01.2021 не була вручена під час доставки (за ідентифікатором пошуку 0105477259886).

При цьому, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 10.02.2021 судом було закінчено розгляду справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Люкс Транс-Логістік (орендар) укладено Договір №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу, відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в оренду залізничний рухомий склад орендодавця (РС), придатний до перевезень в технічному та комерційному стані, очищений від залишків вантажу, що раніше перевозився, і підготовлений для перевезення вантажу, вказаного у листі-заявці орендаря.

Відповідно до п. 2.1 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 передача рухомого складу в оренду відбувається в місцях, визначених за угодою сторін цього договору, і оформлюється актом приймання-передачі, який підписується на станції прийому-передачі, яка знаходиться на території України, або на станції прикордонного переходу у випадках першого навантаження за межами митної території України. При затримці РС більш ніж на 2 доби на станції, яка знаходиться на шляху прямування вагонів до станції прийому-передачі, вказаної орендарем, акт приймання-передачі оформлюється через добу після прибуття РС на таку станцію.

Акти приймання-передачі підписуються уповноваженими представниками сторін. Датою передачі рухомого складу в оренду є дата підписання актів приймання-передачі, яка відповідає даті прибуття РС на вказану орендарем станцію приймання-передачі, або на прикордонну станцію згідно з інформацією ГІОЦ АТ Укрзалізниця . В актах приймання-передачі фіксуються номери вагонів, моделі, вид РС, дата побудови, дата та рік проходження наступного планового виду ремонту кожної одиниці РС (п. 2.2 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020).

Згідно з п. 4.1 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 орендна плата нараховується за кожну добу оренди рухомого складу. Сума договору в цілому складається з орендної плати за всі одиниці рухомого складу, який був переданий в оренду.

Відповідно до п. 4.4 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 орендна плата розраховується виходячи з фактичного строку оренди кожного вагону протягом відповідного періоду (місяця) за вирахуванням часу перебування вагону в ремонтах, передбачених п. 3.1.2 цього договору.

Згідно з п. 4.6 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 орендодавець направляє акт наданих послуг орендарю до 5-го числа місяця, наступного за звітним місяцем оренди. Орендар протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання оригіналу акту наданих послуг повинен прийняти, підписати та завірити його зі свого боку печаткою та направити його орендодавцю. У разі неотримання орендодавцем від орендаря підписаних актів наданих послуг або документів з запереченням оредаря за актом наданих послуг в термін більше ніж п робочих днів з моменту отримання оригіналу актів наданих послуг орендарем, послуги вважаються наданими орендодавцем належним чином і прийнятими орендарем у повному обсязі.

Згідно з п. 8.1 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 цей договір набирає чинності від дати його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх погашення.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач не у повному обсязі сплатив орендну плату за Договором №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 у липні та серпні 2020 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 451285,63 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 10710,38 грн, 3% річних у розмірі 2677,59 грн та інфляційні втрати у розмірі 1308,73 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди (найму).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

