Рішення

від 09.02.2021 по справі 916/3500/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3500/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 115, код ЄДРПОУ - 38351958)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю 7 КОНТИНЕНТІВ (67571, Одеська обл., Комінтернівський р-н, сільрада Фонтанська, комплекс будівель та споруд №1, код ЄДРПОУ - 36481233)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Луцюк Р.П.

Представники сторін:

Від позивача: Кущ В.О. - на підставі довіреності №7 від 20.11.2019р.;

Від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН , звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) 7 КОНТИНЕНТІВ про стягнення основної заборгованості у розмірі 7 933 грн 49 коп., інфляційних втрат у розмірі 159 грн 29 коп., пені у розмірі 751 грн 08 коп., 3% річних у розмірі 162 грн 73 коп., штрафу у розмірі 793 грн 35 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3500/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 11.01.2021р.

Ухвалою суду від 11.01.2021р. судове засідання відкладено на 28.01.2021р. Ухвалою суду від 28.01.2021р. відкладено на 09.02.2021р.

Позивач - ТОВ ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН , підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач - ТОВ 7 КОНТИНЕНТІВ не скористався своїм правом на судовий захист, відзив на позовну заяву до у3ду не надав, представника у судові засідання не направив.

Ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштові повідомлення повернулись до суду не врученими з приміткою пошти: повернення відправлення адресату за закінченням терміну зберігання .

Згідно ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ч.9 ст.165 ГПК України.

Позивач у справі зазначає, що 25.10.2013р. між ТОВ ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН (Постачальник) та ТОВ 7 КОНТИНЕНТІВ (Покупець) укладено Договір поставки №0227, відповідно до п.п. 1.1, 2.1 якого Постачальник зобов`язався поставляти та передати у власність Покупцю лікеро-горілчану продукцію та інші продукти харчування за цінами, в асортименті і кількості згідно накладних, а Покупець, в свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити зазначену продукцію.

Відповідно до п. 6.8 Договору Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику 100% вартості відповідної партії товару (продукції) протягом 14 календарних днів з дати отримання ним відповідної партії товару (продукції).

Позивач зазначає, що на виконання взятих на себе зобов`язань за Договором ним було поставлено та передано у власність відповідача товар (продукцію) на суму 8 434 грн 92 коп. відповідно до видаткових накладних: №1447617 та №1447759 від 05.03.2020р. на суму 4798 грн 67 коп., №1451547 та №1451793 від 11.03.2020р. на суму 3636 грн 25 коп.

Таким чином, позивач дійшов висновку, що відповідно до умов Договору строк виконання зобов`язань відповідача по сплаті за товар поставлений 05.03.2020р. настав 19.03.2020р., за товар поставлений 11.03.2020р. - 25.03.2020р.

Однак, у визначений Договором строк відповідач здійснив часткову оплату товару за Договором та сплатив 501 грн 43 коп., у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 7 933 грн 49 коп.

Порушення умов Договору ТОВ 7 КОНТИНЕНТІВ позивач вважає порушенням свої прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Позивач також зазначив, що за положеннями п. 7.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати продукції у встановлені Договором строки, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Згідно п. 7.3 Договору незалежно від застосування Постачальником п. 7.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати Продукції згідно умов Договору протягом більше, ніж 15 календарних днів Покупець додатково сплачує на користь Постачальника штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої партії продукції.

На підставі вищезазначених пунктів Договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 751 грн 08 коп. та штраф у розмірі 793 грн 35 коп., які просить стягнути на свою користь.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував 3% річних у розмірі 162 грн 73 коп. та інфляційні втрати у розмірі 159 грн 29 коп., які також просить стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову позивач також зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, в якості нормативного обґрунтування позову позивач посилається на положення ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 692 Цивільного кодексу України .

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, судом встановлено, що 25.10.2013р. між ТОВ ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН (Постачальник) та ТОВ 7 КОНТИНЕНТІВ (Покупець) укладено Договір поставки №0227, відповідно до п.п. 1.1 якого Постачальник зобов`язався поставляти та передати у власність Покупцю лікеро-горілчану продукцію та інші продукти харчування за цінами, в асортименті і кількості згідно накладних, а Покупець, в свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити зазначену продукцію.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини щодо поставки товару.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, у зв`язку з укладенням Договору поставки у сторін виникли взаємні обов`язки.

У відповідності до розділу 9 Договору поставки №0227 від 25.10.2013р. він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.201_р. Цей Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії жодна зі сторін не заявить (письмово) про свій намір розірвати або змінити цей Договір.

Отже, даний Договір є безстроковим.

