ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1971/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.
при секретарі судового засідання Тарасенко Ю.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Олійник Д.М. за довіреністю;
від відповідача: не з`явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до відповідача Малого колективного підприємства Праця про зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Малого колективного підприємства Праця в якому просить зобов`язати Мале колективне підприємство Праця вжити заходів щодо усунення перешкод у здійсненні Війською частиною НОМЕР_1 права користування та розпорядження своїм майном шляхом демонтажу тимчасової споруди ангару з металевою основою та пластиковим покриттям незаконно розміщеної Малим колективним підприємством Праця на технічному майданчику військового містечка №121м, площею 550кв.м. (№27 за генеральним планом військового містечка №121м) по АДРЕСА_1 , та вивільнення території військового містечка № НОМЕР_2 м по АДРЕСА_1 , від тимчасової споруди.
В обґрунтування позовних вимог Військова частина НОМЕР_1 посилається на те, що між 10 відділенням морської інженерної служби ВМС ЗСУ та Малим колективним підприємством Праця було укладено договір оренди нерухомого майна військового майна №2/03 від 31.10.2003р. Після розформування 10 відділення морської інженерної служби ВМС ЗСУ відповідне нерухоме майно було передано на баланс Військової частини НОМЕР_1 . Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2019р. по справі 916/1960/18 залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019р. договір №2/03 від 31.10.2003р. було розірвано. 26.07.2018р. в ході перевірки було встановлено факт безпідставного використання Малим колективним підприємством Праця технічного майданчика військового містечка №121м, площею 550кв.м. (№27 за генеральним планом військового містечка №121м) по АДРЕСА_1 про що складено відповідний акт. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.11.2020р. відкрито провадження у справі №916/3109/20, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.11.2020р. о 11:00.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.08.2020р. відкрито провадження у справі №916/1971/20, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.09.2020р. о 12:00.
Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 02.09.2020р., підготовче засідання 08.09.2020р. о 12:00 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.09.2020р. призначено підготовче засідання на 07.10.2020р. о 11:45 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
В підготовчому засіданні від 07.10.2020р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 27.10.2020р. о 12:45, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
27.10.2020р. за вх.суду№28625/20 позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог в якій просить зобов`язати Мале колективне підприємство «Праця» вжити заходів щодо усунення перешкод у здійсненні військовою частиною НОМЕР_1 права користування та розпоряджання своїм майном шляхом демонтажу тимчасової споруди за власний рахунок - ангару з металевою основою та пластиковим покриттям - незаконно розміщеної Малим колективним підприємством «Праця» на технічному майданчику військового містечка №121м (№ 27 за генеральним планом військового містечка №121м) по АДРЕСА_1 , та вивільнення території військового містечка № НОМЕР_2 м по АДРЕСА_1 , від згаданої тимчасової споруди.
В підготовчому засіданні від 27.10.2020р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 17.11.2020р. о 12:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
В підготовче засідання від 17.11.2020р. представники сторін не з`явилися.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2020р. відкладено підготовче засідання на 30.11.2020р. о 12:00 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 26.11.2020р., підготовче засідання 30.11.2020р. о 12:00 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 07.12.2020р. призначено підготовче засідання на 17.12.2020р. о 10:10 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
17.12.2020р. позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.
В підготовче засідання від 17.12.2020р. представники сторін не з`явилися.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2020р. відкладено підготовче засідання на 05.01.2021р. о 11:00 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2020р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
В підготовчому засіданні від 05.01.2021р. було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.01.2021р. закрито підготовче провадження у справі №916/1971/20, справу призначено до розгляду по суті на 18.01.2021р. о 12:20 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.
В судовому засіданні від 18.01.2021р. було оголошено перерву на 11.02.2021р. о 12:20 про що зазначено в протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2021р. повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні від 11.02.2021р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/1971/20.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Як вказує позивач, 31.10.2003р. між 10 відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Малим колективним підприємством «Праця» (відповідач) було укладено договір оренди нерухомого військового майна №2/03 (далі договір), відповідно до якого відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Після розформування 10 відділення морської інженерної служби Військово-Морських Сил Збройних Сил України відповідне нерухоме майно було передано на баланс Військової частини НОМЕР_1 (позивач).
Позивач зазначає, що під час дії договору до нього вносилися зміни пов`язані зі збільшенням розміру орендної плати та зміною складу орендованого майна. 01.01.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №6д/2007 до договору, якою змінено розмір орендної плати та визначено, що вона складає 1291,52грн. за базовий та перший місяць оренди - січень 2007 року. Додатковою угодою від 20.06.2012р. до договору було змінено пункт 1.2 договору та визначено новий склад орендованого майна. Так, з 20.06.2012р. відповідач орендував у позивача адміністративно побутову будівлю площею 36,6кв.м., виробничу будівлю площею 77,3кв.м. та майданчик з твердим покриттям площею 762кв.м.
Як вказує позивач, рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2019р. по справі №916/1960/18 залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019р., розірвано договір оренди нерухомого військового майна №2/03, розташованого в Одеському військово-морському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_1 , від 31.10.2003р., укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та Малим колективним підприємством "Праця". Отже, до 09.09.2019р. (дата набрання законної сили судовим рішенням, яким договір розірвано) у строковому платному користуванні відповідача відповідно до договору перебували: адміністративно-побутова будівля площею 36,6кв.м., виробнича будівля площею 77,3кв.м., майданчик з твердим покриттям площею 762кв.м.
Позивач зазначає, що 26.07.2018 під час проведення перевірки використання будівель та
площ військового містечка № НОМЕР_2 м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено факт безпідставного використання відповідачем технічного майданчику площею 550кв.м. (споруда №27 за генеральним планом військового містечка № 121м), шляхом розміщення на ньому тимчасової споруди (копія акта додається). Директор МКП «Праця» ОСОБА_1 в акті, складеному за результатом перевірки, зазначив, що з його висновками не згоден та вважає розміщення тимчасової споруди МКП «Праця» на технічному майданчику військового містечка №121м площею 550кв.м. законним.
Позивач вказує, що 12.09.2018р. командування військової частини НОМЕР_1 звернулася до відповідача з претензією, в якій вимагало негайно демонтувати тимчасову споруду - ангар у
вигляді металевої конструкції - розміщену на території технічного майданчика військового містечка №121м площею 550кв.м. (копія претензії від 04.09.2018 №154/54/4/2233 додається), однак відповідач згадану претензію залишив без відповіді та продовжив порушувати права військової частини НОМЕР_1 . У березні 2019 року комісією військової частини НОМЕР_1 було проведено чергову перевірку використання військового нерухомого майна військового містечка №121м, у ході якої встановлено факт подальшого знаходження тимчасової споруди відповідача (ангару з металевою основою та пластиковим покриттям) на технічному майданчику військового містечка №121м площею 550кв.м. (споруда №27 за генеральним планом військового містечка). 12.06.2019р. командування військової частини НОМЕР_1 звернулося до відповідача з претензією від 11.06.2019р. №475/4/1155, якою в черговий раз вимагало негайно демонтувати тимчасову споруду, яка також була залишена відповідачем без відповіді. 20.09.2019р. комісією військової частини НОМЕР_1 під час перевірки використання військового нерухомого майна військового містечка № НОМЕР_2 м встановлено, що відповідач продовжує безпідставно використовувати технічний майданчик площею 550кв.м. (споруда №27 за генеральним планом військового містечка №121м) для розміщення на ньому тимчасової споруди. Претензію від 20.11.2019р. №475/4/2613 військова частина НОМЕР_1 вимагала негайно демонтувати згадану тимчасову споруду, однак відповідачем вона була залишена без відповіді.
Як зазначає позивач, аналогічні відомості (щодо подальшого перебування тимчасової споруди на території військового містечка №121м) були встановлені 25.06.2020р. під час комісійної перевірки використання військового нерухомого майна військового містечка. Отже відповідач протягом тривалого часу незаконно та безпідставно використовує технічний майданчик військового містечка № НОМЕР_2 м площею АДРЕСА_2 ) для розміщення на ньому тимчасової споруди - ангару з металевою основою та пластиковим покриттям, чим істотно порушує інтереси військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме зобов`язати Мале колективне підприємство «Праця» вжити заходів щодо усунення перешкод у здійсненні військовою частиною НОМЕР_1 права користування та розпоряджання своїм майном шляхом демонтажу тимчасової споруди за власний рахунок - ангару з металевою основою та пластиковим покриттям - незаконно розміщеної Малим колективним підприємством «Праця» на технічному майданчику військового містечка №121м (№ 27 за генеральним планом військового містечка №121м) по АДРЕСА_1 , та вивільнення території військового містечка № НОМЕР_2 м по АДРЕСА_1 , від згаданої тимчасової споруди.
Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 141 Господарського кодексу України
до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Управління об`єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб`єкти.
Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у державній власності є майно, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. При цьому, з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою НОМЕР_3 Сил України воно набуває статусу військового майна.
Відповідно до статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
Згідно з статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2003р. між 10 відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил Збройних Сил України та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого військового майна №2/03, відповідно до якого відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Після розформування 10 відділення морської інженерної служби Військово-Морських Сил Збройних Сил України відповідне нерухоме майно було передано на баланс Військової частини НОМЕР_1 .
Додатковою угодою від 20.06.2012р. до договору було змінено пункт 1.2 договору та визначено новий склад орендованого майна. Так, з 20.06.2012р. відповідач орендував у позивача адміністративно побутову будівлю площею 36,6кв.м., виробничу будівлю площею 77,3кв.м. та майданчик з твердим покриттям площею 762кв.м.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2019р. по справі №916/1960/18 залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019р., розірвано договір оренди нерухомого військового майна №2/03, розташованого в Одеському військово-морському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_1 , від 31.10.2003р., укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та Малим колективним підприємством "Праця".