У ст. 765 Цивільного кодексу України зазначено, що наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Судом встановлено, що за актом №4 від 18.02.2020 позивач передав відповідачу в оренду вагон №52259645, за актом №1 від 12.02.2020 - вагон №59472654, вагон №59472746, вагон №59481440, вагон №59481473, вагон №60418811, вагон №60419108, вагон №60419256, вагон №60632049, вагон №60632072, вагон №60633237, вагон №60633823, вагон №60633922, вагон №60985470, вагон №61908133, вагон №61908950, вагон №62078431, вагон №62078951, вагон №61622379, за тактом №2 від 15.02.2020 - вагон №63746853, за актом №6 від 27.02.2020 - вагон №55168330, вагон №59481507, вагон №60631470, вагон №61610549, за актом № 7 від 29.02.2020 - вагон №59481333, вагон №60418415, вагон №55168264, за актом №8 від 01.03.2020 - вагон №55168314, вагон №60985454, вагон №57639585, вагон №59481366, вагон №60985405, вагон №60985462, вагон №61908539, вагон №61909131, вагон №62078472, вагон №62078563, вагон №62078910, за актом №9 від 04.03.2020 - вагон №66521105, вагон №59472712, за актом №10 від 05.03.2020 - вагон №59481382, за актом №11 від 11.03.2020 - вагон №57640823, вагон №59472720, вагон №59472761, вагон 59475822, вагон №59481325, вагон №60632411, вагон №60633369, вагон №60985421, вагон №60985447, вагон №62078407, вагон №62078779, вагон №62078878, вагон №61620712, за актом №12 від 12.03.2020 - вагон №62078530, вагон №59481317, вагон №60632130, вагон №59481465, вагон №60633716, вагон №61908257, за актом №14 від 14.03.2020 - вагон №63843452, вагон №63843502, вагон №63843585, вагон №63844500, вагон №63845770, вагон №63849442, вагон №63844211, за актом №15 від 15.03.2020 - вагон №60985355, вагон №59474262, за актом №17 від 15.03.2020 - вагон №60632759, вагон №60418340, вагон №57639809, вагон №60419611, вагон №59475848, вагон №60633534, вагон м№60633161, за актом №18 від 17.03.2020 - вагон №61908935, вагон №60418142, вагон №59472779, вагон №60632601, вагон №61909552, вагон №60632106, за актом №19 від 19.03.2020 - вагон №55168298, за актом №22 від 30.03.2020 - вагон №60419934, вагон №60419041, вагон №60631066, вагон №60632387, вагон №60417318, вагон №59474221, вагон №59481515, за актом №23 від 01.04.2020 - вагон №55168363, вагон №60632767, вагон №60631934, вагон №60633955, за актом №26 від 09.04.2020 - вагон №63399679, вагон №57639940, вагон №59475855, вагон №59481358, вагон №60417946, вагон №60418084, вагон №60419405, вагон №60632486, вагон №60633633, вагон №59474270, вагон №60418167, вагон №61909107, вагон №60417326, вагон №60419231, вагон №60633252, вагон №61908349, вагон №59481523, вагон №59474247, вагон №62078555, за актом №27 від 11.04.2020 - вагон №60985439, вагон №57639783, вагон №60631512, вагон №60631918, вагон №59481457, вагон №60417680, вагон №59481481, вагон №60417177, вагон №60417748, вагон №60632064, вагон №60418779, вагон №60419967, вагон №60985314, вагон №60419074, вагон №57640013, вагон №60418134, вагон №60985330, вагон №60632478, вагон №61908968, вагон №60632403, за актом №28 від 13.04.2020 - вагон №62299771, вагон №62304761, вагон №64244007, вагон №60634359, вагон №61908323, вагон №60631009, вагон №60631058, вагон №57640989, вагон №55168322, вагон №60631264, вагон №55168280, за актом №29 від 15.04.2020 - вагон №60418407, вагон №60419348, вагон №60632718.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток юридичних осіб позивача і відповідача.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з листом вих. №924 від 30.06.2020 та, посилаючись на п. 2.4 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020, просив повернути позивачу 55 власних вагонів з оренди.

У п. 2.4 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 сторонами погоджено, що після закінчення терміну оренди та у випадках дострокового припинення дії цього договору або часткового повернення рухомого складу з ініціативи орендодавця/орендаря, орендар зобов`язаний повернути рухомий склад орендодавцю протягом 30-ти календарних днів з дня отримання письмового повідомлення від орендодавця, по акту приймання-передачі, який підписується на станції прийому-передачі, вказаній орендодавцем. Датою повернення рухомого складу є дата підписання актів приймання-передачі, яка відповідає даті прибуття РС на станції прийому-передачі, вказану орендодавцем.

Відповідно до п. 3.2.10 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 орендар після припинення дії цього договору оренди або на вимогу орендодавця повертає РС протягом 30-ти календарних днів з дня отримання письмового повідомлення у тому стані, в якому він його отримав в оренду.

Судом встановлено, що за актом №30п від 05.07.2020 відповідач повернув позивачу вагон №63746853, вагон №60632759, вагон №61908349, вагон №60632064, за актом №31п від 10.07.2020 - вагон №60418811, вагон №59481465, вагон №59474262, вагон №61908935, вагон №59472779, за актом №32п від 10.07.2020 - вагон №62304761, за актом №33п від 13.07.2020 - вагон №60633922, вагон №52259645, вагон №55168330, вагон №60418415, вагон №59481366, вагон №59472712, вагон №59472761, вагон №60633369, вагон №59481317, вагон №61908257, вагон №63844500, вагон №59474221, вагон №60632767, вагон №61909107, вагон №60419348, за актом №34п від 14.07.2020 - вагон №61908950, вагон №62078472, за актом №35п від 15.07.2020 - вагон №60634359, вагон №60632718, за актом №36п від 16.07.2020 - вагон №60418407, за актом №37п від 17.07.2020 - вагон №60633823, вагон №55168264, вагон №59481382, вагон №60985447, вагон №61620712, за актом №38п від 19.07.2020 - вагон №60632411, вагон №59481358, за актом №39п від 22.07.2020 - вагон №59481473, за актом №40п від 25.07.2020 - вагон №59472720, вагон №61908323, за актом №41п від 28.07.2020 - вагон №61610549, вагон №57639585, за актом №42п від 30.07.2020 - вагон №60633252, за актом №43п від 31.07.2020 - вагон №55168363, вагон №60631264, за актом №44п від 03.08.2020 - вагон №59475822, за актом №45п від 06.08.2020 - вагон №55168280, вагон №60418142, за актом №46п від 09.08.2020 - вагон №55168298, вагон №60417946, за актом №47п від 10.08.2020 - вагон №59481325, вагон №62078530, за актом №48п від 11.08.2020 - вагон №60631470, за актом №49п від 16.08.2020 - вагон №60418167, вагон №57639940, за актом №50п від 25.08.2020 - вагон №55168314.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток юридичних осіб позивача і відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У п. 4.2 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 вказано, що розмір орендної плати РС складає 600,00 грн за одну одиницю РС на добу.

Додатковою угодою №5 від 22.06.2020 сторони дійшли згоди, що з 01.07.2020 розмір орендної плати РС складає 430,02 грн за одну одиницю РС на добу.

Відповідно до п. 5.6 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 у разі порушення орендарем термінів повернення РС, встановлених п. 2.4 цього договору, використання вагонів відповідно до їх функціонального призначення, встановленого п. 3.2.13 договору, та навантаження-вивантаження грейферним обладнанням розмір орендної плати подвоюється. Орендна плата у підвищеному розмірі нараховується за кожну добу оренди РС понад встановлений термін до дати фактичного повернення вагонів.

Як вбачається зі Звіту експедитора по розрахунку за користування вагонами з 01.07.2020 по 31.07.2020 за Договором №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 (підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток позивача і відповідача), за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 позивачем було нараховано відповідачу плату за користування вагонами у загальному розмірі 447220,80 грн (за користування 63 вагонами у певні періоди, враховуючи повернення вагонів відповідачем).

Відповідно до Акту виконаних робіт за липень 2020 року від 31.07.2020, розмір орендної плати становить 447220,80 грн.

Акт підписаний уповноваженими представниками позивача і відповідача, скріплений відбитками печаток Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія та Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Транс-Логістік .

Перевіривши розрахунки орендної плати за липень 2020 року, викладені сторонами у Звіті, суд дійшов висновку, що вони здійснені відповідно до умов п.п. 4.2, 5.6 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 та є обґрунтованими.

Більш того, звіт та акт виконаних робіт підписано відповідачем без зауважень та під час розгляду судом даної справи відповідачем не було подано до суду відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень щодо розміру орендної плати, нарахованої позивачем за липень 2020 року, висловлено не було.

Крім того, як вбачається зі Звіту експедитора по розрахунку за користування вагонами з 01.08.2020 по 31.08.2020 за Договором №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 (підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток позивача і відповідача), за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 позивачем було нараховано відповідачу плату за користування вагонами у загальному розмірі 104064,84 грн (за користування 11 вагонами у певні періоди, враховуючи повернення вагонів відповідачем).

Відповідно до Акту виконаних робіт за серпень 2020 року від 31.08.2020, розмір орендної плати становить 104064,84 грн.

Акт підписаний уповноваженими представниками позивача і відповідача, скріплений відбитками печаток Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія та Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Транс-Логістік .

Перевіривши розрахунки орендної плати за серпень 2020 року, викладені сторонами у Звіті, суд дійшов висновку, що вони здійснені відповідно до умов п.п. 4.2, 5.6 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 та є обґрунтованими.

Більш того, звіт та акт виконаних робіт підписано відповідачем без зауважень та під час розгляду судом даної справи відповідачем не було подано до суду відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень щодо розміру орендної плати, нарахованої позивачем за серпень 2020 року, висловлено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.3 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 орендна плата сплачується орендарем у вигляді попередньої 100% оплати за перший та останній місяць оренди протягом 5-ти банківських днів з дати виставлення орендодавцем рахунку. Передоплата за останній місяць оренди не може бути зарахована в рахунок поточного місяця оренди, але це не стосується випадку, якщо останній місяць оренди збігається з поточним місяцем. Орендна плата за подальші місяці здійснюється на підставі виставленого орендодавцем рахунку в розмірі 100% попередньої оплати до 7-го числа поточного місяця оренди.

Судом встановлено, що 22.07.2020 відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №612 від 22.07.2020 (призначення платежу - часткова оплата за Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 за оренду залізничного рухомого складу за липень 2020 року).

Крім того, 31.07.2020 відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №652 від 31.07.2020 (призначення платежу - часткова оплата за Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 за оренду залізничного рухомого складу за липень 2020 року).

За таких обставин, враховуючи, що загальний розмір орендної плати за липень-серпень 2020 року становить 551285,64 грн, тоді як відповідачем були сплачені грошові кошти у розмірі 100000,00 грн, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 451285,64 грн.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 451285,64 грн (орендна плата за липень 2020 року у сумі 347220,80 грн та орендна плата за серпень 2020 року у сумі 104064,84 грн) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Транс-Логістік за Договором №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 у сумі 451285,63 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Транс-Логістік суми основного боргу у розмірі 451285,63 грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пенею у розмірі 10710,38 грн (8424,37 грн пені за період з 01.08.2020 по 13.10.2020 за прострочення сплати орендної плати за липень 2020 року та 2286,01 грн пені за період з 08.08.2020 по 13.10.2020 за прострочення сплати орендної плати за серпень 2020 року).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 5.2 Договору №100220-ОР оренди залізничного рухомого складу від 10.02.2020 сторонами погоджено, що в разі порушення орендарем термінів перерахування орендної плати згідно з п. 4.2., 4.3 орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченої орендної плати. Пеня за порушення строків оплати нараховується за весь період порушення.

Перевіривши розрахунки пені, долучені позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Транс-Логістік пені у розмірі 10710,38 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2677,59 грн (2106,09 грн 3% річних за період з 01.08.2020 по 13.10.2020 за прострочення сплати орендної плати за липень 2020 року та 571,50 грн 3% річних за період з 08.08.2020 по 13.10.2020 за прострочення сплати орендної плати за серпень 2020 року).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки 3% річних, долучені позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Транс-Логістік 3% річних у розмірі 2677,59 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1308,73 грн за серпень-вересень 2020 року.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України Про індексацію грошових доходів населення визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України Про індексацію грошових доходів населення Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України Про індексацію грошових доходів населення та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - дефляція , то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Транс-Логістік інфляційних втрат у розмірі 1308,73 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Транс-Логістік (03039, м. Київ, вул. Руслана Лужевського, буд. 14; ідентифікаційний код: 42793336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д, корпус З; ідентифікаційний код: 41428805) суму основного боргу у розмірі 451285 (чотириста п`ятдесят одна тисяча двісті вісімдесят п`ять) грн 63 коп, пеню у розмірі 10710 (десять тисяч сімсот десять) грн 38 коп., 3% річних у розмірі 2677 (дві тисячі шістсот сімдесят сім) грн 59 коп., інфляційні втрати у розмірі 1308 (одна тисяча триста вісім) грн 73 коп. та судовий збір у розмірі 6989 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 73 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено та підписано 15.02.2021.

Суддя О.М. Спичак