Відповідно до матеріалів справи сторони не надали доказів розірвання, зміни або припинення Договору станом на дату виникнення спірних правовідносин за цим Договором, таким чином, суд дійшов висновку про його чинність на момент здійснення поставки товару позивачем.

Згідно п.2.1 Договору фактична кількість, асортимент, ціна партії продукції, що підлягає поставці Покупцеві, вважається узгодженим сторонами в момент підписання сторонами відповідної видаткової накладної.

Згідно п.п. 4.1-4.3 Договору поставка продукції здійснюється окремими партіями. Підтверджений сторонами асортимент та кількість продукції в кожній партії вказується в накладних. Доставка продукції в пункт, зазначений Покупцем, здійснюється транспортом Постачальника або шляхом відвантаження зі складу Постачальника засобами Покупця (самовивозу).

У відповідності до п.5.2. Договору датою поставки є дата видаткової накладної, яка видається Постачальником на відповідну партію продукції. Підписана обома сторонами видаткова накладна свідчить про фактичну поставку Постачальником продукції Покупцеві.

Приймання-передача Продукції здійснюється представниками обох сторін у пункті доставки (або завантаження для подальшого самовивозу) шляхом підписання відповідних накладних (п.5.3 Договору).

Відповідно до матеріалів справи 05.03.2020р. позивач поставив відповідачу продукції на суму 4798 грн 67 коп., що підтверджується видатковими накладними №1447617 та №1447759. 11берехня 2020р. позивач поставив відповідачу продукції на суму 3636 грн 25 коп., що підтверджується видатковими накладними №1451547 та №1451793.

Відповідно до вищезазначених видаткових накладних відповідач прийняв поставлену позивачем продукцію без зауважень.

Згідно п.6.3 Договору ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України - гривнях, визначається по кожній партії окремо і вказується в видаткових накладних. Вартість тари, упакування та маркування продукції внесене в її ціну.

Відповідно до п. 6.8 Договору Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику 100% вартості відповідної партії товару (продукції) протягом 14 календарних днів з дати отримання ним відповідної партії товару (продукції).

Згідно п.6.5. Договору розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюється Покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Усі витрати, пов`язані з переказом коштів, несе Покупець.

Датою оплати продукції вважається дата зарахування коштів, сплачених Покупцем за поставлену партію продукції, на розрахунковий рахунок Постачальника або дата внесення касу підприємства (п.6.7. Договору).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Однак, у визначений Договором строк відповідач не сплатив на користь позивача вартість поставленої продукції, у зв`язку з чим за ТОВ 7 КОНТИНЕНТІВ утворилась заборгованість у розмірі 7 933 грн 49 коп., яка підлягає стягненню на користь ТОВ ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН .

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 7.2 Договору сторони домовилися, що у випадку несвоєчасної оплати продукції у встановлені Договором строки, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Згідно п. 7.3 Договору незалежно від застосування Постачальником п. 7.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати Продукції згідно умов Договору протягом більше, ніж 15 календарних днів Покупець додатково сплачує на користь Постачальника штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої партії продукції.

Перевіривши розрахунок пені, доданий до позовної заяви, суд встановив, що він не є вірним. Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що сума пені, яка підлягає стягненню, становить 573 грн 48 коп.

Розмір штрафу позивачем визначено правильно, у зв`язку з чим штраф у розмірі 793 грн 35 коп. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий до позову, суд встановив, що він не є вірним. Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що підлягають стягненню на користь ТОВ ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН 3% річних у розмірі 161 грн 73 коп.

Щодо розміру інфляційних втрат, слід зазначити, що за розрахунком суду інфляційні втрати були визначені у розмірі більшому, ніж було заявлено позивачем, у зв`язку з чим стягненню з ТОВ 7 КОНТИНЕНТІВ підлягають інфляційні втрати у розмірі 159 грн 29 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН до Товариства з обмеженою відповідальністю 7 КОНТИНЕНТІВ про стягнення заборгованості у розмірі 7 933 грн 49 коп., інфляційних втрат у розмірі 159 грн 29 коп., пені у розмірі 751 грн 08 коп., 3% річних у розмірі 162 грн 73 коп., штрафу у розмірі 793 грн 35 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю 7 КОНТИНЕНТІВ (67571, Одеська обл., Комінтернівський р-н, сільрада Фонтанська, комплекс будівель та споруд №1, код ЄДРПОУ - 36481233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 115, код ЄДРПОУ - 38351958) заборгованість у розмірі 7 933 грн 49 коп., інфляційні втрати у розмірі 159 грн 29 коп., пеню у розмірі 573 грн 48 коп., 3 % річних у розмірі 161 грн 73 коп, штраф у розмірі 793 грн 35 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено 15 лютого 2021 р.

Суддя Н.В. Рога