РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
15 лютого 2021 р. Справа № 120/7056/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Селянського (Фермерського) господарства "Ольга" до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Селянське (Фермерське) господарство "Ольга" (далі- СФГ "Ольга", позивач) до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (далі- управління, відповідач ) із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №198858 від 17.11.2020 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 17.11.2020 р. в.о. заступника начальника управління на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Позивач не погоджується із спірною постановою вказуючи, що на перевезення подільних вантажів дозвіл не видається.
Окрім того, позивач зазначає, що в акті посилання на порушення одної норми чинного законодавства, а в спірній постанові - на іншу.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відзиву від відповідача не надійшло, хоча ухвала про відкриття провадження отримана останнім про що свідчать матеріали справи.
Ухвалою від 04.02.2021 р. замінено Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області його правонаступником Подільським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки.
15.02.2021 р. прийнято рішення про відмову в долученні документів до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
22.10.2020 року службовими особами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, у рамках здійснення заходів державного нагляду (контролю), шляхом проведення рейдової перевірки, проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки Volvo FH 13500 номерний знак НОМЕР_1 .
За результатами габаритно-вагового контролю, складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.01.2020 року № 0003096 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №030493 від 22.10.2020 р., на підставі яких проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
22.10.2020 року службовими особами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів.
За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт постановою від 17.11.2020 року №198858 до СФГ "Ольга" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 грн. за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний траспорт".
Не погодившись із даним рішенням, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно пункту 4 зазначеного Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки, серед іншого, є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Відповідно до підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого: державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, регламентується Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі -Порядок №1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (п. 3 Порядку №1567 ).
Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, ватові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, процедура здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок № 879).
Так, в розумінні підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно пункту 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2011 року (далі - Правила №30) визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
В свою чергу, із положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, випливає, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Із положень пункту 4 Правил №30 випливає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Водночас, абзац третій пункту 22.5 Правил дорожнього руху взагалі забороняє рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на строєну вісь понад 22 т або фактичною масою понад 40 т у разі перевезення подільних вантажів.
Варто звернути увагу на тому, що нормативно-правове визначення "подільних вантажів" відсутнє, однак, у частині першій статті 183 Цивільного кодексу України наведено визначення "подільної речі", під якою розуміється річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.
У ході розгляду даної адміністративної справи встановлено, що транспортний засіб Volvo FH 13500 номерний знак НОМЕР_1 , 22.10.2020 року здійснював перевезення подільного вантажу - соняшнику врожаю 2020 (насипом), що підтверджується товарно транспортною накладною від 22.10.2020 р.
Таким чином, зважаючи на те, що об`єкт перевірки здійснював перевезення подільного вантажу, тому відповідно до абзацу 3 пункту 22.5 Правил дорожнього руху рух такого транспортного засобу з перевищенням вагових нормативів заборонено, що не потребувало отримання дозволу, який давав би право на рух автомобільними дорогами України, або документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
За наведених обставин, враховуючи, що у спірному випадку не передбачено отримання дозволу у зв"язку з забороною здійснення перевезення подільного вантажу,- відсутні правові підстави для застосування штрафу за порушення абз.14 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Як наслідок, постанова, що оскаржується, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята за відсутності на те правових підстав. Відповідно, позов підлягає задоволеню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню судові витрати понесені позивачем у даній справі в загальній сумі 2 102 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.
Відповідно до положень статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката , в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що 19.11.2020 р. між СФГ "Ольга" та адвокатом Щавінським К.С. укладено Договір про надання правничої допомоги.
За умовами цього правочину (пункти 1.1, 4.1) адвокат здійснює представництво клієнта та захищає його права та інтереси. Вартість послуг адвоката складає: надання усних консультацій - 600 грн., підготовка запиту, звернень, процесуальних документів - 600 грн. (за 1 годину), вивчення документів , які стосуються справи 600 (за 1 годину) та разова участь адвоката в судовому засіданні - 1500 грн.
Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 р. по справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Як видно з акту про надання правової допомоги від 23.11.20 р. позивачеві надано такі юридичні послуги:
- первинна консультація - 600 грн.;
-вивчення документів , які стосуються справи -2 години (1200 грн.);
- підготовка адміністративного позову та клопотаня про поновлення строку звернення до суду 5 год. (3000 грн.);
Всього - 4800 грн.
Відтак, враховуюючи, що позов задоволено в повному обсязі, витрати на правничу допомогу в сумі 4 800 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №198858 від 17.11.2020 р.
Стягнути на користь Селянського( Фермерського) господарства "Ольга"(код ЄДРПОУ: 30803618, адреса: вул. Миру, 130, с.Вахнівка, Липовецький район, Вінницька область) судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 2 102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) та витрати на правничу допомогу в розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот гривень ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (прос.Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Селянське ( Фермерське) господарство "Ольга"(код ЄДРПОУ: 30803618, адреса: вул. Миру, 130, с.Вахнівка, Липовецький район, Вінницька область) .
Відповідач : Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (адреса: вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, Вінницька область, 21036) .
Повний текст рішення сформовано: 15.02.21 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2021 |
Оприлюднено | 16.02.2021 |
Номер документу | 94865264 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні