Рішення

від 10.02.2021 по справі 920/981/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.2021 Справа № 920/981/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., при секретарі судового засідання Молодецькій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №920/981/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (вул.Павлова,1, смт. Салькове, Гайворонський район, Кіровоградська область, 26332, код ЄДРПОУ 32954158)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравелтрейдінг" (40030, м.Суми, вул.Кооперативна,1, код ЄДРПОУ 42204687)

про стягнення 450 503,02 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шиманський О.Л., адвокат (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 25.09.2020 провадження у справі №920/981/20 відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Підготовче засідання у даній справі неодноразово відкладалося. Відповідно до ухвали суду від 14.12.2020 було закрите підготовче провадження у справі №920/981/20 та призначено розгляд справи по суті на 13.01.2021.

В судовому засіданні 13.01.2021 оголошено перерву у розгляді справи по суті до 10.02.2021.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 450503,02 грн. за договором №16/18 від 23.10.2018, з яких: 407655,70 грн. - основного боргу, 21 242,77 грн. - 3% річних, 21604,55 грн. - інфляційних втрат, а також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 6757,55 грн.

Суд повідомляючи відповідача про розгляд справи, направляв ухвали на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравелтрейдінг" (40030, м.Суми, вул.Кооперативна,1), однак були повернуті органом поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Частиною четвертою статті 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який зроблено судом, у відповідності до вимог статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гравелтрейдінг" зареєстрований за адресою: 40030, м.Суми, вул.Кооперативна,1.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Судом вжито всіх заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Враховуючи направлення кореспонденції за реєстраційною адресою, суд виходить з того, що ТОВ "Гравелтрейдінг" належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд їх задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

23.10.2018 між ТОВ Чарнокіт (продавець) та ТОВ "Гравелтрейдінг" (покупець) укладено договір № 16/18 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця щебінь гранітний, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити товар згідно умов договору.

Для здійснення приймання товару продавець надає покупцю: рахунок на партію товару, видаткову накладну, паспорт на продукцію та податкову накладну (п.7.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 888 655,70 грн у період з 06.11.2018 по 21.12.2018 за наступними видатковими накладними:

- видаткова накладна № 4673 від 06.11.2018 на суму 41595,00 грн;

- видаткова накладна № 4674 від 06.11.2018 на суму 166425,00 грн;

- видаткова накладна № 4772 від 12.11.2018 на суму 98087,50 грн;

- видаткова накладна № 4773 від 12.11.2018 на суму 63165,00 грн;

- видаткова накладна № 5261 від 20.12.2018 на суму 277731,50 грн;

- видаткова накладна № 5262 від 20.12.2018 на суму 62535,00 грн;

- видаткова накладна № 5263 від 20.12.2018 на суму 41895,00 грн;

- видаткова накладна № 5276 від 21.12.2018 на суму 137221,70 грн;

Покупець здійснює оплату за товар у наступному порядку: передоплата 100% вартості кожної узгодженої партії товару. За згодою продавця можливі інші форми розрахунків (п.6.1, п.6.2 договору)

Проте відповідач свої обов`язки щодо оплати товару належним чином не виконав, не сплатив вартість поставленого товару у повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 407655,70 грн. Між сторонами у справі були підписані Акти звірки взаємних розрахунків, які свідчать про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 407655,70 грн.

Згідно з приписами ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відтак, у відповідача виник обов`язок оплатити поставлений товар з моменту його отримання та підписання відповідних накладних.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковими накладними, товарно-транспортними накладними підтверджується факт належного виконання позивачем зобов`язання щодо поставки товару на суму 888655,70 грн, а також факт часткового виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 481000,00 грн.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу або обґрунтованих заперечень позовним вимогам в частині стягнення 407655,70 грн. основного боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 21242,77 грн 3% річних та 21604,55 грн інфляційних втрат, відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64.

Судом перевірено розрахунок позовних вимог в цій частині та встановлено, що нарахування здійснено позивачем методологічно та арифметично правильно, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на корись позивача 21242,77 грн 3% річних та 21604,55 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог і задовольняє їх шляхом стягнення з відповідача 407655,70 грн - основного боргу, 21242,77 грн - 3% річних та 21604,55 грн - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравелтрейдінг" (40030, м.Суми, вул.Кооперативна,1, код ЄДРПОУ 42204687) - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравелтрейдінг" (40030, м.Суми, вул.Кооперативна,1, код ЄДРПОУ 42204687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (вул.Павлова,1, смт. Салькове, Гайворонський район, Кіровоградська область, 26332, код ЄДРПОУ 32954158) 407655,70 грн (чотириста сім тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень 70 копійок) - основного боргу, 21242,77 грн (двадцять одна тисяча двісті сорок дві гривні 77 копійок) - 3% річних, 21604,55 грн (двадцять одна тисяча шістсот чотири гривні 55 копійок) - інфляційних втрат, 6757,55 грн (шість тисяч сімсот п`ятдесят сім гривень 55 копійок) - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 15.02.2021.

Суддя О.Ю. Соп`яненко