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено судом, 12.09.2018р. командування військової частини НОМЕР_1 звернулася до відповідача з претензією, в якій вимагало негайно демонтувати тимчасову споруду - ангар у
вигляді металевої конструкції - розміщену на території технічного майданчика військового містечка №121м площею 550кв.м. (копія претензії від 04.09.2018 №154/54/4/2233 додається), однак відповідач згадану претензію залишив без відповіді та продовжив порушувати права військової частини НОМЕР_1 . У березні 2019 року комісією військової частини НОМЕР_1 було проведено чергову перевірку використання військового нерухомого майна військового містечка №121м, у ході якої встановлено факт подальшого знаходження тимчасової споруди відповідача (ангару з металевою основою та пластиковим покриттям) на технічному майданчику військового містечка №121м площею 550кв.м. (споруда №27 за генеральним планом військового містечка). 12.06.2019р. командування військової частини НОМЕР_1 звернулося до відповідача з претензією від 11.06.2019р. №475/4/1155, якою в черговий раз вимагало негайно демонтувати тимчасову споруду, яка також була залишена відповідачем без відповіді. 20.09.2019р. комісією військової частини НОМЕР_1 під час перевірки використання військового нерухомого майна військового містечка № НОМЕР_2 м встановлено, що відповідач продовжує безпідставно використовувати технічний майданчик площею 550кв.м. (споруда №27 за генеральним планом військового містечка №121м) для розміщення на ньому тимчасової споруди. Претензію від 20.11.2019р. №475/4/2613 військова частина НОМЕР_1 вимагала негайно демонтувати згадану тимчасову споруду, однак відповідачем вона була залишена без відповіді.
Як зазначає позивач, аналогічні відомості (щодо подальшого перебування тимчасової споруди на території військового містечка №121м) були встановлені 25.06.2020р. під час комісійної перевірки використання військового нерухомого майна військового містечка. Отже відповідач протягом тривалого часу незаконно та безпідставно використовує технічний майданчик військового містечка № НОМЕР_2 м площею АДРЕСА_2 ) для розміщення на ньому тимчасової споруди - ангару з металевою основою та пластиковим покриттям, чим істотно порушує інтереси військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи розірвання договору оренди №2/03 від 31.10.2003р. в судовому порядку та неодноразові звернення позивача до відповідача з вимогами демонтувати тимчасову споруду - ангар у вигляді металевої конструкції, станом на день розгляду справи відповідач не здійснив демонтаж ангару у вигляді металевої конструкції та не надав належних доказів спростовуючих вимоги позивача у зв`язку з чим вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в наступній редакції: зобов`язати Мале колективне підприємство «Праця» (65006, м. Одеса, вул. Маловського, 3, код ЄДРПОУ 14365320) вжити заходів щодо усунення перешкод у здійсненні Військовою частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) права користування та розпоряджання своїм майном шляхом демонтажу тимчасової споруди за власний рахунок - ангару з металевою основою та пластиковим покриттям на технічному майданчику військового містечка №121м (№27 за генеральним планом військового містечка №121м) по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 підлягають частковому задоволенню в наступній редакції: зобов`язати Мале колективне підприємство «Праця» (65006, м. Одеса, вул. Маловського, 3, код ЄДРПОУ 14365320) вжити заходів щодо усунення перешкод у здійсненні Військовою частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) права користування та розпоряджання своїм майном шляхом демонтажу тимчасової споруди за власний рахунок - ангару з металевою основою та пластиковим покриттям на технічному майданчику військового містечка №121м (№27 за генеральним планом військового містечка №121м) по АДРЕСА_1 .
Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4644,00грн. покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Військової частини НОМЕР_1 до відповідача Малого колективного підприємства Праця про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Зобов`язати Мале колективне підприємство «Праця» (65006, м. Одеса, вул. Маловського, 3, код ЄДРПОУ 14365320) вжити заходів щодо усунення перешкод у здійсненні Військовою частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) права користування та розпоряджання своїм майном шляхом демонтажу тимчасової споруди за власний рахунок - ангару з металевою основою та пластиковим покриттям на технічному майданчику військового містечка №121м (№27 за генеральним планом військового містечка №121м) по АДРЕСА_1 .
3. Стягнути з Малого колективного підприємства «Праця» (65006, м. Одеса, вул. Маловського, 3, код ЄДРПОУ 14365320) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) 2102,00грн. судового збору.
Накази видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повне рішення складено 15 лютого 2021 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Степанова
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2021 |
Оприлюднено | 05.09.2022 |
Номер документу | 94864715 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо усунення перешкод у користуванні майном |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Степанова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні